Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №522/457/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1247/26

Номер справи місцевого суду: 522/457/26

Головуючий у першій інстанції Циб І. В.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в особі судді Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чередник К.А.,

осіб, які з`явилися до судового засідання:

- ОСОБА_1 ,

- адвоката Подольної Тетяни Альбертівни,

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Подольної Тетяни Альбертівни на постанову судді Приморського районного суду міста Одеси від 06 травня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 561012 від 07.01.2026 року, водій ОСОБА_1 07.01.2025 року об 11:36 год. в м. Одеса, узвіз Віталія Блажка (Маринеско), 18, керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ», д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова, водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Драгер, водій погодився, результат позитивний прилад 0280 тест 1173, результат 0,50 проміле, чим порушив п. 2.9 ПДР. Від керування відсторонений. За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно водія ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Приморського районного суду міста Одеси від 06 травня 2026 року визнано ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, захисник ОСОБА_1 адвокат Подольна Тетяна Альбертівна подала до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Приморського районного суду міста Одеси від 06 травня 2026 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована наступними доводами:

1. Щодо порушення працівниками поліції права на зупинку транспортних засобів. У матеріалах справи відсутні об`єктивні дані на підтвердження того, що у працівників поліції була законна підстава для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Зокрема, у матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху або наявність інших обставин, передбачених статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» як підстав для зупинки транспортного засобу, оскільки до справи не долучено ні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, ні рапорту поліцейського, ні будь-яких інших процесуальних документів, у яких було б зазначено причину зупинки транспортного засобу.

2. Щодо порушення працівниками поліції порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння. З роздруківки на папері показників Драгера "ALCOTEST 7510" прилад ARMF 0280 вбачається, що оператор, тобто особа яка проводила огляд за допомогою спеціального технічного засобу є ОСОБА_2 , а не старший лейтенант ОСОБА_3 , який фактично здійснював такий огляд. Саме працівник поліції Середенко Є.М. склав акт огляду. При цьому, як вбачається з запису нагрудної камери працівника поліції – 474893, ОСОБА_2 огляд на стан сп`яніння водія ОСОБА_1 не проводив, а стояв та спостерігав за подіями. Крім того, ще раз зауважує, що відповідно до п. 2 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735 огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. З огляду на це, вважаємо, що оскільки в роздруківки на папері показників Драгера "ALCOTEST 7510" прилад ARMF 0280 зазначено оператором ОСОБА_2 , а не старший лейтенант ОСОБА_3 , то саме ОСОБА_2 має спеціальні звання щодо огляду на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу. З запису нагрудної камери працівника поліції – 474893 вбачається, що поліцейськими не було роз`яснено водію ОСОБА_1 порядок вищезазначеної процедури, наслідків проходження/відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім того хочемо зауважити, що на запису нагрудної камери працівника поліції – 474893 не видно які цифрові показники були відображені на дисплеї Драгера "ALCOTEST 7510" прилад ARMF 0280 при проведенні вимірювання.

3. Щодо сумнівів у справності Драгера "ALCOTEST 7510" прилад ARMF 0280 та достовірності його показань. Після закінчення вимірювання на відеозапису нагрудної камери працівника поліції – 474893 пролунав однократний звуковий сигнал, що, свідчить про норму випарів алкоголю або про несправність засобу вимірювання. Звертає увагу на невідповідність температури, зафіксованої у роздруківці приладу Драгер "ALCOTEST 7510" прилад ARMF 0280. Так з роздруківки показників Драгера "ALCOTEST 7510" прилад ARMF 0280 вбачається, що вказаний прилад вказував на температуру повітря 19 °C. Проте подія відбувалася взимку – 07.01.2026 року. З мережі Інтернет, а саме з сайту УНІАН: https://www.unian.net/pogoda/news/prognoz pogodi-sichen-2026-chogo-chekati-v-kiyevi-harkovi-dnipri-odesi-i-lvovi-13238445.html#id 1852716097 вбачається, що 07.01.2026 року в Одесі температура повітря становила 4-2°C. Крім того з запису нагрудної камери працівника поліції – 474893 вбачається, що ОСОБА_1 продував технічний прилад Драгер "ALCOTEST 7510" не менше 2 разів, з коротким інтервалом, поки результат показав 0,50 проміле, що з урахуванням невідповідності температурних показників та кількості спроб, викликає сумнів у справності вказаного приладу та в достовірності даного результату.

3. Щодо наявності ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 . Звертає увагу суду, що відповідно у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 561012 від 07.01.2026 року ознаками алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 зазначені запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова. При цьому в Акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (без дати) у ОСОБА_1 зазначено такі ознаки алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Відповідно до матеріалів відеозапису з нагрудної камери працівника поліції 474893 (час 11:44:46 год) ОСОБА_1 було повідомлено про наявні в нього ознаки сп`яніння, а саме: «є запашок з порожнини рота та дуже червоний».

3. Щодо порушень працівниками поліції порядку оформлення адміністративного правопорушення. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 561012 від 07.01.2026 року, складеного старшим лейтенантом ОСОБА_3 вбачається, що до вказаного протоколу додано лише Акт огляду на стан сп`яніння. Отже до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 561012 від 07.01.2026 року не додано: технічний засіб відеозапису з нагрудної камери поліцейського оператора ОСОБА_2 № 471808; пояснення водія ОСОБА_1 ; роздруківку показників Драгера "ALCOTEST 7510" прилад ARMF 0280. З огляду на викладене вище, вважаємо відеозапис № 471808; пояснення водія ОСОБА_1 ; роздруківку показників Драгера "ALCOTEST 7510" прилад ARMF 0280, які долучені УПП в Одеській області до матеріалів адміністративної справи - недопустимими доказами з огляду на те, що їх не було внесено до протоколу серії ЕПР 1 № 561012 від 07.01.2026 року. З відеозапису № 474893 долученого до протоколу вбачається, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 561012 поліцейськими не були роз`яснені права особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, що грубо порушує права ОСОБА_1 , оскільки позбавило особу належного правового захисту, та позбавило особу розуміти наслідки такого притягнення до відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, заслухавши апелянта та його захисника, які з`явилися у судове засідання, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Приписи ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно з`ясувати, чи дійсно особа знаходилася в стані сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовуючи до нього адміністративне стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, з чим погоджується і апеляційний суд.

Слід зазначити, що відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі. Обставини, які зазначені посадовими особами у протоколі про адміністративне правопорушення, повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі.

За приписами ст. 251 КУпАП, тягар доказування доведеності вини особи у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення покладається на уповноважену службову особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, тобто у даному конкретному випадку, на поліцейського.

Апеляційний суд виходить із того, що судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості тощо.

Для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом повторно досліджено докази, що зібранні по справі працівниками поліції.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 561012 від 07.01.2026 року, водій ОСОБА_1 07.01.2025 року об 11:36 год. в м. Одеса, узвіз Віталія Блажка (Маринеско), 18, керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ», д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова, водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Драгер, водій погодився, результат позитивний прилад 0280 тест 1173, результат 0,50 проміле, чим порушив п. 2.9 ПДР. Від керування відсторонений. За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно водія ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно роздруківки (чеку) тесту з газоаналізатора Драгер 7510, з якого встановлено, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 поліцейськими проведений 07.01.2026 року о 11-53 год. з використанням спеціального технічного засобу, а саме газоаналізатора Драгер 7510. Тест № 1173 показав, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат огляду: 0.50 ‰.

Як вбачається з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння поліцейськими проведений за допомогою газоаналізатора Драгер 7510, прилад № ARМF-0280, у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння. Результат огляду на стан сп`яніння склав 0.50 ‰. Під час огляду на стан сп`яніння вівся відеозапис з ПВР 471808, 474893.

Згідно пояснень ОСОБА_1 наданих працівникам поліції на місці події 07.01.2026 року, останній повідомив, що вчора було свято Різдва за вечерею випив 100 г. горілки. Сьогодні він поїхав за родичем з Пастера до Пересипського мосту. Зупинили працівники поліції не через порушення.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано відеозаписи з портативних відеореєстраторів № 471808, 474893 дослідженням яких встановлено, що такі відеозаписи стосуються події, що мала місце 07.01.2026 року, за участі ОСОБА_1 . Даними відеозаписами зафіксовано зупинку працівниками поліції транспортного засобу «MERCEDES-BENZ», д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Працівникам поліції під час спілкування з ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою пристрою Драгер. ОСОБА_1 погодився пройти огляд, результат сп`яніння склав 0.50 ‰. ОСОБА_1 погодився з отриманим результатом, повідомив, що вчора вживав алкогольні напої, від огляд на стан сп`яніння у лікарні відмовився. Працівниками поліції було відсторонено ОСОБА_1 від права керування транспортним засобом, роз`яснено права передбачені ст. 268 КУпАП та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При розгляді справи апеляційний суд виходить з наступного.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З положень ст. 266 КУпАП вбачається, що особи, які керують, зокрема транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння. Огляд особи, яка керувала, зокрема транспортним засобом, на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала, зокрема транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан сп`яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. У разі відсторонення особи від керування, зокрема транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.

Аналогічні положення, але з більш детальним врегулюванням дій поліцейського під час огляду водія на стан сп`яніння, містяться в Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (далі – Порядок № 1103) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та Міністерством охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі – Інструкція № 1452/735).

Зокрема, положення п. 2, 3, 5 Порядку № 1103 встановлюють, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Положенням п. 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

За приписами п. 3 - 5 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Згідно п. 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього Закону віднесено застосування засобів відеозапису.

Підпунктом 1 п. 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі – Інструкція № 1026) передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази, як кожний окремо, так і в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що зібрані в справі докази відображають обставини, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються між собою і не викликають суперечностей у їх відповідності фактичним обставинам справи, тобто є належними, допустимими і достатніми для підстав вважати, що 07.01.2026 року, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції допущено порушення право на зупинку транспортних засобів, апеляційний суд до уваги не бере та звертає увагу на те, що у будь-якому випадку, причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не може свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею.

При цьому, факт керування підтверджено матеріалами справи, а саме особистими поясненнями ОСОБА_1 , наданими під час складання протоколу, так і на відеозаписі зафіксовано, що останній факт керування не заперечував.

Щодо доводів апеляційної скарги про розбіжність ознак сп`яніння зазначених у протоколі та акті та не повідомлення поліцейськими про їх наявність, апеляційний суд зазначає наступне.

Законом не передбачено проведення окремого огляду для виявлення ознак сп`яніння, такі ознаки встановлюються під час спілкування водія із поліцейськими та констатуються за внутрішнім переконанням поліцейського. Отже, спростування або підтвердження перебування водія в стані сп`яніння, відбувається не через оспорювання наявності ознак, а за рахунок проведення відповідного огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, що і було запропоновано ОСОБА_1 , який пройшов огляд, на місці зупинки транспортного засобу, за результатами огляду встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №561012 від 07.01.2026 року такі ознаку сп`яніння як - запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова, а у Акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів - запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, не може слугувати підставою для спростовання відсутності факту сп`яніння або скасування відповідної постанови, оскільки факт сп`яніння ОСОБА_1 , підтверджено належними доказами.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що температура, зазначена в результатах огляду водія на стан сп`яніння, не відповідала реальній, що ставить під сумнів справність приладу, апеляційний суд до уваги не бере.

Відбір проби повітря, що видихає особа, та результат тестування здійснюється приладом «Драгер» автоматично, у разі будь-яких порушень під час відбору пристрій зазначає про помилку. Як вбачається із відеозапису подій, будь-яких порушень інструкції допущено не було, газоаналізатор показав результати тестування без будь-яких помилок, які у подальшому були роздруковані поліцейськими.

При цьому суд враховує, що прилад «Драгер» не є приладом по вимірюванню температури повітря. Відповідно, поточна робоча температура для приладу може відрізнятись від зовнішніх погодних умов. Таким чином, температура навколишнього середовища не буде співпадати з показником температури приладу з наведених причин та жодним чином не впливатиме на результати тестування і це не свідчить про його непридатність. Згідно з Інструкцією з експлуатації газоаналізатора «Драгер 7510», визначено умови навколишнього середовища при експлуатації даного приладу: робоча температура: від - 5 до +50°С. При вимірюванні приладом «Drager 7510» він може певний час не показувати точне значення температури, якщо до прикладу він зберігався у салоні чи багажнику автомобіля при іншій температурі та безпосередньо перед вимірюванням був перенесеним назовні. З вище наведеного не слідує, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився несправним газоаналізатором.

Доводи апеляційної скарги щодо сумнівності результатів огляду апеляційний суд вважає безпідставним із врахуванням показника приладу за наслідками огляду ОСОБА_1 , з якого вбачається, що вміст алкоголю в організмі останнього був значним 0,50‰, що виключає можливість похибки приладу.

При цьому, судом першої інстанції було задоволено клопотання захисника та за запитом суду від 03.03.2026 року витребувано з УПП в Одеській області наступну інформацію: сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки «Drager», який був використаний екіпажем при огляді ОСОБА_1 ; інструкцію до приладу «Drager», який був використаний екіпажем при огляді ОСОБА_1 ; дані щодо повірки газоаналізатора «Drager Alcotest 7510» серійний номер ARMF-0280.

На виконання вказаного запиту УПП в Одеській області було направлено до суду копію декларації про відповідність №СДІ-0710-ЗВТ від 05.08.2019 року; копію настанови з експлуатації Газоаналізатора «Dager Alcotest 7510OIM»; копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П51 QM 149710324 від 03.10.2024 року; копію свідоцтва № П51 QM 140510325 від 02.10.2025 року; копію відомості про операції «Сервісне технічне обслуговування», «Градуювання», «Повірка».

Таким чином було встановлено, що відповідно до даних свідоцтва про повірку газоаналізатор алкотестер «Drager Alcotest 7510» прилад Drager Alcotest 7510» прилад ARLM-0391», встановлено, що даний засіб вимірювальної техніки відповідає встановленим вимогам.

Дане свідоцтво чинне до 02.10.2026 року, тобто на момент проведення огляду ОСОБА_1 пристрій пройшов повірку та згідно роздруківки результатів тесту датою останнього градуювання є 02.10.2025 року, яке чинне протягом року.

Апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що особі не були роз`яснені її права, суд вважає неспроможними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи. Зокрема, у протоколі серії ЕПР1 №561012 від 07.01.2026 року наявний особистий підпис ОСОБА_1 , який засвідчує ознайомлення з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Будь-яких зауважень щодо порушення процедури оформлення матеріалів або нероз`яснення прав під час підписання протоколу від особи не надходило.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, що зроблені в постанові суду першої інстанції, оскільки зведені лише до незгоди з висновками суду першої інстанції без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, наявних в матеріалах справи.

Отже, приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні за ст. 130 ч. 1 КУпАП, а тому висновок суду першої інстанції про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є законним та обґрунтованим, тому немає підстав для скасування або зміни постанови суду.

Позиція скаржника , яку він висловив в апеляційній скарзі, та процесуальна поведінка апелянта, пов`язана з наданням ним пояснень, які не підтверджені належними і достатніми доказами не узгоджуються з дійсними обставинами справи, розцінюються апеляційним судом, як спосіб самозахисту від відповідальності за вчинене правопорушення.

При визначені виду та міри адміністративного стягнення, судом були додержані вимоги ст. 33 КУпАП.

Так, з постанови суду вбачається, що при визначенні розміру штрафу та строку позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, судом першої інстанції були враховані характер скоєного правопорушення, особа правопорушника, в зв`язку з чим судом першої інстанції було визначене адміністративне стягнення у виді розміру штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, як єдиного безальтернативного адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 130 ч. 1 КУпАП, яке підлягає застосуванню.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов до висновку, що не вбачається підстав для скасування або змінення постанови суду.

У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

На підставі викладеного й керуючись ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Подольної Тетяни Альбертівни - залишити без задоволення.

Постанову судді Приморського районного суду міста Одеси від 06 травня 2026 року - залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено: 27.07.2026 року.

Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе