Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №160/34812/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/34812/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року в адміністративній справі №160/34812/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , з вимогами:

- стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 268 471,88 гривень.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначено наступне. Відповідач має податковий борг на загальну суму 268471,88 грн. Податковий борг виник внаслідок несплати зобов`язань, донарахованих контролюючим органом. Податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу. Так, у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована та направлена відповідачу податкова вимога форми «Ф» від 15.04.2025 р. №0012797-1306-0436. Однак, сума боргу залишається не погашеною відповідачем у добровільному порядку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не врахував ключову обставину, яка підтверджена матеріалами справи: АДРЕСА_1 була перейменована на вулицю Ганни Світличної відповідно до розпорядження Міського голови м. Павлограда від 17.02.2016 року «Про зміни назв вулиць та провулків міста Павлограда», прийнятого відповідно до пп. 19, 20 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування».

Зазначена обставина підтверджується загальновідомими відомостями, розміщеними на офіційному сайті Павлоградської міської ради, даними картографічних сервісів (Google Maps, Укрпошта), а також відомостями ДРФО. Факт перейменування є публічно відомою обставиною, яка не потребує окремого доказування в силу ч. 3 ст. 78 КАС України. Зокрема: «Згідно з рішенням органів місцевого самоврядування 17.02.2016 року Міським головою підписано розпорядження «Про зміни назв вулиць та провулків міста Павлограда»... Відповідно до вказаного рішення назва вулиці Радянська змінена на назву Світличної Ганни».

Таким чином, адреса АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 є однією і тією ж адресою, просто під різними назвами. Суд помилково розцінив ці адреси як різні, що суперечить фактичним обставинам справи.

Адреса буд. 410 у ДРФО є технічною помилкою матеріали справи також містять пояснення фахівця контролюючого органу про те, що номер будинку "410" внесено до ДРФО помилково замість "41 0" (тобто буд. 41), оскільки будинку з номером АДРЕСА_4 не існує — остання нумерація по цій вулиці становить будинок 137.

Отже, фактична адреса проживання ОСОБА_1 станом на момент направлення ППР — АДРЕСА_1 — є тотожною адресі, на яку направлялись ППР. Відповідні ППР поверталися до органу ДПС з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що свідчить про вину платника, а не про неналежне направлення.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Фізична особа ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку платників податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Згідно витягу з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків ДПС України про зміну реєстраційних даних ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) має наступні місця проживання по датах внесення до ДРФО:

АДРЕСА_5 ;

АДРЕСА_6 .

З матеріалів справи вбачається, що сума податкового боргу ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ), становить 268 471,88грн., а саме:

Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 241846,35 грн, згідно:

- Податкового повідомлення-рішення №0095702408 від 21.02.2025 на суму 340,00 грн; (форма "ПС);

- Податкового повідомлення-рішення №0095742408 від 21.02.2025 на суму 48 301,27 грн; (форма 'Р);

- Податкового повідомлення-рішення №0095742408 від 21.02.2025 на суму 193 205,08 грн; (форма 'Р');

2. Заборгованість по податку на військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 20 125,53 грн, згідно:

- Податкового повідомлення-рішення №0095762408 від 21.02.2025 на суму 4 025,11грн.;

- Податкового повідомлення-рішення №0095762408 від 21.02.2025 на суму 16 100,42грн.;

3. Заборгованість по адміністративним штрафам та інші санкціі (надходження коштів, контроль за справленім яких закріплено за ГУ ДФС-РАЙ), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 6 500,00 грн, згідно:

- Податкового повідомлення-рішення №0095672408 від 21.02.2025 на суму 6500,00 грн.

Корінці податкових повідомлень – рішень направлялись податковим органом ОСОБА_1 на поштову адресу: АДРЕСА_2 , однак на адресу податкового органу повертались конверти з відміткою АТ «Укрпошта» про невручення « за закінченням терміну зберігання».

На виконання положень ст.59 Податкового кодексу України відповідачу виставлена податкова вимога форми «Ф» №0012797-1306-0436 від 15.04.2025р. на суму 268 471,88 грн., яка направлена засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , однак на адресу податкового органу повертались конверти з відміткою АТ «Укрпошта» про невручення « адресат відсутній за вказаною адресою».

На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми заборгованості надано не було.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.п. 58.2, 58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу

Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно ст.14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п.59.4 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними п.59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податкова вимога форми «Ф» №0012797-1306-0436 від 15.04.2025р. на суму 268 471,88 грн., яка направлена засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , однак на адресу податкового органу повертались конверти з відміткою АТ «Укрпошта» про невручення « адресат відсутній за вказаною адресою».

Однак, податкові повідомлення – рішення, що стали підставою для формування податкової вимоги та звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу направлялись податковим органом за поштовою адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Ганни Світличної, 41, натомість матеріали адміністративної справи містять відомості про місце проживання внесеного до ДРФО: АДРЕСА_1 .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення на підставі яких виник податковий борг направлялись на адресу, за якою згідно з інформацією ДРФО позивач не зареєстрований.

Посилання позивача на те, що адреса буд. 410 у ДРФО є технічною помилкою не беруться судом до уваги, оскільки окрім даних картографічних сервісів (Google Maps, Укрпошта) належних доказів на підтвердження вказаної технічної помилки в нумерації адреси відповідача ним не було надано.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року в адміністративній справі №160/34812/25 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року в адміністративній справі №160/34812/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко