Рішення від 24 січня 2021 р. у справі №376/17/21 — Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/17/21

Провадження № 2/376/376/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2021 р.

Сквирський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Віговського С.І.,

при секретарі - Кропивлянській С.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Сквира цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності на майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 79,6 кв.м., житловою площею 34,5 кв.м. та земельну ділянку, площею 0,1125 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3224087201:02:003:0016, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯМ № 425697.

До підготовчого судового засідання позивач не з`явилася, просила суд справу слухати за її відсутності, підтримала позовні вимоги вказані в позовній заяві, про що подала до суду відповідну заяву.

Судом встановлено, що позивач безперервно проживає у житловому будинку АДРЕСА_1 , який побудував батько позивача - ОСОБА_2 .

Житловим будинком користується позивач, утримує його в належному стані, сплачує всі комунальні послуги, проводить як косметичний так і капітальний ремонти, обробляє земельну ділянку та підтримує в належному стані прибудинкову територію.

Позивач добросовісно проживає в житловому будинку АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 79,6 кв.м, житловою площею 34,5 кв.м., тобто вона відкрито володіє нерухомим майном, оскільки звернень державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб з приводу незаконного проживання в житловому будинку не отримувала, безперервно володіє нерухомим майном з вищевказаного періоду більше десяти років, тобто без переривання строків його володіння за підстав передбачених законом, а тому вважається такою, що правомірно за набувальною давністю набула право власності на вказане нерухоме майно.

Вказані обставини встановлені матеріалами справи.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно з ч.5 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до п.1,2 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно володіє майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність).

Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (ч. 1 ст. 120 ЗК України).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на наведених нею доказах, що додані до матеріалів справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач до проведення підготовчого судового засідання позов визнав, про що подав до суду відповідну заяву.

Суд вважає, що визнання позову відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому відповідно до ч. 3, 4 ст. 200 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, вважає ухвалити рішення у підготовчому судовому засіданні по суті позовних вимог.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 4, 10, 12, 81, 83, 200, 206, 258, 268, 352 ЦПК України, ст. 120 ЗК України, ст.ст. 15, 316, 317, 319, 321, 328, 344, 377, 392, ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), про визнання права власності на майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 79,6 кв.м., житловою площею 34,5 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,1125 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3224087201:02:003:0016, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯМ № 425697.

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: http://court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя С. І. Віговський