Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №370/1403/26 — Макарівський районний суд Київської області

"24" липня 2026 р. Справа № 370/1403/26

Провадження № 2/370/775/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 рік с-ще Макарів

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бізяєвої Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мінасян Я.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2026 року ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Лесь І.О., звернувся до Макарівського районного суду Київської області з позовною заявою про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.08.2019 року між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований Макарівським районним відділом ДРАЦС (актовий запис № 110). У шлюбі народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що з квітня 2024 року сімейні відносини між ними припинені через зраду відповідачки та залишення нею сім`ї. Спільне господарство не ведеться, шлюбні відносини не підтримуються. Дитина повністю перебуває на утриманні та вихованні батька, в той час як мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків. У зв`язку з цим позивач просив суд розірвати шлюб, стягнути з відповідачки аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиточного мінімума для дитини відповідного віку, а також покласти на відповідачку судові витрати: судовий збір у сумі 1331,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 18 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.

25 травня 2026 року представник позивача через систему «Електронний суд» подала заяву про уточнення позовних вимог (вих. № 3), в якій на підставі ч. 3 ст. 43 ЦПК України просила не залучати Службу у справах дітей як третю особу, оскільки предмет спору стосується виключно розірвання шлюбу та аліментів. Разом із заявою було подано текст уточненої позовної заяви.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 27 травня 2026 року було прийнято до розгляду уточнену позовну заяву та відкрито провадження у цивільній справі. Суд визначив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом було вжито всіх передбачених законом заходів для належного сповіщення відповідачки ОСОБА_2 . Копія ухвали про відкриття провадження від 27.05.2026 року разом із копією уточненої позовної заяви та додатками була направлена судом на офіційну адресу реєстрації відповідачки: АДРЕСА_1 . Проте, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося на адресу суду не врученим.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судове рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що зареєстрована у встановленому законом порядку.

З огляду на вказане, Відповідачка вважається належним чином повідомленою про розгляд справи. У встановлений судом 15-денний строк відзив на позовну заяву від неї не надійшов. Керуючись ч. 2 ст. 191 та ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з копією Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , сторони зареєстрували шлюб 27.08.2019 року в Макарівському районному відділі ДРАЦС (актовий запис № 110). Після одруження дружина змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».

У шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки про склад сім`ї № 126, виданої 28.04.2026 року Бишівською сільською радою, малолітній ОСОБА_3 зареєстрований та проживає разом із батьком за адресою: АДРЕСА_2 . В довідці зафіксовано, що дитина перебуває на повному утриманні батька. Позивач має статус учасника бойових дій (УБД).

Судом досліджено Рішення Макаровського районного суду Київської області від 28 серпня 2025 року у справі № 381/2066/24 (набрало законної сили 29.09.2025 р.). Цим рішенням позов ОСОБА_1 задоволено повністю та офіційно визначено місце проживання малолітнього сина ОСОБА_5 разом із батьком. Суд встановив, що матір (відповідачка) у квітні 2024 року залишила дитину та проживає окремо.

Судом досліджено Рішення Макаровського районного суду Київської області від 15 жовтня 2025 року у справі № 370/2868/24 (набрало законної сили 14.11.2025 р.). Вказаним рішенням встановлено юридичний факт, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує малолітнього сина без будь-якої участі матері.

В матеріалах справи міститься квитанція АО «Таскомбанк» (GovPay24) від 01.05.2026 року про сплату Позивачем судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Також долучено Договір про надання правничої допомоги № 27/04 від 27.04.2026 р. та Акт приймання-передачі виконаних робіт від 01.05.2026 року, відповідно до якого вартість послуг адвоката Лесь І.О. (вивчення документів та написання позову) становить 8 000,00 грн і повністю оплачена Позивачем.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.

Відповідно до статті 51 КУ та частини 3 статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки або чоловіка до шлюбу не допускається.

На підставі статті 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі статтею 16 Всезагальної декларації прав людини, чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо вступу у шлюб, під час перебування у шлюбі та при його розірванні. Це право кореспондує з нормами статті 56 СК України, відповідно до якої кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права на свободу та особисту недоторканність.

На підставі статті 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до статті 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Керуючись статтею 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом враховано, що сторони втратили почуття любові та поваги, мають діаметрально протилежні погляди на сімейне життя. Оскільки позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не надав заперечень, суд вважає, що збереження сім`ї є неможливим, а позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє добрачне прізвище.

Згідно зі статтею 141 СК України, мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками не звільняє їх від обов`язку утримувати дітей.

Відповідно до статей 150 та 157 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні та матеріальному утриманні.

На підставі статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, з яким проживає дитина.

Відповідно до статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд, керуючись статтею 182 СК України, враховує стан здоров`я, матеріальне становище дитини та платника аліментів.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що відповідач ОСОБА_2 є особою працездатного віку, а будь-яких доказів про наявність у неї хронічних захворювань, інвалідності чи інших осіб на її утриманні суду надано не було. Позивачем не надано документів щодо офіційного працевлаштування відповідача та довідки про її доходи, оскільки сторони тривалий час проживають окремо і він позбавлений можливості самостійно отримати ці відомості. Відповідних клопотань позивачем не було заявлено.

Проте, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, і відсутність відомостей про точний розмір заробітку на момент розгляду справи не є перешкодою для визначення такого способу стягнення.

З огляду на це, враховуючи, що малолітній син ОСОБА_3 повністю проживає з батьком та перебуває на його утриманні, вимога позивача про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно є повністю обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 184 СК України та частиною 2 статті 182 СК України, розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі статті 191 СК України, аліменти на дітей присуджуються від дня пред`явлення позовної заяви до суду, тобто з 05 травня 2026 року.

Стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача ОСОБА_2 має здійснюватися щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви - з 05 травня 2026 року, і до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів підлягають задоволенню в повному обсязі, сплачений позивачем при подачі позову судовий збір у розмірі 1 331 гривня 20 копійок (згідно з наявною в матеріалах справи платіжною квитанцією від 01.05.2026 року) підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником Позивача надано Договір про надання правничої допомоги № 27/04 від 27.04.2026 року, а також Акт приймання-передачі виконаних робіт від 01.05.2026 року, згідно з яким загальна вартість послуг адвоката становить 8 000 гривень 00 копійок (сплачено позивачем ОСОБА_1 повністю).

Оцінюючи вимогу про стягнення правничої допомоги у розмірі 8 000 гривень 00 копійок, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, урахуванням значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на інше майнове становище сторони.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 27 травня 2026 року дану справу визначено малозначною та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Суд зазначає, що категорія даного спору (розірвання шлюбу та стягнення аліментів) є стандартною, не відноситься до справ високої складності, не потребувала від адвоката аналізу значного обсягу нового законодавства чи унікальної судової практики, оскільки фактичні обставини роздільного проживання сторін та визначення місця проживання дитини з батьком вже були предметом дослідження та офіційно закріплені попередніми рішеннями Макарівського районного суду від 28.08.2025 року та 15.10.2025 року.

Обов`язок доведення співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про розподіл судових витрат (ч. 5 ст. 137 ЦПК України). Принципи справедливості, пропорційності та верховенства права вимагають, щоб відшкодування судових витрат не було надмірним та тягарем для іншої сторони.

Враховуючи вищевикладене, характер правовідносин, малозначність справи, спрощений порядок її розгляду без проведення судових засідань, а також критерії розумності, реальності та співмірності судових витрат, суд вважає, що заявлена Позивачем сума в розмірі 8 000 гривень є завищеною та не відповідає обсягу фактично наданих послуг.

З огляду на це, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з Відповідачки, до 3 000 гривень 00 копійок, що є справедливим та співмірним для даної категорії справ.

Керуючись статтями 5, 11-13, 43, 49, 76-81, 89, 128, 133, 137, 141, 175-178, 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 27 серпня 2019 року Макарівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 110.

Після розірвання шлюбу прізвище відповідача залишити - ОСОБА_4 .

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї чверті) частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожитового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів розпочати з дня подачі позовної заяви до суду - з 05 травня 2026 року і проводити щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути зі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати на сплату судового збору в розмірі 1 331 гривня 20 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Документи, що стосуються розірвання шлюбу, після набрання рішенням суду законної сили, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 27.07.2026 року.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.О. Бізяєва