Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №620/395/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/395/26 Суддя (судді) першої інстанції: Марія ДУБІНА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Попової О.Г., суддів: Говоруна О.В., Чуприни О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну Одеської митниці на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР" до Одеської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР" звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Одеської митниці щодо підготовки та подання висновку про повернення Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР» сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви від 15.10.2025 №97;

- зобов`язати Одеську митницю підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР» сплачених сум митних платежів в розмірі 327 615,21 грн (триста двадцять сім тисяч шістсот п`ятнадцять гривень 21 коп.).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР" задоволено. Визнано протиправною відмову Одеської митниці щодо підготовки та подання висновку про повернення Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР» сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви від 15.10.2025 №97. Зобов`язано Одеську митницю підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР» сплачених сум митних платежів в розмірі 327 615,21 грн (триста двадцять сім тисяч шістсот п`ятнадцять гривень 21 коп.).

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вище вказане рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що митний орган діяв у межах наданих повноважень та відповідно до правового режиму, який був чинним на момент митного оформлення та вивезення товару. Сплата митних платежів відбулася в рамках завершення митного режиму експорту, який за своєю природою передбачає виконання всіх установлених законом фіскальних вимог. Факт сплати мита був необхідною умовою для випуску товару за межі митної території України, а отже такі платежі не можуть вважатися випадковими, необґрунтованими або такими, що не мали правової підстави.

Звернення платника з вимогою про повернення коштів не створює автоматичного обов`язку для митниці ініціювати процедуру повернення. Такий обов`язок виникає лише у разі, коли за результатами перевірки встановлено, що кошти дійсно були сплачені помилково або надміру та обліковуються як такі у митних інформаційних системах. За відсутності відповідного обліку та фіксації переплати митниця не має правових підстав готувати висновок про повернення коштів і передавати його до органів казначейства, а тому її дії не можуть кваліфікуватися як бездіяльність. А на момент оформлення митної декларації механізм підтвердження права на таку пільгу фактично не функціонував. За відсутності чітко визначеного та діючого порядку документального підтвердження застосування пільги було неможливим, а отже митне оформлення здійснювалося за загальними правилами зі сплатою відповідного мита. Подальша поява такого механізму не впливає на правомірність дій, вчинених раніше, і не перетворює законно сплачені платежі на надмірні. Вважає, що спірні митні платежі були сплачені на законних підставах, підстав для їх визнання помилково або надміру сплаченими не виникло, а відмова у підготовці висновку про повернення коштів є прямим наслідком відсутності встановлених законом умов для такої дії. За цих обставин відповідь митниці та її поведінка у межах розгляду заяви відповідають вимогам законодавства і не містять ознак протиправності.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право на пільгу існувало на рівні закону, що є фактичною підставою для відповідних дій позивача щодо вивезення ріпаку у цих правовідносинах без сплати вивізного (експертного) мита, відсутність станом на 19.09.2025 (подання ЕМД №25UA500050007543U6 з метою здійснення митного оформлення товару насіння ріпаку « 00» генетично немодифікованого, продовольчого, вищого класу, врожаю 2025 року, українського походження насипом, масою 141450 кг) затвердженого Урядом механізму підтвердження походження товару, не скасовує такого права, та не створює додатковий тягар для позивача у формі сплати митних платежів, від сплати яких він звільнений законом, оскільки бездіяльність держави (неприйняття Кабінетом Міністрів необхідних підзаконних актів або порядків) не може бути підставою для обмеження прав громадян чи накладення на них додаткових обов`язків. Вважає, що Чернігівським окружним адміністративним судом правомірно зобов`язано Одеську митницю прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України на користь СТОВ «ІНТЕР» сплачених митних платежів в сумі 327615,21 грн та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Згідно пункту 3 частини першої статті 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Одеської митниці не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції і це підтверджується матеріалами справи, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ) «ІНТЕР» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.09.2000, є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 301486725070) та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області, Прилуцька ДПІ (м. Прилуки).

Зареєстрованими видами діяльності СТОВ «ІНТЕР» зокрема, є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11).

СТОВ «ІНТЕР» займається вирощуванням сільськогосподарських культур та має у користуванні землі с/г призначення загальною площею 11056,40 га на території Ічнянської об`єднаної територіальної громади Прилуцького району Чернігівської області, про що зазначено у звіті про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2025 року форми № 4-сг , який міститься в матеріалах справи.

Посів ріпаку озимого під урожай 2025 року був здійснений на площі 1726,20 га. Зібрано врожаю 62196,40 ц (валовий збір), про що свідчить інформація зазначена у Звіті про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 1 вересня 2025 року (форми №37-сг), що міститься в матеріалах справи.

Наведені обставини також підтверджені висновком про походження товарів Чернігівської регіональної торгово-промислової палати №UAD57400R5 від 29.09.2025, у якому чітко зазначено, що згідно із наданих документів, насіння ріпаку вирощено та зібрано СТОВ «ІНТЕР» на території Чернігівської області.

В межах здійснення своєї господарської діяльності СТОВ «ІНТЕР» 04.08.2025 укладено контракт на поставку № 507/10408600 з компанією «ADM International Sarl» (Швейцарія).

За умовами укладеного контракту СТОВ «ІНТЕР» (продавець, експортер) зобов`язується поставити товар, а саме: насіння ріпаку « 00», генетично немодифікованого, продовольчого, вищого і 1-го класів, українського походження, врожаю 2025 р., насипом (далі «Товар» чи «Вантаж») по обумовленій в Контракті ціні, а компанія «ADM International Sarl» (Покупець) зобов`язується його оплатити на умовах, визначених Контрактом.

Також за умовами укладеного контракту підготовка необхідних документів для митного оформлення товару покладена на продавця.

Згідно із пунктом 21.5 контракту експедиторами ародавця є зокрема ТОВ «ТЕК «Зектер».

Пунктом 21.6. визначено, що цей контракт діє для митних цілей з моменту його підписання до 31.12.2025.

18.09.2025 декларантом ТОВ «ЗЕКТЕР» (код ЄДРПОУ 33506789), що діяв в інтересах експортера СТОВ «ІНТЕР» (код ЄДРПОУ 30148677), до Одеської митниці подано ЕМД №25UA500050007537U8 з метою здійснення митного оформлення товару насіння ріпаку « 00» генетично немодифікованого, продовольчого, вищого класу, врожаю 2025 року, українського походження насипом, масою 141450 кг., до якої були додані документи відповідно до Митного кодексу України, в тому числі, документи СТОВ «ІНТЕР», що підтверджують статус сільськогосподарського товаровиробника, який експортує власно вирощену сільськогосподарську продукцію (ріпак) та має право на звільнення від сплати митних платежів, а саме: довідку СТОВ «ІНТЕР» від 16.09.2025 №82, звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2025 року (форма №4-сг), звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.09.2025 (форма №37-сг), звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2024 році (форма №29-сг).

18.09.2025 відповідачем відмовлено у митному оформленні (випуску) товару про що надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2025/000254 у зв`язку з відсутністю документів що підтверджують статус «сільськогосподарського товаровиробника» та відсутністю даних щодо виробника товару.

18.09.2025 до СТОВ «ІНТЕР» надійшов лист від декларанта ТОВ «ЗЕКТЕР» вих. 15-4 від 15.09.2025, в якому було зазначено, що незважаючи на те що, 04.09.2025 набрав чинності Закон України від 16.07.2025 № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства», яким було доповнено Закон України №1033-XIV статтею 1-1, якою передбачено звільнення сільськогосподарських товаровиробників, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію (ріпак), від сплати вивізного (експортного) мита, на даний час, митним органом не проводиться митне оформлення товару без сплати експертного мита у розмірі 10% його митної вартості, оскільки у митниці відсутні відповідні роз`яснення. Також в листі ТОВ «ЗЕКТЕР» просив надати згоду на митне оформлення ріпаку зі сплатою 10 відсотків його митної вартості.

СТОВ «ІНТЕР» висловило незгоду з позицією митного органу, та зазначило, що відповідно положень Закону України № 1033-XIV воно звільнено від сплати мита, так як є сільськогосподарським товаровиробником та експортує власно вирощену продукцію (ріпак), проте з метою належного виконання договірних зобов`язань перед контрагентом - компанією «ADM International Sarl» (Швейцарія) вимушено сплатити вивізне (експортне) мито, про що повідомив ТОВ «ЗЕКТЕР» в листі від 19.09.2025 №19/09.

Виходячи з заявленої митної вартості товару в розмірі 79424,18 доларів США, з метою розблокування експорту власної сільськогосподарської продукції та належного виконання договірних зобов`язань перед контрагентом - компанією «ADM International Sarl» (Швейцарія) за контрактом на поставку від 04.08.2025 №507/10408600 СТОВ «ІНТЕР» сплатив митні платежі, розмір яких склав 327 615,21 грн, що підтверджується копіями платіжної інструкції від 17.09.2025 №3757 та платіжної інструкції від 19.09.2025 №3827.

15 жовтня 2025 року СТОВ «ІНТЕР» звернулось до Одеської митниці із заявою вих. № 97 в якій просило здійснити повернення митних платежів у розмірі 327 615,21 грн, сплачених згідно платіжних інструкцій від 17.09.2025 №3757 та від 19.09.2025 №3827, оскільки на день подання митної декларації ЕМД №25UA500050007543U6 для митного оформлення СТОВ «ІНТЕР» мало право на звільнення від сплати митних платежів так як є сільськогосподарським товаровиробником, який експортує власно вирощену сільськогосподарську продукцію (ріпак).

Листом від 07.11.2025 № 07.10-4/15-01/13/17137 Одеська митниця відмовила позивачу в задоволенні його заяви з мотивів того, що сплачені митні платежі не є надміру сплаченими.

Вважаючи протиправною відмову Одеської митниці щодо підготовки та подання висновку про повернення йому сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви від 15.10.2025№ 97, а свої права порушеними, СТОВ «ІНТЕР», звернулось до суду з цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

За правилами частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до пункту 6 частини восьмої статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 24 МК України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Так, частиною п`ятою статті 301 МК України визначено, що повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом «а» пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;

6) платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Положеннями статті 4 МК України визначено, що до складу митних платежів, серед іншого, входить мито.

Законом України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур" № 1033-XIV від 10.09.1999 (в редакції Закону № 4536-IX станом на 04.09.2025)(далі Закон України № 1033-XIV) затверджено ставки вивізного (експортного) мита на окремі види олійних культур, зокрема, ріпак (код товару згідно з УКТ ЗЕД 1205).

Статтею 1-1 Закону № 1033-XIV передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД, звільняються від сплати вивізного (експортного) мита.

Визначення терміну «сільськогосподарський товаровиробник» наведено в Податковому кодексі України (далі ПК України).

Приписами статті 14.1.235 ПК України визначено, що сільськогосподарський товаровиробник це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що основним видом економічної діяльності СТОВ «ІНТЕР» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11).

До таких висновків суд прийшов на підставі Звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2025 року форми № 4-сг СТОВ «ІНТЕР», Звітом про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 1 вересня 2025 року (форми №37-сг), Висновком про походження товарів Чернігівської регіональної торгово-промислової палати №UAD57400R5 від 29.09.2029.

Таким чином, з урахуванням наведених правових норм, а також враховуючи звітну та іншу документацію, що надавалась разом з ЕМД №25UA500050007543U6 до Одеської митниці декларантом ТОВ «ЗЕКТЕР», який діяв в інтересах СТОВ «ІНТЕР», для здійснення всіх необхідних митних процедур та митного оформлення товару - насіння ріпаку, власно вирощеного СТОВ «ІНТЕР», та воно беззаперечно є сільськогосподарським товаровиробником, який, в силу приписів вказаних новел законодавства, звільнений від сплати вивізного (експертного) мита на ріпак.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що на момент запровадження ставки мита та пільг по її звільненню, ні законодавцем, ні Урядом, ні Державною митною службою України не було передбачено механізму реалізації вказаних новел законодавства.

Тільки, 03 жовтня 2025 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1256 «Деякі питання підтвердження власного вирощування окремих видів сільськогосподарської продукції для цілей експорту», якою унормовано та визначено, що сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТЗЕД, […] митні органи, Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати визнають, що експертний висновок про походження товару, виданий експортеру Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, є документом, що підтверджує право такого експортера на пільгу із сплати вивізного (експортного) мита, передбачену статтею 11 Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур».

Водночас, експортери - сільськогосподарські виробники, які експортували сою та ріпак впродовж вересня 2025 року, забезпечували подання документів, які підтверджують його статус сільгоспвиробника та факт власного виробництва, з метою отримання законного права на пільгу із сплати вивізного (експортного) мита.

Отже, право на пільгу існувало на рівні Закону, що є фактичною підставою для відповідних дій позивача щодо вивезення ріпаку у цих правовідносинах без сплати вивізного (експертного) мита, відсутність станом на 18.09.2025 (подання ЕМД №25UA500050007537U8 з метою здійснення митного оформлення товару насіння ріпаку « 00» генетично немодифікованого, продовольчого, вищого класу, врожаю 2025 року, українського походження насипом, масою 141 450 кг) затвердженого Урядом механізму підтвердження походження товару, не скасовує такого права, та не створює додатковий тягар для позивача у формі сплати митних платежів, від сплати яких він звільнений Законом, оскільки бездіяльність держави (неприйняття Кабінетом Міністрів необхідних підзаконних актів або порядків) не може бути підставою для обмеження прав громадян чи накладення на них додаткових обов`язків.

Відповідно до частини шостої статті 301 МК України повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Згідно із частинами 1-3 статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формуваннями реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 43.1 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пунктом 43.3 статті 43 ПК України передбачено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім поверненні надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річною оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Пунктами 43.4-43.5 статті 43 ПК України передбачено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових, зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника додатків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцяти денного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно із пунктом 1 Розділу III Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів № 643 від 18.07.2017 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення. Заява повинна відповідати вимогам пунктів 3-5, 8 Розділу III Порядку № 643.

Після реєстрації в митниці заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу.

Підрозділ за результатами опрацювання заяви готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу).

Митний орган у строк не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України.

СТОВ «ІНТЕР», з метою виконання власних договірних зобов`язань перед контрагентом щодо поставки товару та уникнення застосування штрафних санкцій, сплатило митні платежі у розмірі 327615,21 грн (платіжні інструкції від 17.09.2025 № 3757 та від 19.09.2025 № 3827), які не мав сплачувати.

І вже після прийняття Урядом 03 жовтня 2025 року постанови №1256 «Деякі питання підтвердження власного вирощування окремих видів сільськогосподарської продукції для цілей експорту» звернувся до Одеської митниці із відповідною заявою про повернення сплачених платежів та надав документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів, чим підтвердив факт сплати коштів.

Крім того, як правильно звернуто увагу судом першої інстанції, повернення сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, тому суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Підсумовуючи вищевикладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР" до Одеської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Судді: О.В. Говорун

О.В. Чуприна