Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №161/11400/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11400/26

Провадження № 3/161/3008/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 23 липня 2026 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.4 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №673237 від 23.05.2026 вбачається, що 23.05.2026 о 07:40 год. В м. Луцьк по вул. Набережна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen LT 35, д.н.з. НОМЕР_1 , який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов. Порушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив постанову КМУ №137 від 30.01.2012, п. 31.3.б ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 121 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, його захисник та його захисник – адвокат Поліщук В.А. пояснив, що його довіритель заперечив щодо протоколу про адміністративне правопорушення. Також зазначив, що адміністративні матеріали не містять жодних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, оскільки до протоколу долучено лише довідку УПП у Волинській області, постанову про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3 ст. 121 КУпАП від 03.12.2025 та протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 121 КУпАП від 23.05.2026, та не долучено відеозапису з відео фіксацією правопорушення, який зазначений у протоколі: відео з камери 475585, 475407.

Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвоката Поліщука В.А., дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність їх у сукупності, прийшов до таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

У відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП – адміністративним правопорушенням визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція за ч. 4 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.

Згідно вимог ч. 3 ст. 121 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Відповідно до вимог п. 31.3 б Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Згідно із ч. 1 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, які беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.35 Закону України «Про дорожній рух» обов`язковому технічному контролю не підлягають легкові автомобілі всіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, які використовують для перевезення пасажирів або вантажів за плату за отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, які використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з оплатою прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Відповідно до вимог ч.ч.7, 8 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить: - для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; - для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку; - для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

Головний сервісний центр МВС забезпечує проведення моніторингу інформації про результати обов`язкового технічного контролю, що є основною формою контролю за діяльністю суб`єктів здійснення обов`язкового технічного контролю.

Вищевказане передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 512 «Про затвердження Порядку формування загальнодержавної бази даних про результати обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, доступу до неї та встановлення розміру плати за надання таких послуг».

Всупереч зазначеному, до матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.121 КУпАП, не долучено належних доказів, які б підтверджували, що транспортний засіб, яким він керував, підлягає обов`язковому технічному контролю, у тому числі копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та доказів, які підтверджують, що після закінчення строку дії попереднього обов`язкового технічного контролю його повторно не пройдено.

У матеріалах справи також відсутні відомості із загальнодержавної бази даних про результати обов`язкового технічного контролю транспортного засобу Volkswagen LT 35, д.н.з. НОМЕР_1 , порушення періодичності проходження ним ОТК.

Протокол про адміністративне правопорушення №673237 від 23.05.2026 за ч. 4 ст. 121 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 , не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Таких доказів матеріали справи не містять.

Крім того, з наявної в матеріалах справи копії постанови серії ЕНА № 6269081 від 03.12.2025 вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн, який в порядку примусового виконання підлягав стягненню органами державної виконавчої служби у подвійному розмірі – 680 грн. Водночас пункт 10 зазначеної постанови, яким фіксується отримання особою її копії, не заповнений, відомості про надіслання постанови рекомендованим листом також відсутні, а відомостей про сплату ОСОБА_1 цього штрафу або про примусове його стягнення матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 39 КУпАП особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню, якщо протягом року з дня закінчення виконання стягнення вона не вчинила нового адміністративного правопорушення. Відповідно, кваліфікуюча ознака повторності за ч. 4 ст. 121 КУпАП пов`язана саме з днем закінчення виконання попереднього стягнення, а не з днем вчинення попереднього правопорушення чи винесення постанови. За відсутності в матеріалах справи доказів фактичного виконання постанови від 03.12.2025 (сплати штрафу чи його примусового стягнення) суд позбавлений можливості достовірно встановити, чи існувала станом на 23.05.2026 передбачена ч. 4 ст. 121 КУпАП кваліфікуюча ознака повторності.

Крім цього в матеріалах справи зазначено, що порушення зафіксовано технічним засобом відеозапису: відео з камери 475585, 475407. У графі 11 протоколу «До протоколу додаються» вказано про долучення до матеріалів справи зазначених відео з камер 475585, 475407, однак зазначених доказів матеріали справи не містять. У супровідному листі від 25.05.2026 № 4962/41/17/5-2026 про направлення матеріалів справи до суду про них також не зазначено.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, інші відомості, необхідні для вирішення справи, а до протоколу долучаються матеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення, у тому числі матеріали фотозйомки, відеозапису та інші носії інформації. Якщо в протоколі зазначено про долучення конкретних відеозаписів із визначенням номерів камер фіксації, а фактично такі відеозаписи в матеріалах справи відсутні, це свідчить про недотримання уповноваженою особою вимог до оформлення матеріалів справи, а не про технічну прогалину, яку суд може усунути самостійно.

Відсутність у матеріалах справи зазначених відеозаписів позбавляє суд можливості перевірити зміст зафіксованої інформації, а також встановити, чи дійсно на відеозаписі зафіксовано саме транспортний засіб Volkswagen LT 35, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , у зазначені протоколом дату, час та місце. За таких обставин посилання у протоколі на відеофіксацію правопорушення не може вважатися перевіреним та підтвердженим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд. Суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.

Також судом враховується, що транспортний засіб Volkswagen LT 35, д.н.з. НОМЕР_1 , належить не ОСОБА_1 , а перебуває у власності ОСОБА_2 , згідно з довідкою УПП у Волинській області, а тому він не уповноважений здійснювати контроль за періодичністю проходження т/з ОТК та ініціювати його проведення. Дана обставина сама по собі не звільняє водія від обов`язку не експлуатувати транспортний засіб, який не пройшов обов`язковий технічний контроль, однак у сукупності з відсутністю в матеріалах справи належних доказів проходження (непроходження) технічного контролю саме цим транспортним засобом, вона додатково підтверджує недоведеність з боку органу, який склав протокол, обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме – обізнаності ОСОБА_1 про стан проходження технічного контролю транспортним засобом, власником якого він не є.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі «поза розумним сумнівом» не знайшли свого підтвердження.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП, у діях ОСОБА_1 відсутні, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 23, 122-4, 124, 245, 252, 256, 260, 280, 283, 294 КУпАП

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, ч. 4 ст. 121, 283, 284, КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК