Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №645/1503/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Суд: Немишлянський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 22 липня 2026 р.

Справа: №645/1503/26

Суддя: Костіна І. Г.

Справа № 645/1503/26

Провадження № 2/645/1878/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року місто Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Костіної І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Бугай К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на його утримання - як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання у розмірі частини з усіх видів доходу/заробітку відповідача щомісячно, до досягнення позивачем двадцяти трьох річного віку - до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_2 є його батьком. 29.05.2010 р. шлюб між його матір`ю ОСОБА_3 та батьком ОСОБА_2 був розірваний, і він залишився мешкати із матір`ю яка повністю його утримувала. Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 06.12.2011р. із відповідача були стягнуті аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 до досягнення дитиною повноліття. Зазначає, що на даний час він продовжує навчання на третьому курсі Харківського автомобільно-дорожнього фахового коледжу денного відділення. Самостійного доходу позивач не має, тому існує потреба матеріальної допомоги. Відповідач до його повноліття фактично не сплачував присуджені судом аліменти, увесь тягар по вихованню та матеріальному забезпеченню покладений на мати і бабусю. Інших дітей відповідач не має, є працездатною особою та має можливість надавати позивачу матеріальну допомогу на утримання, оскільки позивач продовжує навчання.

Ухвалою суду від 27.02.2026 року відкрито провадження по справі. Вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

23.03.2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у позові, посилаючись на наступні обставини. Так, вказує, що він не має постійного місця роботи, а лише має невеликі мінливі заробітки. Окрім того, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та літніх батьків: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які мешкають разом з ним. Батьки є пенсіонерами, непрацездатні та мають серйозні хвороби, у зв`язку з чим, потребують коштовних ліків та допомоги. Мати, ОСОБА_6 має злоякісне утворювання, онкологію, та вимушена постійно проходити лікування, терапії, приймати ліки, які коштують багато та є непомірними для всієї родини навіть разом. Батько відповідача - ОСОБА_5 має проблеми з хребтом, суглобами та суднами, у зв`язку з чим є проблеми з пересуванням. Звертає увагу суду на те, що аліменти не можуть стягуватись до досягнення сином двадцяти трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , як просить позивач. Право позивача на отримання аліментів припиняється 30.06.2027 року разом з припиненням (закінченням) його навчання, і не може перевищувати зазначену дату.

Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити без його участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_1 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 /а.с.3/.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 03.12.2011 р. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 було стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі від всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 14.04.2011 р. та до його повноліття /а.с.6/.

02.03.2026 позивач досяг повноліття.

З довідки № 1661 від 16.02.2026 вбачається, що ОСОБА_1 є студентом третього курсу денного відділення Харківського автомобільно-дорожнього фахового коледжу за спеціальністю 274 «Автомобільний транспорт» (Обслуговування та ремонт автомобілів та двигунів) за регіональним замовленням. Дата закінчення коледжу 30.06.2027р. /а.с.2/.

Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Правовідносини батьків щодо утримання повнолітніх дочки, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Отже обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Пленум Верховного Суду України надав роз`яснення щодо підстав виникнення обов`язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання. Так, пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У відповідності з ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Отже на підставі наданих доказів, при розгляді справи судом встановлено, що у зв`язку з продовженням навчання повнолітній син відповідача потребує матеріальної допомоги від батька.

Разом з тим, з матеріалів справи та доданих до відзиву на позовну заяву документів вбачається, що відповідач має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також має на утриманні непрацездатних літніх батьків: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які мешкають разом з ним. Згідно наданої медичної документації мати відповідача - ОСОБА_6 має злоякісне утворювання, онкологію, а батько відповідача - ОСОБА_5 має захворювання хребта, суглобів та проблеми з суднами, у зв`язку з чим має труднощі у пересуванні /а.с.27-54/.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що відповідач не має можливість надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину, який продовжує навчання в тому розмірі, якому просить позивач та виходячи із засад розумності, справедливості та добросовісності, вважає можливим стягувати з відповідача аліменти на утримання сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/8 частки всіх видів його заробітку (доходу) до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23-річного віку, тим самим частково задовольняє позовні вимоги.

Стягнення аліментів з відповідача на користь позивача слід розпочинати з моменту досягнення позивачем повноліття, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст.141 ЦПК України.

Згідно з п.п.3, 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд уважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн. за розгляд позовної вимоги про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 279, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст.182, 191, 199, 200 СК України, суд,

В И Р I Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання у розмірі 1/8 (однієї восьмої) частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 02 березня 2026 року і до закінчення ним навчання, тобто до 30 червня 2027 року, але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років.

В решті позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення виготовлений 27.07.2026р.

Суддя І.Г. Костіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua