Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №749/1547/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

21 липня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 749/1547/25

Головуючий у першій інстанції – Чигвінцев М. С.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1619/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді: Любчика О.В.,

суддів: Луговця О.А., Разгуляєвої О.В.,

з участю секретаря: Шапко В.М.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Сновська державна нотаріальна контора,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сновського районного суду Чернігівської області від 18 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

у жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визначити йому додатковий строк три місяці з дня набрання рішенням законної сили на подання до Сновської державної нотаріальної контори Корюківського району Чернігівської області заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті матері – ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача та відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку в с. Савинки Корюківського району Чернігівської області та іншого майна та іншого майна.

У липні 2025 позивач отримав листа від Сновської державної нотаріальної контори від 10.07.2025 з повідомленням № 480/02-14, що 06.06.2024 була заведена спадкова справа за № 80/2024 до майна померлої матері, що він та відповідач є спадкоємцями за заповітом, посвідченим 05.09.2008 приватним нотаріусом Корюківського районного нотаріального округу Чернігівської області Дремлюгою Р.М., на все спадкове майно, що він пропустив строк для прийняття спадщини, якщо він був пропущений з поважної причини то суд може визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, тому йому пропонували повідомити до 20.07.2025 нотаріальну контору про свій намір прийняти спадщину.

21.07.2025 позивач звернувся до приватного нотаріуса за місцем свого проживання, у якого була складена та посвідчена заява про прийняття спадщини після смерті матері, яку він надіслав до Сновської державної нотаріальної контори.

У вересні 2025 позивач знову отримав поштою листа Сновської державної нотаріальної контори з повідомленням № 576/02-14 від 13.09.2025, яким його знову повідомили, що 06.06.2024 була заведена спадкова справа за № 80/2024 до майна померлої матері де він та відповідач є спадкоємцями за заповітом, посвідченим 05.09.2008 приватним нотаріусом Корюківського районного нотаріального округу Чернігівської області Дремлюгою Р.М., на все спадкове майно, що направлена ним нотаріально посвідчена заява не є підставою для прийняття спадщини, бо ним пропущено строк для прийняття спадщини, встановлений у шість місяців, якщо він пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини то він може звернутися до суду з позовом для продовження строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини і до 13.10.2025 надіслати підтвердження державному нотаріусу про те, що він звернувся до суду.

Строк для прийняття спадщини позивач пропустив з наступних причин, оскільки він є людиною похилого віку, має незадовільний стан здоров`я, є особою з інвалідністю 2 групи, ветераном війни-інвалідом війни, учасником ліквідації наслідків аварії ЧАЕС, постійно лікується і перебуває на реабілітації. У зв`язку з військовим станом позивач вимушений був виїжджати зі свого місця проживання, у такому напруженому стані час пролетів швидко тому він не встиг подати заяву про прийняття спадщини. Крім того, зазначив, що не знав про заповіт матері до того, поки йому не повідомив нотаріус.

Короткийзміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сновського районного суду Чернігівської області від 18 травня 2026 року позов задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці з дня набрання рішенням законної сили. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим.

Судом неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Вказує, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, повинен оцінити поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Суд мав дослідити чи існували у позивача об`єктивні, непереборні та істотні труднощі для прийняття спадщини саме у шестимісячний строк з 18.03.2024 по 18.09.2024, водночас це не зробив.

Зазначає, що копії наданих позивачем посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 25.09.2019 та інваліда 2 групи від 03.04.2017 року видачі, підтверджують лише наявність певного статусу і ніяк не доводять існування наведених труднощів для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Судом залишено поза увагою, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження того, що в шестимісячний строк після смерті матері позивач був обмежений у пересуванні, перебував на стаціонарному лікуванні чи проходив реабілітацію через незадовільний стан здоров`я; не з`ясовано, чи мав можливість позивач подати заяву через представника або направити поштовим зв`язком у межах встановленого строку.

Також, судом не враховано, що необізнаність про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини лише для осіб, які не є спадкоємцями першої черги або кожної наступної черги у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

Зауважує, що сам по собі факт введення в Україні воєнного стану не може бути визнано поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Доводи про тривогу та нервову напругу мають загальний характер та не підтверджують поважності причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини.

Наведені позивачем пояснення свідчать про його власну бездіяльність та несвоєчасну реалізацію належного йому права.

Звертає увагу, що строк для подання заяви про прийняття спадщини закінчився 18.09.2024, а з позовом до суду звернувся 04.10.2025, а тому позивач не лише пропустив шестимісячний строк, а потім і тривалий час (понад рік) після його спливу не вчиняв активних дій для оформлення спадщини, проте суд цим обставинам не надав належної оцінки.

Вказує, що він вже прийняв спадщину у встановленому ЦК України порядку, отримав відповідні документи, а поновлення порушених на переконання позивача прав призведе до втручання у його право власності, що не відповідатиме принципу пропорційності, а також до порушення принципу правової визначеності стосовного іншого спадкоємця, який добросовісно реалізував право на спадкування.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надано.

Представник відповідача – адвокат Хоминська О.С. в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 заперечував проти апеляційної скарги, просив суд її відхилити та залишити без змін рішення суду.

Представник Сновської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача – адвоката Хоминської О.С. та позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 , позивач у справі, та ОСОБА_2 , відповідач у справі, є синами ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.13, 58).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , актовий запис про смерть № 79, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.12), після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Сновської міської ради Чернігівської області №03-13/2309 від 03.06.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований за вказаною адресою на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 56).

За життя ОСОБА_3 розпорядилася своїм майном, склавши заповіт, посвідчений 05 вересня 2008 року приватним нотаріусом Корюківського районного нотаріального округу Дремлюгою Р.М., яким належне на день смерті майно вона заповідала синам – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.57).

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) слідує, що у спадковому реєстрі за № 48387212 знайдено інформацію про заповіт, стан чинний, за № 2557 в реєстрі нотаріальних дій, дата посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_6 місце посвідчення Чернігівська область, Корюківський район, приватний нотаріус Дремлюга Р.М., місце зберігання: приватний нотаріус Дремлюга Р.М., 15300, Чернігівська обл., Корюківський район, м. Корюківка, вул. Шевченка, 81/2-а.

Заповіт є чинним, не скасований, не змінений, що підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), яка наявна в матеріалах спадкової справи.

Отже, сторони у справі є спадкоємцями за заповітом та першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 .

Шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 сплив 18вересня 2024 року.

У встановлений законом шестимісячний строк після відкриття спадщини відповідач ОСОБА_2 06.06.2024 подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті матері, у зв`язку з чим державним нотаріусом Сновської державної нотаріальної контори було заведено спадкову справу № 80/2024.

Листом від 10.07.2025 №480/02-14 Сновська державна нотаріальна контора повідомила ОСОБА_1 про заведення спадкової справи до майна – ОСОБА_3 , що він та ОСОБА_2 є спадкоємцями за заповітом, роз`яснено норми ЦК України щодо спадкування. Крім того, вказано, що ним пропущений строк для прийняття спадщини, встановлений у шість місяців, оскільки не звернувся до нотаріальної контори та не подав заяву про прийняття спадщини у вказаний термін. Роз`яснено про можливість визначення додаткового строку, для подання заяви про прийняття спадщини у судовому порядку, у разі його пропуску з поважних причин. Про намір прийняти спадщину нотаріус прохав повідомити у строк до 20.07.2025, попередивши, що у разі відсутності відповіді, спадкове майно буде видано спадкоємцю за заповітом ОСОБА_2 (а.с. 59). Лист отримано ОСОБА_1 (а.с. 60).

21.07.2025 ОСОБА_1 надіслав заяву до Сновської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с. 62)

Листом від 13.09.2025 №567/02-14 Сновська державна нотаріальна контора повідомила ОСОБА_1 про те, що заяву про прийняття спадщині після смерті матері подано після спливу шестимісячного строку з дня її смерті. Запропоновано звернутися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини і надіслати підтвердження нотаріусу. Також повідомлено, що свідоцтва про право на спадщину будуть видані відповідачу (а.с. 63).

Як вбачається з копії матеріалів спадкової справи №80/2024, на підставі заяви про видачу свідоцтв про право на спадщину відповідач ОСОБА_2 08 листопада 2024 року отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом і за законом після смерті матері, яка складається із земельних ділянок площею 2,2548га та 0,5009га, що розташовані: Чернігівська область, Корюківський район, за межами с. Савинки; 2,5061га та 0,5200га, що розташовані: Чернігівська область, Корюківський район, Савинківська сільська рада (а.с. 72-79).

НОРМИ ПРАВА, ЯКИМИ ВРЕГУЛЬОВАНІ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (стаття 1268 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відтак, якщо спадкоємець пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-то розумність, добросовісність та справедливість.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 3) ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Зазначена правова позиція є сталою у судовій практиці - зокрема, висловлена Верховним Судом України у постановах від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, і підтримана Верховним Судом, зокрема у постановах від 28 лютого 2018 року у справі № 318/1037/15-ц (провадження № 61-4630св18), від 21 жовтня 2019 року у справі № 662/1724/18 (провадження № 61-9300св19), від 24 січня 2020 року у справі № 192/1663/17 (провадження № 61-7193св19), від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18 (провадження № 61-17211св21), від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22 (провадження № 61-8694св23), від 20 березня 2024 року у справі № 545/1231/23 (провадження № 61-16142св23), від 19 грудня 2024 року у справі № 553/6658/22 (провадження № 61-1827св24), від 12 березня 2025 року у справі № 305/2078/23 (провадження № 61-1015св25), від 05 листопада 2025 року у справі № 202/8070/23 (провадження № 61-12227св24).

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, визначеного статтею 1270 ЦК України, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи.

З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємця; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24)).

У постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20), від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 (провадження № 61-9796св22) Верховний Суд наголосив, що суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

При оцінці поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини слід враховувати період від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (пункт 58) зазначила, що суди повинні враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття/відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв`язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (у зв`язку зі своєю спорідненістю зі спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність в нього права на спадкування.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України)..

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що причини пропуску позивачем строку для своєчасного подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини є поважними, оскільки пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, що ґрунтується на вимогах цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності і розумності.

Суд визнав поважними причинами причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини похилий вік та незадовільний стан здоров`я позивача, наявність у нього інвалідності, постійне лікування позивача та перебування його на реабілітації, а також те, що під час військового стану позивач був вимушений виїжджати зі свого місця проживання.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина третя статті 89 ЦПК України).

Визнаючи поважними причини пропуску позивачем строку для своєчасного подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини суд не звернув увагу, на те що матеріали справи не містять доказів їх існування.

Так, вік ОСОБА_1 62 роки (на час відкриття спадщини), він зареєстрований та проживає у м. Києві, що не є значною відстанню до нотаріальної контори м. Сновськ Корюківського району Чернігівської області (216 км).

Спадщину після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1 він мав можливість прийняти у строк до 18.09.2024, у тому числі як спадкоємець першої черги, тому необізнаність про існування заповіту, а також про строки звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, на що вказував позивач у судовому засіданні апеляційного суду, не є поважними причинами їх пропуску.

Правозастосовча практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є незмінною та усталеною.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17, провадження № 61-48230св18, від 11 серпня 2021 року у справі № 720/1079/19, провадження № 61-14663св20, від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18, провадження № 61-13558св19.

Більше того, державним нотаріусом двічі надсилалися листи ОСОБА_1 з приводу спадкування майна після смерті ОСОБА_3 та необхідності повідомлення щодо подальших дій.

Слушними є доводи апеляційної скарги про те, що копії наданих позивачем посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 25.09.2019, інваліда 2 групи від 03.04.2017, констатують наявність пільгового статусу і не доводять існування у позивача труднощів для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Безумовно у вказаної категорії громадян наявні певні хвороби, які потребують періодичного лікування, а також вжиття реабілітаційних заходів.

Водночас, позивач лише перелічує в позовній заяві, що у нього незадовільний стан здоров`я, він постійно лікується та перебуває на реабілітації і не наводить доказів того, що вказані обставини тривали у період часу, який збігався із періодом для подання заяви про прийняття спадщини з 18.03.2024 по 18.09.2024, або більше, до 21.10.2025 (подання заяви про прийняття спадщини).

Безпідставним та недоведеним є посилання позивача на оголошення воєнного стану, а також вимушеного залишення місця проживання, оскільки вказані обставини, які б перешкоджали йому здійснити спадкові права, не підтверджені жодними доказами. Також не наведено чим саме воєнний став зашкодив позивачу звернутися із заявою про прийняття спадщини.

Законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) вказано, що:

«113. Також Велика Палата Верховного Суду відхиляє інші доводи касаційної скарги про те, що у заявника існували додаткові перешкоди для своєчасного подання ним заяви про прийняття спадщини, зокрема догляд за матір`ю, зайнятість на роботі, карантинні обмеження, спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19).

114. Зазначені доводи були предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанцій, які зробили обґрунтовані висновки про те, що наведені позивачем обставини, як-от зайнятість на роботі, карантинні обмеження, догляд за матір`ю, не перешкоджали ОСОБА_7 реалізувати свої спадкові права шляхом подання відповідної заяви про прийняття спадщини, зокрема й через засоби поштового чи електронного зв`язку.

Отже, належних та достатніх доказів, які б беззаперечно свідчили про наявність перешкод для подання такої заяви, позивач до суду не подав. Натомість безпідставне визначення додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента верховенства права та є незаконним втручанням у права відповідача як спадкоємця, який прийняв спадщину».

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

З огляду на обставини справи, що переглядається, а також правові висновки, сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду та інших постановах Верховного суду в аналогічних справах, апеляційний суд констатує, що факт усвідомлення позивачем його права на спадкування за законом як спадкоємця першої черги спадкування поряд із незнанням про існування заповіту, складеного на його ім`я, за умови невжиття ним жодних активних дій щодо встановлення спадкової маси і прийняття спадщини протягом передбаченого ЦК України строку, не свідчить як про порушення принципу свободи заповіту, так і про виникнення в нього об`єктивних обставин, які унеможливили або істотно ускладнили йому своєчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у відведений ЦК України строк.

Суд першої інстанції не врахував, що:

- законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців;

- безпідставне визначення додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента верховенства права та є незаконним втручанням у права відповідача як спадкоємця, який прийняв спадщину;

- об`єктивні та непереборні обставини, які позбавили позивача можливості своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, відсутні.

За таких обставин суд першої інстанції зробив помилковий висновок про задоволення позовних вимог та не врахував усталену судову практику, сформовану Верховним Судом у цій категорії справ.

Згідно із статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм процесуального і матеріального права.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що рішення судом першої інстанції ухвалено без додержання норм матеріального права.

Тому, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд, відповідно, змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята ст.141 ЦПК України).

Враховуючи, що апеляційним судом прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а також те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати за розгляд справи у суді першої інстанції слід віднести на рахунок держави, а понесені ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору за розгляд апеляційної скарги, слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. 259, 268, 367, 374, 376 ч. 1 п. 3, 4, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Сновського районного суду Чернігівської області від 18 травня 2026 року – скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – відмовити.

Компенсувати ОСОБА_2 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, сплачений при подачі апеляційної скарги судовий збір у розмірі 1816, 80 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24.07.2026.

Головуючий: Судді: