Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №537/4148/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/2319/2026

Справа № 537/4148/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2026 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючої судді Мурашової Н.В.,

за участі секретаря Дейнеки В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

у с т а н о в и в:

23 червня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 співмешкала з ОСОБА_2 з 2016 п о2025 роки. На теперішній час припинили стосунки, проживають окремо. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Запис про батька у свідоцтві про народження здійснено за спільною заявою на підставі ст. 126 СК України. Дитина проживає з матір`ю ОСОБА_1 , перебуває на її утриманні. Відповідач проживає окремо, не виконує обов`язку по утриманню дитини, хоча працює та має дохід. За таких обставин, позивач звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 26 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням. Надав письмову заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, позивні вимоги визнає, не заперечує щодо їх задоволення.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши надані матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом установлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 20 жовтня 2017 року Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №1710.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2016 року по 2025 рік проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Позивач ОСОБА_1 разом з дитиною ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 проживає окремо від сім`ї. Дитина проживає з матір`ю ОСОБА_1 . Відповідач ОСОБА_2 не надає матеріальну допомогу на утримання дитини, відомостей щодо наявності у нього інших утриманців чи про його непрацездатність – немає.

У ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини.

Відповідно до положень статті 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню на утримання дитини, суд враховує вимоги ст.ст. 183, 184 Сімейного кодексу України, та приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини щомісяця в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до повноліття дитини.

Відповідно до ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 13,19, 76, 77, 81, 141, 263-265,280,430 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста ) грн. 20 коп.

Інформація про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 06.03.2002 року Крюківським РВ УМВС України в Полтавській області, РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 20.03.2000 року В. Багачанським РВ УМВС України в Полтавській області, місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 27.07.2026 року.

Суддя Мурашова Н.В.