Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №160/2695/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/2695/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

за участі:

секретаря судового засідання: Туренко К.М

представника позивача Грищенко М.О.

представників відповідача Фіцай Я.П., Скляренко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року в адміністративній справі №160/2695/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» її представником - адвокатом Грищенко Мариною Олександрівною, у якій позивач просить визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення від 14.03.2025 № 0139562408, № 0139542408, № 0139532408, № 0139552408 та податкову вимогу від 13.05.2025 № 0015398-1306-0436.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки акта документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу, не відповідають дійсним обставинам. Вказано, що базою оподаткування іноземних доходів як об`єкта оподаткування, є кошти, що були зараховані на розрахунковий рахунок платника податків. ОСОБА_1 було отримано на розрахунковий рахунок суму у розмірі 43200 дол. США за період з 01.01.2022 до 31.12.2022, що підтверджується банківськими виписками. Проте ГУ ДПС у Дніпропетровській області безпідставно визначило базу оподаткування у розмірі 179942,00 дол. США. Зауважено, що у разі отримання іноземних доходів в іноземній валюті платник податків повинен їх перерахувати у гривню за курсом НБУ на дату такого зарахування. Сума у розмірі 43200,00 дол. США у перерахунку в гривню становить 1267468,53 грн, що може бути базою оподаткування податку на доходи фізичних осіб. Тому, ГУ ДПС у Дніпропетровській області безпідставно визначило базу оподаткування у розмірі 6580227,02 грн, шляхом в тому числі перерахунку грошових коштів у гривню за курсом НБУ на кінець звітного 2022 року. База оподаткування військовим збором відповідає базі оподаткування податку на доходи фізичних осіб та може становити суму у розмірі 1267468,53 грн. При цьому, відповідачем протиправно завищено базу оподаткування. Позивач протягом 2022 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець та була платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5%, відповідно до даних реєстру платників єдиного податку мала провадити господарську діяльність, зокрема, за КВЕД 59.11. Виробництво кіно-та відеофільмів, телевізійних програм, тобто саме того виду діяльності, що передбачає створення контенту для Інтернет-платформ. Позивач мала об`єктивні та легітимні очікування, що вказана діяльність буде ідентифікована відповідачем як господарська, та можливі перевірки будуть проведені стосовно суб`єкта господарювання. Позивач вважає, що відповідач повинен був проводити перевірку не фізичної особи-платника податків, а безпосередньо фізичної особи-підприємця. Контролюючий орган не дослідив перебування позивача протягом 2022 року на території України, тобто приналежність позивача податкового резидентства України. Позивач не перебуває на території України безперервно з 21.07.2021. Протягом 2022 року позивач перебувала в Чеській Республіці на підставі відповідного прихистку. Позивач не є резидентом Договірної Держави України в розумінні приписів Конвенції від 11.08.1993, а відтак, податкова інформація, навіть якщо така була отримана в законний спосіб, не може бути застосована до позивача. Звернуто увагу, що обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у виді штрафу за пунктом 123.2 статті 123 ПК України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому необхідним є встановлення відсутності обставин, що звільняють від фінансової відповідальності. Висновки контролюючого органу в акті перевірки про наявність у діях позивача умислу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними і допустимими доказами. Враховуючи вищевикладене, на думку позивача, контролюючий орган протиправно встановив порушення п. 123.2 ст. 123 ПК України та застосував штрафну санкцію у розмірі 25% у податкових повідомленнях-рішеннях від 14.03.2025 № 0139542408 та № 0139532408. Також, позивач вважає, що відповідачем було порушено процедуру проведення перевірки, а саме, не повідомлено платника податків про проведення перевірки, та письмовий запит контролюючого органу про надання інформації не відповідає вимогам чинного законодавства. Запит від 04.10.2024 не вважається таким, що належно вручений платнику податків, а відтак, у позивача був відсутній обов`язок надання відповіді на останній та, як наслідок, відсутні порушення п. 121.2 ст. 121 ПК України та підстави для проведення перевірки відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ПК України. Наказ про проведення перевірки разом із направленням не були вручені платнику податків у порядку, передбаченому ПК України.

