Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №369/8876/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/12007/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),

суддів: Поливач Л. Д., Саліхова В. В.,

при секретарі Гайдаєнко В. С.

за участі: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Осколкова І. Л.,

представника відповідача ТОВ «Джонатан Інвестмент» - адвоката Шевченка Т. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Осколкова Івана Леонідовича, в інтересах ОСОБА_1 ,

на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області

у складі судді Пінкевич Н. С.

від 29 квітня 2026 року

у цивільній справі № 369/8876/24 Києво-Святошинського районного суду Київської області

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

до ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент»

треті особи Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, Державна інспекція архітектури та містобудування України

про знесення незаконного збудованого об`єкта будівництва,

У С Т А Н О В И В:

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 квітня 2026 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент», треті особи Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, Державна інспекція архітектури та містобудування України про знесення незаконного збутового об`єкта будівництва залишено без розгляду.

Апелянт ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Осколков І. Л., вважає ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 квітня 2026 року про залишення позову без розгляду у справі № 369/8876/24 такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про його належне повідомлення про час і місце підготовчих судових засідань, призначених на 02.03.2026 та 29.04.2026.

Звертає увагу на те, що судові повістки про виклик у вказані засідання йому особисто не вручалися, що спростовує факт належного повідомлення в розумінні статей 128, 130 ЦПК України. Посилається на те, що відправлення СМС-повідомлення не може вважатися доказом належного вручення повістки, оскільки згідно з пунктом 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді СМС-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01.06.2013 № 73, такий спосіб інформування допускається лише після подання учасником відповідної заяви. Наголошує, що ОСОБА_1 такої заяви суду не надавав, а отже, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про вручення йому судових повісток.

Підкреслює, що належне повідомлення одного із співпозивачів ( ОСОБА_3 ) через його електронний кабінет не створює правових підстав вважати повідомленими інших позивачів у справі. Звертає увагу на необґрунтованість твердження суду про нібито втрату позивачами інтересу до справи після вирішення питання про забезпечення позову, оскільки процесуальний закон визначає чіткий перелік підстав для залишення позову без розгляду, серед яких відсутність суб`єктивно оціненого судом «інтересу» не передбачена. Вказує, що розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повістки, порушує статтю 129 Конституції України та статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 29 квітня 2026 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Осколков І. Л., підтримав апеляційну скаргу із викладених у ній підстав та доводів.

Представника відповідача ТОВ «Джонатан Інвестмент» - адвокат Шевченко Т. М., проти задоволення апеляційної скарги заперечив, вважаючи, що учасники були належним чином повідомлені.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, представників не направили, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді Євграфової Є. П., пояснення представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Осколкова І. Л., представника відповідача ТОВ «Джонатан Інвестмент» - адвоката Шевченка Т. М., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи убачається, що в травні 2024 року позивачі звернулись до суду з вказаним позовом, у якому просили суд зобов`язати ОСОБА_5 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Джонатан Інвестмент» за власний рахунок знести незаконно збудований об`єкт будівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:03:007:0304. Судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 вересня 2024 року відкрито провадження по справі, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

У підготовчі судові засідання 02.03.2026, 29.04.2026 позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не з`явилися.

29.04.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Козир С. В., та від представника відповідача ТОВ «Джонатан Інвестмент» - адвоката Шевченка Т. М. надійшли заяви про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивачів.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ТОВ «Джонатан Інвестмент» про знесення незаконного об`єкта будівництва, суд першої інстанції виходив із того, що позивачі повторно не з`явилися у підготовчі судові засідання, призначені на 02.03.2026 та 29.04.2026. Суд встановив, що про час та місце розгляду справи позивачі були повідомлені належним чином, що підтверджується доставкою СМС-повідомлень на номери телефонів, вказані у позовній заяві, та доставкою повістки в електронний кабінет позивача ОСОБА_3 . Місцевий суд урахував відсутність від позивачів заяв про розгляд справи за їх відсутності, а також неподання доказів поважності причин неприбуття до клопотання ОСОБА_3 від 02.03.2026. Встановивши, що позивачі припинили виявляти процесуальну активність після вирішення питання про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що їхня неявка перешкоджає розгляду справи по суті. За таких обставин суд першої інстанції виснував про наявність підстав для застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Зважаючи на приписи статей 13, 50 та 367 ЦПК України, предметом апеляційного перегляду є законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в частині позовних вимог ОСОБА_1 , адже інші позивачі не реалізували своє право на апеляційне оскарження.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз наведеної норми процесуального права свідчить про те, що застосування наслідків, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, можливо лише за сукупності таких умов: належного повідомлення позивача про дату, час і місце проведення як першого, так і повторного підготовчого чи судового засідання; повторної (тобто двічі поспіль) неявки позивача в засідання; відсутності заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 12.05.2022 у справі № 645/5856/13-ц).

Під підставами належного повідомлення учасника справи процесуальний закон розуміє наявність у матеріалах справи достовірних даних (доказів) про вручення йому судової повістки у порядку, визначеному статтями 128, 130 ЦПК України.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, а у разі її відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення або через кур`єрів.

Згідно з пунктом 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 12.05.2022 у справі № 645/5856/13-ц).

Як убачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції вважав позивачів, зокрема ОСОБА_1 , належним чином повідомленими про судові засідання 02 березня 2026 року та 29 квітня 2026 року на підставі доставки СМС-повідомлень на телефонні номери, вказані в позовній заяві, та відправлення повістки в електронний кабінет позивача ОСОБА_3 .

Проте такі висновки суду першої інстанції є передчасними та не ґрунтуються на вимогах процесуального закону.

Відповідно до частини 13 статті 128 ЦПК України, за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Матеріали справи не містять заявки позивача ОСОБА_1 про надання згоди на отримання судових повісток шляхом СМС-повідомлень.

За відсутності такої заявки факт направлення або доставки СМС-повідомлення не може вважатися належним процесуальним врученням судової повістки про виклик відповідно до статей 128, 130 ЦПК України.

Крім того, доставка судової повістки в електронний кабінет одного зі співпозивачів ( ОСОБА_3 ) не може вважатися належним повідомленням інших позивачів у справі, зокрема ОСОБА_1 , оскільки кожен із співпозивачів діє у процесі самостійно і володіє індивідуальними процесуальними гарантіями щодо належного виклику до суду.

Отже, у матеріалах справи відсутні відомості та належні докази вручення позивачеві ОСОБА_1 судових повісток про виклик у підготовчі судові засідання як на 02.03.2026, так і на 29.04.2026.

За відсутності даних про належне повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи факт його повторної неявки не може вважатися встановленим, що виключає можливість застосування наслідків, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є істотним порушенням норм процесуального права, гарантій статті 129 Конституції України та права на справедливий судовий розгляд, закріпленого в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 квітня 2026 року підлягає скасуванню у частині залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 з направленням справи у цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В іншій частині відповідно до змісту доводів та вимог апеляційної скарги, ухвала суду не є предметом апеляційного перегляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369, 374, 379, 381, 383 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу адвоката Осколкова Івана Леонідовича, в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 квітня 2026 року в частині залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 - скасувати, справу у цій частині направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 27 липня 2026 року.

Судді: Є. П. Євграфова

Л. Д. Поливач

В. В. Саліхов