Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №500/2587/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2587/26

27 липня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1981 по 27.02.1985 в Калинівському технологічному технікумі відповідно до диплома серії НОМЕР_1 від 01.03.1985 відповідно до ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати з 20.11.2025 до страхового стажу відповідно до ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період навчання з 01.09.1981 по 27.02.1985 в Калинівському технологічному технікумі відповідно до диплома серії НОМЕР_1 від 01.03.1985 та провести перерахунок пенсії з врахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.01.2026 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Пенсію за віком їй призначено з 20.11.2025, однак при обчисленні страхового стажу відповідач не зарахував період її навчання з 01.09.1981 по 27.02.1985 у Калинівському технологічному технікумі. Підставою для незарахування зазначеного періоду, як зазначено у відповіді відповідача на звернення позивачки, стало те, що у дипломі серії НОМЕР_1 по батькові зазначено " ОСОБА_2 ", тоді як у паспорті позивачки – " ОСОБА_3 ". Позивачка вважає, що така розбіжність має технічний характер та не свідчить про належність диплома іншій особі, а тому не може бути підставою для неврахування періоду навчання до страхового стажу. З огляду на викладене, вважаючи дії відповідача щодо незарахування до страхового стажу періоду навчання протиправними, позивачка звернулася до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 29.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

13.05.2026 від ГУ ПФУ в Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти позову заперечує та зазначає, що при призначенні пенсії період навчання до 1 січня 2004 року підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. Період навчання з 01.09.1981 по 27.02.1985 не враховано до страхового стажу відповідно до диплому від 01.03.1985 серія НОМЕР_1 , оскільки прізвище, ім`я, по батькові, а саме, по батькові " ОСОБА_2 ", зазначене в дипломі, відрізняється від по батькові " ОСОБА_3 ", яке вказано у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 та свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 . Представник відповідача наголошує, що уточнююча довідка з навчального закладу із вказаним прізвищем, ім`ям та по батькові, які відповідають паспортним даним, пенсійному органу не надавалася.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

20.01.2026 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Як вбачається з протоколу про призначення пенсії, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.01.2026, їй призначено пенсію за віком з 20.11.2025.

Водночас, згідно протоколу розрахунку страхового стажу (форма РС-право), до страхового стажу позивачки не зараховано період її навчання з 01.09.1981 по 27.02.1985 у Калинівському технологічному технікумі.

03.03.2026 у зв`язку з неврахуванням до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1981 по 27.02.1985 у Калинівському технологічному технікумі ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою щодо надання роз`яснень про причини незарахування зазначеного періоду до її страхового стажу.

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 17.03.2026 № 3756-3549/Б-02/8-1900/26 повідомило позивача, що період її навчання з 01.09.1981 по 27.02.1985 не зараховано до страхового стажу, оскільки у дипломі від 01.03.1985 серії НОМЕР_1 по-батькові зазначено " ОСОБА_2 ", що відрізняється від по батькові " ОСОБА_3 ", зазначеного у паспорті громадянина України та свідоцтві про укладення шлюбу. Також було вказано на необхідність подання уточнюючої довідки з навчального закладу із зазначенням прізвища, імені та по батькові, що відповідають паспортним даним ОСОБА_1 .

Матеріали справи також містять архівну довідку Калинівскього технологічного фахового коледжу від 16.02.2026 № 10, відповідно до якої в архівних документах навчального закладу містяться відомості про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчалася у Калинівському технологічному технікумі з 01.09.1981 по 27.02.1985. Рішенням Державної екзаменаційної комісії від 27.02.1985 їй присвоєно кваліфікацію "технік-технолог" за спеціальністю "Швейне виробництво", на підставі чого 01.03.1985 видано диплом серії НОМЕР_1 .

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо незарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1981 по 27.02.1985, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV).

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону N 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

За змістом пунктів а, д частини третьої статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також:

будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;

навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 8 Порядку №637 передбачено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

За приписами частин першої, третьої статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що основним документом, який підтверджує стаж роботи (за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування), є трудова книжка. При цьому лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати стаж роботи на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.

Як встановлено судом, причиною відмови у зарахуванні зазначеного періоду до страхового стажу відповідач визначив розбіжність у написанні по батькові позивача, а саме: у дипломі від 01.03.1985 серії НОМЕР_1 зазначено " ОСОБА_2 ", тоді як у паспорті громадянина України та свідоцтві про укладення шлюбу – " ОСОБА_3 ".

На переконання суду, виявлена відповідачем розбіжність у написанні по батькові позивачки у дипломі не є такою обставиною, яка виключає можливість зарахування періоду навчання з 01.09.1981 по 27.02.1985 до її страхового стажу. Зазначена розбіжність має очевидно технічний характер та полягає лише у відмінності написання по батькові (" ОСОБА_2 " та " ОСОБА_3 "), тоді як період навчання та інші відомості дають можливість ідентифікувати особу, якій належить диплом.

При цьому, відомості про навчання та номер диплому вказаний у трудовій книжці ОСОБА_1 та відповідає наданим документам.

Суд зазначає, що оформлення документів навчальним закладом, правильність внесення до них персональних даних, а також можливі описки, технічні помилки чи особливості перекладу прізвища, імені або по батькові не залежать від волевиявлення особи, якій належить відповідний документ. Відтак негативні наслідки недоліків оформлення офіційного документа не можуть бути покладені на особу та бути підставою для обмеження її права на пенсійне забезпечення.

Крім того, відповідачем не наведено жодних доказів, які б ставили під сумнів належність диплома саме позивачу або свідчили про те, що документ виданий іншій особі. Сам по собі факт відмінності в одній літері по батькові за відсутності інших розбіжностей не спростовує належності диплома позивачу та не може бути достатньою підставою для відмови у зарахуванні відповідного періоду навчання до страхового стажу.

Додатково суд зазначає, що матеріали справи містять архівну довідку Калинівського технологічного фахового коледжу, якою підтверджується факт навчання позивача у Калинівському технологічному технікумі. Зокрема, відповідно до зазначеної довідки в архівних документах навчального закладу містяться відомості про те, що позивач навчалася у Калинівському технологічному технікумі з 01.09.1981 по 27.02.1985. Рішенням Державної екзаменаційної комісії від 27.02.1985 їй присвоєно кваліфікацію "технік-технолог" за спеціальністю "Швейне виробництво", на підставі чого 01.03.1985 видано диплом серії НОМЕР_1 .

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно не зарахував позивачці до страхового стажу період навчання з 01.09.1981 по 27.02.1985, оскільки встановлена розбіжність у написанні по батькові не свідчить про належність диплома іншій особі та не впливає на підтвердження факту навчання.

З метою належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача зарахувати до її страхового стажу період навчання з 01.09.1981 по 27.02.1985 та здійснити з 20.11.2025 відповідний перерахунок пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1331,20 грн, сплачений відповідно до квитанції від 20.04.2026.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1981 по 27.02.1985 в Калинівському технологічному технікумі відповідно до диплому серії НОМЕР_1 від 01.03.1985.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1981 по 27.02.1985 у Калинівському технологічному технікумі та здійснити з 20.11.2025 перерахунок призначеної їй пенсії з урахуванням зазначеного періоду страхового стажу та раніше виплачених сум пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 27 липня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження : майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ: 14035769);

Головуючий суддя Баб`юк П.М.