Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №500/2731/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2731/26

20 липня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 16.12.2025 звернулася до відділу обслуговування громадян №7 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із листом Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0210-8/59754 від 25.12.2025, ОСОБА_1 направлено рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №192350011742 від 23.12.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком.

Не погодившись із даною відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 04.05.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через систему "Електронний суд" із відповідними письмовими доказами 11.05.2026. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Електронна пенсійна справа перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Тернопільській області.

Для обчислення страхового стажу до заяви від 16.12.2025 позивач долучила:- трудову книжку серії НОМЕР_1 від 10.04.1987 (далі - трудова книжка);- диплом серії НОМЕР_2 від 24.07.1983 (далі - диплом);- архівну довідку від 05.12.2025 №547/06-06 (далі - довідка №547/06-06) про трудовий стаж, в якій зазначено кількість відпрацьованих людиноднів за рік, встановлений мінімум трудоднів або людиноднів, нарахування за рік грошей за період з 1993 року по 1999 рік, видану Трудовим архівом Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області;- архівну довідку від 05.12.2025 №549/06-06 (далі - довідка №549/06-06) про кількість відпрацьованих людиноднів за рік, встановлений мінімум трудоднів або людиноднів, нарахування за рік грошей за період з 1989 року по 1994 рік, видану Трудовим архівом Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області;- довідку від 15.12.2025 №122 про період роботи з 10.04.1987 по 02.03.1989 у Лановецькому районному споживчому товаристві; - диплом серії НОМЕР_2 від 24.07.1983 (далі - Диплом) про навчання у Волочиському Технічному училищі №11;- свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_3 від 21.01.1992 (дитина ІНФОРМАЦІЯ_1 );- свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_4 від 21.01.1992 (дитина ІНФОРМАЦІЯ_2 );- свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_5 від 15.01.2014 (дитина ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Страховий стаж ОСОБА_1 складає 15 років 1 місяць 8 днів. віку;

До страхового стажу зараховано періоди:- з 15.11.1984 по 06.07.1993 догляд за дітьми до досягнення ними 3-річного- з 15.07.1993 по 30.12.1999 робота у селянській спілці «Весна».

Щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи з 10.04.1987 по 02.03.1989 за записами трудової книжки, то відповідач вказує.

Відповідно до пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях від 20.06.1974 №162 у графі «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повна назва підприємства.

За записами трудової книжки ОСОБА_1 :- з 10.04.1987 прийнято техпрацівником продмагу с. Вижгородок;- з 02.03.1989 звільнено.

Записи про прийняття на роботу до трудової книжки внесено з порушенням вимог пункту пункту 2.13 Інструкції №162, а саме:- відсутня назва підприємства, на яке прийнято ОСОБА_1 .

Для підтвердження періоду роботи з 10.04.1987 по 02.03.1989 ОСОБА_1 до заяви від 16.12.2025 долучила архівну довідку №122, видану Лановецьким Районним Споживчим товариством. У зазначеній в довідці №122 прізвище «Охнівська даним заявниці « ОСОБА_2 ». » не відповідає паспортним Зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 10.04.1987 по 02.03.1989 за записами трудової книжки або відповідно до довідки №122 немає підстав.

Разом з цим, у зазначений період роботи заявниця здійснювала догляд за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 тому період роботи з 10.04.1987 по 02.03.1989 зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 як догляд за дітьми до досягнення ними 3-річного віку.

За записами трудової книжки ОСОБА_1 :- з 02.03.1989 прийнято в орендний цех №1;- з 12.07.1993 звільнено.

Запис про прийняття на роботу до трудової книжки внесено з порушенням вимог пункту 2.3 та пункту 2.13 Інструкції №162, а саме:- відсутня назва підприємства, на яке прийнято ОСОБА_1 ;- у графі 4 не зазначено документ, його номер та дата, на підставі якого внесено запис про прийняття на роботу з 02.03.1989. Запис про прийняття на роботу з 02.03.1989 та запис про звільнення з роботи з 12.07.1993 засвідчено підписом Голови колгоспу та печаткою колгоспу «Ювілейний».

За записами трудової книжки не можливо визначити встановлений колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві та виконаний встановлений колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві.

Для підтвердження періоду роботи у колгоспі «Ювілейний» ОСОБА_1 до заяви від 16.12.2025 долучила архівну довідку №549/06-06 про кількість відпрацьованих людиноднів за рік, встановлений мінімум трудоднів або людиноднів, нарахування за рік грошей за період з 1989 року по 1994 рік, видану Трудовим архівом Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області. У зазначеній в архівній довідці №549/06-16 прізвище «Охнівська відповідає паспортним даним заявниці « ОСОБА_2 ». » не Зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 02.03.1989 по 12.07.1993 за записами трудової книжки або за довідкою №549/06-06 немає підстав. ОСОБА_1 у період роботи з 02.03.1989 по 12.07.1993 здійснювала догляд за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 .

До страхового стажу позивача зараховано період догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку з 02.03.1989 по 06.07.1993.

Для підтвердження періоду навчання ОСОБА_1 до заяви від 16.12.2025 долучила диплом серії НОМЕР_2 від 24.07.1983, в якому передбачено підпис Голови екзаменаційної комісії. Проте, наданий позивачем диплом не засвідчено підписом Голови екзаменаційної комісії.

В трудовій книжці відсутній запис про період навчання. Довідку від 26.01.2026 №18, видану ДНЗ «Волочиський промислово аграрний професійний ліцей» про період навчання заявниці у Волочиському Технічному училищі №11, зазначену у адміністративному позові ОСОБА_1 до органів Пенсійного фонду України не надано.

Отже, зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 24.07.1983 у Волочиському Технічному училищі №11 немає підстав. Підсумовуючи вищевикладене до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 10.04.1987 по 02.03.1989 та з 02.03.1989 по 12.07.1993 зараховано, як догляд за дітьми до досягнення ними 3-річного віку з 15.11.1984 по 06.07.1993 (не зараховано 6 днів з 07.07.1993 по 12.07.1993).

У разі зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 07.07.1993 по 12.07.1993 (6 днів) та періоду навчання з 01.09.1982 по 24.07.1983 (10 місяців 23 дні) страховий стаж позивача складатиме 16 років, що не дає права на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.

Виходячи з вищезазначеного, за результатом розгляду заяви позивача від 16.12.2025 №1511 та доданих до неї документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області обґрунтовано прийнято рішення №192350011742 від 23.12.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, відповідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у своїй діяльності діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Справа розглянута з урахування періоду перебування головуючої судді у основній щорічній плановій відпустці.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 16.12.2025 звернулася до відділу обслуговування громадян №7 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із листом Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0210-8/59754 від 25.12.2025, ОСОБА_1 направлено рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №192350011742 від 23.12.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком.

В обґрунтування винесеної відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу Відповідачем зазначено наступне. Так, згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років. Необхідний стаж, визначений ч. І ст. 26 Закону з 01.01.2025 по 31.12.2025- становить не менше 32 років. За наданими документами страховий стаж складає 15 років 1 місяць 8 днів.

За розглядом документів до страхового стажу не зараховано періоди: з 01.09.1982 по 24.07.1983 у Волочиському технічному училищі №11 за дипломом від 24.07.1983 серії НОМЕР_2 , оскільки диплом не засвідчений підписом голови екзаменаційної комісії (підлягає уточненню довідкою); роботи з 10.04.1987 по 02.03.1989, за записами трудової книжки від 10.04.1987 серії НОМЕР_1 , оскільки не містить назви підприємства, що є порушенням вимог п. 2.13 Інструкції; за довідкою від 15.12.2025 №122, яка видана Лановецьким районним споживчим товариством Лановецького РАЙСТ на ім`я ОСОБА_1 , оскільки прізвище не відповідає прізвищу згідно з паспортними даними заявниці; роботи з 02.03.1989 по 12.07.1993 у колгоспі «Ювілейний» за записам трудової книжки, оскільки не містить інформації про трудову участь в громадському господарстві; за архівною довідкою від 05.12.2025 №549/06-06, яка видана трудовим архівом Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області, про роботу ОСОБА_1 , оскільки прізвище не відповідає прізвищу згідно з паспортними даними заявниці.

Водночас страховий стаж зараховано з 15.11.1984 по 06.07.1993 як догляд за дітьми до досягнення ними 3-річного віку.

З винесеним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо незарахування вказаних періодів до страхового стажу ОСОБА_1 , не погоджується, вважає, такі дії неправомірними та протиправними.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 №137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі- Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини 1). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-ХII "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон №1788-ХII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі-Закон №1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років. Необхідний стаж, визначений ч. 1 ст. 26 Закону з 01.01.2025 по 31.12.2025 становить не менше 32 років.

Періоди, з яких складається страховий стаж визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж- період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону №1058-IV).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788 ХII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Водночас, п. д ч. 3 вказаної статті передбачено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Пунктами 109 та 117 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року №590, було передбачено, що навчання в училищах та школах системи державних трудових резервів та системи | професійно-технічної освіти (у ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах та училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищ) та в інших училищах, школах та на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації зараховується в стаж роботи, доказом стажу роботи може бути, зокрема, трудова книжка, довідка.

Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону №1788-ХII, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, Уразі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пункту 8 Порядку №637, час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах- підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи, навчання для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Як вбачається із записів трудової книжки Позивача, у ній відсутні відомості про навчання.

Згідно з пунктами 17-18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі 4 колгоспі) або в одній системі. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Як вбачається із відмови, Відповідачем не здійснювалось встановлення трудового стажу позивача на підставі показань свідків в порядку, визначеному Пунктом 18 наведеного вище Порядку.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993 (далі- Інструкція №58).

Відповідно до пункту 1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі-підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно з пунктом 2.6. Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції №58 у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Отже, з системного аналізу вказаних вище норм слідує, що Позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто Позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення Позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку.

Крім того, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав Позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу Позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки 5 та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення Позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_3 в період з 01.09.1982 по 24.07.1983 навчалася у Волочиському технічному училищі №11 за професією «швея мотористка», після закінчення навчання їй було видано диплом серії НОМЕР_2 від 24.07.1983.

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 від 21.01.1992 підтверджується, що Позивач зареєструвала 31.12.1983 шлюб з ОСОБА_4 , та змінила своє прізвище на - ОСОБА_2 .

Із довідки директора ДНЗ «Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей» № 18 від 26.01.2026 вбачається, що ОСОБА_3 дійсно навчалася у Волочиському технічному училищі №11 на денній формі навчання з 01.09.1982 (наказ №32-к від 01.09.1982) по 24.07.1983 (наказ №24-к від 23.07.1983) за професією «швачка-мотористка», Рішенням кваліфікаційної комісії присвоєно кваліфікацію «швачка- мотористка третього розряду» та видано диплом серії НОМЕР_2 , реєстраційний №1608 від 24.07.1983.

Відповідно до витягу з трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 10.04.1987 встановлено наступне: до прийому на роботу Позивач стажу не мала; з 10.04.1987 по 02.03.1989 вона працювала техпрацівником продмагу с. Вижгородок; з 02.03.1989 по 12.07.1993- на посаді швеї в колгоспі «Ювілейний».

Відповідно до довідки, виданої головою правління Лановецького районного споживчого товариства №122 від 15.12.2025 вбачається, що така видана товариством про те, що ОСОБА_1 дійсно прийнята на роботу з 10.04.1987 (підстава - наказ №88 від 10.04.1987), звільнена з роботи 02.03.1989 (підстава - наказ №77 від 03.03.1989). Відтак, можна зробити висновок, що у вказаній довідці існує формальна описка прізвища Позивача, оскільки вказано « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_2 », інші відомості, зокрема про накази прийняття на роботу та звільнення, є ідентичними із записами в трудовій книжці.

Згідно із довідкою Лановецького споживчого товариства №123 від 15.12.2025 встановлено, що у зв`язку із реорганізацією Лановецького районного споживчого товариства змінено печатку на підставі постанови правління №75 від 12.11.2002.

Відповідно до довідки Лановецької міської ради №549/06-06 від 05.12.2025 вбачається, що в документах архівного фонду Приватного агропромислового підприємства «Білка» трудового архіву Лановецької міської ради в книзі обліку трудового стажу і заробітку колгоспника є відомості про відпрацьовані людинодні і нараховану заробітну плату ОСОБА_1 .

Факт належності ОСОБА_1 вказаної архівної довідки підтверджується г записами трудової книжки серії НОМЕР_7 від 10.04.1987, виданої на її ім`я, згідно із якої з можна встановити, що вона дійсно працювала У вказаний період у колгоспі «Ювілейний». Неточності у прізвищу зазначеному в довідці, є формальною технічною опискою.

Відтак, аналізуючи норми наведеного вище законодавства, можна зробити висновок, що не зарахування вказаних періодів роботи до страхового стажу Позивача було безпідставним, та таким, що порушує права ОСОБА_1 . Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 дійсно навчалася у Волочиському технічному училищі №11 в період з 01.09.1982 по 24.07.1983, що підтверджується копією диплому та уточнюючою довідкою, Позивачу необґрунтовано не зараховано до трудового стажу такий період навчання, Відповідач мав змогу визначити період навчання, який мав бути зарахований до її трудового та відповідно страхового стажу, вважаю, що вказаний період навчання підлягає зарахуванню.

Також, оскільки Відповідачем не зараховано до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 10.04.1987 по 02.03.1989, оскільки в записах трудової книжки відсутня назва підприємства, беручи до уваги, що відповідальність за правильність заповнення трудової книжки не несе працівник, а також із урахуванням уточнюючої довідки споживчого товариства про підтвердження періоду роботи Позивача, однак із формальною опискою в прізвищі, що узгоджується із іншими відомостями в трудовій книжці ОСОБА_1 , вважаю, що період її роботи у вказаному товаристві підтверджується, відтак підлягає зарахування до страхового стажу.

Крім того, Відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу Позивача період її роботи з 02.03.1989 по 12.07.1993 у колгоспі «Ювілейний», оскільки трудова книжка не містить відомості про трудову участь в громадському господарстві, а архівна довідка не відповідає прізвищу Позивача згідно з паспортними даними, суд вважає, що оскільки у даній довідці є ідентичними інші відомості ОСОБА_1 , прізвище зазначене з технічною формальною опискою, у вказаній довідці містяться дані про відпрацьований час, слід зарахувати такий період до страхового стажу.

Відповідно до ст. 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Срава! у. Тве Опіед Кіпрдог, (22414/93) (1996) ЕСНВ. 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у ;- законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява №38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

За таких обставин, з метою належного захисту та відновлення порушеного права Позивача, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.12.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом, та зарахувати до її страхового стажу наступні періоди: навчання з 01.09.1982 по 24.07.1983 у Волочиському технічному училищі №11, відповідно до диплому серії НОМЕР_2 від 24.07.1983; роботи з 10.04.1987 по 02.03.1989, з 02.03.1989 по 12.07.1993, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.04.1987, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права Позивача у даному випадку є належним та ефективним.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1331.20 грн. згідно квитанції від 29.04.2026.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №192350011742 від 23.12.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.12.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом, та зарахувати до її страхового стажу наступні періоди:

- навчання з 01.09.1982 по 24.07.1983 у Волочиському технічному училищі №11, відповідно до диплому серії НОМЕР_2 від 24.07.1983;

- роботи з 10.04.1987 по 02.03.1989, з 02.03.1989 по 12.07.1993 - відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.04.1987.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області сплачений судовий збір в розмірі 1331 грн (одна тисяча триста тридцять одна) 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 20 липня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_8 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Шевченка, 9,м. Сіверськодонецьк,Сіверськодонецький р-н, Луганська обл.,93404 код ЄДРПОУ/РНОКПП 21782461).

Головуючий суддя Подлісна І.М.