Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №357/10893/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10893/26

3/357/3449/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2026 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський, розглянувши об`єднані матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Київській області Національної поліції України відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, колишнього старшого лейтенанта внутрішньої служби - інженера відділу інженерно-технічних засобів охорони ДУ «Білоцерківська виправна колонія №35», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 ,

прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області – Данилюка В. М.,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувають матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

З протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, № 5245 від 19.06.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , обіймаючи до 30.04.2025 посаду інженера відділу інженерно-технічних засобів охорони зв`язку та інформатизації ДУ «Білоцерківська виправна колонія №35», будучи особою середнього начальницького складу кримінально-виконавчої служби, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, згідно з пп. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону, в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 розділу Закону, несвоєчасно 01.05.2026, без поважних причин, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2025 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину визнав.

Прокурор Данилюк В. М. в судовому засіданні обставини, викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення підтримав, зазначив про наявність в діях ОСОБА_1 ознак діяння, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, вважав необхідним застосувати адміністративне стягнення щодо ОСОБА_1 у виді штрафу в мінімальному розмірі в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. Крім того прокурор додав до матеріалів справи письмовий висновок щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та доводи прокурора, приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі наказом ДУ «Білоцерківська виправна колонія №35» від 14.06.2021 №91/ОС-21 ОСОБА_1 призначено на посаду інженера відділу інженерно-технічних засобів охорони зв`язку та інформатизації зазначеної установи.

Наказом ДУ «Білоцерківська виправна колонія №35» від 29.07.2022 №95/ОС-22 ОСОБА_1 присвоєно чергове спеціальне звання «старший лейтенант внутрішньої служби», яке відповідно до Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» належить до середнього начальницького складу кримінально-виконавчої служби.

Отже, старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_1 , є особою середнього начальницького складу кримінально-виконавчої служби.

22.06.2020 ОСОБА_1 прийняв присягу працівника Державної кримінально-виконавчої служби України, 30.04.2025 останній письмово ознайомлений про встановлені Законом обов`язки.

Отже, ОСОБА_1 , будучи особою середнього начальницького складу кримінально-виконавчої служби, був належним чином попереджений про встановлені Законом обов`язки.

Відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом.

Згідно з абзацом 15 ч. 1 ст. 1 Закону суб`єкти декларування - особи, зазначені у п.1, пп. «а», «в» - «ґ» п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до пп. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, суб`єктами на яких поширюється дія цього Закону є особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України.

Приміткою до ст. 172-6 КУпАП визначено, що суб`єктами правопорушення у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами 2 та 3 цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин 1 та 2 ст. 45 Закону зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Враховуючи викладене ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та суб`єктом правопорушення ст. 172-6 КУпАП.

Наказом ДУ «Білоцерківська виправна колонія №35» від 15.04.2025 №34/ОС-25 ОСОБА_1 старшого лейтенанта внутрішньої служби звільнено з посади інженера відділу інженерно-технічних засобів охорони зв`язку та інформатизації зазначеної установи 30.04.2025.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 45 Закону визначено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у пп. «а» і «в» п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Тобто, у ОСОБА_1 упродовж часу з 00:00 год. 01.01.2026 по 23:59 год. 31.03.2026, виник обов`язок подати декларацію після звільнення за 2025 рік.

01.04.2026 в 00:00 год ОСОБА_1 порушив порядок, передбачений ч. 1 ст. 45 Закону.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 у 2025 році припинив діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, був суб`єктом, на якого поширюються вимоги Закону, то повинен був подати декларацію після звільнення за 2025 рік до 31.03.2026 включно.

Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК (https://portal.nazk.gov.ua), декларацію після звільнення за 2025 рік, ОСОБА_1 подав лише 01.05.2026 о 19 год. 54 хв., тобто несвоєчасно без поважних причин.

З даного приводу ОСОБА_1 пояснив, що про необхідність подання декларації після звільнення за 2025 не знав тому подав її несвоєчасно 01.05.2026.

Абзацом 10 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

Відповідно до ч. 1 ст. 65-1 Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП установлено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевою самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб`єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії чи бездіяльності).

Виходячи з диспозиції частини 1 ст. 172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевою самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, що вчиняється суб`єктом декларування, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом, призвела до порушення Закону.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об`єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації).

Обов`язком суб`єкта декларування є знання і безумовне виконання вимог Закону, у тому числі вимог його статті 45 розділу VII «Фінансовий контроль».

Не встановлено будь-яких підстав та причин, які перешкоджали б ОСОБА_1 вчасно подати відповідну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, враховуючи позицію прокурора та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 01.05.2026 несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні).

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, встановлена показаннями в суді особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та матеріалами справи про адмінправопорушення, а саме: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення від 19.06.2026 № 5245, рапортом, копією витягу з декларації, витягом послідовності дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій, копією послужного списку, присяги, зобов`язання, копією витягу з наказу №95/ОС-22 від 29.07.2022, копією витягу з наказу № 34/ОС від 15.04.2025, копією посадової інструкції, копією витягу з наказу №91/ОС від 14.06.2021, копією рапорту, копією подання, поясненнями ОСОБА_1 .

Отже, з наведених обставин, суддя вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особою, уповноваженої на виконання функцій держави.

Призначаючи стягнення враховуються дані про особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, обставини його скоєння, обставини, що обтяжують і пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 є визнання вини.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, пом`якшуючою відповідальність обставиною суддя визнає визнання вини, відсутність обтяжуючих обставин, а також враховуючи позицію сторони обвинувачення щодо призначення покарання у вигляді мінімального штрафу, тому суддя вважає доцільним застосувати адміністративне стягнення щодо ОСОБА_1 у виді штрафу в мінімальному розмірі в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір в провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 40-1, 221, 276, 283, 284, 294 КУпАП та відповідно до ст. 1 ст. 172-6 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір 665 грн. 60 коп в дохід держави.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