Вирок від 23 липня 2026 р. у справі №506/278/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 11-кп/813/775/26

Справа № 506/278/25

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_9 на вирок Красноокнянського районного суду Одеської області від 24 березня 2025 року в рамках кримінального провадження №12025166180000074, внесеного до ЄРДР 08.02.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Топали, Красноокнянського району, Одеської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, маючого базову середню освіту, офіційно непрацюючого, раніше судимого: 21.11.2023 року Красноокнянським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді арешту строком 4 місяці 10 днів, ухвалою Красноокнянського районного суду Одеської області від 15.07.2024 року покарання замінено на 8 місяців 20 днів пробаційного нагляду,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 389 КК України,-

установив:

Зміст оскарженого судового рішення.

Оскаржуваним вироком ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, та призначено покарання у виді 1 (одного) року 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

Відповідно до оскаржуваного вироку, ОСОБА_8 , котрий є засудженим вироком Красноокнянського районного суду Одеської області від 21.11.2023 (справа № 506/148/23, провадження № 1-кп/506/36/23) за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді арешту строком на 4 місяці 10 днів, який набрав законної сили 21.12.2023. Ухвалою Красноокнянського районного суду Одеської області від 15.07.2024 засудженому ОСОБА_8 замінено невідбуту частину строку основного покарання у виді 4 місяців 10 днів арешту на 8 місяців 20 днів пробаційного нагляду та відповідно до п. п. 1, 2, 3 ч. 2 та п. 3 ч. 3 ст. 59-1 КК України на останнього покладено такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватись або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутись до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу), яка набрала законної сили 23.07.2024. Подільським районним сектором № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області 06.08.2024 засудженого ОСОБА_8 поставлено на облік осіб засуджених до покарання у виді пробаційного нагляду органу з питань пробації. Засуджений ОСОБА_8 16.10.2024 під особистий підпис ознайомився з порядком та умовами відбування покарання, обов`язками покладеними на нього судом та попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 389 КК України за ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, а також повідомлений про дні явки на реєстрацію першу середу кожного місяця, тобто йому необхідно було прибути 04.12.2024, 01.01.2025, 05.02.2025, 05.03.2025 до Подільського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області за адресою: Одеська область, Подільський район, селище Окни, вулиця Соборна, 31, але останній без поважних причин в указані дати та надалі до уповноваженого органу з питань пробації не з`явився. Таким чином, у ОСОБА_8 виник протиправний намір на ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду в період з 04.12.2024 року по 05.03.2025 року. Реалізуючи свій протиправний намір, направлений на ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, ОСОБА_8 , усвідомлюючи свої дії, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з метою уникнення покарання суду, з особистих мотивів, в порушення ч. 4 ст. 49-1 КВК України, будучи обізнаним про дні явки на реєстрацію першу середу кожного місяця та попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, умисно, без поважних причин в період з 04.12.2024 по 05.03.2025 на реєстрацію у визначені дати, а саме 04.12.2024, 01.01.2025, 05.02.2025, 05.03.2025 до Подільського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області за адресою: Одеська область, Подільський район, селище Окни, вулиця Соборна, 31, жодного разу не з`явився, тобто систематично не виконував обов`язки засудженого, передбачені статтею 49-1 КВК України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_8 та правильності кваліфікації його дій, прокурор Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що вирок суду підлягає скасуванню в частині призначеного покарання з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування закону, який не підлягав застосуванню, оскільки суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_8 вчинив інкримінований кримінальний проступок до повного відбуття покарання, призначеного за попереднім вироком, і не застосував положення ст. 71, 72 КК України, тобто не призначив покарання за сукупністю вироків.

На підставі викладеного прокурор просить скасувати оскаржуваний вирок в частині призначеного покарання та ухвалити у цій частині новий вирок, яким ОСОБА_8 вважати засудженим за ч. 3 ст. 389 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі.

На підставі ч.1,4 ст.71, п.5 ч.1 ст.72 КК України, до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Красноокнянського районного суду Одеської області від 21.11.2023 року, і остаточно призначити покарання ОСОБА_8 у виді 1 (одного) року 7 (сім) місяців обмеження волі.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Позиції учасників судового розгляду.

Прокурор ОСОБА_6 підтримала вимоги апеляційної скарги і просила її задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник – адвокат ОСОБА_7 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора і просили залишити її без задоволення.

Заслухавши судцю-доповідача, виступ учасників судового засідання; дослідивши матеріали провадження та вимоги апеляційних скарг, апеляційний суд доходить таких висновків.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Системний аналіз вироку суду першої інстанції показав, що оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам кримінального процесуального закону відповідає не у повному обсязі з огляду на наступне.

Враховуючи те, що висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку та правильність кваліфікації його дій ніким із учасників провадження в апеляційному порядку не оскаржується, колегія суддів не вбачає підстав для їх перегляду та констатує, що його дії правильно кваліфіковані судом за ч.3 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Водночас, що стосується тверджень прокурора про допущення судом першої інстанції неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Згідно з положеннями ст. 65 КК суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Для застосування закріплених у ч. 1 ст. 71 КК правил призначення покарання за сукупністю вироків законодавець визначає сукупність двох обов`язкових умов, що мають бути встановлені в їх нерозривній єдності:1) момент вчинення кримінального правопорушення засудженим «після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання» за попереднім вироком; 2) наявності невідбутої частини покарання (основного та/або додаткового) за попереднім вироком на момент, визначений у ч. 1 ст. 71 КК, момент призначення судом покарання за новим вироком (з огляду на те, що правило про приєднання невідбутої частини покарання адресоване саме суду, який постановлятиме новий вирок).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 раніше судимий 21.11.2023 року вироком Красноокнянського районного суду Одеської області за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді арешту строком 4 місяці 10 днів, яке ухвалою Красноокнянського районного суду Одеської області від 15.07.2024 року замінено на 8 місяців 20 днів пробаційного нагляду.

За оскаржуваним вироком ОСОБА_8 визнаний винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст. 389 КК України, яке він вчинив у період з 04.12.2024 по 05.03.2025, тобто після ухвалення Красноокнянським районним судом Одеської області вироку від 21.11.2023 року, покарання за яке повністю невідбуте.

З огляду на викладене, апеляційний суд констатує, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив нове кримінальне правопорушення, не відбувши покарання за попередніми вироками. Такими чином, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 слід було застосовувати положення ст.71 КК України.

Таким чином, суд першої інстанції при призначені ОСОБА_8 покарання, не застосував положення ст. ст. 71, 72 КК України, які у даному випадку підлягають обов`язковому застосуванню та призначенню ОСОБА_8 остаточного покарання за сукупністю вироків. Наведені порушення призвели до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягає застосуванню, у зв`язку з чим вирок підлягає скасуванню в частині призначеного покарання з ухваленням у цій частині нового вироку, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409, п. 1 ч. 1 ст. 413 та п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 421 КПК України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

Попереднім вироком ОСОБА_8 призначено покарання у виді арешту строком 4 місяці 10 днів, яке на підставі ухвали Красноокнянського районного суду Одеської області від 15.07.2024 року замінено на 8 місяців 20 днів пробаційного нагляду, яке ним не відбуто, тому, виходячи з правил, передбачених п.5 ч.1 ст. 72 КК України, наявність невідбутої частини покарання за попереднім вироком становить 8 місяців 20 днів обмеження волі.

Згідно ч.4 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок частково та ухвалити новий вирок.

Згідно п. 4 ч. 1, ст. 409, п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що полягає у незастосуванні закону, який підлягає застосуванню.

Зважаючи на вищевказане, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а оскаржуваний вирок - скасуванню в частині призначення покарання.

Керуючись ст. ст. 24, 370, 372, 376, 404, 405, 407,409,413,420,421 532, 615 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_9 - задовольнити.

Вирок Красноокнянського районного суду Одеської області від 24 березня 2025 року в рамках кримінального провадження №12025166180000074, внесеного до ЄРДР 08.02.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 389 КК України, - скасувати в частині призначення покарання.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_8 , вважати засудженим за ч.3 ст. 389 КК України до покарання у виді 1 (одного) року 6 (шість) місяців обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Красноокнянського районного суду Одеської області від 21.11.2023 року, з урахуванням ухвали Красноокнянського районного суду Одеської області від 15.07.2024 року, і остаточно призначити покарання ОСОБА_8 у виді 1 (одного) року 7 (сім) місяців обмеження волі.

Строк відбування покарання відраховувати з дня приведення вироку до виконання.

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирав законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим у той самий строк з дня отримання копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору, інші учасники судового провадженням мають право отримати його в суді.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_10 ОСОБА_4 ОСОБА_3