Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №171/1668/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа номер 171/1668/26

Номер провадження 3/171/1677/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23.07.26 м.Апостолове

Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Шкарлат Яна Юріївна розглянувши об`єднані матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, особу встановлено паспортом громадянина України НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Апостолівського районного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали адміністративних справ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 662152 від 10.05.2026, 10.05.2026 о 10:45 год. на автодорозі 0040110 с. Мала Долина – с. Українка, водій гр. ОСОБА_1 мопед Мінчак, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння в мед.закладі та драгер встановленому законом порядку відмовився. Від керування ОСОБА_2 відсторонений, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

До того ж, відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 662156 від 10.05.2026, 10.05.2026 року о 10:45 год. на автодорозі 0040110 с. Мала Долина – с. Українка, водій гр. ОСОБА_1 мопед Мінчак, будучи позбавлений права керування транспортними засобами строком на 5 років, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився по невідомій суду причині, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином,про що свідчить поштове відправлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою Укрпошти: «адресат відсутній». Інші засоби зв`язку в протоколі не зазначені.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю.

Окрім того, з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом вимог КУпАП учасники судового процесу та їхні представники повинні з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Зважаючи на правила ст.ст.268,277 КУпАП, у зв`язку з тим, що в справі є достатні дані про обізнаність особи зі своїми правами, суд вирішив розглядати справу у відсутності ОСОБА_1 , вважаючи, що за наведених обставин його право на захист порушено не буде.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Так, частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Зокрема, частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частиною першою ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду водія на стан сп`яніння закріплений в ст. 266 КУпАП та в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09.11.2015 року № 1452/735 МВС України, МОЗ України.

Так, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП підтверджується такими дослідженими в судовому засіданні доказами:

- протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 662152 від 10.05.2026, серії ЕПР1 № 662156 від 10.05.2026;

- рапортами працівників поліції, в яких викладені такі самі обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, що і в протоколах про адміністративне правопорушення;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7169913 за ч.5 ст. 121 КУпАП;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд не проводився ( ОСОБА_1 від підпису та проходження відмовився);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.05.2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 направлявся на огляд у Криворізький психоневрологічний диспансер «Дніпропетровської обласної ради» у зв`язку з виявленням поліцейським у водія ознак сп`яніння. Огляд у мед закладі не проводився, оскільки водій відмовився;

- довідкою інспектора СРПП ВП № 10 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області Данііла Рац від 10.05.2026 року, з якої вбачається, що згідно Інформаційного порталу Національної поліції України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 10.05.2026 року посвідчення водія будь-якої категорії не отримував взагалі, та до адміністративної відповідальності протягом року за ч.1 ст. 130 КУпАП не притягувався. Згідно ІПНІ «ЦУНАМІ» встановити належність транспортного засобу мопед Мінчак не надалось можливим, оскільки вказаний вище Т.З. не зареєстрований протягом 10 діб з моменту;

- довідкою інспектора САП від 11.05.2026, в якій зазначається, що згідно ІПНПУ у гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявна повторність вчинення попередніх адміністративних правопорушень за ч.4 ст.126 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7124574 від 02.05.2026 року;

- формою Адмінпрактики 3026122452926691, яка долучена до довідки від 11.05.2026 року;

- відеозаписами з місця події, на якому зафіксовані обставини зазначені в протоколах серії ЕПР1 № 662152 від 10.05.2026, серії ЕПР1 № 662156 від 10.05.2026.

Оцінюючи зазначені докази, які є належними та допустимими, суд вважає, що вони в своїй сукупності підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження згідно із встановленим порядком огляду на стан сп`яніння, тобто доводять його провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, що виразилося в повторному протягом року керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

При накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини особи, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (абз. 2 ст. 33 КУпАП).

Відповідно до положень ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ч.5 ст. 126 КУпАП.

При цьому, відповідно до п.1.10 ПДР України водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Зі змісту ч.2 ст. 30 КУпАП вбачається, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

В той же час, Велика Палата Верховного Суду в п. 21 постанови від 30.08.2023 у справі №208/712/19, розглядаючи заяву захисника про перегляд постанов Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.04.2019 та Дніпровського апеляційного суду від 30.05.2019 про притягнення особи до адміністративної відповідальності з підстави встановлення ЄСПЛ у рішенні від 06.10.2022 (заява № 13063/18) у справі «Бантиш та інші проти України» порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом, констатувала, що згідно з законодавством України керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння є адміністративним правопорушенням. Відтак процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального кодексу України, а КУпАП.

За таких обставин, при вирішенні питання щодо застосування до особи такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, в межах розгляду справи за КУпАП суд має виходити зі змісту поняття водій, визначеного ч. 2 ст. 30 КУпАП, що узгоджується із роз`ясненням, яке міститься в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має.

Як вбачається з довідки інспектора СРПП ВП № 10 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, тобто право керування транспортними засобами йому не надавалося, тому стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами до нього застосуванню не підлягає.

Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.33-36,126,130,221,283-287,294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.126, ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти на нього на підставі ст.36 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.

Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя Яна Юріївна Шкарлат

Дата документу 23.07.2026