Постанова від 01 липня 2025 р. у справі №2-742/09 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/7387/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2025 року м. Київ

Справа № 2-742/09

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

за участю секретаря судового засідання Мех В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 13 січня 2025 року, постановлену у складі судді Тітова М.Б.,

за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), ОСОБА_2 , заінтересована особа - ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій та скасування довідки - розрахунку про нараховані аліменти,

встановив:

У грудні 2024 року боржник у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 ОСОБА_1 звернувся до Богуславського районного суду Київської області зі скаргою на дії головного державного виконавця Петрик А.В., в якій просив:

- визнати дії головного державного виконавця Петрик А.В. щодо складання довідки-розрахунку № 3984 про стан заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів, визначених рішенням Богуславського районного суду Київської області від 18 листопада 2009 року у справі № 2-742/2009, неправомірними;

- скасувати довідку-розрахунок про нараховані аліменти;

- зобов`язати головного державного виконавця Петрик А.В. виключити з Єдиного реєстру боржників інформацію про нього як боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_5 про стягнення аліментів.

Скаргу мотивовано тим, що рішенням Богуславського районного суду Київської області від 18 листопада 2009 р. у справі № 2-742/2009 з нього стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 жовтня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

02 лютого 2021 Богуславським районним судом Київської області видано виконавчий лист № 2-742 з метою примусового виконання зазначеного судового рішення.

Постановою головного державного виконавця Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрик А.В. від 11 лютого 2021 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 на підставі вказаного виконавчого листа Богуславського районного суду Київської області від 02.02.2021 № 2-742.

29 березня 2021 року головним державним виконавцем Миронівського відділу державної виконавчої служби Петрик А.В. складено довідку розрахунок № 3984 про стан заборгованості зі сплати аліментів боржника - ОСОБА_1 , згідно з якою станом на 01 березня 2021 року він має недоплату зі сплати аліментів у розмірі 98 206 грн.

Вважаючи, що довідку складено з порушенням частин першої і другої статті 194 СК України, оскільки заборгованість зі сплати аліментів - відсутня, відомості про нього як про боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 мають бути виключені з Єдиного реєстру боржників.

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 13 січня 2025 року скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та скасування довідки - розрахунку про нараховані аліменти - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить її скасувати, а скаргу - задовольнити.

Апеляційну скаргу боржник мотивував тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки скаргу було подано до Богуславського районного суду Київської області 16 квітня 2021 року, а ухвалу про відкриття суд постановив лише 20 жовтня 2023 року.

Апелянт також вважає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, що ОСОБА_3 ініціювала виконавче провадження з метою примусового виконання рішення Богуславського районного суду Київської області від 18 листопада 2009 року у справі № 2-742/2009 майже через десять років.

Також боржник зауважує, що рішення місцевого суду не відповідає нормам матеріального права, оскільки відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості зі сплати аліментів № 3984, заборгованість за аліментами обчислена за період із січня 2011 року по лютий 2021 року і її загальний розмір складає 98 206 грн, тоді як згідно з частиною першою статті 194 СК України в редакції до 28 серпня 2018 року аліменти могли бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більше, ніж за три роки. Тож державний виконавець повинна була обчислювати десятирічний строк з 28 серпня 2018 року.

Крім того, суд порушив пункт 2 частини четвертої статті 265 ЦПК України, оскільки не зробив висновки щодо показань свідка ОСОБА_1 і не надав мотивованої оцінки кожному аргументу відносно наявності чи відсутності підстав для задоволення скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу Миронівський районний відділ державної виконавчої служби просить відмовити в її задоволенні, ухвалу місцевого суду - залишити без змін, мотивуючи заперечення тим, що стягувач звернулася до Миронівського відділу державної виконавчої служби після 28 серпня 2018 року, а саме 04 лютого 2021 року, а тому на підставі нового нормативно-правового регулювання державний виконавець правильно застосувала строк нарахування аліментів за минулий період, що складав десять років.

Вказує, що дії державного виконавця відповідають вимогам статті 58 Конституції України та висновкам Конституційного Суду України, викладених у Рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, які містять роз`яснення щодо правил застосування зворотної дії законів та інших нормативно-правових актів у часі.

Миронівський відділ державної виконавчої служби також вважає, що підстави для виключення боржника з Єдиного державного реєстру боржників відсутні, оскільки в нього наявна заборгованість зі сплати аліментів у сумі 98 206 грн, тоді як за положеннями частини сьомої статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» такі відомості можуть бути виключені, зокрема, в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, що не перешкоджає апеляційному перегляду ухвали суду відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні скарги на дії державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що стягувач пред`явила виконавчий документ до примусового виконання в лютому 2021 року, тому державний виконавець зобов`язана була діяти відповідно до закону, чинного станом на момент звернення стягувача.

Суд зауважив, що строк дії довідки складає один місяць з моменту її видачі, а тому станом на день звернення боржника до суду зі скаргою на дії державного виконавця вона втратила чинність.

Також місцевий суд вважав недоведеним факт відсутності у боржника заборгованості зі сплати аліментів за десятирічний період.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, зроблені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з матеріалами справи та виконавчого провадження № НОМЕР_4, рішенням Богуславського районного суду Київської області від 18.11.2009 у справі № 2-742/2009 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу, щомісячно, до повноліття дитини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 12).

01 грудня 2009 року Богуславським районним судом Київської області видано виконавчий лист у справі № 2-742/2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу, щомісячно, до повноліття дитини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - в частині негайного виконання судового рішення в межах платежу за один місяць (а.с. 20, 21).

02 лютого 2021 року Богуславським районним судом Київської області видано виконавчий лист у справі № 2-742/2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу, щомісячно, до повноліття дитини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 101, 102).

04 лютого 2021 року стягувач звернулася до Миронівського відділу державної виконавчої служби із заявою, в якій просила прийняти до виконання виконавчий лист на стягнення аліментів з ОСОБА_1 у зв`язку із виникненням великої заборгованості за попередні роки, а також повідомити про дійсний розмір заборгованості та вжити необхідних заходів для примусового стягнення коштів з боржника. Зазначена заява надійшла до органу примусового виконання рішень 10 лютого 2021 року за вх. № 661 (а.с. 100).

Постановою головного державного виконавця Миронівського районного відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрик А.В. від 11 лютого 2021 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 на підставі вказаного виконавчого листа Богуславського районного суду Київської області від 02.02.2021 № 2-742 (а.с. 103, 104).

29 березня 2021 року головний державний виконавець Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Петрик А.В. повідомила боржника про внесення відомостей про нього до Єдиного реєстру боржників у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів за період з 01 січня 2011 року по 01 березня 2021 року в загальному розмірі 98 206 грн.(а.с. 150).

З довідки-розрахунку про стан заборгованості від 29.03.2021 вбачається, що станом на 01 березня 2021 року державний виконавець нарахувала, а боржник сплатив аліменти в наступних розмірах:

за 2011 рік нараховано до сплати 6 492 грн, боржником сплачено 1900 грн;

за 2012 рік нараховано - 7 511,25 грн, сплачено - 2500 грн;

за 2013 рік нараховано - 7 737 грн, сплачено - 1000 грн;

за 2014 рік нараховано - 8 975,75 грн, сплачено - 0 грн;

за 2015 рік нараховано - 9 419,75 грн, сплачено - 1 500 грн;

за 2016 рік нараховано - 12 906,75 грн, сплачено - 8 000 грн;

за 2017 рік нараховано - 16 977,75 грн, сплачено - 9 000 грн;

за 2018 рік нараховано - 22 580,25 грн, сплачено - 13 700 грн;

за 2019 рік нараховано - 28 909,50 грн, сплачено - 12 100 грн;

за 2020 рік нараховано - 34 578 грн, сплачено - 8000 грн;

за 2021 рік нараховано - 5 818 грн, сплачено - 6000 грн.

Таким чином, за період із січня 2011 року по лютий 2021 року державний виконавець нарахувала всього 161 906 грн., а боржником разом сплачено 63 700 грн., отже розмір заборгованості складав 98 206 грн.

Крім цього, у довідці зазначено, що за наявності квитанції про сплату аліментів за вказаний період державним виконавцем може бути здійснено перерахунок заборгованості (а.с. 114-117).

Постановою головного державного виконавця Миронівського районного відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрик А.В. від 08 квітня 2021 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику (а.с. 112, 113).

07 червня 2021 року боржник звернувся до Миронівського районного відділу державної виконавчої служби із заявою, в якій він повідомив про долучення копій квитанції про сплату аліментів (а.с. 118).

Згідно з довідкою-розрахунку про стан заборгованості зі сплати аліментів від 04.06.2021 № 11280, станом на 01 червня 2020 року заборгованість складала 97 233 грн. = 98 206 - 973 грн. Також Боржник надав квитанцію про сплату аліментів від 03.03.2020 на суму 2 000 грн. і квитанцію від 10.03.2020 на суму 2 000 грн, у зв`язку з чим станом на 01 червня 2021 року розмір заборгованості боржника зі сплати аліментів складав 93 233 грн.(а.с. 119, 120).

Постановою головного державного виконавця Миронівського районного відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрик А.В. від 17 грудня 2021 накладено арешт на грошові кошти, розміщені на рахунку НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , що належать боржнику ОСОБА_1 (а.с. 125).

Постановою головного державного виконавця Миронівського районного відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрик А.В. від 17 грудня 2021 № НОМЕР_4 накладено арешт на все майно боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів у загальному розмірі 101 058 грн. (а.с. 127, 128).

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості зі сплати аліментів від 22.12.2021 № 24445, розмір заборгованості боржника зі сплати аліментів станом на 01 грудня 2021 року складав 101 058 грн.(а.с. 132, 133).

Постановою головного державного виконавця Миронівського районного відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрик А.В. від 23 грудня 2021 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження і штрафів у загальному розмірі 101 058,25 грн.(а.с. 135, 136).

21 грудня 2022 року боржник звернувся до Миронівського районного відділу державної виконавчої служби із заявою, в якій повідомив про долучення квитанцій кількістю 5 шт. (а.с. 143).

16 лютого 2023 року боржник звернувся до Миронівського районного відділу державної виконавчої служби із заявою, в якій повідомив про долучення квитанцій кількістю 6 шт. (а.с. 144).

Згідно з довідкою-перерахунком про стан заборгованості зі сплати аліментів від 20.03.2023 № 6010, 13 березня 2023 року до відділу надано розписку про отримання коштів у сумі 13 976,17 грн. в рахунок погашення заборгованості та квитанцію про сплату 2 318 грн. від 20.03.2023, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості зі сплати аліментів складав 89 548,73 грн. (а.с. 145-149).

Встановивши вищенаведені обставини, колегія суддів виходить з наступного.

Частина перша статті 18 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» зобов`язує виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У частині першій та третій статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України (далі - СК України). Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі (частина третя статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Порядок визначення заборгованості за аліментами, стягнутих у частці від заробітку (доходу), передбачений статтею 195 СК України, відповідно до якого заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно до частин другої, четвертої і тринадцятої статті 71 Закону № 1404, за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Пунктом 4 розділу виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

При цьому, за частинами першою, другою, п`ятою і сьомою статті 9 Закону № 1404 Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.

Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Вищенаведені норми процесуального права вказують на те, що у разі пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання рішення суду та відкриття виконавчого провадження державний виконавець набуває комплекс повноважень із вчинення виконавчих дій та прийняття рішень з метою забезпечення реального виконання судового рішення, що набрало законної сили.

Зважаючи на характер виконання судового рішення про стягнення аліментів, державний виконавець зобов`язаний періодично розраховувати суму, що підлягає сплаті боржником за виконавчим документом, і суму заборгованості, у разі несплати; такий обов`язок безпосередньо покладено на виконавця статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження».

У разі невиконання боржником судового рішення, а в даному випадку - систематичної несплати боржником належної суми аліментів за рішенням суду, відомості про особу боржника вносяться державним виконавцем до Єдиного реєстру боржників, а також вчиняються інші виконавчі дії та ухвалюються рішення з метою забезпечення реального виконання судового рішення.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішенням Богуславського районного суду Київської області від 18.11.2009 у справі № 2-742/2009 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволено і стягнуто з боржника на користь стягувача аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу, щомісячно, до повноліття дитини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

01 грудня 2009 року Богуславським районним судом Київської області був виданий виконавчий лист про стягнення аліментів в частині негайного виконання судового рішення в межах платежу за один місяць і лише 02 лютого 2021 року судом було видано другий виконавчий лист - на примусове стягнення аліментів щомісячно, після чого за заявою стягувача від 04 лютого 2021 року постановою державного виконавця від 11 лютого 2021 року було відкрите виконавче провадження № НОМЕР_4 для примусового виконання вказаного виконавчого документа.

Станом на день ухвалення рішення і на момент видачі першого виконавчого листа частина 1 ст. 194 СК України діяла в редакції, згідно з якою аліменти могли бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання.

28 серпня 2018 року набули чинності зміни до частини першої ст. 194 СК України, згідно з якими слова «три роки» замінено словами «десять років» (пп. 6 п. 3 р. І Закону України від 03.07.2018 № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання»).

Водночас, Богуславський районний суд Київської області видав стягувачу виконавчий лист про стягнення аліментів 02 лютого 2021 року, який було пред`явлено до примусового виконання 04 лютого 2021 року, а виконавче провадження № НОМЕР_4 - відкрито державним виконавцем 11 лютого 2021 року, тобто після зміни нормативно-правового регулювання періоду, за який могли бути стягнуті аліменти.

Заборгованість за аліментами державний виконавець обчислила 29 березня 2021 року, який станом на 01 березня 2021 року складав 98 206 грн, що враховувало суму сплачених боржником аліментів за період із січня 2011 року по лютий 2021 року.

Отже, державний виконавець розрахувала розмір заборгованості зі сплати аліментів за останні десять років, керуючись нормами матеріального права, що діяли на момент вчинення відповідної виконавчої дії, а отже державний виконавець діяла відповідно до частини 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404.

Відмовляючи в задоволенні скарги боржника в частині зобов`язання державного виконавця видати довідку про відсутність заборгованості зі сплати аліментів за період із січня 2011 року по лютий 2021 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність фактичного погашення боржником заборгованості за аліментами протягом вказаного періоду.

З матеріалів справи вбачається, що докази сплати аліментів боржник надавав державному виконавцю 21 грудня 2022 року (5 квитанцій) і 16 лютого 2023 року (6 квитанцій) і загальний розмір заборгованості за аліментами станом на 20 березня 2023 року склав 89 548,73 грн. (з урахуванням різниці між датою складання спірної довідки-розрахунку заборгованості за аліментами від 29 березня 2021 року та довідки-розрахунку заборгованості за аліментами від 20 березня 2023 року).

Отже, з огляду на наявність у боржника непогашеної заборгованості за аліментами, державний виконавець діяла відповідно до закону, складаючи розрахунок заборгованості, тож суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги в частині визнання неправомірними дій головного державного виконавця Петрик А.В. щодо складання довідки-розрахунку № 3984 про стан заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів та скасування цієї довідки.

Щодо вимоги скарги про зобов`язання головного державного виконавця Петрик А.В. виключити з Єдиного реєстру боржників інформацію про ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, то апеляційний суд зазначає, що у боржника не була погашена заборгованість зі сплати аліментів, а тому підстав для виключення відомостей з Реєстру відсутні в розумінні ч. 7 ст. 9 Закону № 1404.

Стосовно доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права з огляду на те, що провадження за скаргою боржника було відкрито понад два з половиною роки після подання скарги, то апеляційний суд зазначає, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

В апеляційній скарзі боржник також зауважує, що суд необґрунтовано не врахував ініціювання стягувачем виконавчого провадження з метою примусового виконання рішення Богуславського районного суду Київської області від 18 листопада 2009 року у справі № 2-742/2009 майже через десять років.

Проте колегія суддів зазначає, що рішенням Богуславського районного суду Київської області від 18 листопада 2009 року з боржника стягнуто аліменти на користь стягувача на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 жовтня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з частиною четвертою статті 21 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред`явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Аналогічні положення містить частина третя статті 12 Закону №1404, що набула чинності 05 жовтня 2016 року згідно з п. 1 Прикінцевих та Перехідних положень цього Закону.

Отже, рішення Богуславського районного суду Київської області від 18 листопада 2009 року могло бути пред`явлене до примусового виконання до 06 лютого 2023 року.

Щодо доводів апеляційної скарги з приводу незаконності посилання суду першої інстанції на частину першу статті 194 СК України з огляду на незворотність дії закону в часі, то колегія суддів зазначає наступне.

Виконавчий лист Богуславського районного суду Київської області від 02 лютого 2021 року пред`явлено стягувачем до примусового виконання 04 лютого 2021 року, після законодавчих змін щодо періоду, за яким можуть бути стягнуті аліменти.

В абзаці другому пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року № 1-рп/1999 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, виходячи з позиції Конституційного Суду, трирічний період для нарахування і стягнення заборгованості за аліментами міг застосовуватися у разі, якщо стягувач пред`явила би виконавчий лист до примусового виконання до 28 серпня 2018 року.

Проте виконавчий лист був пред`явлений до виконання в день, коли ч. 1 ст. 194 СК України передбачала, що аліменти могли бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання. Тобто, факт, з яким пов`язується нарахування заборгованості (пред`явлення виконавчого листа до виконання), настав після набуття чинності відповідних законодавчих змін.

Відповідно до висновків Верховного Суду в ухвалі від 22 травня 2023 року у справі з аналогічних правовідносин № 1007/13755/2012, встановивши, що ОСОБА_2 пред`явила виконавчий лист ( виданий 26 квітня 2013 року ) до виконання у липні 2022 року до досягнення дитиною повноліття, суди, врахувавши призначення аліментів на утримання дитини та мету прийняття Закону України № 2475-VIII від 03 липня 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» дійшли загалом правильного висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1. Очевидно, що підстави для здійснення розрахунку заборгованості по аліментам починаючи із 01 серпня 2022 року, як про це просив у скарзі ОСОБА_1 , відсутні. Строк стягнення аліментів за виконавчим документом за минулий час не є тотожним строку пред`явлення виконавчого документу до виконання ні за своїм змістом ні за правовими наслідками спливу відповідного строку.

Стосовно порушення судом першої інстанції пункту 2 частини четвертої статті 265 ЦПК України, оскільки суд не зробив висновок стосовно показань свідка і не надав відповіді на кожен аргумент щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення скарги, то, ознайомившись з аудіозаписом судового засідання в суді першої інстанції від 11 грудня 2024 року, апеляційний суд дійшов висновку, що показання боржника як свідка є неналежними доказами, оскільки боржник надавав пояснення щодо перебігу сімейного життя зі стягувачем, що не має доказового значення у цій справі та не впливає на висновок суду першої інстанції щодо правомірності дій державного виконавця.

Таким чином, за даних обставин зазначені аргументи боржника не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення і не можуть слугувати підставою для його скасування виключно з формальних міркувань, оскільки не вказують на те, що суд повинен був ухвалити інше за змістом рішення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, мотиви суду першої інстанції, з яких він виходив, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 375, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 13 січня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 24 липня 2026 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.