Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №520/29170/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 р. Справа № 520/29170/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., м. Харків, повний текст складено 08.12.25 у справі № 520/29170/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також – позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування часу проходження військової служби в особливий період із розрахунку один місяць служби за три місяці;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії та виплачувати з 01.08.2025 з зарахуванням ОСОБА_2 періодів проходження військової служби в особливий період з 23.09.2016 по 17.11.2016, з 01.12.2016 по 24.07.2017, з 09.08.2017 по 05.11.2017, з 20.07.2018 по 25.12.2018, з 04.07.2019 по 30.09.2019, з 17.10.2019 по 26.03.2020, з 12.11.2020 по 21.01.2021, з 21.02.2021 по 30.04.2021, з 03.05.2021 по 18.06.2021 та з 24.02.2022 по 28.07.2025 у пільговому (кратному) обчисленні один місяць служби за три місяці.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 у справі 520/29170/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування ОСОБА_2 до страхового стажу на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці часу проходження служби та участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, а саме в періоди з 23.09.2016 по 17.11.2016, з 01.12.2016 по 24.07.2017, з 09.08.2017 по 05.11.2017, з 20.07.2018 по 25.12.2018, з 04.07.2019 по 30.09.2019, з 17.10.2019 по 26.03.2020, з 12.11.2020 по 21.01.2021, з 21.02.2021 по 30.04.2021, з 03.05.2021 по 18.06.2021 та з 24.02.2022 по 28.07.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати час проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, а саме періоди з 23.09.2016 по 17.11.2016, з 01.12.2016 по 24.07.2017, з 09.08.2017 по 05.11.2017, з 20.07.2018 по 25.12.2018, з 04.07.2019 по 30.09.2019, з 17.10.2019 по 26.03.2020, з 12.11.2020 по 21.01.2021, з 21.02.2021 по 30.04.2021, з 03.05.2021 по 18.06.2021 та з 24.02.2022 по 28.07.2025, до страхового стажу з розрахунку - один місяць служби за три місяці та провести перерахунок та виплату пенсії з 01.08.2025.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення в цій частині та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що зарахування періодів проходження військової служби в особливий період із розрахунку один місяць за три місяці при призначенні пенсій за віком не передбачено чинним законодавством при призначенні пенсій відповідно до Закону України «Про загальнобов`язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що відповідно до пункту 2.3 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530 (надалі - Положення), при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах, у тому числі один місяць служби за три місяці в період участі в бойових діях у воєнний час та інше. Водночас, відповідно до пункту 1.1 вказаного Положення визначається порядок обчислення вислуги років (загального страхового стажу) для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, відповідно до статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393. Відповідно до абзацу 3 частини четвертої статті 24 Закону № 1058 пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Положення ст. 57 Закону № 1788 застосовуються при зарахуванні часу служби до стажу роботи на пільгових умовах, тобто при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Позивачка правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області з 21.03.2025 та отримує пенсію за віком відповідно до пункту першого частини четвертої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про перерахунок її пенсії з урахуванням періодів участі в бойових діях у трикратному розмірі згідно з довідок, наданих до заяви про призначення пенсії.

Листом від 18.08.2025 № 22802-24396/Ж-03/8-2000/25 ГУ ПФУ в Харківській області повідомило позивача, що відповідно до абзацу 9 частини 3 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Підстави для зарахування в стаж періодів участі в бойових діях у трикратному розмірі відсутні, оскільки такий порядок Законом не передбачений. (а.с. 12-13)

Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача, позивачка звернулась до суду з цим адміністративним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем прав та інтересів позивача у публічно-правових відносинах.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.11 ст.11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та “Про військовий обов`язок і військову службу".

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій (абзац п`ятий статті 1 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”).

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ “Про військовий обов`язок і військову службу” військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі по тексту-Закон №2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частиною другою статті 1-2 цього Закону передбачено, що у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до абз.2 п.1 ст.8 Закону №2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 17-1 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” також передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України 17.07.1992 прийняв Постанову №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб” (далі - Порядок № 393), пунктом 3 якого встановлено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час.

При цьому, п.3 Порядку №393 до 19.02.2022 був викладений у такій редакції: до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час.

Однак Кабінет Міністрів України Постановою від 16.02.2022 №119 (набрала чинності 19.02.2022) вніс зміни до згаданого пункту, внаслідок чого пільгове обчислення календарної вислуги можливе тільки для визначення розміру пенсії, а не її призначення.

Основні принципи, засади та механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, а також порядок призначення і виплати пенсій визначені Законом №1058-IV.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, а також особи, яким встановлено інвалідність унаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних із виконанням військових чи службових обов`язків.

Спір у цій частині зводиться до питання можливості зарахування до страхового стажу для призначення пенсії за Законом №1058-IV періодів проходження позивачем військової служби в особливий період у пільговому обчисленні - один місяць служби за три.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З огляду на зазначене за своєю правовою природою страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, має самостійне та вичерпне нормативне визначення і підлягає обчисленню виключно за правилами, прямо встановленими цим Законом, що виключає при його обрахунку можливість застосування непередбачених Законом №1058-IV механізмів.

Абзац третій частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV встановлює, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, після 1 січня 2004 року застосовується виключно для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Використання законодавцем формулювання «виключно» свідчить про імперативний та вичерпний характер цього переліку і виключає можливість поширення пільгового (кратного) обчислення стажу на інші види пенсій. Дострокова пенсія за віком, передбачена статтею 115 Закону №1058-IV, не належить до пенсій за віком на пільгових умовах і не є пенсією за вислугу років, а тому не підпадає під сферу дії зазначеного положення. Вона призначається у межах солідарної системи за наявності страхового стажу, обрахованого за правилами статті 24 цього Закону. Отже, системне тлумачення статті 24 у взаємозв`язку зі статтею 115 Закону №1058-IV свідчить про відсутність законодавчих підстав для застосування кратного обчислення страхового стажу при призначенні дострокової пенсії за віком.

Відповідно до висновків суду першої інстанції, які зводяться до необхідності зарахувати час проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях у кратному обчисленні - один місяць служби за три, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 57 Закону №1788-XII військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Аналогічний за правовою природою підхід закріплено у пункті 2.3 Положення №530, яким визначено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди військової служби зараховуються на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, зокрема за участь у бойових діях у воєнний час, участь в антитерористичній операції або виконання відповідних завдань під час проходження служби у військовому резерві.

Із системного аналізу змісту зазначених норм випливає, що останні безпосередньо пов`язують пільгове обчислення строку служби з призначенням пенсій за вислугу років, тобто зі спеціальним видом пенсійного забезпечення, та не стосуються порядку обрахунку страхового стажу у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Крім того, колегія суддів зауважує, що пункт 2.3 Положення №530, прийнятий на виконання Закону №2262-ХІІ, є підзаконним нормативним актом, який деталізує механізм обчислення вислуги років і прямо виключає його застосування до пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу.

Отже, наведені норми не встановлюють і не можуть встановлювати правил кратного обчислення страхового стажу для цілей призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV.

Суд також зазначає, що вислуга років і страховий стаж є різними за правовою природою категоріями. Вислуга років застосовується у межах спеціального пенсійного законодавства та відображає тривалість проходження служби незалежно від факту та розміру сплати страхових внесків, тоді як страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та обчислюється виключно за правилами, прямо визначеними Законом №1058-IV. Саме цей Закон встановлює вичерпні умови, порядок і критерії обчислення страхового стажу, що є підставою для призначення пенсій у солідарній системі.

Перенесення правил обчислення вислуги років на правила обчислення страхового стажу означало б змішування різних правових режимів та фактичну зміну законодавчо визначеного порядку формування страхового стажу. Поширення механізму кратного обчислення, встановленого для спеціального виду пенсійного забезпечення, на правовідносини щодо призначення дострокових пенсій за Законом №1058-IV призвело б до застосування норм, які регулюють інший вид пенсійних правовідносин, поза межами їх законодавчого призначення.

Крім того, застосування кратного обчислення на підставі підзаконного нормативного акта у сфері, що врегульована безпосередньо законом, означало б фактичну модифікацію судом закону підзаконним актом, що є неприпустимим з огляду на принцип верховенства права та ієрархію нормативно-правових актів.

Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 та від 11 вересня 2024 року у справі № 554/154/22 наголошувала на тому, що суд не може перебирати на себе правотворчі функції законодавчої та виконавчої влади. Порушення такого підходу та, відповідно, ігнорування принципу законності суперечить, щонайменше, принципам правової визначеності, легітимних очікувань та належного урядування як базовим складовим правовладдя (верховенства права); дискримінує іншу сторону правовідносин; означає, що суд може надати дозвіл будь-кому та будь-коли діяти за межами закону (який містить заборони) або за межами наданих законом прав (повноважень); іде в розріз з принципом поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, а також порушує систему стримувань і противаг (суд втручається в компетенцію суб`єктів нормотворення та може ігнорувати їх волю).

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 10.07.2025 № 9/4/608 ОСОБА_1 в період з 23.09.2016 по 17.11.2016, з 01.12.2016 по 24.07.2017, з 09.08.2017 по 05.11.2017 безпосередньо брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 10.07.2025 № 9/4/609 ОСОБА_1 в період з 20.07.2018 по 25.12.2018; з 04.07.2019 по 30.09.2019; з 17.10.2019 пo 26.03.2020; з 12.11.2020 по 21.01.2021; з 21.02.2021 по 30.04.2021; з 03.05.2021 по 18.06.2021 брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безнеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 29.07.2025 № 11/1/4759 ОСОБА_1 в період з 24.02.2022 по 28.07.2025 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Харків, н.п. Нова Водолага, н.п. Чугуїв Харківської області н.п. Дружківка Донецької області, н.п. Харків.

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується наявним в матеріалах справи посвідченням (а.с.6).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу пенсійним органом зараховано до стажу роботи спірні періоди проходження служби позивача із застосуванням кратності-1.

Покладаючи на відповідача зобов`язання зарахувати час проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, а саме періоди з 23.09.2016 по 17.11.2016, з 01.12.2016 по 24.07.2017, з 09.08.2017 по 05.11.2017, з 20.07.2018 по 25.12.2018, з 04.07.2019 по 30.09.2019, з 17.10.2019 по 26.03.2020, з 12.11.2020 по 21.01.2021, з 21.02.2021 по 30.04.2021, з 03.05.2021 по 18.06.2021 та з 24.02.2022 по 28.07.2025, до страхового стажу з розрахунку - один місяць служби за три місяці та провести перерахунок та виплату пенсії з 01.08.2025, суд першої інстанції посилався на положення п.2.3 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 за № 530 (далі - Положення №530).

Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції необґрунтованими, оскільки Положення №530, яке прийняте на виконання Закону №2262-ХІІ, регулює порядок обчислення вислуги років і не поширює свою дію на правовідносини щодо призначення пенсії із врахуванням страхового стажу відповідно до Закону №1058-IV.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.03.2026 у справі №200/8094/24, п.2.3 Положення №530 прямо встановлює застосування пільгового порядку обчислення вислуги років для відповідних пенсій, проте “крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу”. Отже, сам підзаконний нормативний акт, на який посилається скаржник, містить пряму вказівку на неможливість поширення механізму кратного обчислення на пенсії, що призначаються відповідно до Закону №1058-IV. Ігнорування цього застереження призвело б до застосування норми всупереч її буквальному змісту та законодавчому призначенню.

Крім того, колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постанові від 19.06.2025 у справі №360/665/24 звертав увагу, що Кабінет Міністрів України Постановою від 16.02.2022 №119 (набрала чинності 19.02.2022) вніс зміни до п.3 Порядку №393 від 17.07.1992 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей”, внаслідок чого пільгове обчислення календарної вислуги можливе тільки для визначення розміру пенсії, а не її призначення.

Відповідно до ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку та має вичерпне нормативне регулювання, що виключає застосування механізмів, не передбачених цим Законом.

Абзац третій частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV встановлює, що пільгове (кратне) обчислення стажу після 01.01.2004 застосовується виключно для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Отже, наведені норми не встановлюють і не можуть встановлювати правил кратного обчислення страхового стажу для цілей призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV.

Колегія суддів також вказує, що посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17 та від 02 квітня 2020 року у справі №185/4140/17, від 18.01.2023 у справі №1.380.2019.003739 та від 21.03.2023 у справі № 160/6146/19 не свідчать про помилковість висновків суду апеляційної інстанції.

У відповідних справах суд виходив із положень законодавства, яке регулює зарахування часу проходження військової служби до трудового стажу та вислуги років, а також застосував норми статті 57 Закону №1788-ХІІ та пункту 2.3 Положення №530 без урахування спеціальних обмежень, встановлених частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV.

За таких обставин наведена судом першої інстанції судова практика не спростовує висновку про те, що правила кратного обчислення строку військової служби, передбачені законодавством для визначення вислуги років, не можуть бути поширені на порядок обчислення страхового стажу при призначенні дострокової пенсії за віком у межах правового регулювання Закону №1058-IV.

Слід зауважити, що застосування кратного обчислення страхового стажу без прямої законодавчої підстави фактично означало б штучне збільшення страхового стажу, оскільки період, що підлягає зарахуванню до страхового стажу, збільшувався б не внаслідок фактичної тривалості відповідного періоду або сплати страхових внесків у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, а шляхом множення такого періоду. Такий підхід призвів би до включення до страхового стажу періодів у обсязі, який не відповідає їх фактичній тривалості та не передбачений механізмом формування страхового стажу, визначеним Законом №1058-IV.

Фактично це означало б зарахування до страхового стажу додаткового часу, який не підтверджений ані сплатою страхових внесків, ані прямою нормою закону, що допускає його зарахування на пільгових умовах (у кратному розмірі). Такий підхід суперечив би правовій природі страхового стажу як визначеного законом періоду, що враховується при визначенні права на пенсію у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, та призводив би до розширення обсягу пенсійних прав особи поза межами встановленого законодавцем правового регулювання.

Водночас такий підхід не означає обмеження прав осіб, які проходили військову службу. Періоди проходження військової служби підлягають зарахуванню до страхового стажу відповідно до правил, установлених Законом №1058-IV, у їх фактичній тривалості та враховуються при визначенні права особи на призначення пенсії.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів зазначає, що адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Згідно з п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 139, 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 у справі № 520/29170/25 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова