Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №120/8782/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/8782/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик Віталій Володимирович

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

27 липня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О. ,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

I. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

25.06.2025 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що наказом начальника Головного управління ДСНС України у Вінницькій області №656-оп від 12.12.2022 року його звільнено з органів ДСНС України з 19.12.2022 року.

На переконання позивача, індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.12.2022 року йому проведено з порушенням Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, яка розраховується як різниця між сумою індексації, що склалась на місяць підвищення доходу, і розміром підвищення доходу (індексація-різниця).

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 19.12.2022 року.

Зобов`язано 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.12.2022 року, виходячи з щомісячної фіксованої величини 3831,09 грн. (три тисячі вісімсот тридцять одна гривня дев`ять копійок), що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів, відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язано 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.12.2022 року, за весь час затримки виплати, а саме за період з 01.03.2018 року по день фактичної виплати індексації.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що у березні 2018 року відбулося підвищення грошового забезпечення позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704, що згідно з приписами пунктів 5 та 10-2 Порядку № 1078 є підставою для визначення цього місяця базовим та розрахунку індексації-різниці. Суд встановив, що оскільки розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року склав 632,06 грн, що є меншим за суму можливої індексації у цьому місяці (4463,15 грн), позивач набув право на отримання щомісячної фіксованої величини індексації у розмірі 3831,09 грн за період з 01.03.2018 до дня звільнення зі служби — 19 грудня 2022 року. Крім того, враховуючи затримку виплати належних сум, суд дійшов висновку про обов`язок відповідача нарахувати компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону № 2050-ІІІ, оскільки таке право виникає незалежно від факту попереднього нарахування доходу, а також здійснити грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб згідно з Порядком № 44.

II. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу та просить скасувати таке рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апелянт стверджує, що він є неналежним відповідачем, оскільки у частині спірного періоду виплати здійснювалися Головним управлінням ДСНС, а 1 ДПРЗ не має самостійного балансу для проведення фінансових операцій.

Також скаржник наполягає, що оскільки березень 2018 року є базовим місяцем, індексація за цей місяць не нараховується, а право на неї виникло лише у грудні 2018 року після перевищення порогу інфляції.

Крім того, апелянт вважає вимоги про компенсацію ПДФО та компенсацію за статтею 3 Закону № 2050-III передчасними, оскільки відповідні суми ще не були нараховані.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

III. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Наказом начальника Головного управління ДСНС України у Вінницькій області №656-оп від 12.12.2022 року ОСОБА_1 звільнено з органів ДСНС України з 19.12.2022 року.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.12.2022 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

31.03.2025 року відповідач листом повідомив, що за період з грудня 2018 року по день звільнення розрахунок індексації грошового забезпечення проведено відповідно до чинного законодавства та заборгованість відсутня.

На переконання позивача, індексацію грошового забезпечення йому проведено з порушенням Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, яка розраховується як різниця між сумою індексації, що склалась на місяць підвищення доходу, і розміром підвищення доходу (індексація-різниця).

Крім цього, на думку позивача, у нього виникло право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення, у зв`язку із чим звернувся з цим позовом до суду.

IV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правове регулювання спірних правовідносин здійснюється, зокрема, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII, відповідно до статті 9 якого грошове забезпечення військовослужбовців включає посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення та підлягає індексації.

Згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ індексація є обов`язковим механізмом підвищення грошових доходів з метою компенсації зростання споживчих цін і поширюється, зокрема, на грошове забезпечення. Індексація проводиться у разі перевищення індексу споживчих цін порогу індексації (з 01.01.2016 — 103 %).

Порядок проведення індексації визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Цим Порядком передбачено два види індексації: поточну та індексацію-різницю.

На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294 (далі - Постанова №1294), якою було затверджено схеми посадових окладів.

Відповідно до пункту 13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів, а саме 01.03.2018.

Відповідно до наведених положень пункту 5 Порядку №1078 місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) (базовий місяць) є тим місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу.

Оскільки підвищення тарифних ставок (окладів) мало місце у січні 2008 року, то для розрахунку індексації з 01.12.2015 цей місяць і є базовим.

При цьому зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.

З підвищенням у березні 2018 року посадових окладів, у тому числі і позивача, правила нарахування індексації не змінилися та березень 2018 року став базовим місяцем для нарахування індексації, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з квітня 2018 року (місяця наступного за місяцем підвищення тарифних ставок). Визначення березня 2018 року як базового місяця у межах цієї справи не є спірним.

При цьому для визначення правильності нарахування індексації грошового забезпечення необхідно керуватися положеннями абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку №1078, якими врегульовано питання виплати суми індексації у місяці підвищення посадових окладів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів).

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац третій пункту 5 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий пункту 5 Порядку №1078).

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п`ятий пункту 5 Порядку №1078).

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий пункту 5 Порядку №1078).

Таким чином, якщо у місяці підвищення посадового окладу розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення, індексація не нараховується. Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, індексація у цьому місяці розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Зростання заробітної плати за рахунок інших її складових (без підвищення тарифних ставок (окладів)) не зменшує суму індексації на розмір підвищення заробітної плати. Проте у разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу необхідно враховувати розмір підвищення грошового доходу, що відбувся у зв`язку зі зміною посадових окладів, а також суму індексації у місяці підвищення грошового доходу (у березні 2018 року) з метою порівняння цих величин. Сума індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу з урахуванням положень абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону №1282-XII та Порядку №1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

Відповідач, здійснюючи нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року, фактично врахував лише норми абзаців першого, другого пункту 5 Порядку №1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Така ж позиція вказана у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 420/6982/21.

Щодо розрахунку індексації-різниці, колегія суддів зазначає, що березень 2018 року став місяцем підвищення окладів згідно з постановою КМУ № 704.

Суд першої інстанції правильно встановив, що сума можливої індексації у березні 2018 року (при базовому місяці січні 2008 року) становила 4463,15 грн.

Оскільки підвищення доходу позивача склало лише 632,06 грн, він набув право на щомісячну фіксовану суму індексації у розмірі 3831,09 грн (4463,15 - 632,06).

Вказана сума має виплачуватися до наступного підвищення окладів або до дня звільнення. Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у справах № 400/3826/21 та № 380/5493/21.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку № 44, то апеляційний суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.

Згідно з п. 1 Порядку № 44 цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Відповідно до п. 2-5 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Аналіз наведених вище норм Порядку № 44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцям, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання та фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44, відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, а тому правомірно задоволені судом першої інстанції.

Доводи апелянта про те, що 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області є неналежним відповідачем у справі, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Так, матеріалами справи підтверджується, що позивач у спірний період проходив службу саме у 2 державному пожежно-рятувальному загоні ГУ ДСНС у Вінницькій області, який був належним відповідачем на момент звернення до суду. Разом із тим, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.09.2025 здійснено заміну відповідача (боржника) на його правонаступника - 1 державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС у Вінницькій області.

При цьому сам апелянт в апеляційній скарзі фактично підтверджує наявність правонаступництва, оскільки, заперечуючи проти ухвали про заміну сторони, зазначає про здійснення заміни 1 ДПРЗ на 2 ДПРЗ як правонаступника. Водночас будь-яких належних та допустимих доказів відсутності правонаступництва чи припинення відповідних прав та обов`язків апелянтом не надано.

Посилання апелянта на те, що частина фінансових функцій здійснювалась Головним управлінням ДСНС у Вінницькій області, не свідчить про неналежність відповідача, оскільки спір у даній справі виник саме з приводу ненарахування та невиплати позивачу належного грошового забезпечення за місцем проходження служби у відповідному підрозділі ДСНС.

Крім того, зі змісту положень про 2 ДПРЗ, на які посилається сам апелянт, встановлено, що вказаний підрозділ залишався юридичною особою та мав право бути позивачем і відповідачем у суді. Також начальник ДПРЗ був наділений повноваженнями щодо встановлення посадових окладів, додаткових видів грошового забезпечення, надбавок, доплат та премій особам рядового і начальницького складу.

Таким чином, саме відповідач як орган, у якому позивач проходив службу та який реалізовував повноваження щодо нарахування і виплати грошового забезпечення позивачу, є належним відповідачем у спірних правовідносинах, а після здійснення процесуального правонаступництва - його правонаступник, 1 державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС у Вінницькій області.

Таким чином, суд першої інстанції надав належну оцінку доводам сторін та ухвалив законне рішення.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим — рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні у матеріалах справи докази та правильно застосував норми матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, передбачені статтею 317 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Сушко О.О. Яремчук К.О.