Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №400/4675/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб з інвалідністю

Дата: 23 липня 2026 р.

Справа: №400/4675/25

Суддя: Крусян А.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/4675/25

Головуючий в 1 інстанції: Дерев`янко Л.Л.

Місце та час укладення судового рішення «--:--»: м.Миколаїв

Повний текст судового рішення складений: 08.12.2025

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства «Гермес Опт Трейд» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до приватного підприємства «Гермес Опт Трейд» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

07.05.2025 Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (надалі – Миколаївське ОВФСЗОІ) звернулося до суду з позовом до приватного підприємства (надалі – ПП) «Гермес Опт Трейд» про стягнення адміністративно-господарських санкцій розмірі 264297,12грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 264297,12грн. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування двох осіб з інвалідністю у 2024 році.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач не виконав нормативу створення робочих місць для працевлаштування двох осіб з інвалідністю у 2024 році, встановленого ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», у зв`язку з чим на нього покладається відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій та нарахування пені.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 позов задоволено. При вирішенні справи, суд першої інстанції врахував доводи відповідача щодо працевлаштування двох осіб з інвалідністю у 2024. Однак, суд зауважив, що у податкових розрахунках за І–ІV квартали 2024 відповідач неправомірно відобразив відомості про нарахування єдиного внеску за ставкою 22% замість пільгової ставки 8,41%, передбаченої для працівників з інвалідністю, та лише 05.09.2025 подав уточнюючі податкові розрахунки, якими змінив ознаку категорії застрахованої особи з « 1» (найманий працівник на загальних підставах) на « 2» (найманий працівник - особа з інвалідністю) щодо двох працівників. У контексті наведеного, посилаючись на висновки Верховного Суду у постанові від 24.04.2025 у справі №280/3642/23, суд першої інстанції зазначив, що обов`язок роботодавця відповідати за достовірність звітності є ключовим у контексті виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. Для уникнення санкцій або успішного їх оскарження роботодавець має забезпечити точність і своєчасність звітності, а в разі помилок - оперативно їх виправити та надати докази виконання нормативу. Оскільки ПП «Гермес Опт Трейд» подало звітність і не вказало у ній працівників з інвалідністю (через помилку чи незнання про наявність у працівника статусу інвалідності) та не уточнило звітність до 10 березня, суд першої інстанції дійшов висновку, що у позивача виникли підстави вважати, що норматив не виконано.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає щодо протиправності накладених адміністративно-господарських санкцій, оскільки підприємством було працевлаштовано дві особи з інвалідністю - ОСОБА_1 (працює з 01.11.2017) та ОСОБА_2 (працює з 02.04.2024). Апелянт зазначає, що з огляду на допущену помилку у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І-ІV квартали 2024, підприємством було подано уточнюючі податкові розрахунки, в яких визначено середньооблікову кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 2 особи. Крім того, скаржник зазначає, що позивачем не дотримано процедури накладення адміністративно-господарських санкцій, оскільки позивач не надав суду доказів проведення перевірки відповідача органами Держпраці на предмет дотримання виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем сформовано розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій за 2024, які підлягають сплаті ПП «Гермес Опт Трейд», у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

З вказаного розрахунку вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік становила 45 осіб; середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 2 особи. /а.с.8з.б./

Враховуючи, що кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю складає 2 особи, позивачем було визначено ПП «Гермес Опт Трейд» адміністративно-господарські санкції у розмірі 264297,12грн.

Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 04.03.2025 було розміщено в електронному кабінеті відповідача, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України. /а.с.7/

20.03.2025 позивач направив на адресу відповідача лист, в якому додатково проінформував про те, що відповідачу був надісланий через електронний кабінет підприємств, фізичних осіб, що використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України розрахунок АГС на суму 264297,12грн., що був сформований на підставі інформації, зазначеної підприємством в звітності «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» у 2024. Також, повідомлено, що з 16.04.2025 на зазначену суму нараховується пеня в розмірі 120 відсотків річної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення. /а.с.9з.б.-10/

Зазначений лист отримано ПП «Гермес Опт Трейд», що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. /а.с.11з.б./

Враховуючи, що ПП «Гермес Опт Трейд» не сплачено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 у добровільному порядку, позивач нарахував пеню в сумі 2907,3грн., та звернувся до суду з позовом.

