Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №940/631/26 — Тетіївський районний суд Київської області

27.07.2026 Провадження по справі № 3/940/213/26

Справа № 940/631/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 липня 2026 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Косович Т.П., з участю адвоката Ковальчук І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

встановив:

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 620980 від 22.03.2026 року вбачається, що 21.03.2026 року о 21 годині 35 хвилин в м. Тетієві, на перехресті вулиць Центральна - Сонячногірська Білоцерківського району Київської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №1» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.03.2026 року, чим порушив п. 2.9а ПДР України.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Ковальчук І.М. вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не визнала, просить суд закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на те, що з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння, який було проведено поліцейським на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, ОСОБА_1 був незгоден, а огляд останнього на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я було проведено з порушенням вимог, передбачених ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС та МОЗ N 1452/735 від 09.11.2015 року, так як було здійснено пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, а отже є недійсним. Крім того, захисник вказує, що перед оглядом на місці зупинки ОСОБА_1 курив, що могло вплинути на результат огляду, доданий до матеріалів справи відеозапис не є безперервним, на ньому не видно руху автомобіля ОСОБА_1 та моменту його зупинки.

Поліцейська батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Бухно М.А. в судове засідання не прибула, до суду надано заяву про слухання справи у її відсутності за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 130 ч. 1 КУпАП, виходячи з наступного.

Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Проте, як встановлено в судовому засіданні,поліцейським батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України було порушено вимоги ст. 255 КУпАП та не зібрано достатньої кількості доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок огляду водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визначений ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС та МОЗ N 1452/735 від 09.11.2015 року.

Так, відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Відповідно до п. 9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним.

Відповідно до с. 18 ЗУ «Про національну поліцію», поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Проте, як встановлено в судовому засіданні, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 поліцейським батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України не було виконано його безпосередніх обов`язків та було порушено порядок огляду водія на стан алкогольного сп`яніння.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, під час зупинки транспортного засобу Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виявивши у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, поліцейським було запропоновано останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, на що він погодився. Результат тесту склав 1,56 проміле.

З даним результатом ОСОБА_1 не погодився, зазначивши про це в результаті тестування приладом Драгер, в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також озвучивши це під відеозапис.

Останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 погодився. Згідно доданого до матеріалів справи відеозапису, це відбулося о 21 год. 34 хв. 21.03.2026 року. Тобто час виявлення підстав для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я – 21 год. 34 хв. 21.03.2026 року.

Разом з тим, із висновку КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №1» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.03.2026 року вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а саме в КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №1» було проведено о 00 год. 10 хв. 22.03.2026 року, тобто через 2 год. 36 хв., що суперечить вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а отже огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння є недійсним

За таких обставин суд вважає, що поліцейським не зібрано достатньої кількості доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, беззаперечних доказів керування ним в стані алкогольного сп`яніння до матеріалів справи додано, так як висновок КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №1» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.03.2026 року не може підтверджувати даного факту, оскільки є результатом недійсного огляду.

Доводи захисника про те, що перед оглядом на місці зупинки ОСОБА_1 курив, що могло вплинути на результат огляду, доданий до матеріалів справи відеозапис не є безперервним, на ньому не видно руху автомобіля ОСОБА_1 та моменту його зупинки, суд відхиляє, так як сам факт керування автомобілем та його зупинки захисник не оскаржує, а безперервність відеозапису законодавством, зокрема КУпАП, не передбачена.

Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, ЄСПЛ у справі «АЛЛЕНЕ де Рібермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, атому, беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 130 ч. 1 КУпАП, що згідно п.1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 247 п. 1, 283, 284 КУпАП,

постановив:

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду на протязі десяти днів з моменту її проголошення.

Суддя: Т.П.Косович