Вирок від 26 липня 2026 р. у справі №188/2414/26 — Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/2414/26

Провадження № 1-кп/188/508/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

кримінальне провадження №12026046530000023

обвинувачений

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Стебник, Тисменського району, Івано - Франківської області, громадянин

України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовець військової

служби за призовом під час мобілізації, в посаді старший навідник 2 обслуги 2 взводу 3 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні « старший солдат», відповідно до ст.89 КК вважається таким, що не має судимості

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України

у спрощеному провадженні

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №289 від 09.10.2024, солдат ОСОБА_3 , зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду гранатометник 1 єгерського відділення 2 єгерського взводу 8 єгерської роти З

єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Старший солдат ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Проте, старший солдат ОСОБА_3 достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період в посаді старшого навідника 2 обслуги 2 взводу 3 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. З, 17, 28, 29, 65, 68 Конституції України, п.п.1, 2 ст.

1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 28-33, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 10.06.2026 року приблизно о 17 годині 00 хвилин (більш точний час в ході проведення досудового розслідування не встановлений), перебував у під`їзді домоволодіння по АДРЕСА_3 , де у ході раптово виниклої словесної сварки зі співмешканкою ОСОБА_4 , у нього виник прямий кримінально-протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Так, 10.06.2026, приблизно о 17 годині 00 хвилин, більш точний не встановлений, перебуваючи за адресою. АДРЕСА_3 , в під`їзді вказаного будинку ОСОБА_3 , з метою реалізації свого прямого кримінально-протиправного умислу, направленого на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що шляхом хапання руками з силою за руки людині будуть спричинені тілесні ушкодження, передбачаючи такі наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, стоячи навпроти потерпілої ОСОБА_4 , яка в цей момент стояла перед ним на відстані витягнутої руки, схопив правою рукою з силою не менше

двох разів потерпілу за праву руку в області нижче плеча.

У результаті своїх умисних протиправних дій, ОСОБА_3 спричинив

потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: садна та синців

на правому передпліччі в нижній третині по зовнішньо- бічній та задній

поверхні, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Підстава:

«Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних

ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6

- пункт 2.3.2 Правил.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок передбачений ч.1 ст.125 КК України, а саме - умисне легке тілесне ушкодження.

Крім того, старший солдат ОСОБА_3 , 11.06.2026 року приблизно о

18:00 годині, більш точний не встановлений, перебував за адресою: АДРЕСА_2 та у ході

раптово виниклої словесної сварки зі співмешканкою ОСОБА_4 , в

нього виник прямий кримінально-протиправний умисел, спрямований на

спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

З метою реалізації свого прямого кримінально-протиправного умислу,

направленого на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень,

ОСОБА_3 , 11.06.2026 року приблизно о 18:00 годині , більш точний час не встановлений, перебуваючи в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_2 ,

усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що

шляхом нанесення ударів людині будуть спричинені тілесні ушкодження,

передбачаючи такі наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, стоячи навпроти потерпілої ОСОБА_4 , яка в цей момент стояла перед ним на відстані витягнутої руки, наніс один удар долонею руки в область лівої щоки, наніс потерпілій не менше трьох ударів кулаками в область грудної клітини та один удар в область лівого стегна.

У результаті своїх умисних протиправних дій, ОСОБА_3 спричинив потерпшій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: садна та синців на грудній клітині справа по середньо-ключичній лінії в проекції 3 міжребер`я, на лівому стегні по зовнішній поверхні у верхній третині, на лівому передпліччі по задній поверхні в нижній третині, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Підстава: «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6 - пункт 2.3.2 Правил.

Тобто, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1ст.125 КК України, а саме - умисне легке тілесне ушкодження.

Прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту, під час досудового розслідування, обвинуваченим подано клопотання про розгляд справи у спрощеному провадженні, в клопотанні зазначено, обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини, згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

До обвинувального акту долучено заяви щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд справи у спрощеному провадженні обвинуваченого з участю захисника ОСОБА_5 та потерпілої.

Суд враховуючи клопотання прокурора та заяви обвинуваченого і потерпілої керуючись ст.381-382 КПК України, здійснює розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні.

Судом встановлено, ОСОБА_3 винуватий у вчиненні цього кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України і підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Обставини що пом`якшують покарання, відповідно ст.66 КК України, це щире каяття обвинуваченого .

Обставини, що обтяжують покарання відповідно ст.67 КК України: вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у близьких відносинах.

При призначенні покарання суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, дане покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речові докази по справі відсутні .

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.381-382, 373,374 392-395 КПК України суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України і призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 850 грн.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1