Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо
Дата: 26 липня 2026 р.
Справа: №460/7296/25
Суддя: Н.О. Дорошенко
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
27 липня 2026 року м. РівнеСправа №460/7296/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративної справи за позовом:
Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про застосування заходів реагування,
В С Т А Н О В И В:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі – ГУ ДСНС України у Рівненській області, позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , відповідач), у якому просить застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи адміністративно-офісної будівлі відповідача, розташованої по вул. Соборна, 18, в м. Сарни Сарненського району Рівненської області, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.03.2025 відбулася пожежа адміністративно-офісної будівлі відповідача (вул.Соборна, 18, м. Сарни, Сарненський район, Рівненська область). Висновком про причини виникнення пожежі від 02.04.2025, яка відбулась 31.03.2025 в адміністративно-офісній будівлі відповідача встановлено, що результати огляду місця пожежі, аналіз процесів виникнення та розвитку горіння, можливих джерел запалення, свідчень постраждалих та свідків пожежі, дозволяють рахувати, що причиною виникнення пожежі є потрапляння малокалорійного джерела запалювання. Встановлені порушення вимог законодавства з питань пожежної безпеки безумовно створють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Зазначив, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 28.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позовну заяву.
Відповідач отримав вищевказану ухвалу суду 08.05.2025.
У встановлений судом строк відповідач відзиву не подав.
Клопотань про продовження процесуального строку для надання відзиву із зазначенням причин від відповідача не надходило.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.
31.03.2025 відбулася пожежа адміністративно-офісної будівлі по АДРЕСА_1 , яка належить ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується актом про пожежу, складеним 31.03.2025 Сарненським районним управлінням ГУ ДСНС України у Рівненській області. В ході пожежі вогнем пошкоджено покрівлю на площі 3 м2, загиблих та травмованих немає.
Вказаний акт підписаний відповідачем без зауважень.
Згідно з висновком про причини виникнення пожежі від 02.04.2025, складеним Сарненським районним управлінням ГУ ДСНС України у Рівненській області, під час обстеження об`єкта пожежі було виявлено наступні порушення протипожежного законодавства: адміністративно-офісна будівля не захищена від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 №1417); в адміністративно-офісній будівлі не праведно заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 №1417); посадова особа відповідальна за протипожежний стан об`єкту не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 (пункт 16 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 №1417); дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (пункт 2.5 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 №1417).
У зв`язку з тим, що відповідачем не здійснені заходи щодо усунення виявлених порушень, а подальша експлуатація адміністративно-офісної будівлі створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).
Відповідно до ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Пунктами 1 та 7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 (далі - Положення №1052), визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, що утворюється для забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності, та який здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2013 №33 “Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України”, територіальним органом ДСНС на території Рівненської області є ГУ ДСНС України у Рівненській області.
Підпунктами 11, 11-1, 19, 39 пункту 4 Положення №1052 визначено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань: веде безпосередньо та через свої територіальні органи облік пожеж та їх наслідків, проводить в установленому законодавством порядку перевірку повноти і якості ведення обліку пожеж у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах та організаціях; веде безпосередньо та через свої територіальні органи облік пожеж та їх наслідків, проводить в установленому законодавством порядку перевірку повноти і якості ведення обліку пожеж у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах та організаціях; забезпечує гасіння пожеж, рятування людей, надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха та інших видів небезпечних подій, що становлять загрозу життю або здоров`ю людей чи призводять до завдання матеріальних збитків; здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання, крім суб`єктів господарювання, які займаються незалежною професійною діяльністю за місцем проживання та не використовують найману працю, аварійно-рятувальними службами.
В свою чергу, відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, регулюється Кодекс цивільного захисту України (далі – КЦЗ України) (стаття 1).
Відповідно до ч. 3 ст. 55 КЦЗ України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
Основні вимоги і процедуру ведення обліку пожеж та їх наслідків (далі - облік пожеж) визначає Порядок обліку пожеж та їх наслідків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 № 2030 (далі – Порядок №2030).
Пунктом 3 Порядку №2030 визначено, що ДСНС здійснюється облік пожеж та їх наслідків з метою встановлення причин виникнення пожеж, проведення аналізу та умов їх виникнення, визначення витрат на їх гасіння (ліквідацію), оцінки стану пожежної безпеки населених пунктів та об`єктів, прогнозування ситуації та розроблення превентивних заходів для недопущення пожеж та загибелі чи травмування людей, зокрема здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, запобігання знищенню матеріальних цінностей (майна) та захисту від пожеж довкілля, створення умов для їх гасіння (ліквідації).
ДСНС та її територіальні органи (у межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць) здійснюють облік пожеж та їх наслідків шляхом заповнення в автоматизованому електронному масиві даних про пожежі, який є інформаційно-довідковою системою обліку та обробки інформації про пожежі, картки обліку пожежі, що містить загальні дані, інформацію про об`єкт пожежі, причину та наслідки пожежі, знищене/врятоване майно, загиблих/травмованих та врятованих, розвиток (поширення) пожежі, сили та засоби, що залучалися до її гасіння (ліквідації), суму прямих, побічних збитків, завданих пожежею, та витрати на її гасіння, інформацію про заходи державного нагляду (контролю) щодо об`єкта пожежі.
За наявності уточненої інформації про обставини пожежі та її наслідки картка обліку пожежі доповнюється такими даними.
Згідно з п. 7 Порядку №2030 документом, що засвідчує факт пожежі, є акт про пожежу (далі - акт) за формою згідно з додатком 1, який складається на місці пожежі уповноваженою посадовою особою ДСНС. До акта вносяться дані, встановлені за результатами огляду місця пожежі та опитування власника (користувача) та/або балансоутримувача об`єкта пожежі (постраждалого) чи його представника, осіб, які є очевидцями (свідками) пожежі (абз. 1) .
Акт складається у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, не пізніше 24 годин із часу завершення гасіння (ліквідації) пожежі чи подання повідомлення про пожежу або письмової заяви. Один примірник акта (для встановлення події кримінального правопорушення) надається слідчому (дізнавачу) Національної поліції особисто під підпис (у разі направлення на місце пожежі слідчо-оперативної групи поліції), а в разі його відсутності на місці пожежі акт подається до відповідного підрозділу Національної поліції не пізніше трьох днів з моменту його складання (абз. 5).
Другий примірник акта додається до справи про пожежу, яку формує уповноважена посадова особа ДСНС (абз. 6).
Відповідно до п. 7 Порядку №2030 уповноваженою посадовою особою ДСНС протягом трьох днів з моменту складання акта в письмовій формі оформляється висновок про причини виникнення пожежі (далі - висновок) за формою згідно з додатком 2, який складається у двох примірниках.
Перший примірник висновку в останній день оформлення подається до відповідного підрозділу Національної поліції, а другий примірник додається до справи про пожежу, яку формує уповноважена посадова особа ДСНС.
Згідно з висновком про причини виникнення пожежі від 02.04.2025, складеним Сарненським районним управлінням ГУ ДСНС України у Рівненській області, під час обстеження об`єкта пожежі було виявлено наступні порушення протипожежного законодавства пункт 16 розділу II, пункт 2.5 розділу III, пунктів 1.20, 1.21 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі – Правила №1417).
Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт), встановлюються Правилами №1417.
За змістом пункту 16 розділу II Правил №1417 посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях».
Пунктом 15 Порядку №444 визначено, що навчання керівного складу підприємств, установ та організацій і фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, здійснюється в установленому законодавством порядку.
Пунктом 2.5 глави 2 «Утримання будинків, приміщень, споруд, евакуаційних шляхів і виходів» розділу III Правил №1417 встановлено, що У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.
Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.
Відповідно до п. 1.20, 1.21 глави 1 “Електроустановки” Розділу ІV Правил №1417 замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.
Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів необхідно виконувати на рівні, визначеному проєктною, експлуатаційною документацією, або на рівні рекомендацій виробника системи блискавкозахисту.
Встановлені у висновку порушення вимог законодавства з питань пожежної безпеки безумовно створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, відповідно до частини першої статті 70 КЦЗ України, є зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (пп.1); порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення (пп.2).
Частиною другою статті 70 КЦЗ України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Отже, підставою для повного або часткового зупинення діяльності підприємства є встановлення органом державного нагляду (контролю) на підставі акта, складеного за результатами перевірки, факту створення підприємством реальної загрози життю та здоров`ю людей у зв`язку з експлуатацією об`єкта з порушеннями вимог законодавства.
Обов`язковою передумовою для застосування судом заходів реагування шляхом повного або часткового зупинення експлуатації приміщення є існування таких порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті, які створюють загрозу здоров`ю та життю людей.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 КЦЗ України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Відповідно до пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457 (далі - Класифікатор), надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності.
Відповідно до пункту 25 частини першої статті 2 КЦЗ України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 2 КЦЗ України пожежа - неконтрольований процес горіння, внаслідок якого знищується або пошкоджується майно, природні ресурси, а також виникають небезпечні чинники, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, тварин, негативно впливають на навколишнє природне середовище.
Також, розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.
У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій унаслідок пожеж та вибухів.
Згідно з положеннями ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять", небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Відповідно до пункту 43 частини першої статті 2 КЦЗ України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 КЦЗ України пожежна безпека - пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.
Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналіз вказаної правової норми свідчить про те, що учасник судового процесу - суб`єкт владних повноважень повинен доводити правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності виключно в адміністративних справах про їх оскарження. Водночас, інший учасник судового процесу не позбавлений обов`язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги чи заперечення. Тобто обов`язок доказування в адміністративному процесі не покладено виключно на суб`єкта владних повноважень, а розподілений в залежності від вимог та заперечень.
У даному випадку обов`язок доказування усунення виявлених в ході державного нагляду (контролю) порушень належить відповідачу, в той час як позивач зобов`язаний підтвердити належними та допустимими доказами обставини, які стали підставою для звернення до суду з позовом щодо застосування заходів реагування.
На підтвердження усунення в повному обсязі виявлених порушень, відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів, а тому на момент розгляду справи судом відповідач не усунув порушень, зафіксованих позивачем у висновку про причини виникнення пожежі від 02.04.2025.
Частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування в межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством України.
За наведених обставин, позовні вимоги ґрунтуються на законі, підтверджені належними й допустимими доказами, відповідачем не спростовані. Таким чином, позов слід задовольнити повністю.
Підстави для застосування положень статті 139 КАС України у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Застосувати до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи адміністративно-офісної будівлі, розташованої за адресою: вул.Соборна, 18, м. Сарни, Сарненський район, Рівненська область, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної небезпеки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (вул. Гетьмана Полуботка, буд. 37, м. Рівне, Рівненська обл., 33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 38610634)
Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Повний текст рішення складений 27 липня 2026 року.
Суддя Н.О. Дорошенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua