Рішення від 22 грудня 2021 р. у справі №376/2846/21 — Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2846/21

Провадження № 2/376/1764/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2021 р.

Сквирський районний суд Київської областіу складі:

головуючого судді –Віговського С.І.,

при секретарі – Кропивлянській С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою в підтвердження позовних вимог вказала, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 47,9 кв.м.. житловою площею 28,5 кв.м., у якому зареєстровані з 2006 року ОСОБА_2 (відповідач по справі) та її діти – ОСОБА_3 (відповідач по справі), ОСОБА_4 (відповідач по справі), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_5 (відповідач по справі) і її дочка ОСОБА_8 .

Відповідачі у житловому будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 не проживають уже більше 15 років, а мешкають у своїх власних помешканнях, а саме:ОСОБА_2 та її діти – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , проживають в житловому будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , а ОСОБА_5 зі своєю дочкою ОСОБА_8 – у житловому будинку, що знаходиться по АДРЕСА_2 , тому вони лише формально є зареєстрованими у даному будинку, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Відповідачі комунальних послуг не сплачують, матеріальної допомоги на утримання житлового будинку не надають, а також власні речі відповідачів у будинку відсутні.

Домовленості між сторонами щодо збереження за відповідачами права користування житлом позивача у разі їх тимчасової відсутності немає.

З урахуванням наведеного, позивач просить визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 такими, що втратили право на користування жилим приміщенням, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 .

У судове засідання позивач не з`явилася, звернулася до суду з заявою про розгляд справи в її відсутності, позов підтримує.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , у якому зареєстровані з 2006 року ОСОБА_2 (відповідач по справі) та її діти – ОСОБА_3 (відповідач по справі), ОСОБА_4 (відповідач по справі), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_5 (відповідач по справі) і її дочка ОСОБА_8 .

Відповідачі у житловому будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 не проживають уже більше 15 років, проживають у своїх власних помешканнях, а саме:ОСОБА_2 та її діти – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , проживають в житловому будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , а ОСОБА_5 зі своєю дочкою ОСОБА_8 – у житловому будинку, що знаходиться по АДРЕСА_2 , тому вони лише формально є зареєстрованими у даному будинку, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Відповідачі комунальних послуг не сплачують, матеріальної допомоги на утримання житлового будинку не надають, а також власні речі відповідачів у будинку відсутні.

Домовленості між сторонами щодо збереження за відповідачами права користування житлом позивача у разі їх тимчасової відсутності немає.

Факт того, що відповідачі та їх діти не проживають у житловому будинку АДРЕСА_1 з 2006 року підтверджується свідками та актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 від 22 листопада 2021 року.

Згідно з ст. 150 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

За змістом статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ст. 405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ч.2 ст.29 ЦК України, фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ним вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд зазначає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, відповідно до засад змагальності сторін за ст.12 ЦПК України.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд дійшов до висновку, що відповідачі та їх діти – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , згідно ст.405 ЦК України втратили право на користування жилим приміщенням – житловим будинком АДРЕСА_1 , оскільки проживають в інших житлових приміщенніх.

Керуючись ст. ст. 41, 47 Конституції України, ст. ст. 71, 72, 109, 116, 150 ЖК УРСР, ст. ст. 16, 316, 317, 319, 321, 380, 383, 386, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 81, 82, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_2 ), про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , такими, що втратили право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: http://court.gov.ua.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя С. І. Віговський