Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №420/20905/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/20905/24

Перша інстанція суддя Юхтенко Л.Р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Яковлєва О.В.,

суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства «ВЕСТА-ЮГ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року, у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «ВЕСТА-ЮГ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, рішень, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню ДПС в Одеській області, Державній податковій службі України, а саме:

- визнання протиправними дії ГУ ДПС в Одеській області щодо внесення до електронного кабінету, інтегрованої картки та інших інформаційних систем ДПС інформації про наявність у ФГ «Веста-Юг» грошового зобов`язання на підставі податкових повідомлень-рішень, що є скасованими, а саме: № 0044701413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044711413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044721413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044731413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044741413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044751413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044761413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044771413 від 03 жовтня 2019 року, № 0001891304 від 03 жовтня 2019 року;

- зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області виключити з електронного кабінету, інтегрованої картки та інших інформаційних систем ДПС, інформацію про наявність у ФГ «Веста-Юг» грошового зобов`язання, оформленого податковими повідомленнями-рішеннями: № 0044701413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044711413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044721413 від 03 жовтня 2019 року, з інформацією про пеню, розміром 175594,28 грн, № 0044731413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044741413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044751413 від 03 жовтня 2019 року, з інформацією про пеню, розміром 5158040,31 грн, № 0044761413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044771413 від 03 жовтня 2019 року, № 0001891304 від 03 жовтня 2019 року, які є скасованими;

- визнання протиправним та скасування рішення ДПС України: від 23 лютого 2021 року № 4219/6/49-00-06-01-05-06, від 23 лютого 2021 року № 4184/6/49-00-06-01-04-06, від 19 липня 2021 року № 16462/6/99-00-06-03-01-06, від 19 липня 2021 року № 16446/6/99-00-06-03-01-06, від 19 липня 2021 року № 16448/6/99-00-06-03-01-06, від 19 липня 2021 року № 16457/6/99-00-06-03-01-06, від 19 липня 2021 року № 16452/6/99-00-06-03-01-06.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки судом не надано належної оцінки доводам позивача про те, що дев`ять податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 03 жовтня 2019 року було оскаржено в адміністративному порядку до ДПС України.

При цьому, прийняті ДПС України рішення про залишення без розгляду скарг позивача було скасовано у судовому порядку, а як наслідок апелянт вважає, що процедура адміністративного оскарження не була завершена у встановлені строки, а тому відповідні податкові повідомлення-рішення є скасованими.

З іншого боку, повторно прийняті рішення ДПС України у лютому та липні 2021 року, якими розглянуто скарги позивача, на переконання останнього, прийняті з порушенням встановлених строків, а також належним чином не направлялись позивачу.

Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, які не діяли під час здійснення процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень.

В свою чергу, відповідачами подано відзиви на апеляційну скаргу у яких зазначено, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а як наслідок не підлягає задоволенню.

Також, позивачем та ДПС України подано свої додаткові пояснення та заперечення до них.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області, у період з 24 липня 2019 року по 06 серпня 2019 року проведено документальну планову виїзну перевірку ФГ «Веста-Юг», результати якої оформлено актом № 000451/15-32-14-13/34280915 від 13 серпня 2019 року.

На підставі вказаного акту перевірки Головне управління ДПС в Одеські області прийнято дев`ять податкових повідомлень-рішень: а саме: № 0044711413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044701413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044741413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044731413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044771413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044751413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044761413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044721413 від 03 жовтня 2019 року, № 0001891304 від 03 жовтня 2019 року.

При цьому, ФГ «ВЕСТА-ЮГ», не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржило їх в порядку адміністративного оскарження до ДПС України, подавши до ДПС України скарги 22 жовтня 2019 року на кожне податкове повідомлення-рішення.

В свою чергу, рішенням ДПС України № 9161/6/99-00-08-05-05 від 12 листопада 2019 року скарги ФГ «ВЕСТА-ЮГ» на ППР № 0044711413, № 0044701413, № 0044741413, № 0044731413, № 0044771413 залишені без розгляду.

ФГ «Веста-Юг» оскаржило рішення ДПС України № 9161/6/99-00- 08-05-05 від 12 листопада 2019 року до адміністративного суду та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року, у справі № 420/7974/19, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року, рішення ДПС України визнано протиправним та скасовано (а.с. 91-105).

Рішенням ДПС України № 8610/6/99-00-08-05-01 від 07 листопада 2019 року скарги на податкові повідомлення-рішення № 0044751413, № 0044761413, № 0044721413 залишені без розгляду (а.с.119).

ФГ «Веста-Юг» оскаржило рішення ДПС України № 8610/6/99-00-08-05-01 від 07 листопада 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року, у справі № 420/6875/19, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року, визнано протиправним та скасовано рішення ДПС України № 8610/6/99-00-08-05-01 від 07 листопада 2019 року про залишення скарги без розгляду (а.с. 120-128).

Рішенням ДПС України № 8659/6/99-00-08-05-04 від 07 листопада 2019 року скарга на податкове повідомлення-рішення № 0001891304 залишена без розгляду (а.с. 133).

ФГ «Веста-Юг» оскаржило рішення ДПС України № 8659/6/99-00-08-05-01 від 07 листопада 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року, у справі № 420/6876/19, залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року, вказане рішення визнано протиправним та скасовано (а.с. 134-143).

З іншого боку, рішенням ДПС України від 23 лютого 2021 року № 4219/6/49-00-06-01-05-06 податкове повідомлення-рішення № 0044751413 від 03 жовтня 2019 року залишено без змін, а скаргу без задоволення; рішенням ДПС України від 23 лютого 2021 року № 4184/6/49-00-06-01-04-06 податкове повідомлення-рішення № 0001891304 від 03 жовтня 2019 року залишено без змін, а скаргу без задоволення; рішенням ДПС України від 19 липня 2021 року № 16462/6/99-00-06-03-01- 06 податкове повідомлення-рішення № 0044711413 від 03 жовтня 2019 року залишено без змін, а скаргу без задоволення; рішенням ДПС України від 19 липня 2021 року № 16446/6/99-00-06-03-01- 06 податкове повідомлення-рішення № 0044701413 від 03 жовтня 2019 року залишено без змін, а скаргу без задоволення; рішенням ДПС України від 19 липня 2021 року № 16448/6/99-00-06-03-01- 06 податкове повідомлення-рішення № 0044741413 від 03 жовтня 2019 року залишено без змін, а скаргу без задоволення; рішенням ДПС України від 19 липня 2021 року № 16457/6/99-00-06-03-01- 06 податкове повідомлення-рішення № 0044731413 від 03 жовтня 2019 року залишено без змін, а скаргу без задоволення; рішенням ДПС України від 19 липня 2021 року № 16452/6/99-00-06-03-01- 06 податкове повідомлення-рішення № 0044771413 від 03 жовтня 2019 року залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 151-186).

Суд встановив, що вказані рішення ДПС України були відправлені на поштову адресу: вул. Жаботинського,56-А, оф. 245, м. Одеса, 65049, адвокату Оксюті В.В. та отримані під розписку 02 березня 2021 року (а.с. 163), 23 липня 2021 року (а.с. 172,176,179,183,186),

Відповідно до даних з інтегрованих карток платника податків ФГ «Веста-Юг» встановлено, що зазначені нарахування грошового зобов`язання відображені як податковий борг.

У зв`язку з цим, суд встановив, що Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкову вимогу форми «Ю» № 011021-55 від 30 жовтня 2019 року та прийнято рішення № 0182 про опис майна у податкову заставу, та 30 жовтня 2020 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулося з позовом до ФГ «ВЕСТА-ЮГ» про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 55 314 214,88 грн та накладення арешту на кошти на вказану суму.

Рішенням Одеського окружного суду від 29 лютого 2024 року, у справі №420/11834/20, позов Головного управління ДПС в Одеській області задоволено частково.

В свою чергу, не погодившись із нарахованими зобов`язаннями на підставі податкових повідомлень-рішень № 0044701413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044711413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044721413 від 03 жовтня 2019 року, з інформацією про пеню, розміром 175594,28 грн, № 0044731413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044741413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044751413 від 03 жовтня 2019 року, з інформацією про пеню, розміром 5158040,31 грн, № 0044761413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044771413 від 03 жовтня 2019 року, № 0001891304 від 03 жовтня 2019 року, а також з наслідками їх адміністративного оскарження, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

За наслідком з`ясування обставин у справі, судом першої інстанції зроблено висновок про відмову у задоволенні позову, так як у межах спірних правовідносин податковим органом не порушено процедури адміністративного оскарження відповідних податкових повідомлень-рішень, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 56.2 ст. 56 ПК України, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Згідно п. 56.3 ст. 56 ПК України, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в частині виконання функцій контролюючого органу відповідно до підпункту 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Згідно п. 56.5 ст. 56 ПК України, платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов`язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов`язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Згідно п. 56.8 ст. 56 ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Згідно п. 56.9 ст. 56 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Згідно п. 56.10 ст. 56 ПК України, рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Згідно п. 56.17 ст. 56 ПК України, процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.

Згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно п. 52-8 Підрозділу 10 розділу XX ПК України, тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених:

статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу;

статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі;

статтями 73 і 78 цього Кодексу щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Колегією суддів встановлено, що предметом позову у даній справі, зокрема, є дії ГУ ДПС в Одеській області щодо внесення до електронного кабінету, інтегрованої картки та інших інформаційних систем ДПС інформації про наявність у ФГ «Веста-Юг» грошового зобов`язання на підставі податкових повідомлень-рішень, що на його переконання є скасованими, а саме: № 0044701413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044711413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044721413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044731413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044741413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044751413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044761413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044771413 від 03 жовтня 2019 року, № 0001891304 від 03 жовтня 2019 року.

В даному випадку, як встановлено судом першої інстанції, позивачем оскаржено зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПС України.

В свою чергу, рішенням ДПС України № 9161/6/99-00-08-05-05 від 12 листопада 2019 року скарги позивача на податкові повідомлення-рішення № 0044711413, № 0044701413, № 0044741413, № 0044731413, № 0044771413 залишені без розгляду.

Рішенням ДПС України № 8610/6/99-00-08-05-01 від 07 листопада 2019 року скарги на податкові повідомлення-рішення № 0044751413, № 0044761413, № 0044721413 залишені без розгляду.

Рішенням ДПС України № 8659/6/99-00-08-05-04 від 07 листопада 2019 року скарга позивача на податкове повідомлення-рішення № 0001891304 залишена без розгляду.

Проте, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року, у справі № 420/6875/19, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року, скасовано рішення ДПС України № 8610/6/99-00-08-05-01 від 07 листопада 2019 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року, у справі № 420/6876/19, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року, скасовано рішення ДПС України № 8659/6/99-00-08-05-04 від 07 листопада 2019 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року, у справі № 420/7974/19, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року, скасовано рішення ДПС України № 9161/6/99-00-08-05-05 від 12 листопада 2019 року.

Тобто, усі рішення суду у зазначених адміністративних справах набрали законної сили після 02 квітня 2020 року, а саме після набрання чинності ЗУ № 540-IX від 30 березня 2020 року, якими доповнено розділ XX ПК України пунктом 52-8.

В свою чергу, як зазначено вище, положеннями п. 52-8 розділу XX ПК України, тимчасово на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинено перебіг строків, в частині процедури адміністративного оскарження щодо розгляду скарг платників податків, зокрема які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що скасування протиправних рішень ДПС України про залишення скарг позивача без розгляду створило ситуацію, яка зобов`язала ДПС України виконати свій обов`язок з розгляду скарг позивача на відповідні податкові повідомлення-рішення, розгляд яких фактично не був завершений у встановленому ПК України порядку.

Вказаний висновок суду та пряма вказівка законодавця відносно того, що зупинення строків розгляду скарг, встановлених ст. 56 ПК України, не розглянутих до 18 березня 2020 року, спростовує доводи позивача про те, що положення п. 52-8 Підрозділу 10 розділу XX ПК України не поширюють своєї дії на спірні правовідносини.

Тому, оскільки оскаржувані рішення ДПС України від 23 лютого 2021 року № 4219/6/49-00-06-01-05-06, від 23 лютого 2021 року № 4184/6/49-00-06-01-04-06, від 19 липня 2021 року № 16462/6/99-00-06-03-01-06, від 19 липня 2021 року № 16446/6/99-00-06-03-01-06, від 19 липня 2021 року № 16448/6/99-00-06-03-01-06, від 19 липня 2021 року № 16457/6/99-00-06-03-01-06, від 19 липня 2021 року № 16452/6/99-00-06-03-01-06 прийняті до завершення в Україні карантину, колегія суддів вважає, що вони прийняті без порушення граничного строку, встановленого ст. 56 ПК України.

З іншого боку, щодо доводів позивача про те, що скасування рішень ДПС України про залишення скарг позивача без розгляду мало наслідком автоматичне задоволення таких скарг колегія суддів зазначає, що положення ст. 56 ПК України не визначають факту скасування рішень контролюючого органу про залишення скарг платників податків на податкові повідомлення-рішення без розгляду у якості підстави завершення процедури адміністративного оскарження таких рішень.

В свою чергу, судом першої інстанції вірно враховано висновок щодо застосування норм права Верховного Суду у пов`язаному спорі між позивачем та ДПС України, який викладено у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2024 року (справа № 420/2528/21).

В даному випадку, предметом позову у даній справі були податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 30 жовтня 2020 року № 0059885504, № 0059845504.

При цьому, Верховним Судом сформовано висновок про те, що зазначені податкові повідомлення рішення є протиправними, оскільки їх прийняття є прямим наслідком існування податкового повідомлення-рішення за № 0044761413 від 03 жовтня 2019 року (спірне у даній справі), яке станом на 30 жовтня 2020 року є неузгодженим через триваючу та незакінчену процедуру його адміністративного оскарження.

В свою чергу у відповідному спорі Верховним Судом досліджено спірні обставини набрання законної сили судовими рішеннями у справі № 420/7974/19, якими визнано протиправним та скасовано рішення ДПС України від 12 листопада 2019 року за № 9161/6/99-00-08-05-05 про залишення скарг позивача без розгляду.

При цьому, згідно ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи викладене, колегія суддів ще раз констатує, що набрання законної сили рішеннями суду в адміністративних справах № 420/6875/19, № 420/6876/19, № 420/7974/19 не мало наслідком автоматичне скасування податкових повідомлень-рішень: № 0044701413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044711413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044721413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044731413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044741413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044751413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044761413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044771413 від 03 жовтня 2019 року, № 0001891304 від 03 жовтня 2019 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для скасувань рішень ДПС України від 23 лютого 2021 року № 4219/6/49-00-06-01-05-06, від 23 лютого 2021 року № 4184/6/49-00-06-01-04-06, від 19 липня 2021 року № 16462/6/99-00-06-03-01-06, від 19 липня 2021 року № 16446/6/99-00-06-03-01-06, від 19 липня 2021 року № 16448/6/99-00-06-03-01-06, від 19 липня 2021 року № 16457/6/99-00-06-03-01-06, від 19 липня 2021 року № 16452/6/99-00-06-03-01-06.

При цьому, колегія суддів наголошує, що позивачем не оскаржено у даній справі рішення ДПС України від 23 лютого 2021 року № 4217/6/99-00-06-01-05-06 (отримано 02 березня 2021 року, а.с. 50 т. ІІ), яким залишено без задоволення скаргу позивача на податкове повідомлення-рішення № 0044761413 від 03 жовтня 2019 року, а також рішення ДПС України від 23 лютого 2021 року № 4218/6/99-00-06-01-05-06 (отримано 02 березня 2021 року, а.с. 51 т. ІІ), яким залишено без задоволення скаргу позивача на податкове повідомлення-рішення № 0044721413 від 03 жовтня 2019 року.

Вказаний висновок свідчить про помилковість доводів позивача про те, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0044701413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044711413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044731413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044741413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044751413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044771413 від 03 жовтня 2019 року, № 0001891304 від 03 жовтня 2019 року, № 0044721413 від 03 жовтня 2019 року, № 0044761413 від 03 жовтня 2019 року вважаються скасованими.

З іншого боку, колегія суддів також не приймає доводів апелянта про те, що копії рішень ДПС України від 23 лютого 2021 року № 4219/6/49-00-06-01-05-06, від 23 лютого 2021 року № 4184/6/49-00-06-01-04-06, від 19 липня 2021 року № 16462/6/99-00-06-03-01-06, від 19 липня 2021 року № 16446/6/99-00-06-03-01-06, від 19 липня 2021 року № 16448/6/99-00-06-03-01-06, від 19 липня 2021 року № 16457/6/99-00-06-03-01-06, від 19 липня 2021 року № 16452/6/99-00-06-03-01-06 помилково надіслано адвокату позивача, строк дії довіреності якого щодо представництва позивача на момент направлення скінчився.

В даному випадку, позивач наполягає на необхідності застосування до спірних правовідносин приписів пункту 56.9 статті 56 ПК України, вважаючи, що внаслідок надсилання таких рішень на неналежну адресу (неналежному адресату) слід вважати задоволеною.

Між тим, за наслідком аналізу вищевикладених положень ПК України вбачається, що юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленого ПК України або продовженого рішенням керівника контролюючого органу (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) строку розгляду скарги платника податків, тобто не направлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з наступного за днем закінчення строків дня.

Відповідний висновок неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема у постановах: від 03 вересня 2020 року (справа № 813/4013/16), від 18 лютого 2020 року (справа № 200/9042/19-а), від 19 вересня 2023 року (справа № 803/1247/15-а).

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що для застосування наслідків, передбачених п. 56.9 ст. 56 ПК України, необхідним є достеменне з`ясування обставин того, чи було надіслано платнику податків рішення в процесі або за результатами розгляду його скарги, поданої в порядку адміністративного оскарження.

З іншого боку, суд враховує висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 30 жовтня 2025 року, у справі № 520/36748/23, де суд касаційної інстанції звертає увагу, що для застосування приписів пункту 56.9 статті 56 ПК України необхідним є розмежування обставин виконання податковим органом обов`язку із надсилання рішення про результати розгляду скарги та обставин отримання платником податків такого рішення чи настання інших обставин, які свідчать про отримання такого рішення.

У вказаній постанові Верховний Суд наголосив, що для застосування судами наслідків, визначених пунктом 56.9 статті 56 ПК України, необхідним є встановлення факту неприйняття або ненаправлення контролюючим органом у строки, встановлені зазначеною нормою, відповідного рішення взагалі. Обставини ж прийняття такого рішення, але при цьому порушення податковим органом порядку його доведення до відома платника податків, слід розцінювати як такі, що підлягатимуть оцінці при вирішенні питання про поновлення такому платнику податків строків звернення до суду з метою оскарження відповідних податкових повідомлень-рішень по суті виявлених порушень.

Застосовуючи наведений висновок до обставин цієї справи, колегія суддів виходить з того, що рішення ДПС Україні прийняті в межах строків, визначених ПК України, фактично вручені адвокату, який здійснював представництво позивач та який фактично подавав такі скарги на адресу ДПС України, а тому колегія суддів вважає, що відповідні обставини не зумовлюють настання наслідків, передбачених п. 56.9 ст. 56 ПК України.

Вказаний висновок викладено також Верховним Судом у постанові від 22 січня 2026 року (справа № 420/13753/24).

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводами апеляційної скарги не спростовано висновків суду першої інстанції про залишення позову без задоволення, а як наслідок рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «ВЕСТА-ЮГ» залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року – без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги, покласти на Фермерське господарство «ВЕСТА-ЮГ».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. Яковлєв

Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук