Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №460/9635/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2026 року м. Рівне№460/9635/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій щодо незастосування оптимізації заробітку за період з 01.03.2020 по 31.05.2020 відповідно до пункту 3 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при обчисленні розміру пенсії та щодо не проведення перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2021- 2023 роки в розмірі 13559,41 грн на коефіцієнт у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,115) для забезпечення індексації пенсії та зобов`язання відповідача провести починаючи з 01.03.2026 перерахунок із застосуванням оптимізації заробітку за період з 01.03.2020 по 31.05.2020 відповідно до пункту 3 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та здійснювати виплату пенсії у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку встановленому цим Законом та здійснити перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2021-2023 роки в розмірі 13559,41 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,115) та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.

Ухвалою від 04.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження справі №460/9635/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з позовною заявою, вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на тому, що вона перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 28.03.2024. Для обчислення розміру її пенсії при призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки в розмірі 13559,41 грн. На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі № 460/9936/25 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (13559,41 грн), у розмірі 1,115. Показник середньої заробітної плати після перерахунку склав 15118,74 (13559,41 грн х 1,115) грн. Однак, з 01.03.2026 пенсія також підлягала щорічній індексації на підставі відповідних постанов Кабінету Міністрів України, якими передбачався перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою КМУ від 20.02.2019 №124, із застосуванням таких коефіцієнтів збільшення: з 01.03.2026 - відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 25.02.2026 №236 -1,121. Проте пенсія не була належним чином проіндексована. Також відповідач листом від 29.04.2026 № 1700-0202-8/34553 повідомив про те, що період роботи ОСОБА_1 з 01.03.2020 по 31.05.2020 не оптимізовано.

Відповідач правом подання відзиву не скористався.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області та з 28.03.2024 отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003.

Для обчислення розміру пенсії позивачці за віком при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки в розмірі 13559,41 грн.

На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №460/9936/25 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачки відповідно постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» №209 від 25.02.2025, із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (13559,41 грн), у розмірі 1,115.

Показник середньої заробітної плати після перерахунку склав 15118,74 (13559,41 грн х 1,115) грн.

В той же час індексацію з 01 березня 2026 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» №236 від 25.02.2026, відповідачем не проведено, що підтверджено листом від 22.04.2026 № 1700-0202-8/32646.

Також відповідач листом від 29.04.2026 № 1700-0202-8/34553 повідомив про те, що період роботи ОСОБА_1 з 01.03.2020 по 31.05.2020 не оптимізовано.

Не погоджуючись із такими діями відповідача позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XII від 03.07.1991.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії. Індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Кабінет Міністрів України постановою «Питання проведення щорічної індексації пенсій» №124 від 20.02.2019, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 1 Порядку №124 встановлено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 2 Порядку №124 передбачено, що перерахунку підлягають пенсії відповідно Закону №1058-IV.

З огляду на те, що позивачу призначена пенсія за віком, розмір якої визначається відповідно до вимог Закону №1058-IV, а тому відповідно до вказаного Порядку, пенсія підлягає перерахунку.

Відповідно до пункту 4 Порядку №124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

К= ((ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% / 100%) + 1, де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100% - 100%,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій, відповідно до цього Порядку, проводиться щороку з 1 березня.

Отже, з 2019 року Порядком №124 з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески впроваджено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Згідно з пунктом 5 Порядку №124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1розділу XV «Прикінцеві положення» Закону, пункту 4розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 3 жовтня 2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Відповідно до пункту 6 Порядку №124 під час перерахунку пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.

Під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Отже, запровадивши механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон №1282-XII пов`язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій.

25.02.2026 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році».

Пунктом 1 Постанови №236 установлено, що з 1 березня 2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

При цьому, підпунктом 6 пункту 2 Постанови №236 обумовлено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону №1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2025 року включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї Постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/ перерахунку пенсії, з урахуванням відповідних коефіцієнтів збільшення, передбачених підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», на коефіцієнт збільшення:

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та які враховувалися для призначення пенсії у 2021 і 2022 роках, - 1,061;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,048;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,036;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2025 році, - 1,024.

Виходячи з темпів зростання споживчих цін у 2024 році (12%) і зростання середньої заробітної плати (11%) за останні три роки (2022-2024 роки) порівняно з попередніми трьома роками (2021-2023 роки) постановою №209 встановлено для підвищення пенсії коефіцієнт 1,115.

Зростання споживчих цін за 2025 рік становило 8%, а зростання середньої заробітної плати за три роки (2023-2025) порівняно з попередніми трьома роками (2022-2024 роки) - 16,1%. Постановою №236 встановлено для підвищення пенсії коефіцієнт 1,21, що відповідає приписам абзацу другого частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Поряд з цим, положення Закону №1058-IV не передбачають випадків зменшення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії та не уповноважують Кабінет Міністрів України на визначення розміру такого зменшеного коефіцієнта.

Таким чином, підпункту 6 пункту 2 постанови №236 в частині визначення коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, для цілей індексації пенсій, призначених у 2021-2024 роках, не відповідають положенням частини 2 статті 42 Закону №1058-IV, а тому не підлягають врахуванню при перерахунку пенсії.

За наведених обставин індексація пенсії позивача з 01 березня 2026 року мала бути проведена шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії (13559,41 грн) на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 передбачений пунктом 1 Постанови №236 (з урахуванням попереднього коефіцієнта збільшення 1,115, передбаченого пунктом 1 Постанови №209).

Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постановах від 13 травня 2025 року у справі №560/8245/24 та від 29 травня 2025 року у справі №400/3325/24.

Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку (індексації) пенсії позивачки з 01 березня 2026 року із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121, що встановлений пунктом 1 Постанови №236, та у зв`язку з цим зобов`язати відповідача здійснити з 01 березня 2026 року індексацію пенсії позивачки шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,115), та у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) її пенсії за віком.

Що стосується іншої частини позовних вимог, то суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV, при визначенні заробітної плати для обчислення пенсії враховуються місяці за кожний повний рік страхового стажу (з числа місяців, за які нараховувалася найвища заробітна плата, виходячи з граничного розміру бази нарахування єдиного соціального внеску). При цьому не враховуються місяці, в яких заробітна плата (дохід) особи не нараховувалась з причин, які залежали від роботодавця або від самої особи.

Закон передбачає право пенсіонера на оптимізацію - тобто виключення невигідних місяців із розрахунку (в межах 10% та понад 10% за певних підстав) задля підвищення індивідуального коефіцієнту заробітної плати.

З відповіді відповідача вбачається, що ОСОБА_1 є ФОП та у відповідності до Закону № 533-IX (антикризове законодавство щодо карантину COVID-19) не сплачувала єдиний соціальний внесок за березень - травень 2020 року (01.03.2020- 31.05.2020). Внаслідок цього у системі персоніфікованого обліку ПФУ за зазначений тримісячний період зафіксовано нульовий дохід.

Відповідач розглядає цей період як такий, що «не оптимізовано», тобто фактично включає його до розрахунку із нульовим коефіцієнтом, що штучно знижує індивідуальний коефіцієнт заробітку позивача і, відповідно, розмір її пенсії.

Проте відповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010, фізичні особи – підприємці є платниками єдиного соціального внеску.

При цьому, Закон №533-IX тимчасово звільнив ФОП від обов`язкової сплати ЄСВ за березень - травень 2020 року під час карантину. Однак вказане звільнення пов`язується виключно з дією форс-мажорних обставин (пандемія COVID-19) і не свідчить про відсутність трудових відносин або про те, що особа не вела господарську діяльність. Відповідно, це є «причиною, яка не залежала від особи» у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV. Такий підхід узгоджується з принципом соціального захисту та правовою позицією, відповідно до якої особа не може бути покарана погіршенням пенсійних прав через виконання антикризового законодавства держави.

Разом з тим, відповідач у своїй відповіді зазначив, що 01.06.2020 - 31.12.2020, тобто сім місяців, були оптимізовані, в той же час 01.03.2020 - 31.05.2020 - залишені в розрахунку, але не оптимізовано.

Причини такого підходу відповідачем не роз`яснено.

Такий підхід є непослідовним, позаяк звільнення від ЄСВ у зв`язку з карантином поширювався на весь карантинний період, тоді як відповідач провів оптимізацію лише частини ідентичного за природою проміжку.

Суд погоджується з доводами сторони позивача про те, що відповідач зобов`язаний був виключити (оптимізувати) із заробітної плати для обчислення пенсії місяці з 01.03.2020 по 31.05.2020 - так само, як це зроблено для періоду з 01.06.2020 по 31.12.2020, або принаймні застосувати до них відповідний механізм, що унеможливить їх врахування з нульовим коефіцієнтом, що штучно зменшує розмір пенсії позивача

Протилежне призвело до заниженого розрахунку індивідуального коефіцієнту заробітної плати та, відповідно, до зменшеного розміру пенсії ОСОБА_1 порівняно з тим, на який вона має право за законом.

За наведеного, відповідні позовні вимоги ОСОБА_1 також підлягають до задоволення.

Разом з тим, вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснювати виплату у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду, задоволені бути не можуть, позаяк заявлені наперед.

Кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань. Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Отже, така вимога, на думку суду, є передчасною, адже спір в цій частині фактично не існує, оскільки застосування постанови КМУ №821 в межах даних правовідносин не відбулося.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення частково.

За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 532,48 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо незастосування оптимізації заробітку ОСОБА_1 за період з 01.03.2020 по 31.05.2020 відповідно до пункту 3 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при обчисленні розміру пенсії та щодо непроведення перерахунку (індексації) пенсії з 01 березня 2026 року із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121, що встановлений пунктом 1 постанови Кабінет Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» №236 від 25.02.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести починаючи з 01.03.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням оптимізації заробітку за період з 01.03.2020 по 31.05.2020 відповідно до пункту 3 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2021-2023 роки у розмірі 13559,41 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,115), та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області пропорційну частину понесених судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 532,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 27 липня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 254111988)

Суддя Н.В. Друзенко