Вирок від 23 липня 2026 р. у справі №626/1955/26 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/1955/26

Провадження № 1-кп/626/300/2026

БЕРЕСТИНський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

24 липня 2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківськоі області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026221090000281 від 04.04.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Красноград, Харківської області, громадянина України, який має вищу освіту, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,-

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Красноградського районного суду Харківської області від 28.03.2025 року по справі № 626/765/25 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

ОСОБА_5 , будучи належним чином ознайомленим з постановою Красноградського районного суду від 28.03.2025 року по справі № 626/765/25, яка набрала законної сили 07 квітня 2025 року, ігноруючи виконання постанови суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, діючи умисно, в порушення ст. 129-1 Конституції України, в частині обов`язковості судових рішень, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч вищевказаного судового рішення, яким його позбавлено права керування транспортними засобами, вчинив дії щодо умисного невиконання вказаної постанови суду за наступних обставин: 03.04.2026 року близько 11 години 54 хвилин ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки «Subaru моделі «Forester», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вулиці Соборна в місті Берестин Харківської області, де під час дорожнього руху був зупинений співробітниками ВРПП Берестинського РВП ГУНП Харківській області, поблизу будинку 57 по вул.Соборна в м.Берестин Харківської області.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст.382 КК України – як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

03 червня 2026 року між прокурором Берестинської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 , в присутності захисника ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості.

За умовами угоди про визнання винуватості від 03 червня 2026 року ОСОБА_5 зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Крім того, сторони погодилися, що при затвердженні угоди про визнання винуватості ОСОБА_5 за ч.1 ст.382 КК України буде призначене покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

В угоді про визнання винуватості передбачені наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки її невиконання.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно п.1) ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Прокурор ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просили затвердити угоду про визнання ОСОБА_5 винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що він в повному обсязі визнає свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, щиро кається у вчиненому. Зазначив, що він був обізнаний про те, що постановою Красноградського районного суду Харківської області від 28.03.2025 року його було позбавлено права керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Будучи обізнаним про вказану обставину, 03.04.2026 року у денний час доби він керував транспортним засобом - автомобілем марки «Subaru моделі «Forester», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Соборній в місті Берестин Харківської області.

Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє: що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують; має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Після роз`яснення обвинуваченому ОСОБА_5 його прав та наслідків укладення угоди про визнання винуватості, останній зазначив, що вину у скоєнні злочину за обставин, викладених у вироку визнає в повному обсязі, з узгодженою мірою покарання згоден, угода укладена за його власним бажанням, без тиску зовнішніх обставин, є добровільною, він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 2 ст. 473 та ч.4 ст.474 КПК України, які йому були роз`яснені в підготовчому судовому засіданні судом. Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 03 червня 2026 року року між ним та прокурором.

Судом в підготовчому судовому засіданні встановлено, що дії які інкримінуються ОСОБА_5 дійсно мали місце та були скоєні обвинуваченим, який в судовому засіданні визнав свою вину повністю.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з*ясувавши позицію прокурора, захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості укладена 03 червня 2026 року між прокурором Берестинської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 відповідає положенням КПК України та КК України і підлягає затвердженню оскільки: умови укладеної угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, зокрема правильною є правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_5 за ч.1 ст.382 КК України; умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним або відсутні фактичні підстави для визнання винуватості; відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

Покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості відповідає положенням статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставину що пом`якшує покарання – щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Враховуючи викладене, та те, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної 03 червня 2026 року між прокурором Берестинської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_4 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження даної угоди та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень 00 копійок.

Цивільний позов не заявлений, процесуальних витрат на залучення експерта по даному провадженню немає.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 не обирався.

Керуючись ст. ст. 314, 374, 474, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 03 червня 2026 року у кримінальному провадженні № 12026221090000281 від 04.04.2026 року між прокурором Берестинської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя