Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №420/8359/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/8359/25

Перша інстанція суддя Скупінська О.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Яковлєва О.В.,

суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБІНЕКС» до Одеської митниці про визнання протиправним дій та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому заявлено вимоги Одеській митниці, а саме:

- визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000053/2 від 17 березня 2025 року;

- визнання протиправною та скасування картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000106 від 17 березня 2025 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року задоволено позовні вимоги, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500580/2025/000053/2 від 17 березня 2025 року;

- визнано протиправною та скасовано картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів Одеської митниці №UA500580/2025/000106 від 17 березня 2025 року.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як подані позивачем документи для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, містили розбіжності, а тому заявлена позивачем митна вартість не підтверджена документально, внаслідок чого митним органом правомірно прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару.

В свою чергу, позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що судом першої інстанції прийняте законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБІНЕКС» зареєстровано як юридична особа 18 квітня 2024 року (номер запису: 1000701020000101308) та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний); 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 69.10 Діяльність у сфері права; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

03 червня 2025 року між позивачем ТОВ «ГЛОБІНЕКС (як покупцем) та компанією «Alltag und Gerдtetechnik AG» (як постачальник) укладено контракт на поставку № AUG -39G-02/032025, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у зумовлені строки Покупцеві товар та документи, що відносяться до нього, а Покупець зобов`язується прийняти такий товар і сплатити Продавцю за нього обумовлену грошову суму.

Товар, що поставляється за цим Договором: сантехнічні вироби та комплектуючі до них, товари сантехнічного призначення. Сторони можуть домовитись про постачання інших категорій товарів за цим Договором.

Згідно з п.1.2 контракту № AUG -39G-02/032025 продавець гарантує, що товар, який поставляється, знаходиться у його власності. Товар не обтяжений арештом, заставою, не знаходиться у наймі та інше.

Пунктом 1.3. контракту № AUG -39G-02/032025 визначено, що продавець може передати обов`язок відправки товару за цим договором третій особі, яка не с стороною цього Договору (далі Вантажовідправник). Найменування Вантажовідправника повинне бути зазначене в Специфікації.

Пунктом 1.4. контракту № AUG -39G-02/032025 визначено, що детальний опис товару, що поставляться, його кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються Сторонами у Специфікаціях.

Відповідно до п.2.1, 2.2 контракту № AUG -39G-02/032025 сторони погоджують та визначають умови та строки поставки Товару у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Якщо інше не передбачено Специфікацією, на кожну відвантажену партію Товару Продавець повинен надати:

- повний комплект товарно-транспортних документів (коносаментів, CMR тощо відповідно до умов поставки);

- оригінал інвойсу на відповідну партію товару;

- пакувальний лист.

Згідно з п.3.1 контракту № AUG -39G-02/032025 сторони погоджують та визначають обсяги та асортимент Товару у Специфікаціях, які з моменту підписання Сторонами є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.3.2 контракту № AUG -39G-02/032025, Продавець зобов`язаний поставити Покупцю Товар належної якості в обумовленій Специфікацією кількості.

Пунктами 4.1 та 4.2 контракту № AUG -39G-02/032025 визначено, що загальна сума Договору складається із суми вартості Товару зазначеного у всіх погоджених Сторонами Специфікаціях та орієнтовно складає 20 000 000,00 доларів США.

Оплата за цим Договором здійснюється за кожну поставку Товару в порядку, визначеному Специфікацією.

З метою додержання умов контракту № AUG -39G-02/032025. його сторони узгодили Інвойс №101/03/2025 від 11 березня 2025 року на суму 33213,36 доларів США.

На підставі інвойсу №101/03/2025 від 11 березня 2025 року компанією «Alltag und Gerдtetechnik AG» поставлено позивачу партію товару (комплекти для монтажу радіаторів, ключі для радіаторів, фільтри для очищення води, редуктори тиску, повітровідвідники автоматичні, групи безпеки розширювального баку, запобіжні клапани, групи безпеки бойлерів, комплекти для підключення радіаторів з термоголовками, комплекти для радіаторів, комплекти для радіаторів, крани кульові, колектори в зборі, термометри біметалеві.

17 березня 2025 року уповноважена позивачем особа, діючи в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБІНЕКС», звернулась до Одеської митниці, у зв`язку із імпортуванням та ввезенням на територію України товару (№ 25UA500580002018U3 від 17 березня 2025 року).

Для підтвердження вказаних у митній декларації № 25UA500580002018U3 від 17 березня 2025 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, нижченаведений перелік документів: пакувальний лист (Packing list) №101/03/2025 від 11 березня 2025 року; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №101/03/2025 від 11 березня 2025 року; коносамент (bill of lading) №248233079 від 14 січня 2025 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 43940 від 11 березня 2025 року; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №101/03/2025 від 11 березня 2025 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № AUG – 39G-02/032025 від 06 березня 2025 року; договір (контракт) про перевезення №KH42FS від 25 серпня 2021 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №43940 від 11 березня 2025 року; договір про надання послуг митного брокера №ТЕ 30092024/1 від 30 вересня 2024 року.

Одеською митницею відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

17 березня 2025 року декларант додатково надіслав: прайс продавця від 10 березня 2025 року б/н, в якому відсутня інформація щодо заявлених якісних характеристик , торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW в якому - не відповідають умовам поставки CPT Gdansk Польща в наданій копії митної декларації країни відправлення від 10 січня 2025 року №310120250110341758; комерційну пропозицію б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 17 березня 2025 року № 107/25, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника. Згадані вище обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару. У своєму електронному повідомленні від 17 березня 2025 імпортер зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням №UA500580/2025/000053/2 від 17 березня 2025 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2025/000106.

Так, у рішенні №UA500580/2025/000053/2 від 17 березня 2025 року відповідачем було вказано, що згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі та специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельних марок, виробників, якісних характеристик (матеріалів виготовлення) та артикулів,- що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою. У пакувальному листі відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо їх відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позову, так як товариством належним чином підтверджено заявлену митну вартість товарів для здійснення їх митного оформлення за заявленим методом, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно ч. 1 ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно ч. 2 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.

Згідно ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Згідно ч. 12 ст. 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення про коригування митної вартості товарів № UA500580/2025/000053/2 від 17 березня 2025 року та картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000106 від 17 березня 2025 року, що прийняті Одеською митницею відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБІНЕКС».

При цьому, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у межах доводів та вимог апеляційної скарги митного органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В даному випадку, фактичною підставою для прийняття оскаржуваного рішення митного органу про коригування митної вартості стала наявність розбіжностей у поданих товариством документах, а також їхня недостатність для здійснення митного оформлення товару за визначеним ним методом.

Зокрема, митним органом встановлено, що згідно умов зовнішньоекономічного контракту, детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі та специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельних марок, виробників, якісних характеристик (матеріалів виготовлення) та артикулів,- що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою. У пакувальному листі відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо їх відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару.

З іншого боку, як встановлено судом першої інстанції, згідно специфікації № 43940 до договору поставки, підписаної 11 березня 2025 року, сторонами договору узгоджено поставку товару, а саме номенклатуру, кількість та вартість товару, всього на суму 32 213,36 дол.США.

Аналогічна інформація щодо номенклатури, кількості та вартості товару визначена в інвойсі № 101/03/2025 від 11 березня 2025 року.

В свою чергу, інформація щодо виробника товару та назви торгової марки відображена в пакувальному листі № 101/03/2025 від 11 березня 2025 року, який також містить аналогічну зі специфікацією та інвойсом інформацію щодо номенклатури та кількості товару.

Крім того, у пакувальному листі зазначено номер контракту, на підставі якого здійснюється поставка, номер контейнеру, що відповідає номеру, зазначеному в автотранспортній накладній та коносаменті.

Тобто, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

З іншого боку, з аналізу зібраних доказів вбачається, що до митного оформлення та на підтвердження заявленої митної вартості товарів товариством надано митному органу документи, перелік яких визначено у ч. 2 ст. 53 МК України.

Тому, оцінивши останні колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни товару.

Крім того, колегія суддів зазначає, що витребуванню митним органом підлягають лише ті документи, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може вважатися підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

В даному випадку, позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованих товарів за першим методом, а тому відмова митного органу у митному оформленні товарів та подальше коригування вартості товарів за допомогою наступних методів є протиправними.

В свою чергу, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду 19 травня 2025 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Одеську митницю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. Яковлєв

Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук