Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №761/4084/22 — Київський апеляційний суд

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року місто Київ

справа № 761/4084/22

апеляційне провадження № 22-ц/824/12418/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Саліхова В.В.,

суддів: Євграфової Є.П., Поливач Л.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Зеленчука М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 14 травня 2026 року, постановлену під головуванням судді Осаулова А.А., у справі за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, боржник: ОСОБА_1 ,-

в с т а н о в и в :

У січні 2022 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до суду із заявою про поновлення строку на пред'явлення до виконання виконавчого листа, який виданий 05 червня 2014 року Шевченківським районним судом міста Києва по справі № 2-1774/07 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 53 269,36 грн.

Заява обгрунтована тим, що 04 січня 2022 року до банку надійшла постанова Шевченківського РВ ДВС м. Києва від 28 квітня 2017 року про повернення виконавчого листа №2-1774/07 від 05 червня 2014 року про стягнення на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 53 269,36 грн.

Стягувач зазначає, що він отримав виконавчий лист з пропуском строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Звертав увагу суду на те, що про винесення постанови про повернення вказаного виконавчого документа стягувачу від 28 квітня 2017 року, стягувач дізнався лише в січні 2022 року.

З огляду на викладене, стягувач просив суд поновити строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 травня 2026 року заяву ПАТ АБ «Укргазбанк» про поновлення строку на пред`явлення до виконання виконавчого листа №761/4084/22, виданого у справі за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.

Поновлено ПАТ АБ «Укргазбанк» строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого у справі №761/4084/22 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суд та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд не може безпідставно поновити строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд. Жодних належних обгрунтувань поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано, а факт отримання постанови лише 04 січня 2022 року сам по собі не доводить поважності пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник АТ «Укргазбанк» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи стягувач був повідомлений належно, шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету, тому колегія суддів, з урахуванням ч. 2 ст. 372 ЦПК України, вважала за можливе провести розгляд справи за відсутності представника стягувача.

Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення боржника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що 05 червня 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва видано дублікат виконавчого листа №2-1774/07 про стягнення на користь ПАТ «АБ «Укргазбанк» з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 53 269,36 грн.

28 квітня 2017 року в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1 винесено постанову про повернення стягувачу ПАТ АБ «Укргазбанк» виконавчого листа №2-1774/07 від 05 червня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 53 269,36 грн.

Як вбачається з відмітки на конверті, вказану постанову від 28 квітня 2017 року було направлено стягувачу ПАТ АБ «Укргазбанк» органом державної виконавчої служби лише 31 грудня 2021 року.

Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився 28 квітня 2020 року.

Задовольняючи заяву про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що строки пред`явлення виконавчого листа пропущено стягувачем з поважних причин, оскільки стягувач отримав постанову про повернення виконавчого листа №2-1774/07 від 05 червня 2014 року вже після закінчення строку на пред`явлення його до виконання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За змістом вказаної норми метою поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Стягувач, який просить суд поновити пропущений строк пред`явлення до виконання виконавчого документа, повинен довести, що такий строк пропущено ним з поважних причин, оскільки саме таку умову містить процесуальне законодавство.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені ст. 120 ЦПК України.

Згідно зі ст. 127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 12 вказаного Закону, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду 10 серпня 2022 року у справі № 1522/12531/12 (провадження № 61-18649св21).

Як встановлено судом, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився 28 квітня 2020 року. Стягувач отримав постанову про повернення виконавчого листа №2-1774/07 від 05 червня 2014 року вже після закінчення строку на пред`явлення його до виконання, оскільки її було направлено стягувачу органом державної виконавчої служби лише 31 грудня 2021 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вищенаведені обставини слід вважити поважними причинами пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки вони об`єктивно не залежали від волі стягувача та безпосередньо унеможливлювали реалізацію ним своїх прав кредитора та ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що жодних належних обгрунтувань поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано, а факт отримання постанови лише 04 січня 2022 року сам по собі не доводить поважності пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки заявником обгрунтовано причини пропуску строку, які судом обгрунтовано визнано поважними.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що станом на сьогодні є непогашеною заборгованість боржників за кредитним договором та не виконано рішення суду у справі яке, у свою чергу, є обов`язковим до виконання на всій території України.

Отже, суд першої інстанції всебічно і об`єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив судове рішення, що відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 14 травня 2026 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківськогорайонного суду міста Києва від 14 травня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 24 липня 2026 року.

Головуючий:

Судді: