Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №953/7935/25 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/7935/25

н/п 2/953/353/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Муратової С.О.,

за участю секретаря - Драгана О.А.,

представника відповідача - адвоката Кутового Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зобов`язання повернути майно, -

встановив:

01.08.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить зобов`язати відповідача повернути позивачу належне йому майно, а саме смартфон Apple iPhone 11 Pro 512GB Gold (MWCU2) (353234103705883).

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається, зокрема, на те, що 22.12.2021 між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як продавцем, шляхом прийняття покупцем умов публічної оферти було укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого позивач придбав у відповідача смартфон Apple iPhone 11 Pro 512GB Gold (MWCU2) (353234103705883) вартістю 30999 грн, що підтверджується копією видаткової накладної №87869 від 22.12.2021, яка містить і анкетні дані позивача, як покупця, та номер його мобільного телефону. Згідно копії гарантійного талону №87869 від 22.12.2021 гарантійний строк на придбаний позивачем смартфон становив 3 місці. 05.01.022 позивачем було здано смартфон Apple iPhone 11 Pro 512GB Gold відповідачу на діагностику та ремонт із наступними заявленими несправностями: не розблоковується свайпом, в режимі портретної зйомки «зависає». Наведені обставини підтверджуються копією квитанції від 05.01.2022, згідно п. 7 умов прийому на діагностування та ремонт, викладених у квитанції, строк виконання ремонту (виконанню ремонтних робіт з усунення недоліку) становить до 20 робочих днів за умови наявності необхідних запасних частин на складі. У випадку замовлення запасних частин строк ремонту може бути збільшено на строк від 7 до 60 робочих днів. Клієнт повідомляється про статус тривалості ремонту за контактною інформацією, вказаної ним. Квитанція містить контакті дані позивача. 06.02.2024 позивачем було складено заяву на ім`я відповідача з вимогою повернення вказаного смартфону. Ця заява надіслана на адресу, зазначену в квитанції від 05.01.2022, а саме: АДРЕСА_1 . Станом на час звернення до суду, смартфон Apple iPhone 11 Pro 512GB Gold (MWCU2) (353234103705883) відповідач позивачу не повернув.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2025, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 13).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05.08.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою; розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, із повідомленням сторін (а.с. 15).

19.09.2025 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Кутового Г.І. на позовну заяву, в якому він просив прийняти відзив по справі № 953/7935/25 на позовну заяву ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 ; відмовити повністю у задоволені позовних вимог по справі № 953/7935/25 за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 (а.с. 24-31).

На обґрунтування відзиву зазначає, зокрема, що цей випадок, проте, щодо іншого предмета спору, а саме про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі-продажу, стягнення вартості товару та неустойки, вже розглядався Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська та Дніпровським апеляційним судом у справі №199/2885/22. Рішенням Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська від 23.05.2023 було встановлено, що позивач в позасудовому порядку пред`явив вимогу відповідачу про безоплатне усунення недоліків товару в рамках гарантійного ремонту. І такий ремонт виконаний відповідачем, товар підготовлений до видачі позивачу, однак забраний позивачем не був досі. Також було встановлено, що після здійснення ремонту «в магазині продавець видав позивачу коробку з-під смартфону і сам смартфон». Після здійснення огляду смартфона «позивач відмовився забирати смартфон після ремонту та подав продавцю скаргу-претензію, в якій просив повернути кошти за телефон або телефон в комплекті без втручань до нього як з-зовні, так зсередини». Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.01.2024 рішення першої інстанції було залишено без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовлено. Виходячи з обставин, які вже були встановлені судами в іншій справі, слід дійти висновку, що відповідач виконав свій обов`язок та забезпечив можливість отримання смартфону позивачем, тоді як саме позивач відмовився від отримання відремонтованого смартфона з власних міркувань, що виключає наявність порушення з боку відповідача. Питання щодо зберігання смартфона вирішується відповідно до умов договору, укладеного між продавцем (сервісним центром) і споживачем. Факт, прийому на діагностування та ремонт, підтверджуються копією квитанції від 05.01.2022, яку надав позивач разом з позовною заявою. Відповідно до умов прийняття на діагностику та ремонт, передбачених в зазначеній квитанції, а саме п. 8, строк зберігання готового обладнання - 7 днів від дня повідомлення замовника. Після сплину зазначеного строку вартість зберігання обладнання складає 30 грн на добу. У разі перевищення строку платного зберігання в 180 днів, зазначене обладнання переходить у повне володіння Сервісного центру «Res Tech» для компенсації понесених витрат на обслуговування та зберігання. Смартфон було здано позивачем на гарантійний ремонт 05.01.2022, а завершено такий ремонт 23.01.2022, згідно акту виконаних робіт - Акт № 2 від 23.01.2022 Сервісного центру «AVIC service». Виходячи з наведених фактів, які вже були встановлені зазначеними рішеннями судів, повідомлення про можливість забрати смартфон позивач отримав і після здійснення огляду, відмовився забирати смартфон. Таким чином, враховуючи, що позивач безпідставно відмовився від прийняття відремонтованого смартфона та не виконав обов`язку щодо його отримання у встановлені строки, право власності на даний смартфон правомірно перейшло до Сервісного центру «Res Tech» у порядку, погодженому сторонами у квитанції та відповідно до вимог цивільного законодавства України. Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представник зазначає, також, що в позовній заяві позивач вказує, що 06.02.2024 ним було складено заяву на ім`я відповідача з вимогою повернення смартфону Apple iPhone 11 Pro 512GB Gold (MWCU2) (353234103705883). У додатках до позовної заяви позивачем надано копію заяви про повернення товару для проведення експертного дослідження від 06.02.2024. Водночас, відсутні будь-які належні та допустимі докази її направлення на адресу відповідача (зокрема, поштове повідомлення про відправлення або інші підтверджуючі документи: поштова накладна, квитанція про відправлення). Отже, враховуючи відсутність факту вчинення позивачем дій щодо забирання з Сервісного центру товару та наявність станом на сьогодні форс-мажорних обставин, які полягають у знищенні будівлі відповідача з усією технікою, то позовна вимога про повернення товару є безпідставною та повинна бути залишена без задоволення. Відповідно до наявних матеріалів справи вбачається, що 22.12.2021 позивачем було отримано від відповідача смартфон Apple iPhone 11 Pro 512 Gb Gold (MWCU2) IMEI: 353234103705883 вартістю 30999,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи Видатковою накладною № 87869 від 22.12.2021. З наведеної накладної № 87869 від 22.12.2021 вбачається факт передачі товару смартфону Apple iPhone 11 Pro 512 Gb Gold(MWCU2) IMEI: НОМЕР_1 вартістю 30 999,00 грн. від відповідача до позивача. Доказів оплати (касовий ордер) наведеного товару позивач не надав, що взагалі спростовує факт розрахунку за отриманий товар: Apple iPhone 11 Pro 512 Gb Gold(MWCU2) IMEI: НОМЕР_1 .

06.07.2026 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшли пояснення представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Громової Ю.А., в яких вона просила врахувати ці додаткові пояснення у справі №953/7935/25; позовну заяву у справі №953/7935/25 задовольнити (а.с. 133-135).

На обґрунтування пояснень зазначає, зокрема, що представник відповідача вказує, що право власності на смартфон правомірно перейшло до Сервісного центру «Res Tech», оскільки позивач його не забрав. Однак, погодитись з таким твердженням представника відповідача не можна. Право власності позивача на товар не було припинено, і, тим паче, таке право власності не було набуто Сервісним центром «Res Tech2 – особою, яка взагалі не є учасником справи та юридичний статус якого взагалі незрозумілий (це є Сервісний центр «Res Tech2 юридичною особою невідомо). Відповідач теж право власності на товар не набув. Позивач мав право та реалізував його шляхом подання позову до відповідача про захист прав споживача шляхом розірвання договору купівлі-продажу товару та повернення сплаченої за товар грошової суми, стягнення неустойки, що була розглянута судом в межах справи №199/2885/22. Судовий процес у справі №199/2885/22 тривав з червня 2022 року до січня 2024 року, далі наразі триває в цій справі, а тому фактично з 2022 року відповідач був та є обізнаний про спірну ситуацію і не може вважатися таким, що правомірно набув право власності на смартфон. Представник відповідача посилається на лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, як на підставу виникнення форс-мажорних обставин та неможливість повернення товару. Цей лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Той факт, що ТПП України засвідчила відповідну форс-мажорну обставину сам собою не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань. Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання. При цьому, наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22. Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Отже, в даному разі відсутні підстави для застосування інституту форсмажорних обставин, оскільки такі не доведені відповідачем належними доказами, зокрема відповідач не надав та в матеріалах справи відсутні докази про знищення усієї техніки, про що зазначає представник відповідача, зокрема про знищення смартфону Apple iPhone 11 Pro 512GB Gold (MWCU2) (353234103705883). Крім того, посилаючись на нібито знищення усього товару 01.03.2022, відповідач не пояснює, чому про цей факт не було повідомлено власника товару – позивача. При цьому, посилаючись на нібито знищення товару 01.03.2022, тобто на 38-й день з дня готовності товару для видачі після ремонту, представник відповідача одночасно вказує і те, що товар зберігався понад 180 днів і тому такий перейшов у власність до нього. Такі протилежні та взаємовиключні доводи дають підстави для висновку про недоведеність знищення товару жодним доказом та намагання відповідача не повертати куплений товар позивачу.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Громова Ю.А. не з`явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи, 06.05.2026 на електрону адресу в системі «Електронний суд» надійшла заява представника Громової Ю.А. про розгляд справи без участі, в якій вона просить розглянути вказану справу без участі позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Всі наявні докази строною позивача надані в повному обсязі (а.с. 123).

В судовому засіданні представник відповідача – адвокат Кутовий Г.І. заперечував проти задоволення позовної заяви, підтримав поданий відзив на позовну заяву.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, надані в ході розгляду справи, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Положеннями ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Зазначені положення закріплені також іст. 41 Конституції України.

Згідно із ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти та користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним, що повністю відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 №475/97-ВР, в якій закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які волею, незалежно від волі інших осіб.

Таким чином, здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.

За змістом статті 386 ЦК України (засади захисту права власності) держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з наведеною нормою матеріального права власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.

У пункті 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» (далі Постанова ВССУ №5) роз`яснено, що, застосовуючи положення статті 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Згідно із п. 20 Постанови ВССУ №5, у разі, коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов`язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК України. Якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правилами статей 387, 388 ЦК України.

У пункті 23 Постанови ВССУ №5 зазначено, що відповідно до ст. 387ЦК України та ч. 3 ст. 10 ЦПК України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача. При цьому, суди повинні мати на увазі, що право власності на рухоме майно доводиться за допомогою будь-яких передбачених процесуальним законодавством доказів, що підтверджують виникнення такого права у позивача.

У постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 910/13536/19 визначено, що для застосування передбаченого ст. 387 ЦК України правового механізму відновлення порушеного права власності необхідним є встановлення наступних обставин у їх сукупності: існування в натурі індивідуально визначеного майна з ідентифікуючими ознаками на момент подачі позову та прийняття судом рішення про його витребування; наявність підтвердженого права власності або права законного володіння у позивача на відповідне майно; відсутність у власника чи титульного володільця можливості здійснювати фактичне володіння цим майном через те, що відповідач на момент подачі позову та прийняття рішення у справі фактично тримає його у себе; відсутність договірних відносин між позивачем і відповідачем, оскільки в протилежному випадку застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6статті 3 ЦК України).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6статті 3 ЦК України зокрема, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно копії видаткової накладної №87869 від 22.12.2021, ОСОБА_1 придбав у постачальника AVIC.UA смартфон Apple iPhone 11 Pro 512GB Gold (MWCU2) (353234103705883) у кількості 1 шт., вартість 30999,00 грн. (а.с. 8 зворотний бік), тобто позивач є власником вказаного смартфону.

Відповідно до копії гарантійного талону №87869 від 22.12.2021, гарантія на смартфон Apple iPhone 11 Pro 512GB Gold (MWCU2) (353234103705883) – 3 міс. (а.с. 9).

Згідно копії квитанції від 05.01.2022, замовник ОСОБА_1 надав смартфон Apple iPhone 11 Pro 512GB Gold (MWCU2) ІМЕІ/серійний номер: 353234103705883, ФОП ОСОБА_2 на ремонт. Заявлене несправність: не розблоковується свайпом, також в режимі портретної зйомки зависає (а.с. 9 зворотний бік).

Згідно копії акту виконаних робіт Сервісного центру «AVIC service» №2 від 23.01.2022 щодо мобільного телефону Apple iPhone 11 Pro 512GB Gold (MWCU2) S/N / IMEY НОМЕР_1 , виконаний ремонт шляхом заміни материнської плати imei 353232106049895. Пристрій перебуває у справному стані, згідно характеристик виробника. Готовий до видачі. Вартість ремонту 0 грн (а.с. 34).

Згідно рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2023, 02.06.2022 ОСОБА_1 звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська із позовом, в якому просив суд розірвати укладений між сторонами договір купівлі-продажу, стягнути з відповідача вартість придбаного позивачем смартфону, а також стягнути неустойку за період з 04.02.2022 по день ухвалення рішення суду з розрахунку 309,99 гривень прострочення.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2023 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору купівлі-продажу, стягнення вартості товару та неустойки відмовлено (а.с. 42-49).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.01.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2023 залишено без змін (а.с. 50-57).

Відповідно до копії заяви ОСОБА_1 про повернення товару для проведення експертного дослідження від 06.02.2024, адресованої ФОП ОСОБА_2 , 22.12.2021 у магазині ОСОБА_3 (ФОП ОСОБА_2 ) у АДРЕСА_1 , заявником був придбаний смартфон Apple iPhone 11 Pro 512GB Gold (MWCU2) ( НОМЕР_1 ) за 30999,00 грн. Просив відправити йому вказаний товар, разом із всіма доданими до нього аксесуарами та документами за адресою, вказаною в цій заяві. Необхідні документи для розгляду цієї заяви наявні в магазині (а.с. 10).

Згідно копії Опису вкладення до цінного листа, вказана заява направлена засобами поштового зв?язку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на адресу ФОП ОСОБА_2 14.02.2024 (а.с. 10 зворотній бік).

Однак, даних, що на теперішній час вказаний смартфон Apple iPhone 11 Pro 512GB Gold (MWCU2) (353234103705883) повернуто позивачу ОСОБА_1 , матеріали справи не містять, та в ході її розгляду суду не надано.

Смартфон Apple iPhone 11 Pro 512GB Gold (MWCU2) (353234103705883) перебуває у володінні відповідача без достатньої правової підстави з призми того, що означене майно є особистою приватною власністю позивача, а безоплатний гарантійний ремонт виконано ще 23.01.2022 згідно копії акту виконаних робіт Сервісного центру «AVIC service» №2 від 23.01.2022.

Щодо посилання представника відповідача на положення п. 8 умов прийому на діагностику та ремонт, суд зазначає наступне.

Так, згідно п. 8 умов прийому на діагностику та ремонт, викладених в квитанції від 05.01.2022, безкоштовний строк зберігання готового обладнання - 7 днів з дня повідомлення замовника. Після цього періоду вартість зберігання обладнання становитиме 30 гривен на добу. У випадку перевищення терміну оплатного зберігання у 180 днів, цей пристрій переходить у повне володіння сервісного центру «Res Tech» для компенсації витрат на обслуговування та зберігання.

Відповідно до п. 40 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 №506 (який діяв на момент здійснення гарантійного ремонту), у разі коли споживач не з`явився за одержанням відремонтованого товару у п`ятиденний термін з дня, визначеного у квитанції, виконавець повідомляє його про це письмово. По закінченні 5 місяців, протягом яких споживач з поважних причин не з`явився за одержанням відремонтованого товару, виконавець надсилає споживачеві друге письмове повідомлення. Через 6 місяців з дня, визначеного у квитанції, товар підлягає реалізації. За рахунок виручених від продажу такого товару коштів виконавець покриває витрати на його реалізацію та зберігання, решта коштів в установленому порядку спрямовується на депозит державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса на ім`я споживача.

Згідно п. 42 Порядку, спори, що виникають між споживачем і виконавцем у процесі виконання гарантійних зобов`язань (зокрема щодо якості виконаних робіт з гарантійного ремонту тощо), розв`язуються у порядку, встановленому Законом України «Про захист прав споживачів», іншими законодавчим актами.

Як зазначено вище, не погодившись з якістю виконаного гарантійного ремонту 23.01.2022, ОСОБА_1 02.06.2022 звернувся до суду з позовною заявою в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», та після винесення 24.01.2024 Дніпровським апеляційним судом постанови за результатами розгляду вказаної позовної заяви, 14.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до ФОП ОСОБА_2 із заявою про повернення майна.

Отже, визначений п. 8 умов прийому на діагностику та ремонт, строк у 180 днів, за спливом якого пристрій переходить у повне володіння сервісного центру «Res Tech» для компенсації витрат на обслуговування та зберігання, ОСОБА_1 не пропущено.

Посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву на положення п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.11.2023 №1251 про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, є неприйнятними, оскільки вказані положення закону набрали чинності майже через два роки після здійснення гарантійного ремонту вказаного вище смартфону.

Щодо посилань представника відповідача на наявність форс-мажорних обставин, суд зазначає наступне.

У постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21, від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21 визначено, що ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 141 Закону України від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати України» (далі - Закон № 671/97-ВР) шляхом видачі сертифіката.

У статті 141 Закону № 671/97-ВР вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21 вказано, що «статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі № 913/20/21».

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

На підтвердження дії форс-мажорних обставин та неможливості повернення майна позивачу представник відповідача посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорну обставину - військову агресію російської федерації проти України, сам собою не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань.

Крім того, представник відповідача надав копію Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №22023220000001421 від 12.10.2023, згідно якого Слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, згідно короткого викладу обставин якого, на адресу слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області надійшла заява ФОП ОСОБА_2 згідно з якою встановлено, що 01.03.2022 мало місце порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил та інших відомств Російської Федерації, що полягали у здійсненні обстрілів із невстановленого виду озброєння та снарядами невстановленого калібру по будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , що призвели до пошкодження будівлі та майна центру магазина « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (а.с. 40).

Інших даних, щодо настання форс-мажорних обставин, знищення майна, в тому числі яке позивач просить повернути, актів пожеж, знищення, фото, відео матеріалів тощо, суду не надано.

Сам лише лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 та Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань не дають підстави вважати щодо настання таких форс-мажорних обставин, внаслідок яких знищено все майно відповідного магазину, в тому числі вказаний в позовній заяві мобільний телефон позивача.

Оцінивши належність та допустимість таких доказів, суд вважає, що вони не підтверджують виникнення форс-мажорних обставин, які перебувають у причинному зв`язку із неможливістю виконання саме зобов`язань з повернення належного позивачу майна.

Враховуючи викладене, з метою захисту права власності позивача на майно, що є його особистою приватною власністю, суд приходить до висновку про наявність до підстав до задоволення позовної заяви та зобов`язання ФОП ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 належний йому смартфон Apple iPhone 11 Pro 512GB Gold (MWCU2) (353234103705883).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача ФОП ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 133, 141, 223, 224, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зобов`язання повернути майно - задовольнити.

Зобов?язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 )повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ) належне йому майно, а саме: смартфон Apple iPhone 11 Pro 512GB Gold (MWCU2) (353234103705883).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ).

Представник позивача: адвокат Громов Юліан Анатолійович (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5 ).

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Представник відповідача: адвокат Кутовий Григорій Ігорович (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_6 ).

Суддя Муратова С.О.