Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №280/9673/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/9673/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року в адміністративній справі №280/9673/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення №0508597-2411-0829-UA23060070000082704 від 26.06.2025, №0508599-2411-0829 від 26.06.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є власником об`єктів житлової нерухомості загальною площею 80,82 кв.м. Контролюючий орган спірними податковими повідомленнями-рішеннями визначив позивачу податкові зобов`язання за вказаними об`єктами нерухомості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік, без урахування рішення Запорізької міської ради №5 від 28.01.2015 «Про затвердження Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» щодо пільги у вигляді зменшення бази оподаткування на 120 кв.м. Таким чином, податкові повідомлення-рішення, якими позивачу нараховано податок на нерухоме майно, є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2026 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмоивити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про те, що Рішенням Запорізької міської ради № 5 від 28.01.2015 року затверджено «Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки)» надалі – Положення).

Відповідно до підпункту 2.4.1 пункту 2.4 Положення, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 250 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) – на 370 кв. метрів Так Рішенням Запорізької міської ради від 26.02.2016 року за No30 внесено зміни саме у підпункт 2.4.1 пункту 2.4 Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), а саме: В абзаці «а» підпункту 2.4.1 пункту 2.4 частини 2 Положення цифри та слова « 120 кв. метрів» замінити цифрами та словами « 60 кв. метрів»; в абзаці «б» підпункту 2.4.1 пункту 2.4 частини 2 Положення цифри та слова « 250 кв. метрів» замінити цифрами та словами « 120 кв. метрів»; в абзаці «в» підпункту 2.4.1 пункту 2.4 частини 2 Положення цифри та слова « 370 кв. метрів» замінити цифрами та словами « 180 кв. метрів».

Враховуючи вищевикладене, податкові повідомлення – рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки форми «ф» за 2024 рік №0508597-2411-0829-UA23060070000082704 від 26.06.2025 року на суму 589,31 грн. та №0508599-2411-0829 від 26.06.2025 року на суму 888,91 грн., винесені з дотриманням вимог статті 58 ПКУ та не суперечать Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» від 28.12.2015 № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 N 658, є такими, що відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають сплаті в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_1 є власником об`єктів нерухомого майна загальний розмір яких складає 80,82 кв.м, а саме:

квартири за АДРЕСА_1 , загальною площа 32,22 кв.м;

квартири за АДРЕСА_2 , загальною площа 48,60 кв.м.

Проти вказаних фактів сторони не заперечують.

ГУ ДПС у Запорізькій області сформовано податкові повідомлення – рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки форми «Ф» за 2024 рік №0508597-2411-0829-UA23060070000082704 від 26.06.2025 на суму 589,31 грн. та №0508599-2411-0829 від 26.06.2025 року на суму 888,91 грн.

Відповідачем, при розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовано пільгу у вигляді зменшення бази оподаткування на 60 кв.м.

Відповідно до розрахунку ГУ ДПС у Запорізькій області: база оподаткування за 2024 рік становить 80,82 кв.м. – 60 кв.м. (пільга у відповідності до ПК України) = 20,82 кв.м х 71 грн. за кв.м = 1478,22 грн. (загальна сума спірних ППР).

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно з пунктом 4.4 статті 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими задами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також пунктом 24 частини першої статті 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 143 Конституції України.

У відповідності до пункту 10.3 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Згідно з пунктом 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

За змістом підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 за №5 «Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).

До вказаного Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5 (надалі Положення про податок на майно), внесено зміни Рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за №5, від 26.02.2016 за №30, від 25.08.2016 за №50, від 21.12.2016 за №49, від 26.04.2017 за №51, від 27.05.2020 за №49.

Відповідно до Положення про податок на майно, ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, становить 1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, за винятком об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме:

-квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів;

-будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів;

-різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів).

Ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, становить 1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року), за 1 кв. метр бази оподаткування.

Враховуючи, що в розумінні положень підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України Запорізькій міській раді делеговано право встановлення ставок податку для об`єктів житлової нерухомості, то податок на квартиру/квартири, знаходяться у місті Запоріжжя та перебувають у власності фізичних осіб загальною площею до 120 кв.м, згідно з Положенням про податок на майно, затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5, оподатковуються за ставкою у розмірі 0 відсотків.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки у власності позивача перебуває квартира площа яких не перевищує 120 кв.м., ставка податку для таких об`єктів житлової нерухомості у 2024 році дорівнює нулю, а тому підстави для визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо таких об`єктів нерухомості у 2024 році відсутні.

Окрім того колегія суддів також вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги з приводу того, що Державною регулятивною службою України було встановлено, що рішенню Запорізької міської ради від 28.01.2015 №5 притаманні ознаки невідповідності вимогам чинного законодавства та суперечить принципам державної регуляторної політики, оскільки даний лист носить лише роз`яснювальний характер та інформує про необхідність внесення та розгляд сесії питання про скасування вищезазначеного рішення, а не скасовує його.

Постановою Верховного Суду від 02.04.2026 року по справі № 280/2977/25 зазначено про те, що неправомірним є неврахування податковим органом під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлених чинними рішеннями органу місцевого самоврядування.

За наведених обставин, враховуючи висновки Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року в адміністративній справі №280/9673/25 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року в адміністративній справі №280/9673/25- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її проголошення та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дати проголошення.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко