Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №643/6459/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/6459/26

Провадження № 2/643/5365/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Штонди В.С.,

позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про зміну способу стягнення та розміру аліментів,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач), відповідно до змісту якого просить суд змінити розмір аліментів, які стягуються з позивача на підстави судового наказу Московського районного суду м. Харкова від 22.10.2024 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на тверду грошову суму в розмірі 1 700,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що на сьогоднішній день він проживає разом з матір`ю у с. Великий Перевіз Миргородського району Полтавської області без реєстрації, як внутрішньо переміщені особи з 2022 року. Мати позивача потребує постійного стороннього догляду і позивач не може залишити її без догляду, оскільки вона в силу свого віку та стану здоров`я потребує постійної опіки позивача. Матеріальний стан позивача змінився, і на сьогоднішній день він не може сплачувати аліменти у тому розмірі, який було присуджено судом. На теперішній час позивач не працює, шукає роботу, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість по сплаті аліментів і він не може ні її погасити, ні сплачувати аліменти вчасно.

Ухвалою від 05 травня 2026 року Салтівський районний суд міста Харкова відкрив провадження у справі № 643/6459/26, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначив на 17.06.2026.

17.06.2026 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Новіченко Н.В. у відпустці, наступне судове засідання призначено на 17.07.2026.

У судовому засіданні 17.07.2026 позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 17.07.2026 не з`явився, відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до судового наказу Московського районного суду м. Харкова від 22.10.2024 у справі № 643/12068/24 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 16.10.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

04.11.2024 старшим державним виконавцем Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 76422868 з примусового виконання вищевказаного судового наказу.

21.11.2024 та 28.11.2024 старшим державним виконавцем Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесені постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи позивача.

Як вбачається з довідки від 18.04.2022 № 1629-70000824654 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивач зареєстрований як ВПО за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою Великоперевізького старости Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області від 03.03.2026 № 10.3-12/38 позивач дійсно проживає разом зі своєю матір`ю по АДРЕСА_1 без реєстрації як ВПО з 2022 року по теперішній час.

Згідно з формою ОК-7 від 05.03.2026, позивач упродовж 2024-2025 років отримував доходи з Полтавського обласного центру зайнятості та Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Шишацької селищної ради у загальному розмірі 42 856,53 грн.

Відповідно до висновку про наявність порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду № 213 від 29.04.2026, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до Акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 01.05.2026, ОСОБА_1 здійснює догляд за матір`ю ОСОБА_4 .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Аналіз наведеної норми матеріального права свідчить про те, що законодавець прямо визначив суб`єкта, який наділений правом звернення до суду з вимогою про зміну способу стягнення аліментів, – одержувача аліментів. Саме одержувач аліментів має право ініціювати питання про зміну способу їх стягнення із частки від доходу платника на тверду грошову суму або навпаки, виходячи з необхідності забезпечення належного утримання дитини та найкращого захисту її інтересів.

Водночас платник аліментів не наділений правом визначати або змінювати спосіб їх стягнення. У разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я або виникнення інших обставин, передбачених статтею 192 Сімейного кодексу України, платник аліментів вправі звернутися до суду з вимогою про зменшення або збільшення розміру аліментів, однак не про зміну встановленого судом способу їх стягнення.

Судом встановлено, що судовим наказом Московського районного суду м. Харкова від 22.10.2024 у справі № 643/12068/24 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд змінити визначений судовим наказом спосіб стягнення аліментів, а саме замість стягнення аліментів у частці від усіх видів його заробітку (доходу) встановити їх стягнення у твердій грошовій сумі у розмірі 1 700,00 грн щомісячно.

При цьому суд звертає увагу, що зміна способу стягнення аліментів є самостійним способом судового захисту, який відрізняється від зміни їх розміру. Зміна способу стягнення полягає у заміні одного способу присудження аліментів іншим – із частки від доходу на тверду грошову суму або навпаки.

Оскільки чинним законодавством право звернення до суду з вимогою про зміну способу стягнення аліментів надано виключно одержувачу аліментів, а у даній справі з відповідною вимогою звернувся платник аліментів, суд дійшов висновку, що позивач не є належним суб`єктом реалізації такого способу судового захисту.

Підсумовуючи вищевикладене суд зазначає, що заявлені позивачем вимоги про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення є безпідставні, так як положеннями Сімейного кодексу України передбачена лише можливість зміни розміру аліментів, а не встановленого способу їх стягнення, тобто зменшення або збільшення розміру аліментів, позивачем цих вимог заявлено не було, а суд розглядає справи лише у межах заявлених вимог (стаття 13 ЦПК України), тому зменшити розмір аліментів у спосіб інший, ніж просить позивач, неможливо.

За таких обставин заявлені позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, а тому підстав для їх задоволення суд не вбачає.

Зазначені вище висновки суду відповідають правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 755/14073/16-ц, постанові Рівненського апеляційного суду від 27.02.2025 у справі № 570/4535/24.

Відповідно до статті 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 76, 81, 141, 264, 265 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ).

4. Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; АДРЕСА_3 ).

Повне рішення складено 27.07.2026.

Суддя Н.В. Новіченко