Також позивачем зауважено, що контролюючим органом було встановлено порушення на підставі виключно податкової інформації, що не підтверджується жодним первинним документом чи будь-яким іншим засобом доказування, що може встановити факт вчинення позивачем податкового правопорушення. При цьому, контролюючий орган відобразив показники у гривневому еквіваленті за курсом, що не виповідає курсу НБУ на дату операції, чим штучно завищив базу оподаткування. Відповідач визначив дохід позивача виключно на підставі листа ДПС України від 02.10.2024 № 27331/7/99-00-24-04-03-07, який не є первинним документом в розумінні норм ПК України. Контролюючим органом не реалізовано право на отримання інформації про рух грошових коштів за вказаними ним рахунками. У висновках до акта перевірки та податковому повідомленні-рішенні зазначено про порушення позивачем п. 167.2 ст. 167 ПК України (ставка податку становить 5% бази оподаткування), однак, суму заниження грошових зобов`язань розраховано зі ставки 18%. Податкова вимога містить інформацію про те, що податковий борг у розмірі 1610770,34 грн виник 16.04.2025, тобто на наступний робочий день після спливу строку сплати грошового зобов`язання. Однак, про податковий борг позивач дізналася через застосунок «Дія» 15.01.2026, а про наявність податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги 19.01.2026 - під час ознайомлення з матеріалами справи № 160/30727/25. Тому, на переконання позивача, податкові повідомлення-рішення не можуть вважатись узгодженими 16.04.2025, а податкова вимога підлягає скасуванню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення від 14.03.2025 № 0139562408, № 0139542408, № 0139532408, № 0139552408 та податкову вимогу від 13.05.2025 № 0015398-1306-0436.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 14376,96 грн (чотирнадцять тисяч триста сімдесят шість гривень 96 копійок).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області по адміністративній справі №160/2695/26 задовольнити. Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 року у справі №160/2695/26, та ухвалити нове рішення, в якому у задоволені позовних вимог фізичної особи платника податків ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ДПС було легально отримано дані стосовно позивача в електронному вигляді від компетентного органу Великобританії. Обмін здійснювався на підставі Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах.

Щодо суті отриманих доходів, апелянтом вказано про офіційність підтвердження факту отримання громадянином України - ОСОБА_1 у 2022 році грошових переказів від британської компанії «Fenix International Ltd» (платформа OnlyFans) на загальну суму 179 942,00 дол. США. При цьому, отримана інформація є офіційною «податковою інформацією» відповідно до ст. 72, 83 ПКУ. Оскільки надісланий на її основі запит ДПС про надання пояснень платником було ігноровано, податковий орган мав законні підстави для призначення позапланової документальної перевірки (пп. 78.1.1 ПКУ).

Також апелянт посилається на невиконання позивачем обов`язку декларування. Зауважено, що ОСОБА_1 у встановлений законний строк - до 1 травня року, наступного за звітним не подала річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2022 рік, що є порушенням ст. 49 та ст. 179 ПКУ. При цьому, отримані позивачем кошти було кваліфіковано як іноземний дохід фізичної особи (пп. 170.11.1 ПКУ) або як «інші доходи» (пп. 164.2.20 ПКУ), які підлягають обов`язковому включенню до загального річного оподатковуваного доходу. Платник не надала легалізовану довідку від іноземного державного органу про суму сплаченого за кордоном податку та її нотаріально завірений переклад українською мовою, як того вимагають ст. 13 ПКУ та законодавство про державну мовну політику.

Отже, на підставі пп. 54.3.1 ПКУ, податковий орган самостійно визначив суму зобов`язань, перерахувавши валюту в гривню (у розмірі 6 580 227,02 грн) за курсом НБУ, та донарахував: ПДФО (18%): 1 184 440,86 грн., військовий збір (1,5%): 98 703,41 грн.

Контролюючим органом окремо звернуто увагу, що ОСОБА_1 реєструвалася на платформі OnlyFans та отримувала систематичний дохід саме як фізична особа (громадянин), а не як фізична особа - підприємець. На переконання скаржника, наявність у особи статусу ФОП не означає автоматичного зарахування всіх її доходів до підприємницьких, і не виключає можливості отримання нею іноземних доходів поза межами бізнес-діяльності.

При цьому, згідно з платіжними виписками по рахункам, які були надані позивачем до позовної заяви, міститься виписка по рахунку НОМЕР_1 , на який безпосередньо саме ФО ОСОБА_1 отримувала дохід від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans за 2022 рік. Проте, судом не досліджено та не взято до уваги, що даний рахунок належить саме фізичній особі, а не фізичній особі-підприємцю.

Також зауважено, що оскільки ОСОБА_1 не було надано на запит ГУ ДПС від 04.10.2024 №69459/6/04-36-24-13-13 інформації та підтверджуючи документи стосовно отримання у 2022 році доходу від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd», під час здійснення аналізу наявної податкової інформації, щодо отримання ОСОБА_1 іноземного доходу, періодом отримання доходу визначено 2022 рік. При цьому, оскільки платником дата отримання іноземних доходів документально не підтверджена, в ході перевірки при перерахуванні суму доходу у гривнях, отриманого ФОПП ОСОБА_1 за 2022 рік, ГУ ДПС було застосовано валютний курс НБУ, що діяв на 31 грудня звітного року.

Таким чином, в ході перевірки правомірно було встановлено, що у 2022 році фізичною особою ОСОБА_1 отримано доходу з джерел за межами України на суму 179942,00 дол.США, що за валютним курсом НБУ станом на 31.12.2022 (36,5686 грн. за 1 дол. США) становить 6 580 227,02 грн. (179942,00 х 36,5686 = 6 580 227,02 грн.).

Позивач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

У відзиві позивач посилається на те, що лист ДПС України від 02.10.2024 №27331/799-00-24-04-03-07 не відповідає стандартам доказування, визначеним статтями 73– 76 КАС України. Зі змісту цього листа вбачається, що іноземна інформація надсилалася територіальним підрозділам лише для відпрацювання та у разі підтвердження фактів порушень, що свідчить про відсутність констатації готового правопорушення. Крім того, в електронному додатку до листа ймовірний дохід первісно ідентифіковано як дохід фізичної особи - підприємця, а не фізичної особи - громадянина, що суперечить позиції апелянта. Спірні дані мають ознаки суцільного збору інформації щодо невизначеного кола громадян, а не точкового запиту щодо конкретної особи відповідно до Порядку №118, що свідчить, на думку позивача, про порушення процедури міжнародного обміну та зумовлює недопустимість таких даних на підставі частини 2 статті 77 КАС України. До того ж застереження України до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах не передбачають використання отриманої інформації для адміністрування військового збору. Технічно та юридично ці дані не могли бути отримані в межах автоматичного обміну CRS, оскільки такий обмін за звітні періоди з другої половини 2023 року вперше відбувся лише 30.09.2024, тоді як спір стосується 2022 року.

Зауважує, що податкова інформація відповідно до статті 74 ПКУ та правової позиції Верховного Суду у справі №460/143/19, носить виключно інформативний характер і є лише приводом для перевірки, а не первинним документом. В порушення Порядку №727 та Методики №244 акт перевірки не містить посилань на первинні бухгалтерські чи банківські документи, які б відображали обсяг, зміст та дату господарських операцій. Контролюючий орган не довів жодної платіжної транзакції, що згідно з практикою Верховного Суду у справі №560/129/23, перетворює висновки акта перевірки на безпідставні припущення.

У матеріально-правовому аспекті судом враховано, що згідно з підпунктом 14.1.55 та пунктом 164.1 ПКУ базою оподаткування іноземних доходів є виключно фактично отримані кошти, які реально надійшли під контроль платника. На противагу твердженням контролюючого органу про дохід у розмірі 179 942,00 доларів США, матеріалами справи та банківськими виписками підтверджується, що за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на рахунок позивача фактично надійшла сума у розмірі 43 200 доларів США. При цьому, визначення бази оподаткування без дослідження реальних надходжень є безпідставним та арифметично протиправним.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 року в адміністративній справі №160/2695/26.

01.06.2026 року до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому позивач просить розгляд справи № 160/2695/26 здійснювати за участю сторін.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2026 клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи № 160/2695/26 за участю сторін – задоволено. Призначено справу № 160/2695/26 до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.07.2026 року о 10:00 год.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідача просили задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що у період з 25.09.2020 до 14.04.2025 позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) була зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У листі Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 27.01.2026 № 19.5.1/В-3628/3657 зазначено про перетин ОСОБА_1 державного кордону України на виїзд 11.07.2021.

Згідно з інформацією, яка надійшла до ГУ ДПС у Дніпропетровській області від ДПС України листом за № 27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024 (вх. ГУ ДПС № 5949/8 від 02.10.2024), яку надано компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, у порядку, передбаченому Конвенцією між урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993 (далі - Конвенція), щодо одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans протягом 2020-2022 років (додаток 1 до цього листа), на користь платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 протягом 2022 року надійшли грошові кошти на загальну суму 179942 дол. США.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , яку вказано адресою її місцезнаходження як фізичної особи-підприємця у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПК України було надіслано запит № 69459/6/04-36-24-13-13 від 04.10.2024. У запиті зазначено про отримання податкової інформації від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо одержання доходів фізичною особою резидентом України ОСОБА_1 від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі Only Fans за 2022 рік на загальну суму 179942,00 доларів США. Відповідно до вимог підпунктів 20.1.2 та 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 та підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, з метою правильності визначення повноти сплати податків з доходів фізичних осіб, військового збору, відповідач просив надати інформацію та її документальне підтвердження з вищенаведених питань, підтвердження щодо отриманих доходів, сплати відповідних податків і зборів протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, а саме: документи про отримання доходу; довідка від державного органу країни (де отримувався іноземний дохід) про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об`єкт оподаткування (з нотаріально посвідченим перекладом на українську (державну) мову); платіжні доручення, касові ордери, банківські виписки про рух коштів, розрахункові документи при безготівкових розрахунках, які підтверджують дату та суму отриманого іноземного доходу за 2022 рік. Запит підписано уповноваженою особою, містить печатку ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Вказане поштове відправлення було повернуто до ГУ ДПС у Дніпропетровській області з довідкою Укрпошти від 15.11.2024 про причину повернення – за закінченням терміну зберігання.

На підставі пп.19-1.1.1 п. 19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.1, п. 78.1.2, п. 78.1 ст. 78, ст. 79, пп.69.35-1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та у зв`язку з отриманням інформації щодо одержаного доходу в 2022 році фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 від «Fenix International Ltd» (Великобританія) за створення контенту на платформі Only Fans, ГУ ДПС у Дніпропетровській області видано наказ № 6787-п від 23.12.2024 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 » з 06.02.2025 тривалістю 2 робочих дні за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 з метою достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Повідомлення від 24.12.2024 № 1199 та копію наказу було надіслано листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , та повернуто до ГУ ДПС у Дніпропетровській області з довідкою Укрпошти від 09.01.2025 про причину повернення – за закінченням терміну зберігання.

За результатами перевірки складено акт № 542/04-36-24-08/ НОМЕР_2 від 10.02.2025, яким встановлено порушення фізичною особою платником податків ОСОБА_1 :

пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170, п. 176.1 ст. 176, п.179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2022 рік;

пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 з урахуванням п. 167.2 ст. 167, пп.170.11.4 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України, а саме: внаслідок заниження загального річного оподатковуваного доходу шляхом недекларування у 2022 році доходу, отриманого з джерел за межами України, донараховано податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2022 рік на суму 1184440,86 грн;

пп.1.2 з урахуванням пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме: внаслідок заниження загального річного оподатковуваного доходу шляхом недекларування у 2022 році доходу, отриманого з джерел за межами України, донараховано податкові зобов`язання з військового збору за 2022 рік на суму 98703,41 грн;

пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України в частині неподання інформації та документів, визначених у запиті ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 04.10.2024 № 69459/6/04-36-24-13-13.

В акті зазначено, що з 25.09.2020 ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Дніпровський ДПІ, код основного виду економічної діяльності 73.11 - Рекламні агентства, здійснює підприємницьку діяльність, обравши спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, ставку єдиного податку, встановлену для сплати платниками єдиного податку III групи, ставка 5%. Податкова адреса платника податків за даними ІКС «Податковий блок»: АДРЕСА_1 . Наведено інформацію про наявність рахунків у фізичної особи ОСОБА_1 відповідно до інформації з ІКС «Податковий блок» в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», вказано про відсутність інформації про суми коштів, що надійшли на розрахункові рахунки та списані за період, який перевірявся. Згідно з отриманою інформацією на користь фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 у 2022 році надійшли грошові перекази у сумі 179942,00 дол. США, що становить 6580227,02 грн (отриманий дохід розраховано по курсу валюти Національного банку України станом на 31.12.2022 - 36,5686 грн за 1 дол. США). Платником податків ОСОБА_1 за період, що перевірявся, податкова декларація за 2022 рік до ГУ ДПС не подавалась. ОСОБА_1 не надано на запит ГУ ДПС від 04.10.2024 № 69459/6/04-36-24-13-13 інформацію та підтверджуючі документи щодо отримання у 2022 році доходу від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd». Оскільки платником дата отримання іноземних доходів документально не підтверджена, під час перевірки при перерахуванні суму доходу у гривнях, отриманого ФОПП ОСОБА_1 за 2022 рік, ГУ ДПС застосовано валютний курс НБУ, що діяв на 31 грудня звітного року. У зв`язку з отриманням у 2022 році доходу з джерел за межами України у розмірі 6580227,02 грн донараховано за 2022 рік: податок на доходи фізичних осіб у розмірі 1184440,86 грн (6580227,02 x 18 % = 1184440,86), військовий збір у розмірі 98703,41 грн (6580227,02 x 1,5% = 98703,41).

Примірник акта перевірки було надіслано листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , та повернуто до ГУ ДПС у Дніпропетровській області з довідкою Укрпошти від 28.02.2025 про причину повернення – за закінченням терміну зберігання.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки 14.03.2025 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0139562408, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 121.2 статті 121 Податкового кодексу України застосовано до позивача штрафні санкції за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 6500,00 грн, зазначено, ОСОБА_1 не надано пояснення та документи на запит ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 04.10.2024 № 69459/6/04-36-24-13-13 за період з 01.01.2022 по 31.12.2022;

- № 0139542408, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу II, пункту 123.2 статті 123 з урахуванням пп. 69.37 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 123379,26 грн, з них за податковим зобов`язанням - 98703,41 грн, за штрафними санкціями - 24675,85 грн (25%), зазначено, що перевіркою встановлено заниження ФОПП ОСОБА_1 загального річного оподатковуваного доходу шляхом недекларування у 2022 році доходу, отриманого з джерел за межами України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з військового збору за 2022 рік на 98703,41 грн;

- № 0139532408, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу II, пункту 123.2 статті 123 3 урахуванням пп. 69.37 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 1480551,08 грн, з них за податковим зобов`язанням - 1184440,86 грн, за штрафними санкціями - 296110,22 грн, зазначено, що перевіркою встановлено заниження ФОПП ОСОБА_1 загального річного оподатковуваного доходу шляхом недекларування у 2022 році доходу, отриманого з джерел за межами України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за 2022 рік на 1184440,86 грн;

- № 0139552408, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 340,00 грн, зазначено, що ФОПП ОСОБА_1 у 2022 році отримала дохід з джерел за межами України, який підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік, але не подала до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2022 рік (строк надання за 2022 рік з 01.01.2023 до 30.04.2023).

Податкові повідомлення-рішення було надіслано листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , та повернуто до ГУ ДПС у Дніпропетровській області з довідкою Укрпошти від 01.04.2025 про причину повернення – за закінченням терміну зберігання.

13.05.2025 ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено податкову вимогу № 0015398-1306-0436, якою повідомлено ОСОБА_1 про наявність у неї станом на 09.05.2025 податкового боргу у сумі 1610770,34 грн, яка складається з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 1480551,08 грн, військового збору на суму 123379,26 грн, адміністративних штрафів та інших санкцій на суму 6500,00 грн.

Податкову вимогу було надіслано листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , та повернуто до ГУ ДПС у Дніпропетровській області з довідкою Укрпошти від 31.05.2025 про причину повернення – за закінченням терміну зберігання.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та податковою вимогою, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з того, що відповідач визначив дохід позивача за 2022 рік виключно на підставі листа Державної податкової служби України № 27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024, відомості з якого він визнав достатніми для висновку про те, що позивач отримала доходи з джерел за межами України у 2022 році в сумі 179942 дол. США.

Проте, відповідачем не зазначено про вжиття заходів, крім направлення запиту платнику податків, з метою встановлення факту отримання позивачем доходів з джерел за межами України у 2022 році, зокрема, отримання інформації про рух коштів на рахунках позивача. З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні будь-які належні документальні підтвердження отримання позивачем доходів у зазначеній в акті про результати перевірки сумі за 2022 рік, у тому числі із зазначенням дат і сум отримання таких доходів. Викладений в акті висновок про те, що позивач отримала доходи з джерел за межами України у 2022 році в сумі 179942 дол. США, які підлягають оподаткуванню, не ґрунтується на належних, достовірних та достатніх доказах. Крім того, контролюючим органом доходи в іноземній валюті було перераховано у гривні за валютним курсом Національного банку України на 31.12.2022, тоді як відповідно до п. 164.4 ст. 164 ПК України, під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відзиву на скаргу, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Оцінюючи доводи сторін щодо дотримання процедури призначення та проведення перевірки, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про законність та правомірність дій контролюючого органу з огляду на таке.

Судом встановлено, що наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.12.2024 №6787-п про проведення перевірки, а також письмове повідомлення від 24.12.2024 №1199 про дату початку та місце її проведення були надіслані на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Направлення вказаних документів здійснено рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що відповідає вимогам статті 42 Податкового кодексу України. Повернення поштового відправлення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про порушення з боку податкового органу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з ним здійснюється шляхом надіслання документів за його податковою адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з відомостями інформаційно-комунікаційних систем ДПС України, ОСОБА_1 заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет не подавала. За таких обставин, колегія суддів зазначає, що направлення документів у паперовій формі на поштову адресу є єдиним визначеним законом належним способом комунікації.

Абзацом другим пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України чітко передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з його відсутністю, відмовою прийняти документ або з інших причин, такий документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Вказана позиція узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.05.2025 у справі №804/2455/18, від 11.02.2021 у справі №802/549/16-а, від 06.08.2019 у справі №520/8681/18 та від 23.05.2022 у справі №810/3116/18. Судова практика виходить з принципу добросовісності платника податків при отриманні офіційної кореспонденції та покладає на нього обов`язок забезпечити належний прийом листів за своєю податковою адресою.

Згідно з нормами статті 45 Податкового кодексу України та Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822, фізичні особи зобов`язані протягом місяця інформувати контролюючі органи про зміну своїх персональних даних, у тому числі місця проживання, шляхом подання заяви за формою №5ДР.

Оскільки матеріали перевірки були направлені за офіційно зареєстрованим місцем проживання позивача, тому контролюючий орган діяв у межах повноважень та вправі був розраховувати на актуальність даних Державного реєстру. Невиконання платником податків обов`язку щодо оновлення своїх облікових даних або неотримання поштової кореспонденції за належною адресою є особистим ризиком такої особи, наслідки якого покладаються виключно на неї.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що процедура призначення, повідомлення та проведення перевірки була повністю дотримана Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

За змістом підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов`язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Крім того, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній не позбавлений такого права.

Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 названого Кодексу, який встановлює, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому, відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 42.5. ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього (постанови Верховного Суду від 10.05.2022 у справі № 804/2455/18, від 11.02.2021 у справі № 802/549/16-а).

Такий правовий висновок також підтриманий Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.05.2022 у справі № 810/3116/18.

У постанові від 06.08.2019 у справі № 520/8681/18 Верховний Суд виклав правовий підхід щодо застосування норм статті 42, пункту 79.2 статі 79 ПК України у правовідносинах, в яких спір стосувався правомірності дій контролюючого органу при призначенні та проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки як підстави позову про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Відповідно до встановленого судами попередніх інстанцій у тій справі факту повернення поштового відправлення з позначкою «за закінченням терміну зберігання», яким було направлено платнику наказ про проведення позапланової невиїзної перевірки, скерованого на податкову адресу платника податків рекомендованим поштовим відправленням, Верховний Суд зробив висновок, що платник податків вважається таким, що належним чином повідомлений про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 45.1 статті 45 ПК України, платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 за №1306/31174 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 12) або Заяви за формою № 5ДРП (додаток 13) відповідно.

Фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання - до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.

Отже, контролюючий орган вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов`язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, платник податків має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.

Також, відповідно до підпункту 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 ПК України, платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з підпунктом 163.1.3. пункту 163.1 статті 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах (пункт 164.3).

За змістом підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПК України, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Згідно з пунктом 164.4 статті 164 ПК України, під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Наведені положення Податкового кодексу України відносять отримані фізичною особою іноземні доходи, тобто доходи отримані з джерел за межами України, до об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб, які одночасно згідно з пунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК є також і об`єктом оподаткування військовим збором.

Підпунктом 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 ПК України визначено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Положення статей 176 та 179 ПК України регламентують обов`язок платника податків вести облік отриманих доходів, подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у випадках, передбачених законом, а також підтверджувати відомості, зазначені у такій декларації, належними документами на вимогу контролюючого органу.

За змістом частини першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Із наведених норм убачається, що обов`язок фізичної особи-резидента подати річну декларацію та сплатити податок з іноземного доходу виникає за умови фактичного отримання такого доходу.

Отже, предметом доказування у цій справі є не лише факт надходження до контролюючого органу міжнародної податкової інформації щодо позивача, а й встановлення того, чи підтверджує така інформація отримання нею саме доходу, який відповідно до положень Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування, а також його розмір та період отримання.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що відповідно до пункту 1.9 акта про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 542/04-36-24-08/3597511242 від 10.02.2025 під час перевірки було використано: відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених доходів та утриманих податків, про реєстраційні дані фізичної особи-платника податків; службовий лист від 10.12.2022 № 34886/04-36-24-13-14 від Придніпровського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області; запит ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 04.10.2024 № 69459/6/04-36-24-13-13, направлений на адресу ОСОБА_1 , про обов`язок надання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік у зв`язку з отриманням доходу від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd», надання підтверджуючих документів; лист ДПС України № 27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024 (вх. ГУ ДПС № 5949/8 від 02.10.2024) щодо одержання доходів фізичними особами-резидентами Укрїни від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі Only Fans за 2020-2022 роки; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна стосовно фізичної особи ОСОБА_1 ; відомості, що містяться в інформаційних базах ДПС України та інша наявна інформація.

Разом з цим, судом встановлено та не спростовано представниками відповідача, що в акті перевірки відсутня інформація про використання під час її проведення первинних документів за відповідний звітний період.

Так, відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, акт документальної перевірки - документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки та відображає її результати; довідка документальної перевірки - документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 5 Розділу ІІ зазначеного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Оскільки в рамках даного спору мова йде про дохід, який протягом 2022 року був виплачений позивачці, як резиденту України, в доларах США британським суб`єктом господарювання International Ltd платежами (транзакціям) на зазначену відповідачем суму у доларах США, то для підтвердження факту отримання позивачкою такого доходу суду необхідно встановити, а відповідачу довести кожну з трансакцій таких платежів.

Під час судового розгляду колегію суддів встановлено, що відповідач визначив дохід позивача за 2022 рік виключно на підставі листа Державної податкової служби України № 27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024, відомості з якого, в свою чергу, він визнав достатніми для висновку про те, що позивач отримала доходи з джерел за межами України у 2022 році в сумі 179942 дол. США.

У листі Державної податкової служби України № 27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024 було вказано про необхідність при відпрацюванні зазначеної у ньому інформації забезпечити одержання від платників податків - фізичних осіб відповідних пояснень та їх документального підтвердження згідно з положеннями п. 73.3 ст. 73 ПК України. У разі підтвердження фактів порушень вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДПС, невиконання ними податкового обов`язку щодо декларування одержаних доходів та сплати належних сум податків і зборів до бюджету - вжити заходів щодо проведення документальних перевірок таких платників.

Дослідивши зміст листа Державної податкової служби України № 27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024, а також акта про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 542/04-36-24-08/3597511242 від 10.02.2025, колегія суддів зазначає, що вказані документи не містять жодних відомостей про первинні документи, які б відображали фінансово-господарську діяльність позивача, обсяг отриманих нею доходів чи понесених видатків. Матеріали перевірки не містять об`єктивних даних та належної інформації, що може слугувати правовою підставою для обчислення податків, зборів чи інших обов`язкових платежів, та з яких можна було б беззаперечно й достовірно встановити факт порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Таким чином, доказів, які б дали можливість достеменно встановити факт здійснення британським суб`єктом господарювання International Ltd всіх вказаних платежів (транзакцій), за результатом яких позивач набула право власності або контроль над коштами в заявленій відповідачем сумі у доларах США, суду не надано та матеріали справи не містять.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що викладений в акті висновок про те, що позивач отримала доходи з джерел за межами України у 2022 році саме в сумі 179942 дол. США, які підлягають оподаткуванню, не ґрунтується на належних, достовірних та достатніх доказах.

З урахуванням вказаного, судом першої інстанції правомірно встановлено, що акт перевірки не містить жодного посилання на первинні документи, з яких вбачається за можливе встановити обсяг господарських операцій, дати їх вчинення, зміст самих операцій, внаслідок чого судом першої інстанції цілком законно констатовані факти порушення контролюючим органом приписів Порядку №727 та Методики №244.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що органи ДПС в акті перевірки помилково ототожнили поняття «іноземного доходу громадянина» та «доходу від здійснення підприємницької діяльності, отриманого з іноземних джерел». Отримання валютної виручки в межах зареєстрованих видів діяльності ФОП підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими Главою 1 Розділу XIV або Статтею 177 ПКУ (залежно від обраної системи оподаткування), а не як загальний річний оподатковуваний дохід звичайної фізичної особи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом доходи в іноземній валюті були перераховано у гривні за валютним курсом Національного банку України на 31.12.2022, тоді як відповідно до п. 164.4 ст. 164 ПК України під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів зауважує, що контролюючим органом при формуванні ППР не було враховано особливості визначення бази оподаткування та ставок податку, передбачених для суб`єктів підприємницької діяльності. Окрім цього, здійснюючи перерахунок валютних надходжень у гривневий еквівалент (6 580 227,02 грн), ГУ ДПС не надало суду належного обґрунтування застосування конкретних дат курсу НБУ відповідно до вимог спеціальних норм ПКУ щодо доходів ФОП, що, в свою чергу, призвело до викривлення та завищення суми задекларованого у такий спосіб податкового зобов`язання.

Виходячи з наведеного вище правового регулювання в контексті спірних відносин, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.03.2025 № 0139562408, № 0139542408, № 0139532408, № 0139552408 прийняті відповідачем без урахування всіх обставин справи, необґрунтовано, а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. А оскільки податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.05.2025 № 0015398-1306-0436 було прийнято у зв`язку з сумою податкового боргу, визначеного відповідачем у податкових повідомленнях-рішеннях від 14.03.2025 № 0139562408, № 0139542408, № 0139532408, як наслідок, наявні підстави і для визнання протиправною та скасування зазначеної вимоги.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно з ч.1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року в адміністративній справі №160/2695/26 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова