Вирок від 26 липня 2026 р. у справі №404/6641/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/6641/26

Номер провадження 1-кп/404/268/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Кропивницький в режимі конференції обвинувальний акт в кримінальному провадженні №62026150030000443 по обвинуваченню :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на момент вчинення кримінального правопорушення перебував у списках військової частини НОМЕР_1 , та допущеного до тимчасового виконання обов`язків за посадою стрільця 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 , раніше не судимого, обвинувальний акт відносно якого за результатами здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019120170000350 від 02.05.2019 року за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.187, ч. 3 ст. 357 КК України перебуває на розгляді Кропивницького районного суду Кіровоградської області,

за участі учасників судового провадження

прокурора ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3 суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 47 КК України за наступних обставин.

17.02.2026 року, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації у списках військової частини НОМЕР_1 , умисно діючи в порушення вимог ст.ст. 2,11,16-17,127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, самовільно залишив місце тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , що дислокувалась на території АДРЕСА_2 , без поважних причин, в умовах воєнного стану та ухилявся від проходження військової служби до моменту прибуття до військової частини НОМЕР_3 , а саме до 20.04.2026 року, перебуваючи в різних місцях, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби.

Крім того, ОСОБА_3 , приблизно о 18:00 год. 23.04.2026 року, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, допущеним до тимчасового виконання обов`язків за посадою стрільця 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 , умисно діючи в порушення вимог ст.ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, повторно самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_2 , яка дислокувалася у АДРЕСА_3 , без поважних причин, в умовах воєнного стану та ухилявся від проходження військової служби до моменту затримання працівниками правоохоронних органів біля приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , а саме до 10:05 год. 30.04.2026 року, перебуваючи в різних місцях, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю, розкаявся в скоєному та пояснив, що дійсно вчинив дані правопорушення, тікаючи з військових частин. Причиною своїх дій пояснив хворобою своєї мами. В скоєному розкаюється.

Обвинуваченому ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показав ОСОБА_3 у судовому засіданні, дає показання правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення. У зв`язку з цим після роз`яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч.3 ст.349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його показань, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення і його кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті.

Таким чином, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акту визнається судом доведеним та воно ніким не оспорюється. У зв`язку з цим суд, розглядаючи справу в межах висунутого обвинувачення, вважає кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 407 КК України правильною.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи наведені відомості, зважаючи на особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який повністю визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, зробив для себе належні висновки та враховуючи тяжкість вчиненого злочину, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_3 у разі призначення йому за ч.5 ст.407 КК України покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк в межах передбаченої санкції з його реальним відбуванням в умовах ізоляції від суспільства, а тому підстави для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України не встановлені.

Оскільки судом призначається покарання у виді позбавлення волі з реальним відбуванням, за відсутності виняткових обставин, передбачених ч.3 ст.377 КПК України, враховуючи встановлені та викладені раніше обставини, у тому числі визначені ст.ст.177, 178 КПК України, до набрання вироком законної сили суд залишає запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_3 тримання під вартою.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту затримання -30.04.2026 року.

На вирок може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення через Фортечний районний суд м. Кропивницького.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1