Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №240/13266/22 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/13266/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович Ірина Едуардівна

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

27 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №240/13266/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії.

За наслідками розгляду вказаної справи судом прийнято рішення від 24 березня 2023 року, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченого статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, яка була чинною до 01 січня 2015 року);

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 07.01.2022 нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, передбаченого статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції, яка була чинною до 01 січня 2015 року), в розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим законом про Державний бюджет України на 01 січня відповідного календарного року;

- стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

15 квітня 2026 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі №240/13266/22.

На обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що на виконання рішення суду у справі №240/13266/22 йому була нарахована доплата до пенсії за період з 07.01.2022 по 31.05.2023 в сумі 66303,93 гривень. Однак, вказана доплата йому досі не виплачена. Вказане, на переконання позивача, свідчить про наявність визначених у ч. 3 ст. 378 КАС України підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду у справі №240/13266/22.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення задоволено. Змінено спосіб виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі №240/13266/22, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити виплату перерахованої пенсії: "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 суму нарахованої за період з 07.01.2022 по 31.05.2023 доплати до пенсії в розмірі 66303,93 грн (шістдесят шість тисяч триста три гривні дев`яносто три копійки)".

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Зокрема зазначає, що сума доплати згідно проведеного перерахунку пенсії виплачується при відповідному фінансуванні в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України та буде здійснена після надходженні коштів із Державного бюджету України.

З огляду на викладене, просить суд скасувати ухвалу суду, постановлену за заявою про зміну способу виконання рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 308 КАС України, погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання (стаття 129-1 Конституції України, частини друга, третя статті 14 КАС України), а його невиконання тягне встановлену законом відповідальність.

Правове регулювання питань зміни способу і порядку виконання судового рішення визначено статтею 378 КАС України. За загальним правилом підставою для такого втручання є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас після набрання чинності Законом України №4094-IX від 21 листопада 2024 року законодавець істотно змінив підхід до судового контролю за виконанням рішень, доповнивши частину третю статті 378 КАС України спеціальною нормою.

Зазначена норма передбачає, що невиконання суб`єктом владних повноважень протягом двох місяців судового рішення щодо соціальних виплат, зокрема пенсійних, є самостійною та достатньою підставою для зміни способу і порядку його виконання шляхом стягнення відповідних сум. Такий підхід підлягає застосуванню і до справ, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим Законом, що прямо випливає з його перехідних положень.

Метою зазначених змін є забезпечення реального виконання судового рішення, а не формального підтвердження обов`язку боржника. Відтак зміна способу виконання у таких випадках не є переглядом судового рішення по суті, а становить процесуальний механізм гарантування ефективного судового захисту, що узгоджується як із вимогами статті 129-1 Конституції України, так і зі стандартами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішення, яке набрало законної сили, у частині виплати нарахованих сум не виконано протягом встановленого законом строку. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано застосував абзац другий частини третьої статті 378 КАС України та змінив спосіб виконання рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення конкретної суми коштів.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі №380/7706/22, відповідно до якої у разі тривалого невиконання рішення про соціальні виплати суд зобов`язаний забезпечити ефективне поновлення прав шляхом зміни способу виконання на грошове стягнення.

Доводи апеляційної скарги про неможливість заміни способу виконання фактично зводяться до застосування підходу, що існував до внесення змін Законом №4094-IX, і не враховують нової редакції статті 378 КАС України. Такий формалістичний підхід створює передумови для затягування виконання судових рішень і суперечить завданню адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав особи.

При цьому зміна способу виконання не створює нового грошового зобов`язання, оскільки йдеться про вже нараховані та визначені самим відповідачем суми, а лише трансформує невиконаний обов`язок у форму примусового виконання, яка забезпечує реальне поновлення прав позивача.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав належну оцінку доказам і застосував норми матеріального та процесуального права з урахуванням їх чинної редакції та правових позицій Верховного Суду. Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

За таких обставин підстави для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення відсутні, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Сушко О.О. Яремчук К.О.