Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №520/1662/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 р. Справа № 520/1662/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2025, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., м. Харків, повний текст складено 27.11.25 у справі № 520/1662/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з 19 березня 2024 року, відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 №345-VI на підставі довідки про заробітну плату від 20.09.2023р. №516, яка видана Державною установою "Селидівська виправна колонія (№82)", врахувавши заробітну плату за період з липня 2000 року по липень 2008 року (включно) та не обчисленні пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки (13559,41 грн), не зарахуванню періоду проходження служби з 09.03.1999 по 11.08.2008 в органах внутрішніх справ та органах Державної кримінально-виконавчої служби України, періоду навчання з 01.09.1989 по 23.05.1993 в Селідовському гірничому технікумі, періоду проходження військової строкової служби з 02.11.1993 р. по 15.05.1995 р. до пільгового стажу за списком № 1 згідно ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 19 березня 2024 року перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 , відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 №345-VI, у розмірі, передбаченому ст. 8 цього Закону, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність на підставі довідки про заробітну плату від 20.09.2023р. №516, яка видана Державною установою "Селидівська виправна колонія (№82)", врахувавши заробітну плату за період з липня 2000 року по липень 2008 року (включно);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 19 березня 2024 року зарахувати ОСОБА_1 : період навчання з 01.09.1989 по 23.05.1993 в Селідовському гірничому технікумі, періоду проходження військової строкової служби з 02.11.1993 р. по 15.05.1995 р. та періоду проходження служби з 09.03.1999 по 11.08.2008 в органах внутрішніх справ та органах Державної кримінально-виконавчої служби України, до періодів за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України , які дають право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 №345-VI;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 19 березня 2024 року застосувати при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки (13559,41 грн).

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області негайно виконати рішення суду про присудження виплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у межах суми стягнення за один місяць.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі № 520/1662/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з 19 березня 2024 року, відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 №345-VI на підставі довідки про заробітну плату від 20.09.2023 №16, яка видана Державною установою "Селидівська виправна колонія (№82)", врахувавши заробітну плату за період з липня 2000 року по липень 2008 року (включно) та не обчисленні пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки (13559,41 грн), не зарахуванню періоду навчання з 01.09.1989 по 23.05.1993 в Селідовському гірничому технікумі, періоду проходження військової строкової служби з 02.11.1993 р. по 15.05.1995 р. до пільгового стажу за списком № 1 згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 19 березня 2024 року перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 №345-VI, у розмірі, передбаченому ст. 8 цього Закону, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність на підставі довідки про заробітну плату від 20.09.2023р. №516, яка видана Державною установою "Селидівська виправна колонія (№82)", врахувавши заробітну плату за період з липня 2000 року по липень 2008 року (включно).

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 19 березня 2024 року зарахувати ОСОБА_1 : період навчання з 01.09.1989 по 23.05.1993 в Селідовському гірничому технікумі та періоду проходження військової строкової служби з 02.11.1993 р. по 15.05.1995 р. до періодів за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, які дають право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 №345-VI.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 19 березня 2024 року застосувати при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки (13559,41 грн).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2906,88 грн (дві тисячі дев`ятсот шість гривень 88 копійок).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що 19.03.2024 позивач звернувся з заявою щодо проведення перерахунку пенсії - перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком (Список №1) відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV. Відділом перерахунків пенсій № 2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області були розглянуті документи позивача та прийнято рішення від 26.03.2024 №204950021152 про відмову щодо проведення перерахунку пенсії - перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком (Список №1) відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV. Вказує, що форма довідки про заробітну плату від 20.09.2023 № 16, яка видана Державною установою "Селидівська виправна колонія (№ 82), не відповідає вимогам Постанови № 3-1, тому період з 09.03.1999 по 11.08.2008 не зараховано до страхового стажу та заробітної плати. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Зазначає, що при переведенні позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час попереднього перерахунку пенсії за вислугу років, тобто пенсію обчислено із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017, 2018 та 2019 роки (7763,17 грн). Враховуючи норми частини 3 статті 45 України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за переведенням на інший вид пенсії (2021-2023 роки), при переведенні позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» підстави відсутні. За результатами апеляційного розгляду просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а оскаржуване рішення - ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є внутрішньопереміщеною особою, що підтверджено довідкою від 18.12.2023 року №6326-5003069132.

02.06.2020 позивачу призначено пенсію відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.

19 березня 2024 року позивач звернувся із заявою до Управління ПФУ в Шевченківському районі м. Харкова через відкритий сервіс Вебпорталу Електронних Послуг Пенсійного фонду України щодо переходу на інший вид пенсії.

За принципом екстериторіальності заява позивача розглянута фахівцями ГУ ПФУ в Тернопільській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №204950021152 від 26.03.2024 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №520/9724/24, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перехід з пенсії силових структур на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 від 19.03.2024 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Відповідно до рішення 204950021152 від 26.09.2024 Шевченківським об`єднаним управлінням ПФУ м. Харкова на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №520/9724/24 здійснено перерахунок пенсії.

Позивач 24.10.2024 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив:

- зарахувати позивачу період проходження служби з 09.03.1999 по 11.08.2008 в органах внутрішніх справ та органах Державної кримінально-виконавчої служби України, період проходження військової служби з 02.11.1993 по 18.05.1995 та період навчання в Селідовському гірничому технікумі з 01.09.1989 по 23.05.1993 до пільгового стажу за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, на які поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 №345-VI;

- надати копію протоколу розрахунку пільгового стажу за Списком 1, який був розрахований органом ПФУ під час призначення пенсії за віком згідно ЗУ №1058 та на який поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 №345-VI - відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 03.10.2024;

- обчислити пенсію за віком згідно ЗУ №1058 з урахуванням довідки про заробітну плату від 20.09.2023 №16, яка видана Державною установою "Селидівська виправна колонія (№82)", врахувавши заробітну плату за період з липня 2000 року по липень 2008 року (включно);

- надати інформацію, на якій підставі органом ПФУ не призначено пенсію у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність на підставі статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 та Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці";

- надіслати позивачу офіційне рішення про відмову ОСОБА_1 не обчисленні пенсії за віком згідно ЗУ №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення (2021-2023 роки), не врахуванні довідки про заробітну плату від 20.09.2023 №16, яка видана Державною установою "Селидівська виправна колонія колонія (№82)", врахувавши заробітну плату за період з липня 2000 року по липень 2008 року (включно) та не зарахуванню періоду проходження служби з 09.03.1999 по 11.08.2008 в органах внутрішніх справ та органах Державної кримінально-виконавчої служби України, періоду проходження військової служби з 02.11.1993 по 18.05.1995 та періоду навчання в Селідовському гірничому технікумі з 01.09.1989 по 23.05.1993 до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, на які поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 №345-VI.

Листом від 21.11.2024 № 33218-34152/Л-03/8-2000/24 ГУ ПФУ в Харківській області повідомило позивача про те, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024р. у справі №520/9724/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перехід з пенсії силових структур на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 від 19.03.2024р., з урахуванням правової оцінки, наданої судом. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024р. у справі №520/9724/24 зараховано до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 01.06.1993р. по 28.10.1993р., з 26.06.1995р. по 18.12.1995р., з 26.12.1995р. по 27.02.1996р., з 04.03.1996р. по 17.11.1996р., з 26.11.1996р. по 22.01.1999р., з 01.06.2010р. по 31.12.2010р. та до страхового стажу періоди роботи з 09.03.1999р. по 11.08.2008р., з 01.06.2010р. по 31.12.2010р. Рішенням від 02.07.2024р. у справі №520/9724/24 не зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області переведення на пенсію відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 №345-VІ, проведення перерахунку пенсії з 19 березня 2024 року, з урахуванням довідки про заробітну плату від 20.09.2023 №516, яка видана Державною установою "Селидівська виправна колонія (№82)", врахувавши заробітну плату за період з липня 2000 року по липень 2008 року (включно) та проведення перерахунку пенсії з 19 березня 2024 року, застосувавши при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення, тобто за 2021- 2023 роки (13559,41 грн).

Не погодившись з такими діями Пенсійного фонду, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з 19 березня 2024 року, відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 №345-VI на підставі довідки про заробітну плату від 20.09.2023 №16, яка видана Державною установою "Селидівська виправна колонія (№82)", врахувавши заробітну плату за період з липня 2000 року по липень 2008 року (включно) та не обчисленні пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки (13559,41 грн), не зарахуванню періоду навчання з 01.09.1989 по 23.05.1993 в Селідовському гірничому технікумі, періоду проходження військової строкової служби з 02.11.1993 р. по 15.05.1995 р. до пільгового стажу за Списком № 1 згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у не обчисленні пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки (13559,41 грн) та зобов`язання відповідача вчинити певні дії, суд зазначає таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.

Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Положеннями статті 9 Закону №1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Отже, Законом №1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.

Частиною 1 ст. 26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.

При цьому, відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П= Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною 2 ст. 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Вказані норми Закону свідчать на користь висновку про те, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, тобто мова йде про пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого Закону (у спірному випадку Закону №1788-XII), то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, проведене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством (аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №334/2653/17 від 13.12.2018 у справі №185/860/17).

Суд звертає увагу, що у постановах від 10.04.2019 у справі №211/1898/17 та від 10.07.2018 у справі №520/6808/17 Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Як установлено судом, з 02.06.2020 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач вперше звернувся 19.03.2024.

Таким чином, при зверненні з заявою до пенсійного органу після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, позивач набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону №1058-IV, оскільки за таким призначенням звернувся вперше у березні 2024.

Відтак, при обчисленні розміру пенсійної виплати відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України мав застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021-2023 роки, як того вимагає частина друга статті 40 Закону №1058-ІV.

Зазначений висновок суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17, висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 31.07.2019 у справі №720/208/17, від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 18.08.2020 у справі №263/6611/17, від 28.09.2022 у справі №184/886/17, від 29.03.2023 у справі №240/4170/19, від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в цій частині вимог.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у не зарахуванні періоду проходження служби з 09.03.1999 по 11.08.2008 в органах внутрішніх справ та органах Державної кримінально-виконавчої служби України до пільгового стажу за списком № 1 згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язання відповідача вчинити певні дії, суд зазначає таке.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №520/9724/24, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перехід з пенсії силових структур на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 від 19.03.2024 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Зі змісту мотивувальної частини рішення встановлені наступні обставини.

"Щодо наявності підстав для зарахування до льготного та страхового стажу періоду служби в органах внутрішніх справ та органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 09.03.1999р. по 11.08.2008р., суд зазначає наступне.

Згідно із записами трудової книжки № НОМЕР_2 , позивач з 09.03.1999 по 11.08.2008 року проходив службу в органах внутрішніх справ та органах Державної кримінально-виконавчої служби України безперервно 9 років 5 місяців та 2 дні (наказ УМВСУ у Донецькій області №54 о/с від 09.03.1999 р. та наказ від 11.08.2008 р.), що підтверджено даними з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування".

Щодо посилання відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на відсутність довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, форма якої затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 04 лютого 2021 року № 3-1, суд зазначає наступне.

До матеріалів справи долучено довідку ДУ "Селидівська виправна колонія (№82)" №16 від 20.09.2023 року про заробітну плату нараховану позивачу за період з квітня 1999 р. по липень 2008 р.

Крім того, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем платником страхових внесків (єдиного внеску).

Несвоєчасна сплата чи несплата підприємством загальнообов`язкових страхових внесків не повинна порушувати права особи на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у виді заробітної плати покладені на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Така правова позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом у постановах, зокрема, від 31.10.2019 у справі №235/7373/16, від 09.09.2019р. у справі №242/5448/16-а.

Згідно з статтею 62 Закону України №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Суд зазначає, що записи в трудовій книжці НОМЕР_3 за спірні періоди роботи не містять жодних зауважень з боку органу ПФ України.

Отже, суд дійшов висновку, що неврахування періоду роботи з 09.03.1999р. по 11.08.2008р. до страхового стажу позивача є безпідставним.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у не зарахуванні періоду навчання з 01.09.1989 по 23.05.1993 в Селідовському гірничому технікумі до пільгового стажу за списком № 1 згідно ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язання відповідача вчинити певні дії, суд зазначає таке.

Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383).

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

З диплому серії НОМЕР_4 від 23.05.1993 установлено, що ОСОБА_1 в 1989 році вступив до Семидівського гірничого технікуму і в 1993 закінчив повний курс технікуму по спеціальності підземна розробка вугільних родовищ.

Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_3 від 22.05.1992, позивач 22.05.1992 прийнятий на шахту на період проходження виробничої практики учнем прохідника, направлений на ділянку підготовчих робіт №3 Селідовського виробничого об`єднання з видобутку вугілля Шахта "Кураховська"; 03.07.1992 звільнений з роботи у зв`язку із закінченням виробничої практики; 06.07.1992 прийнятий на шахту учнем прохідника на період літніх канікул, направлений на ділянку підготовчих робіт №3 Селідовського виробничого об`єднання з видобутку вугілля Шахта "Кураховська"; 14.08.1992 звільнений з шахти за власним бажанням; 08.12.1992 прийнятий гірничим майстром на ділянку підготовчих робіт №3 Селідовського виробничого об`єднання з видобутку вугілля Шахта "Кураховська"; 05.01.1993 переведений прохідником 5 розряду; 12.04.1993 звільнений з роботи у зв`язку з закінченням виробничої практики; 01.06.1993 зарахований в штат прохідником 5 розряду.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

За приписами п. "д" ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про професійно-технічну освіту" до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші тини закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.

Крім того, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать заклади освіти, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Отже, на професійне навчання в технікумі поширюються положення ст. 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту".

Таким чином, оскільки з 01.09.1989 по 23.05.1993 позивач проходив навчання у закладі професійної освіти (в Селідовському гірничому технікумі), з 22.05.1992 по 03.07.1992 та з з 08.12.1992 по 12.04.1993 проходив виробничу практику, у періоди з 06.07.1992 по 14.08.1992 працював на період літніх канікул у Селідовському виробничому об`єднанні з видобутку вугілля Шахта "Кураховська" на посаді учня прохідника, а вже з 01.06.1993 зарахований в штат прохідником 5 розряду до Селідовського виробничого об`єднання з видобутку вугілля Шахта "Кураховська", то вказаний період навчання зараховується до трудового стажу позивача, як здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, оскільки перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

З огляду на зазначене, період навчання з 01.09.1989 по 23.05.1993 в Селідовському гірничому технікумі має бути зарахований до пільгового стажу позивача.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у не зарахуванні періоду проходження військової строкової служби з 02.11.1993 р. по 15.05.1995 р. до пільгового стажу за списком № 1 згідно ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язання відповідача вчинити певні дії, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 3 ст. 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада.

Статтею 119 КЗпП (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених Законами України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу" та "Про альтернативну (невійськову) службу", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за громадянами України, які проходять підготовку до військової служби з відривом від виробництва, на весь час підготовки, включаючи час проїзду до місця підготовки та у зворотному напрямку, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування і форм власності.

В трудовій книжці позивача наявний запис № 9 про звільнення позивача у зв`язку з призовом на військову службу 28.10.1993.

Крім того, відповідно до військового квитка серії НОМЕР_5 від 02.11.1993 позивач проходив військову службу з 02.11.1993 по 15.05.1995.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на зарахування періоду строкової військової служби з 02.11.1993 по 15.05.1995 до страхового стажу та до пільгового стажу за Списком №1.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають відмові позивачу в перерахунку пенсії, відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 №345-VI та зобов`язання відповідача вчинити певні дії, суд зауважує на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво- магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 7,5 років для жінок за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці") така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Верховний Суд у постановах у справі № 345/4616/16 від 20.11.2018, у справі № 345/4570/16-а від 06.02.2019, у справі № 345/4462/16-а від 05.12.2019 та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Суд зазначає, що статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону № 1058-IV і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 345/763/17.

Умовою виплати пенсії за нормами статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абзацу 3 частини першої статті 28 Закону № 1058-IV є призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, які передбачають зменшення пенсійного віку, встановленого абзацом 1 статті 26 цього Закону № 1058-IV.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 205/8712/16-а.

При цьому, виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.07.2023 у справі № 200/5813/20-а, від 18.04.2019 у справі № 392/17/17, від 29.12.2021 у справі № 345/2562/17, від 21.01.2020 у справі № 640/4469/17, від 31.03.2020 у справі № 459/245/17, та Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 28.01.2014 у справі № 21- 455а13, від 24.06.2014 (справа № 21-236а14).

Отже, дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Право на обчислення пенсії з врахуванням положень абзацу 3 частини 1 ст. 28 Закону України № 1058, ст. ст. 1, 8 Закону № 345 виникає за наявності 15 років стажу роботи за Списком №1 з повним робочим днем під землею.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивач має більше 15 років стажу по Списку №1 на підземних роботах повний робочий день, а відповідно має право на застосування відносно нього положень Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Так, за період роботи позивача та участі у ній повний робочий день підтверджується записи в трудовій книжці по кожній посаді.

Отже, судом установлено, що правові підстави для врахування періоду роботи позивача за Списком № 1 до пільгового стажу на підземних роботах для застосування гарантій пенсійного забезпечення, встановлених нормами статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Отже, при перерахунку пенсії позивача відповідач має застосувати положення Закону №345-VI.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають відмові позивачу в перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 20.09.2023р. №16, яка видана Державною установою "Селидівська виправна колонія (№82)", врахувавши заробітну плату за період з липня 2000 року по липень 2008 року (включно) та зобов`язання відповідача вчинити певні дії, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 16 Закону № 1058-ІV застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-ІV для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-ІV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1.

Відповідно до п.2.1 Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (п.2.10 Порядку).

Зміст зазначених норм права свідчить, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. При цьому, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у спірних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду України від 17.03.2015 у справі № 21-11а15, від 15.12.2015 у справі № 2-а/576/29/14 та Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №358/1179/17, від 17.04.2018 у справі №376/2559/17, від 25.09.2018 у справі №539/1386/17, від 10.07.2019 у справі №539/2726/16-а та від 05 березня 2020 року у справі №539/3234/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 3 п. 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть слугувати підставою для відмови у неврахуванні стажу та заробітної плати при призначенні/перерахунку пенсії.

Відповідно до законодавства, з`ясування відповідності розміру заробітної плати, зазначеної у довідці, покладено на Пенсійний фонд, а відсутність доступу до підприємства не є безумовною підставою для відмови у перерахунку пенсії, оскільки не підтверджує невідповідність інформації, зазначеної у довідці, щодо отриманої заробітної плати.

Більш того, відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Тобто, при вирішенні питання про призначення/перерахунку пенсії, органи Пенсійного фонду наділені широким спектром повноважень для перевірки наданих для призначення/перерахунку пенсії документів.

Згідно з частиною 3 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо пенсія призначена за нормами цього Закону і застрахована особа після призначення пенсії продовжує працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Відповідно до пункту 1.5. Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок), заява про перерахунок пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" при перерахунку пенсії за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Згідно з ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для пенсіонерів які продовжували працювати і мають менше як 24 місяці страхового стажу перерахунок пенсії проводиться з урахуванням набутого страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії та заробітної плати (доходу), з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії проводиться при виникненні права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа.

Відповідно до абзацу 6 пункту 4.3. Порядку 22-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону 1058, страховий стаж обчислюється по місяць, що передує місяцю подання особою відповідної заяви.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

У разі якщо відомості про нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за місяць, що передує місяцю подання особою заяви про перерахунок пенсії згідно з абзацами першим - третім частини четвертої статті 42 Закону, надійшли протягом чотирьох місяців з дня звернення особи відповідно за перерахунком пенсії, орган, що призначає пенсію, протягом місяця з дня надходження цих відомостей, переглядає прийняте рішення.

Рішення про перерахунок пенсії переглядається на найбільш вигідних умовах відповідно до абзаців першого - третього частини четвертої статті 42 Закону № 1058.

Статтею 4 Закону № 1058 встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України а також інших законів, та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Частиною 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 №1566/11846.

Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до чинного законодавства з урахуванням довідки про заробітну плату №16 від 20.09.2025.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з 19 березня 2024 року, відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 №345-VI на підставі довідки про заробітну плату від 20.09.2023 №16, яка видана Державною установою "Селидівська виправна колонія (№82)", врахувавши заробітну плату за період з липня 2000 року по липень 2008 року (включно) та не обчисленні пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки (13559,41 грн), не зарахуванню періоду навчання з 01.09.1989 по 23.05.1993 в Селідовському гірничому технікумі, періоду проходження військової строкової служби з 02.11.1993 р. по 15.05.1995 р. до пільгового стажу за Списком № 1 згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 19 березня 2024 року перерахувати та виплатити пенсію позивачу відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 №345-VI, у розмірі, передбаченому ст. 8 цього Закону, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність на підставі довідки про заробітну плату від 20.09.2023р. №516, яка видана Державною установою "Селидівська виправна колонія (№82)", врахувавши заробітну плату за період з липня 2000 року по липень 2008 року (включно) та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 19 березня 2024 року зарахувати позивачу: період навчання з 01.09.1989 по 23.05.1993 в Селідовському гірничому технікумі та періоду проходження військової строкової служби з 02.11.1993 р. по 15.05.1995 р. до періодів за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, які дають право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 №345-VI, з покладенням обов`язку на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 19 березня 2024 року застосувати при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки (13559,41 грн).

Доводи апеляційної скарги з зазначених підстав не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду відповідача з правовою оцінкою обставин справи, установлених у процесі її розгляду.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі № 520/1662/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова