Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №640/1144/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/1144/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гулкевич Ірена Зіновіївна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Українська залізниця" із позовом до Західного офісу Держаудитслужби, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати висновок № UA-2020-07-31-001230-b.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновок Західного офісу Держаудитслужби є необґрунтованим та таким, що порушує права й інтереси позивача. На думку, позивача, ним не порушено законодавство у сфері публічних закупівель, а відтак, зобов`язання Західного офісу Держаудитслужби України, щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, є необґрунтованим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, передано судові справи Львівському окружному адміністративному суду

Ухвалою від 10.02.2025 прийнято до розгляду справу, вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово, поновлено провадження у справі.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2020-07-31-001230-b від 24.12.2020.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2026 та від 03.02.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у письмовому провадженні.

21.01.2026, під № 2232 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Західного офісу Держаудитслужби від 09.12.2020 № 56-од "Про початок моніторингу закупівлі", здійснено моніторинг закупівлі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" предмету закупівлі: Роботи з технічного переоснащення ВПР-35 кВ з с.ш. ЦРП Знам`янка ПС-дистанції електропостачання за адресою: м. Знам`янка, вул. Федора Горбунова, 74 (п.1.6.1 Інвестиційної програми2020 року АТ "Українська залізниця" (ДК 021:2015-45310000-3 Електромонтажні роботи).

24 грудня 2020 року на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель був оприлюднений спірний висновок про результати моніторингу, згідно з яким встановлено, що опубліковане замовником оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про умови надання забезпечення тендерних пропозицій чим порушено пункту 9 частини 2 статті 21 Закону № 922-VIII.

Позивача зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема, шляхом недопущення таких порушень в подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись із висновком про результати моніторингу процедури закупівлі, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що встановленні вимоги до змісту оголошення про проведення відкритих торгів, без реалізації такого функціоналу в інформаційно-телекомунікаційній системі "РROZORRO", породжує для позивача негативні наслідки у вигляді стану юридичної невизначеності щодо змісту інформації необхідної в оголошенні та, в свою чергу, не може вказуватись як порушення.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк замовником не внесено інформації про умови надання забезпечення тендерних пропозицій.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлені Законом України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015 (далі - Закон №922-VIII).

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII, моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно норм ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Згідно з пунктом 22 статті 1 Закону № 922-VIII, предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Згідно положень статті 22 Закону № 922-VIII, тендерна документація повинна містити: 1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; 3) інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; 4) кількість товару та місце його поставки; 5) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 6) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 7) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 8) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота); 9) перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм "ціна" повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ); 10) строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій; 11) інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції; 12) інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 13) зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 14) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 15) розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати); 16) прізвище, ім`я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 17) у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.

Тендерна документація може містити також іншу інформацію, відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.

Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що у спірному висновку було встановлено порушення позивачем вимог пункту 9 частини 2 статті 21 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме, оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію про розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).

Так, в позовній заяві представником позивача зазначається, що на момент створення оголошення про проведення відкритих торгів (31.07.2020), в електронній системі закупівель було відсутнє електронне поле для заповнення інформації про умови надання забезпечення тендерних пропозицій.

Судом першої інстанції було встановлено, що на момент створення оголошення про закупівлю 31.07.2020, форма оголошення про проведення відкритих торгів не містила такого поля, як "Умови надання забезпечення тендерних пропозицій" тому, відповідно, позивач не мав технічної можливості викласти інформацію про вид та умови надання забезпечення пропозицій учасників саме у формі оголошення про проведення відкритих торгів.

Водночас, електронне поле "Вид та умови надання забезпечення пропозицій учасників" з`явилося у оновленому технічному функціоналі форми оголошення про проведення відкритих торгів лише з 16.04.2021, тобто після проведення процедури закупівлі UA-2020-07-31-001230-b, що підтверджується відповідними роз`ясненнями, що викладені на офіцйному веб-порталі публічних закупівель "РROZORRO".

Колегія суддів звертає увагу на приписи ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», в редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин, передбачено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель .

З урахуванням наведеного, колегія суддів підтримує висновок суду першої інсатнції про про необґрунтованість прийнятого висновку Західного офісу Держаудитслужби від 24.12.2020 № UA-2020-07-31-001230-b.

Посилання апелянта на наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490, колегія суддів не бере до уваги, адже останній втратив чинність з 17.07.2020 (дата набрання чинності наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 11.06.2020 № 1082) тобто до дати виникнення спірних правовідносин (до 31.07.2020)

Відсутність чи недосконалість певних граф/полів у системі, яка адмініструється не самим замовником, не може свідчити про наявність вини замовника та відображатись у результатах моніторингу процедури публічних закупівель.

Позовні вимоги підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко