Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №440/2434/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 р. Справа № 440/2434/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 (головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко) по справі № 440/2434/26

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа- підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду діяльності від 03.03.2026 № 993.

В обґрунтування позову зазначив, що за наслідками фактичної перевірки податковим органом встановлено ряд порушень ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що слугувало підставою для припинення дії ліцензії.

Водночас, вказував, що спірне рішення не містить опису підстав (обґрунтування) його прийняття, порядку набрання ним законної сили, порядку оскарження, кваліфікованої електронної печатки податкового органу.

Звертав увагу, що підстави припинення дії ліцензії зазначено п. 29 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Разом з тим, акт перевірки не містить обсягу необлікованих товарів у штуках або літрах для висновку про порушення п. 29 ч. 2 ст. 46 Закону.

При цьому, зауважував, що висновки акту перевірки щодо відсутності обліку ТМЦ зроблені без повного, достовірного з`ясування фактів та без врахування документів, якими підтверджується облік товарів.

Крім того, просив врахувати, що рішення про припинення дії ліцензії приймається не раніше 11 робочого дня за днем направлення акту перевірки. Враховуючи, що позивач не отримував акт перевірки, тому оскаржуване рішення прийнято відповідачем передчасно.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення судом обставин справи, що призвело до помилкового висновку, просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції невірно встановлено предмет спору та надано оцінку податковому повідомленню-рішенню, яке ФОП ОСОБА_1 не оскаржувалось.

Натомість, питання протиправності оскаржуваного рішення про припинення дії ліцензії судом першої інстанції під час розгляду справи не вирішувалось та оцінки йому не надавалось, як і не надавалась оцінка доказам, наданим позивачем в підтвердження відсутності порушень, що слугували підставами для прийняття такого рішення.

Крім того, вказує, що суд першої інстанції при вирішенні справи застосував норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які не регулюють спірні правовідносини.

Головне управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач) правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, одним із видів діяльності якого є роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

ФОП ОСОБА_1 має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 16310318202500057.

У лютому 2026 р. ГУ ДПС у Полтавській області, відповідно до наказу від 17.02.2026 № 455-п, направлень, проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності: павільйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за період з 19.06.2024 по дату закінчення перевірки з питань дотримання вимог ПК України, КЗпП України, Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148 та інших нормативно-правових актів, що підлягають перевірці, за наслідками якої складено акт від 18.02.2026 № 16/31/РРО/ НОМЕР_1 .

У акті зазначено, що суб`єктом господарювання не забезпечено:

- проведення розрахункової операції на повну суму покупки через РРО або ПРРО, а саме: при продажу пива Хайнекен 0,5 л, скло по ціні 64,00 грн чек на РРО (ПРРО) не набирався та не видавався;

- можливість розрахунку за товар, що реалізується в безготівковій формі з використанням спеціального платіжного засобу – банківського терміналу; банківський термінал на час проведення перевірки відсутній;

- ведення в порядку, встановленому законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації; згідно залишків товарно-матеріальних цінностей (відомість ТМЦ) встановлено надлишок ТМЦ на загальну суму 4 523,00 грн.

Також, станом на 16:03 год встановлено факт допуску до роботи продавця (особи, що здійснила розрахунок) ОСОБА_2 без оформлення трудових відносин відповідно до діючого законодавства України та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Враховуючи наведене, за висновками акту зазначено про порушення ФОП ОСОБА_1 :

- пунктів 1, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- статей 21, 24 КЗпП України.

03.03.2026 ГУ ДПС у Полтавській області, на підставі акту фактичної перевірки, прийнято рішення № 993, яким припинено дію ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 16310318202500057, видану ФОП ОСОБА_1 .

Не погодившись із рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності притягнення позивача до фінансової відповідальності на підставі п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" з огляду на доведеність належними доказами факту вчинення ним порушень вимог вказаного Закону.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон України № 3817-IX від 18.06.2024 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 3817-IX).

Пунктом 40 ч. 1 ст. 1 Закону №3817-ІХ визначено, що ліцензія - право суб`єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону №3817-ІХ, дія ліцензії припиняється шляхом прийняття органом ліцензування, який надав відповідну ліцензію, рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Згідно з ч. 5 ст. 46 Закону 3817-IX, рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності набирає чинності на другий робочий день за днем направлення відповідного рішення платнику податків.

У разі якщо за результатами адміністративного або судового оскарження рішення органу ліцензування про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності рішення прийнято на користь платника податку, то ліцензія, що була припинена таким рішенням органу ліцензування, вважається діючою з дати її припинення.

Приписами ч. 10 ст. 46 Закону №3817-IX, датою припинення дії ліцензії є день набрання чинності рішенням про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції надав оцінку правомірності складання податкового повідомлення-рішення від 05.03.2026, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції на підставі п. 1 ст. 17, ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за наслідками чого дійшов висновку про відсутність підстав для його скасування.

Водночас, колегія суддів зазначає, що зазначене ППР позивачем не оскаржувалося до суду, отже судом першої інстанції невірно встановлено предмет спору та надано оцінку рішенню суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження .

Натомість, в межах цієї справи дослідженню підлягає рішення відповідача від 03.03.2026, яким припинено дію ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, видану ФОП ОСОБА_1 .

Проте, суд першої інстанції не надав жодної оцінки вказаному рішенню, доводам позивача, викладеним у позовній заяві, не дослідив докази, якими ФОП ОСОБА_1 доводив протиправність спірного рішення.

В свою чергу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо невідповідності рішення вимогам ч. 3 ст. 46 Закону №3817-ІХ.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону №3817-ІХ, у рішенні про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності зазначаються: 1) реквізити (номер і дата) рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (дата у форматі ДДММРРРР); 2) найменування та код органу ліцензування, що прийняв рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності; 3) реєстраційний номер ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, дія якої припинена; 4) вид ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, дія якої припинена; 5) реквізити суб`єкта господарювання: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ; для фізичних осіб - підприємців - прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, та осіб, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з пунктом 63.6 статті 63 та пунктом 64.6 статті 64 Податкового кодексу України; для іноземних суб`єктів господарської діяльності - найменування та податковий номер постійного представництва; 6) підстава/підстави та опис підстав (обґрунтування) для прийняття рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності із зазначенням відповідного пункту частини другої цієї статті; 7) строк набрання чинності рішенням про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності; 8) строк і порядок оскарження рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (у тому числі найменування та місцезнаходження податкового органу, який є суб`єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов). На рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності накладається кваліфікована електронна печатка податкового органу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 03.03.2026 ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення № 993, яким припинено дію ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 16310318202500057, видану ФОП ОСОБА_1 .

Підставою припинення дії ліцензії визначено п. 29 ч. 2 ст. 46 Закону №3817-ІХ (факт здійснення ліцензіатом зберігання, реалізації необлікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що перевищує 0,5 відсотка обсягу/об`єму проданих за попередню добу за актом перевірки).

Відповідно до п. 29 ч. 2 ст. 46 Закону №3817-ІХ підставами для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є:

факт здійснення ліцензіатом - суб`єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, - зберігання, реалізації необлікованих у такого ліцензіата алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або у рішенні суду, яке набрало законної сили, якщо обсяг/об`єм необлікованих:

алкогольних напоїв або тютюнових виробів, або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, перевищує 0,5 відсотка обсягу/об`єму проданих за попередню добу, за даними усіх реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій, наявних у такому місці роздрібної торгівлі, алкогольних напоїв або тютюнових виробів, або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно.

Обсяг/об`єм необлікованих товарів (продукції) визначається у штуках або літрах.

Тобто, п. 29 ч. 2 ст. 46 Закону №3817-ІХ передбачено декілька видів порушень, які є підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Водночас, спірне рішення окрім посилання на норму Закону, якою визначено підставу для припинення дії ліценції , не містить опису підстав (обґрунтування) прийняття рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Таким чином, ні з акту перевірки, ні зі змісту оспорюваного рішення неможливо встановити, яке саме порушення встановлено контролюючим органом під час перевірки, що слугувало підставою для його прийняття: факт зберігання чи факт реалізації необлікованих товарів, або обидва факти та яких саме товарів: алкогольних напоїв, тютюнових виробів або рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Цитування податковим органом у спірному рішенні норми Закону, на підставі якої припинено дію ліцензії не свідчить про наведення ним конкретизованого опису обставин порушення, що дає можливість встановити обставини, за яких відповідачем прийнято спірне рішення.

Щодо суті порушення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірне рішення прийнято на підставі висновків, викладених в акті фактичної перевірки щодо порушення ФОП ОСОБА_1 п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, в акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 не забезпечено, зокрема, ведення в порядку, встановленому законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації; згідно залишків товарно-матеріальних цінностей (відомість ТМЦ) встановлено надлишок ТМЦ на загальну суму 4 523,00 грн.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Так, станом на 18.02.2026 в павільйоні «Гастрономчик» за адресою АДРЕСА_1 виявлено залишки слабоалкогольних напоїв, пива та сидру, перелік та кількість яких наведено у відомості про результати перевірки, що є додатком до Акту.

За висновками Акту перевірки, встановлено надлишок ТМЦ на загальну суму 4 523,00 грн згідно Відомості ТМЦ.

Водночас, на підтвердження ведення обліку товарів за місцем реалізації, позивачем надано суду видаткові накладні на придбання слабоалкогольних напоїв, пива та сидру, які як стверджує ОСОБА_1 зберігались у місці їх продажу.

Доказів не надання відповідних видаткових накладних під час перевірки перевіряючим в акті перевірки не зафіксовано.

В свою чергу, податковим органом ні суду першої, ні апеляційної інстанції не зазначено про не надання відповідних документів під час перевірки, як і не вказано чи витребовувались у особи, що проводила розрахункові операції докази ведення обліку товарних запасів.

Акт перевірки також не містить посилань на відсутність вищевказаних документів за місцем реалізації товару або відмову уповноваженої особи надати їх до перевірки.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність відповідачем обставин не ведення ФОП ОСОБА_1 обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Крім того, колегія суддів враховує, що підставою для припинення ліцензії за п. 29 ч. 2 ст. 46 Закону №3817-ІХ є факт здійснення ліцензіатом - суб`єктом господарювання зберігання, реалізації необлікованих у такого ліцензіата, зокрема, алкогольних напоїв, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки якщо обсяг/об`єм необлікованих алкогольних напоїв перевищує 0,5 відсотка обсягу/об`єму проданих за попередню добу, за даними усіх реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій, наявних у такому місці роздрібної торгівлі, алкогольних напоїв.

При цьому, згідно вказаної норми Закону обсяг/об`єм необлікованих товарів (продукції) визначається у штуках або літрах.

Водночас податковим органом не зафіксовано в акті перевірки перевищення позивачем обсягу необлікованих алкогольних напоїв 0,5 відсотка обсягу проданих за попередню добу.

Акт перевірки містить відомості щодо надлишків ТМЦ, визначених у гривнях, тоді як обсяг необлікованих товарів згідно Закону №3817-ІХ має бути визначений у штуках або літрах.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем, ГУ ДПС у Полтавській області не доведено факту здійснення ліцензіатом - суб`єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями зберігання та/або реалізації необлікованого товару, обсяг якого перевищує 0,5 відсотків обсягу проданого товару за попередню добу.

Посилання в акті перевірки на інші порушення (не проведення розрахункової операції через РРО, відсутність банківського терміналу, допуск до роботи особи, що не працевлаштована у встановленому Законом порядку) колегія суддів вважає такими, що не спростовують протиправність спірного рішення, оскільки останнє прийнято на підставі іншого порушення, оцінка якому надана апеляційним судом.

Отже, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку спірне рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 03.03.2026 є протиправним та підлягає скасуванню.

Натомість, суд першої інстанції невірно встановив предмет спору, у зв`язку з чим неповно встановив обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Колегія суддів зазначає, що ФОП ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 3 328,00 грн та апеляційної скарги 3 993,60 грн., що підтверджується платіжними інструкціями.

Враховуючи, що апеляційна скарга судом задоволена, відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 7 321,60 грн (3 328,00 грн + 3 993,60 грн) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 по справі № 440/2434/26 - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду діяльності від 03.03.2026 № 993.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (ЄДРПОУ ВП 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 7 321,60 грн (сім тисяч триста двадцять одна гривня 60 копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова