Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №420/26065/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/26065/25

Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.

Місце та час укладення судового рішення «--:--»: м. Одеса

Повний текст судового рішення складений: 01.12.2025

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Шевчук О.А., Яковлева О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмову щодо видачі йому довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією рф проти України; зобов`язання видати йому довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією рф проти України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 23.04.2022 по 19.07.2022 позивач перебував на бойовому завданні у м.Києві, територія якого до 10.08.2022 була визначена районом веденням бойових дій (при виконанні обов`язків військової служби 19.07.2022 отримав травму). У січні 2025 він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати йому довідку відповідно до додатку 6 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, затвердженого постановою КМУ №413 від 20.08.2014, на що отримав протиправну відмову з посиланням на те, що військова частина НОМЕР_1 не була включена до складу сил та засобів відповідного угрупування військ (сил). Разом з тим, при зверненні до суду, позивач надав посвідчення серії НОМЕР_2 від 18.04.2024.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 у задоволенні позовних вимог відмовлено, виходячи з того, що позивач отримав статус учасника бойових дій 18.04.2024, згідно свідоцтва НОМЕР_2 . При цьому, суд зауважив, що не вбачається підстав для складання та видачі довідки згідно з додатком 6 до Порядку №413.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права внаслідок чого просить рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що довідка згідно з додатком 6 до Порядку №413 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією рф проти України може бути використана особою не лише в цілях отримання статусу учасника бойових дій, а й з іншою метою задля захисту своїх соціальних прав та інтересів. Зокрема, позивач зазначає, що така довідка необхідна йому для здійснення перерахунку пенсії відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Розгляд апеляційної скарги у справі здійснюється апеляційним судом у змішаній формі відповідно до п.112 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 №1845/0/15-21.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №43 від 06.03.2022 ОСОБА_1 призначений на посаду офіцера відділу радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 .

Сторонами не заперечується, що у період з 23.04.2022 по 19.07.2022 позивач перебував на бойовому завданні у м.Києві, який наказами Головнокомандувача ЗСУ №125 від 30.04.2022, №157 від 02.06.2022, №184 від 01.07.2022, №212 від 01.08.2022, №237 від 01.09.2022 визначено районом ведення бойових дій до 10.08.2022.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 18.04.2024. /а.с.5/

29.01.2025 позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із запитом, в якому зокрема просив видати йому довідку відповідно додатку 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 20.08.2014 №413 із зазначенням усіх періодів щодо його безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Листом №863/376 від 07.02.2025 військова частина НОМЕР_1 відмовила у видачі вказаної довідки, вказавши, що частина не була включена до складу сил та засобів відповідного угрупування військ (сил).

Позивач, вважаючи протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 щодо надання довідки за формою згідно додатку 6 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413, звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (надалі - Закон України №3551-XII) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно п.19 ч.1 ст.6 Закону України №3551-XII учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

На виконання вищезазначених вимог закону, Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 затверджено Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (надалі – Порядок №413).

На підставі внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 №887 змін до Порядку №413 з 24.08.2023 статус учасника бойових дій надається на підставі довідки за формою згідно додатку 6 до цього ж Порядку, виготовленої на підставі документів, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, - бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Додатком 6 до Порядку №413 встановлено, що вказана довідка підписується командиром (начальником) відповідної військової частини.

У пунктах 6, 7 і 8 Порядку №413 встановлено, що ця довідка подається для надання статусу учасника бойових дій заявникам з числа осіб, зазначених в п.п.19 і 20 ч.1 ст.6 Закону, на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу заявники.

Таким чином, довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413 надається за наявності у сукупності наступних умов: по-перше, стосовно особи, яка брала безпосередню участь у бойових діях та інших відповідних заходах; по-друге, з метою надання такій особі правового статусу учасника бойових дій.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 18.04.2024. /а.с.5/

Тобто, починаючи з 18.04.2025 позивачем реалізоване право на отримання статусу учасника бойових дій, передбачене Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413.

При зверненні до суду з позовом, позивач зауважує, що довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413 має самостійне юридичне значення та є підставою для здійснення органами пенсійного фонду України перерахунку вислуги років (із застосуванням кратного обчислення, виходячи з розрахунку один місяць за три) на підставі п.4 Постанови КМУ №393 від 17.07.1992, з приводу чого слід зазначити наступне.

Згідно із ст.17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII порядок обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На пільгових умовах особам із числа військовослужбовців, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж», «з» статті 1-2 цього Закону, до вислуги років для визначення розміру пенсії зараховується один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.

Постановою Кабінету Міністрів України затверджено «Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (надалі – Порядок №393).

Відповідно до абз.1 п.1 Порядку №393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж», «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту;

Пунктом з Порядку №393 визначено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зараховується на пільгових умовах: 1) особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, - один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.

Разом з тим, Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджено постановою Правління ПФУ від 30.01.2007 №3-1, зареєстровано в МЮУ 15.02.2007 за №135/13402 (надалі – Порядок №3-1).

Зокрема розділ ІІ Порядку №3-1 визначає перелік документів, які необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший та виплати пенсії, допомог.

Так, п.2 розділу ІІ Порядку №3-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності додаються такі документи, у т.ч. витяги з наказів про звільнення та (або) виключення зі списків особового складу (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню) або їх копії; розрахунок вислуги років для призначення пенсії/виписка з розрахунку вислуги років для призначення пенсії або їх копії (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією рф проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці. Особа, якій призначено пенсію відповідно до Закону України №2262-XII, має безумовне право на її перерахунок у разі, якщо під час первинного обчислення пенсії невірно чи не в повному обсязі було визначено пільговий стаж. При цьому, належними та визначеними законом документами, що подаються до органів ПФУ для здійснення такого перерахунку (з урахуванням пільгового стажу), є розрахунок вислуги років для призначення пенсії, складений та завірений уповноваженим відомчим органом. Тобто, положеннями вищезазначених приписів законодавства не визначено, що довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413 подається до органу пенсійного фонду для самостійного визначення вислуги років у пільговому обчисленні, оскільки такі повноваження є виключно компетенцією відповідного військового формування.

Додатково колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявний витяг з наказу військової академії від 24.09.2025 №279, яким позивача виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення як такого, що звільнений в запас з військової служби за пп. «б» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обв`язок та військову службу». Вислуга років у ЗСУ станом на 24.09.2025 становить: календарна – 05 років 10 місяців 17 днів; пільгова – 02 місяці 22 дні; загальна – 06 років 01 місяць 09 днів.

Натомість, матеріали справи не містять доказів того, що при звільнені з військової служби, позивачу невірно обраховано вислугу років у пільговому обчисленні, так само як і відсутні докази того, що останній звертався до пенсійного органу із заявою про перерахунок, відмова у якому є ненадання довідки про участь у бойових діях, форма якої затверджена додатком 6 до Порядку №413. Більш того, матеріали справи взагалі не містять відомостей стосовно того, що позивачу призначено будь-який вид пенсії у відповідності до Закону України №2262-ХІІ.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.

Підпунктом 4.1 п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.2 ст.3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

З урахуванням наведеного, у сукупності, суд апеляційної інстанції доходить висновку, про відсутність у відповідача правових підстав для видачі позивачу довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією рф проти України, що відповідно до додатку 6 Порядку №413, з огляду на відсутність та недоведеність порушення прав та законних інтересів.

Враховуючи викладене, при розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Судові витрати відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. Крусян

Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв