Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №758/16413/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року м. Київ

Справа № 758/16413/25

Провадження: № 33/824/3153/2026

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т. О.,

секретар Лаврук Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргузахисника ОСОБА_1 - адвоката Борщ Юлії Олександрівни

на постанову Подільського районного суду м. Києва від 03 листопада 2025 року, винесену під головуванням судді Гребенюка В. В.,

про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

в с т а н о в и л а:

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 03 листопада 2025 рокуОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн 60 коп.

Не погодившись із таким судовим рішенням, 13 листопада 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Борщ Ю. О. подала апеляційну скаргу безпосередньо до суду першої інстанції, в якій просила скасувати постанову Подільського районного суду м.Києва від 10 листопада 2025 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв?язку з відсутністю у діяхОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУПАП.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначила, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції, у зв`язку з чим було порушено його право на захист та право на участь у судовому розгляді. Крім того, захисник ставить під сумнів належність і достовірність схеми дорожньо-транспортної пригоди як доказу у справі. Зазначає, що відображене на схемі місце зіткнення транспортних засобів визначено зі слів учасників дорожньо-транспортної пригоди, без належного підтвердження іншими об`єктивними даними. Також, вказує на наявність у схемі суперечностей, оскільки на ній фактично зазначено два різних місця зіткнення транспортних засобів, що, на думку захисника, свідчить про її некоректність та не дає можливості достовірно встановити механізм виникнення дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Борщ Ю. О. надала пояснення з приводу дорожньо-транспортної пригоди. Просила апеляційну скаргу задовольнити та закрити провадження у справі у зв?язку із відсутністюскладу правопорушення в діях ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 також надав пояснення з приводу дорожньо-транспортної пригоди. Просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи.

Вислухавши пояснення учасників справи,дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується такими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 479 від 10.10.2025, схемою місця ДТП від 10.10.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

З таким висновком суду першої інстанції погоджується й суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Як убачається із матеріалів справи, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №479480,10.10.2025 о 15 год. 38 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Форд, д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. Костянтинівська, 64 перед початком руху не переконався, що це буде безпечним, при перестроюванні (виїзді з місця парковки) не дав дорогу транспортному засобу Інфініті, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по смузі, на яку він перестроювався, внаслідок чого відбулося зіткнення, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, за що передбачена відповідальність згідно вимог ст. 124 КУпАП.

В матеріалах справи міститься схема місця ДТП, що складена за місцем пригоди та містить графічно зображені та зафіксовані об?єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив?язка об?єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини, таблиця дорожніх умов, в якій зазначені назви об?єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження). Зазначена інформація підтверджена підписами водіїв транспортних засобів (а. с. 3).

В матеріалах справи містяться також письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 10 жовтня 2025 року.

Відповідно до пояснень ОСОБА_3 , він керував автомобілем «Infiniti» та рухався по вул. Костянтинівській зі сторони вул. Новокостянтинівської у напрямку вул. Оленівської, другою смугою руху. Праворуч від проїзної частини були припарковані транспортні засоби. Під час руху від правого краю дороги, поблизу ТЦ «Шоколад», раптово почав виїжджати автомобіль «Ford», який допустив зіткнення з правою задньою частиною автомобіля «Infiniti», пошкодивши задні пасажирські двері та заднє колесо.

Згідно з поясненнями ОСОБА_1 , його автомобіль «Ford» був припаркований по вул. Костянтинівській, 64. Виїзд з місця паркування був ускладнений через розташований попереду фургон. Переконавшись, що смуга руху є вільною, розпочав рух та почав виконувати маневр виїзду на смугу руху. При цьому, за твердженням ОСОБА_1 , автомобіль «Infiniti» раптово виїхав з протилежного боку Т-подібного перехрестя та опинився на смузі, на яку він, ОСОБА_1 , здійснював виїзд. У результаті руху сталося зіткнення, під час якого край переднього бампера автомобіля «Ford» контактував із задніми правими дверима автомобіля «Infiniti».

ОСОБА_1 також зазначав, що перед початком руху смуга була вільною, а автомобіль «Infiniti» у дзеркалі заднього виду відсутній. ОСОБА_1 рухався в межах дозволеної швидкості без зміни напрямку та швидкості руху, а водій автомобіля «Infiniti» раптово створив аварійну ситуацію, унаслідок чого уникнути зіткнення було неможливо. Крім того, просив внести уточнення до схеми дорожньо-транспортної пригоди, зазначивши, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , рухався своєю смугою руху, тоді як інший учасник виїхав на неї з другорядної дороги. На думку ОСОБА_1 , причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення Правил дорожнього руху іншим учасником, який, виїжджаючи з другорядної дороги, не надав перевагу в русі.

Крім того, у матеріалах справи міститься відеозапис із відеореєстратора автомобіля «Infiniti». Із зазначеного відеозапису вбачається, що водій автомобіля «Infiniti» виїхав на вул. Костянтинівську та перестроївся до середньої смуги руху, оскільки крайня ліва смуга була повністю зайнята припаркованими транспортними засобами. Під час подальшого руху у напрямку вул. Оленівської на відеозаписі зафіксовано, що водій автомобіля «Ford» намагався виїхати з місця паркування. Після того як автомобіль «Infiniti» вже частково проїхав місце розташування автомобіля «Ford», останній розпочав рух, унаслідок чого відбулося зіткнення, а удар було завдано в задню праву частину автомобіля «Infiniti».

Відповідно п. 2.3 б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язанийбути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Пунктом 10.3 ПДР України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Аналіз наведених положень Правил дорожнього руху України свідчить про те, що на водія покладається обов`язок не лише контролювати керований ним транспортний засіб, а й постійно оцінювати дорожню обстановку, своєчасно реагувати на її зміни та вживати заходів для недопущення створення небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

Перед початком руху з місця стоянки, а також при виконанні будь-якого маневру, пов`язаного зі зміною напрямку руху або перестроюванням, водій зобов`язаний завчасно переконатися у безпечності такого маневру та у відсутності перешкод для інших учасників дорожнього руху. При цьому обов`язок забезпечити безпечність маневру покладається саме на водія, який його виконує.

Крім того, у разі перестроювання перевагою в русі користуються транспортні засоби, які вже рухаються смугою, на яку має намір виїхати інший водій. Тому особа, яка розпочинає рух або здійснює перестроювання, повинна надати дорогу таким транспортним засобам та утриматися від виконання маневру до моменту, коли його здійснення не створюватиме небезпеки чи перешкод для руху.

Отже, виходячи зі змісту зазначених норм Правил дорожнього руху, водій, який розпочинає рух із місця стоянки та виїжджає на смугу руху, зобов`язаний переконатися у безпечності такого маневру та надати дорогу транспортним засобам, що вже рухаються відповідною смугою. Невиконання цих вимог свідчить про недодержання обов`язку бути уважним до дорожньої обстановки та забезпечити безпечність виконуваного маневру.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, апеляційний суд доходить висновку, що саме дії ОСОБА_1 перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Такий висновок підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, письмовими поясненнями учасників події, а також відеозаписом із відеореєстратора автомобіля «Infiniti», який міститься в матеріалах справи.

При цьому доводи ОСОБА_1 про те, що автомобіль «Infiniti» раптово виїхав на смугу його руху з другорядної дороги та створив аварійну ситуацію, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. З дослідженого судом відеозапису вбачається, що автомобіль «Infiniti» до моменту зіткнення вже рухався по смузі руху, на яку мав намір виїхати ОСОБА_1 , а після проїзду ним місця паркування автомобіля «Ford» останній розпочав рух, не переконавшись у безпечності такого маневру та не надавши дорогу транспортному засобу, який користувався перевагою в русі.

Таким чином, пояснення ОСОБА_1 щодо механізму виникнення дорожньо-транспортної пригоди спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом, який є об`єктивним джерелом доказової інформації та узгоджується з іншими доказами у справі.

За таких обставин апеляційний суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 , розпочинаючи рух із місця стоянки та виконуючи маневр виїзду на смугу руху, не переконався у його безпечності, не надав дорогу транспортному засобу, який рухався по смузі, на яку він мав намір виїхати, чим порушив вимоги пунктів 2.3 «б», 10.1 та 10.3 Правил дорожнього руху України. Наслідком зазначених порушень стало зіткнення транспортних засобів та заподіяння їм механічних пошкоджень, що правильно кваліфіковано судом першої інстанції за статтею 124 КУпАП.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, що позбавило його права на належний захист, апеляційний суд зазначає, що право на захист було відновлено шляхом надання права на апеляційне оскарження постанову судді першої інстанції. При цьому, сам факт неналежного повідомлення про час та місце розгляду справи не може бути безумовною підставою для скасування постанови судді.

Доводи апеляційної скарги щодо неналежності та недостовірності схеми дорожньо-транспортної пригоди апеляційний суд відхиляє як безпідставні.

Як убачається з матеріалів справи, схема місця ДТП була складена безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди уповноваженим працівником поліції та підписана обома учасниками пригоди. Схема містить відомості про розташування транспортних засобів, дорожню обстановку, напрямки їх руху, місце зіткнення та інші обставини події, необхідні для встановлення механізму дорожньо-транспортної пригоди.

Твердження захисника про те, що місце зіткнення на схемі визначено виключно зі слів учасників пригоди та не підтверджується іншими доказами, спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом із відеореєстратора автомобіля «Infiniti». Із зазначеного відеозапису вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 розпочав рух з місця паркування та здійснював виїзд на смугу руху, по якій вже рухався автомобіль «Infiniti», внаслідок чого відбулося зіткнення. Зафіксований відеозаписом механізм дорожньо-транспортної пригоди узгоджується з відомостями, відображеними у схемі місця ДТП, та підтверджує правильність зафіксованих у ній обставин.

Також не заслуговують на увагу доводи захисника про наявність у схемі суперечностей щодо місця зіткнення транспортних засобів. Самі по собі окремі неточності або особливості графічного відображення обстановки на схемі не свідчать про її недопустимість чи недостовірність як доказу, оскільки обставини дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються сукупністю інших доказів, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями учасників події та відеозаписом. При цьому будь-яких об`єктивних даних, які б спростовували відображені у схемі обставини або свідчили про інший механізм виникнення дорожньо-транспортної пригоди, стороною захисту не надано.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що схема місця дорожньо-транспортної пригоди відповідає фактичним обставинам події, узгоджується з іншими доказами у справі та є належним і допустимим доказом у розумінні статті 251 КУпАП.

Ураховуючи викладене, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові, і могли б бути підставами для скасування судового рішення та закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу правопорушення, захистом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи наведене, доходжу висновку, що постанова Подільського районного суду м. Києва від 03 листопада 2025 рокує законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргузахисника ОСОБА_1 - адвоката Борщ Ю. О.слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргузахисника ОСОБА_1 - адвоката Борщ Юлії Олександрівнизалишити без задоволення.

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 03 листопада 2025 рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т. О. Невідома