Вирок від 22 липня 2026 р. у справі №727/2892/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/2892/26

Провадження № 1-кп/727/264/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі с/з ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримі-нальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12 025262020003896 від 01.04.2024 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чернівці, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше судимого за вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці за ч.2 ст.296, ч.1 ст.122, ч.1 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців; зареє-строваного та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Чернівці, громадянина України, не одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_2 ; військовослужбовця у званні «солдат» війсь-кової частини №А7035,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,

в с т а н о в и в :

Наказом №369 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11.11.2025 року ОСОБА_7 призвано та направлено для проходження військової служби за призовом під час мобі-лізації на особливий період військовозобов`язаних та резервістів у складі в/ч НОМЕР_1 .

Відповідно до положень п.9 ст.1, п.1 ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на вій-ськову службу за призовом під час мобілізації, вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.

Відтак, з моменту призову на військову службу за призовом під час мобілізації у військову частину НОМЕР_1 солдат ОСОБА_7 набув статусу військовослужбовця – осо- би, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку – проходження військової служби.

Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_7 відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 17, 30, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержува-тись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`я-зок, бути дис.циплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стр мувати інших від негідних вчинків.

Відповідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержу-ватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Так, відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_8 зобов`язаний не-порушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стриму-вати інших від негідних вчинків.

Разом з цим, ОСОБА_8 , своїх військових зобов`язань не дотримався, і, діючи разом зі ОСОБА_6 , вчинив злочин проти громадського порядку та моральності при наступних обставинах.

Так, 29 листопада 2025 року, приблизно о 22.00 год., ОСОБА_7 , діючи спільно з ОСОБА_6 , перебуваючи у громадському місці, а саме в закладі «Пікантіко», розташованому за адресою: м.Чернівці, вул.Санду-ляка, буд.8, з метою грубого порушення громадського порядку та загальновизнаних у суспільстві правил поведінки і норм моралі, усвідомлюючи, що їх дії відбуваються у присутності працівників та відвідувачів закладу, що вони перебувають у громадському місці, а також усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, які супроводжувалися особливою зухвалістю, без будь-яких видимих причин умисно вчинили конфлікт із не-встановленими відвідувачами закладу, в ході якого, ОСОБА_6 наніс одній з невста-новлених досудовим розслідуванням особі удар в область обличчя, від чого останній впав на сусідній столик.

Після цього, в момент, коли громадянка ОСОБА_9 , з метою припинення конфлікту, зробила ОСОБА_6 декілька зауважень, останній на них не відреагував, і, натомість, наніс їй удар рукою в область обличча. У подальшому, інші відвідувачі закладу, серед яких був ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , зробили зауваження ОСОБА_6 , і вимагали, щоб він, разом з компанією, покинув приміщення. Однак ОСОБА_6 , діючи спільно з ОСОБА_7 , вчинили бій- ку, в ході якої завдавали удари ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а потім, вийшовши на ву-лицю, продовжили конфлікт.

Перебуваючи на вулиці, ОСОБА_6 витягнув зі своєї сумки предмет, схожий на пістолет невстановленого зразка, який був заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, та здійснив три постріли у напрямку ОСОБА_10 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження, а саме: садно на переніссі дещо зліва, забійні рани в ділянці зовнішньої поверхні, на межі верхньої та середньої третин правого плеча, в ділянці передньої черевної стінки справа по середньоключичній лінії, на рівні пупка, що підтверджується висновком експерта №853екс від 02.12.2025 та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчи-нили повторний конфлікт та бійку із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Після цього, ОСОБА_6 покинув місце події, а ОСОБА_7 повер-нувся до закладу, де продовжив конфлікт, демонструючи нахабне та зневажливе став-лення до громадського порядку, ігноруючи загальновизнані правила поведінки та нор-ми моралі, з метою грубого порушення громадського порядку, усвідомлюючи, що його дії здійснюються у громадському місці, і є очевидними для оточуючих громадян, почав погрожувати ОСОБА_10 та ОСОБА_12 роз-кладним ножем, який був заздалегідь ним заготовлений для нанесення тілесних уш-коджень.

В подальшому ОСОБА_7 , діючи умисно та протиправно, з особливою зухва-лістю, дістав та застосував заздалегідь заготовлений спеціальний засіб — газовий ба-лончик сльозогінної та дратівливої дії «Терен-4», розпиливши його в область обличчя ОСОБА_10 ..

В результаті даного застосування ОСОБА_7 газового перцевого балончика «Терен-4», присутні всередині закладу відвідувачі та персонал, відчули неприємний, дратівливий запах сльозогінного газу, а тому вимушені були покинути заклад та вийти на вулицю. Таким чином робота закладу була припинена.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч.4 ст.296 КК України, як грубе порушення громад-ського порядку (хуліганство) з мотивів явної неповаги до суспільства, що супро-воджується особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заго-товленого для нанесення тілесних ушкоджень, вчинене групою осіб.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину визнав в повному обсязі, пояснив, що він щиро кається у вчиненому. Просив суд його суворо не карати, призна-чивши покарання без ізоляції від суспільства, з випробуванням, протягом іспитового строку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину визнав в повному обсязі, пояснив, що він щиро кається у вчиненому. Просив суд суворо його не карати та призначити покарання без ізоляції від суспільства, надавши можливість продовжити службу в Збройних силах України.

За згодою учасників судового процесу, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались. Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 правильно ро-зуміють фактичні обставини справи, що підтверджується їх показаннями, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, а тому суд, згідно вимог ч.2 ст.349 КПК України, обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та оголошенням матеріалів кримінальної справи, які характеризують обвинуваченого.

Суд вважає доведеним, що викладене в обвинуваченні діяння мало місце і мі-стить склад злочину. Встановлено, що в діях обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_6 є склад злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, а саме грубе порушення громадського порядку (хуліганство) з мотивів явної неповаги до суспільства, що су-проводжується особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заготов-леного для нанесення тілесних ушкоджень, вчинене групою осіб.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує вік і обсобистість підсудного, який вчинив злочин у молодому віці (21 рік), обставини справи, характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують і об-тяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відпо- відно до ст.66 КК України, є: повне визнання вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

В обвинувальному акті зазначено, що обставиною, яка обтяжує покарання обви- нуваченого ОСОБА_6 є - вчинення злочину групою осіб. Відповідно до частини 4 статті 67 Кримінального кодексу України, якщо обтяжуюча обставина передбачена в статті Особливої частини КК України, як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні по-карання як обставину, що його обтяжує. Таким чином, оскільки "вчинення злочину групою осіб" є кваліфікуючою ознакою злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_6 , суд вважає доцільним виключити зі складу обтяжуючих його винуватість обставин - "вчинення злочину групою осіб", і вважає, що обтяжуючих обставин покарання ОСОБА_14 , від повідно до ст.67 КК України,- не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує:

- характер і ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопо-рушення, яке, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії тяж-ких злочинів;

- вік і особистість обвинуваченого ОСОБА_6 , який вчинив злочин у молодо-му віці (21 рік), має стійкі соціальні зв`язки та постійне місце проживання;

- стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_6 , який на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, але неодноразово звертався за допомогою лікаря-психіатра, знаходився на стаціонарному лікуванні. Також, ОСОБА_6 перебуває на обліку лікаря-нарколога з 17.10.2019 року з діагнозом: "Гостра інтоксикація амфетаміном", та з 06.08.2024 року з діагнозом:"Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання оскількох препаратів та інших психоактивних речовин. Психотичний розлад".

У відповідності до висновку судово-психіатричної експертизи №121 від 27.01. 2026 року (а.с.91-92 т.1) ОСОБА_6 на даний час виявляє ознаки психічного захворювання у формі розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин, вживання зі шкодою для здоров`я. За своїм психічним станом він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. На період часу, до якого відносить-ся інкриміноване йому діяння, ОСОБА_6 ознак хронічного психічного захворювання, недоумства та ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не вияв-ляв, а виявляв ознаки психічного захворювання у формі розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин, вживання зі шкодою для здоров`я. За сво-їм психічним станом він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час, за своїм психічним станом, ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного ха-рактеру не потребує. (а.с.91-92 т.1).

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що, з урахуванням пом`якшую-чих та відсутність обтяжуючих винність ОСОБА_6 обставин, йому слід призначити покарання без ізоляції від суспільства, з випробуванням протягом іспитового строку. Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинува-ченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує вік і обсобистість підсудного, обставини справи, характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, об-ставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , відпо-відно до ст.66 КК України, є: повне визнання вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

В обвинувальному акті зазначено, що обставиною, яка обтяжує покарання обви- нуваченого ОСОБА_7 є - вчинення злочину групою осіб. Відповідно до частини 4 статті 67 Кримінального кодексу України, якщо обтяжуюча обставина передбачена в статті Особливої частини КК України, як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні по-карання як обставину, що його обтяжує. Таким чином, оскільки "вчинення злочину групою осіб" є кваліфікуючою ознакою злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_7 , суд вважає доцільним виключити зі складу обтяжуючих його винуватість обста-вин - "вчинення злочину групою осіб", і вважає, що обтяжуючих обставин покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст.67 КК України, - не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує:

- характер і ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопору- шення, яке, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів;

- вік і особистість обвинуваченого ОСОБА_7 , який вперше притягується до кримінальної відповідальності; є військовослужбовцем, і проходить військову службу в ЗСУ на захисті України проти російської воєнної агресії;

- наявність стійких соціальних зв`язків та постійного місця проживання;

- відсутність на обліку у лікаря-психіатра та перебування на обліку лікаря-нар-колога з 02.09.2023 року з діагнозом: "Гостра алкогольна інтоксикація".

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що, з урахуванням пом`якшую-чих та відсутність обтяжуючих винність ОСОБА_7 обставин, йому слід призначити покарання без ізоляції від суспільства, з випробуванням, протягом іспитового строку. Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинува-ченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Судові витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 395 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ви-нуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК Ук-раїни та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

У відповідності ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання, з випробуванням, протягом іспитового строку 1 (один) рік.

Покласти на засудженого ОСОБА_6 обов`язки, перед-бачені ст.76 КК України, а саме:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань про-бації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця прожи-вання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з пи-тань пробації.

Строк покарання відраховувати з моменту проголошення вироку.

Міру запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_6 – не обирати, оскільки у його відношенні обрана міра запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, в ін-шому кримінальному провадженні.

Визнати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

У відповідності ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбу-вання покарання, з випробуванням, протягом іспитового строку 1 (один) рік.

Покласти на засудженого ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ст.76 КК України, а саме :

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань про-бації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця прожи-вання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з пи-тань пробації.

Строк покарання ОСОБА_7 відраховувати з моменту проголошення вироку.

Міру запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_7 – не обирати.

Речові докази :

-газовий балончик «Терен-4» та розкладний ніж туристичний (а.с.36 т.1) – зни-щити.

На вирок суду може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та проку-рору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсила-ється учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя : ОСОБА_1