Перевіривши матеріали справи судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (надалі – Закон України №875-XII), який гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Частинами 1,3 ст.18 Закону №875-XII визначено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст.18-1 Закону №875-XII пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

З матеріалів справи вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за звітний 2024 у ПП «Гермес Опт Трейд» становить 45 осіб, у зв`язку з чим, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю складає 2 особи.

В свою чергу, ПП «Гермес Опт Трейд» надано до суду докази (накази про прийняття на роботу, довідки МСЕК) на підтвердження факту того, що у 2024 на підприємстві працювали 2 особи з інвалідністю - ОСОБА_1 (працює з 01.11.2017 на посаді помічника керівника) та ОСОБА_2 (працює з 02.04.2024 на посаді менеджера в оптовій торгівлі). /а.с.37-42/

При вирішенні справи, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ПП «Гермес Опт Трейд» подало податкову звітність і не вказало у ній працівників з інвалідністю (через помилку чи незнання про наявність у працівника статусу інвалідності) та не уточнило таку звітність до 10 березня, у позивача виникли правові підстави вважати, що норматив не виконано, і накласти санкції відповідно до ст.20 Закону України №875-XII.

Таким чином, спірним питанням в даній справі, що потребує з`ясуванню, є встановлення обставин щодо наявності правових підстав для накладення на роботодавця штрафу за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у випадку, коли факт працевлаштування таких осіб у звітному періоді підтверджений, проте звітність була подана з помилкою (без зазначення відповідної ознаки застрахованої особи) та не була уточнена роботодавцем до 10 березня наступного календарного року.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 24.04.2025 у справі №280/3642/23 Верховний Суд дійшов висновків, що набранням чинності Законом України №2682-IX (з 06.11.2022) Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю здійснює визначення факту невиконання нормативу робочих місць та розрахунок адміністративно-господарських санкцій в автоматизованому режимі, виключно на підставі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, зафіксованих станом на контрольну дату - до 10 березня року, наступного за звітним. Відповідальність за повноту, достовірність і своєчасність подання інформації до зазначених реєстрів покладається на роботодавця як джерело такої інформації. Несвоєчасне виправлення помилок у звітності до настання контрольної дати є ризиком роботодавця і не звільняє його від сплати адміністративно-господарської санкції, передбаченої ст.20 Закону №875-XII, навіть якщо фактичні обставини не відповідали поданій звітності.

Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом також у постановах від 22.04.2026 у справі №160/19526/24, від 27.06.2025 у справі №400/3796/24.

Повертаючись до обставин даної справи, колегія суддів зазначає, що позивач визнає та підтверджує факт допущення помилки у податковій звітності за І-ІV квартали 2024, яка полягала у невірному зазначенні ставки єдиного внеску щодо працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме: застосування ставки 22% замість належної пільгової ставки 8,41%.

Вказана помилка усунена 09.05.2025 шляхом подання уточнюючих податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також нарахованого єдиного внеску.

Тобто, станом на дату автоматичного обчислення виконання нормативу та формування розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, у Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю була відсутня актуальна інформація щодо працевлаштування ПП «Гермес Опт Трейд» двох найманих працівників із статусом особи з інвалідністю, що було зумовлено помилкою у первинній податковій звітності.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій, визначених ст.20 Закону України №875-XII.

Колегія суддів спростовує доводи апеляційної скарги з посиланням на правові висновки Верховного Суду у постанові від 21.11.2022 у справі №400/3957/21, оскільки у даній постанові сформовано висновки щодо застосування попередньої редакції ст.19 Закону України №875-XII (чинної до 06.11.2022) стосовно можливості накладення на суб`єктів господарювання адміністративно-господарських санкцій лише за результатами проведеної органами Державної служби України з питань праці відповідної перевірки, а тому не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, які виникли після 06.11.2022.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Гермес Опт Трейд» залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на приватне підприємство «Гермес Опт Трейд».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. Крусян

Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua