Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №522/3493/25-Е — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/6041/26

Справа № 522/3493/25-Е

Головуючий у першій інстанції Абухін Р. Д.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О. Ю., Кострицького В.В.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 ,

на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2026 року,

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів, в обґрунтування якого зазначила, що 14.06.2012 року між сторонами був укладений шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис №739, який рішенням Приморського районного суд м. Одеси від 25.10.2017 року розірвано. У позивача з відповідачем є двоє спільних дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11.10.2022 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов`язано ОСОБА_2 сплачувати аліменти на утримання двох неповнолітніх доньок: ОСОБА_4 у розмірі 6 300,00 грн та ОСОБА_5 у розмірі 5 700,00 грн щомісячно, починаючи з 15.07.2021 року, до досягнення дітьми повноліття. Одеський апеляційний суд постановою від 16.02.2023 року змінив рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.10.2022 року, зменшивши розмір стягнутих аліментів до 4 000,00 грн на кожну дитину. На виконання рішення суду Малиновським (Хаджибейським) відділом державної виконавчої служби в м. Одесі відкрито виконавче провадження №71976764 від 12.06.2023 року щодо стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання двох неповнолітніх доньок, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , по 4 000,00 грн щомісячно кожній. У відповідача наявна значна сума заборгованості щодо обох доньок, він систематично ухиляється від виконання рішення суду щодо сплати аліментів, що призводить до відсутності виплат або їх суттєвих прострочень. Впродовж 20 місяців, починаючи з червня 2023 року, відповідач був зобов`язаний сплачувати 8 000,00 грн щомісячно, а після досягнення ОСОБА_6 повноліття – 4 000,00 грн. Несплата та несвоєчасна сплата відповідачем аліментів спричинили накопичення значної суми заборгованості, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів за ВП №71976764 від 05.02.2025 року. Незважаючи на рішення суду та виконавче провадження ОСОБА_2 нехтував своїми обов`язками щодо утримання двох своїх неповнолітніх доньок, що змусило позивача самостійно покривати витрати на утримання та повноцінний розвиток дітей. Загальна сума пені за весь період склала 65 106,00 грн.

ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 неустойку в розмірі 65 106,00 грн, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 7 200,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 24.02.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів задовольнив. Стягнув з ОСОБА_2 неустойку на користь ОСОБА_1 в розмірі 65 106,00 грн. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн. Компенсував за рахунок держави судові витрати.

Суд першої інстанції виходив з того, що на виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.10.2022 року у справі №522/13284/21, зміненого постановою Одеського апеляційного суду від 16.02.2023 року Малиновським (Хаджибейським) відділом державної виконавчої служби в м. Одесі відкрито виконавче провадження №71976764 від 12.06.2023 року щодо стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання двох неповнолітніх доньок – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 4000 грн щомісячно кожній.Суд зазначив, що зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця. Відповідно до вимог ст.196 СК України позивач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. При цьому, суд не прийняв до уваги доводи представника відповідача про відсутність вини відповідача у сплаті аліментів, оскільки погіршення фінансового стану не виключають вину боржника. Суд дійшов висновку, що є всі підстави вважати, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач заборгував позивачу аліменти і одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, у зв`язку з чим ухвалив рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24.02.2026, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не надав оцінки запереченням проти позову, поданих відповідачем. Так, 10.02.2026 представник відповідача звернувся до суду з письмовими поясненнями, в яких зазначив, що згідно з відповіддю Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі від 09.02.2026 №31631 на адвокатський запит, 18.12.2023 виконавчою службою винесено постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 34 800,00 грн за заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №71976764. Тобто, відповідача уже було притягнуто до юридичної відповідальності за той же період часу, за котрий позивач намагається його притягнути до цивільної відповідальності. Крім того, суд залишив поза увагою його доводи про те, що на виконанні у Хаджибейському ВДВС у місті Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) крім виконавчого провадження №71976764 з примусового виконання виконавчого листа №522/13284/21 від 29.032023, на яке як на доказ розміру заборгованості зі слати аліментів посилається позивач, знаходилося ще одне виконавче провадження №70501597 з примусового виконання виконавчого листа №522/13284/21 від 22.11.2022, в рамках якого у серпні 2023 ОСОБА_2 було сплачено аліменти у розмірі 32 000,00 грн. Таким чином, за судовими рішеннями у цивільній справі №522/1328/21 на стадії виконавчого провадження з ОСОБА_2 відбулося подвійне стягнення аліментів на утримання дітей (по виконавчому провадженню №70501597 і №71976764). Виконавча служба у своїй відповіді зазначає, що 14.08.2023 у виконавчому провадженні №70501597 було зараховано кошти у розмірі 32 000,00 грн. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2025 визнано виконавчий лист від 22.11.2022 таким, що не підлягає виконанню (виконавче провадження №7050597). Кошти, стягнуті у серпні 2023 у розмірі 31 731,00 грн були враховані по виконавчому провадженню №71976764 при здійсненні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів тільки 27.01.2026.

Скаржник наголошує, що відповідно до довідки МСЕК серія 12 ААД №367888 від 18.12.2024 та пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серія ААО від 03.07.2025 ОСОБА_2 є особою з інвалідністю другої групи загального захворювання. Основним джерелом існування для нього є пенсія по інвалідності, розмір якої 3 000,00 грн. Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 04.08.2025 №15553, усі сукупні доходи ОСОБА_2 з червня 2023 по січень 2025 значно менші, ніж сума сплачених ним аліментів на утримання своїх неповнолітніх дітей. На даний час заборгованості зі сплати аліментів не існує, відповідач переплатив їх у розмірі 29 968,54 грн, що свідчить про пошук відповідачем різних джерел доходу для утримання своїх дітей. Скаржник наголошує, що заборгованість виникла не з його вини. Крім того, у позові та у рішенні зазначено про різні суми заборгованості, в то час як розмір неустойки (пені) не повинен перевищувати суму заборгованості.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.04.2026 року відкрито апеляційне провадження та ОСОБА_1 роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали та апеляційної скарги, який за формою і змістом має відповідати ст. 360 ЦПК України.

ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження від 03.04.2026 року отримав 08.04.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Мандриченко Ж. В. копію ухвали про відкриття провадження від 03.04.2026 року отримав 14.05.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження від 03.04.2026 року отримала у відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України.

Від представника ОСОБА_1 – адвоката Мандриченко Ж. В. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого сторона позивач просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки доводи відповідача є необґрунтованими. Позивач виділяє три періоди стягнення аліментів: 1) з липня 2021 по лютий 2023 включно (пов`язаний з набранням законної сили постанови Одеського апеляційного суду від 15.02.2023 у справі №522/13284/2); 2) з березня 2023 по травень 2023 включно (період, за який відповідач вчасно сплачував аліменти); 3) з червня 2023 по січень 2025 включно (період, за який позивачкою заявлено до стягнення неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у справі у розмірі 65 106,00 грн). Позивач наголошує, що розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за визначений період здійснювався на підставі відомостей розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за ВП №71976764 від 05.02.2025, що був отриманий від Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса). Водночас, відповідно до вірного арифметичного розрахунку неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з червня 2023 по січень 2025 року включно, здійсненого з урахуванням практики ВС: сукупний розмір заборгованості відповідача зі сплати аліментів за визначений період становив 108 000,00 грн, безпосередній розмір неустойки (пені) обчислений відповідно до вимог ст. 196 СК України, згідно яких неустойка (пеня) не може перевищувати 100 % заборгованості з урахуванням фактичної кількості днів прострочення станом на 31.01.2025 становив 99 400,00 грн. Первісно позовні вимоги заявлені у розмірі 65 106,00 грн, тому суд першої інстанції відмовив позивачу у прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог, поданого з урахуванням уточненого розрахунку неустойки (пені), роз`яснив про право на звернення з окремою позовною заявою та відповідно правомірно стягнув з відповідача за визначений період неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 65 106,00 грн. Крім того, державним виконавцем накладався штраф на заборгованість зі сплати аліментів за період з 15.07.2021 по 18.12.2023, яка становила 116 000,00 грн й відповідала розміру аліментів, що підлягав сплаті відповідачем на утримання однієї неповнолітньої дитини, а у даній справі неустойка (пеня) заявлена за період заборгованості з червня 2023 по січень 2025 включно. До того ж, з липня 2021 по грудень 2023 враховувався розмір аліментів, що підлягав сплаті відповідачем на утримання двох дітей і становив 8 000,00 грн, а з січня 2024 по січень 2025 включно враховувався розмір аліментів на утримання однієї дитини – 4 000,00 грн. Сума заборгованості у розмірі 53 266,00 грн станом на лютий 2025 є сумою заборгованості, визначеною виконавцем у межах ВП №71976764 з урахуванням здійснених платежів та порядку їх зарахуванням та не є сумою, тотожній сукупному розміру заборгованості зі сплати аліментів за період з червня 2023 по січень 2025. Посилання відповідача на сплату аліментів у серпні 2023 у межах іншого виконавчого провадження не спростовує правильності висновків суду щодо наявності вини відповідача у виникненні заборгованості зі сплати аліментів та правомірності нарахування неустойки (пені), погіршення матеріального стану відповідача теж не виключають його вину. Позивач наголошує, що з урахуванням фактичної кількості днів прострочення станом на 31.01.2025 розмір неустойки (пені) становить 99 400,00 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.06.2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 65106 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 х 30 = 90 840,00 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.

Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що на виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.10.2022 року у справі №522/13284/21, зміненого постановою Одеського апеляційного суду від 16.02.2023 року Малиновським (Хаджибейським) відділом державної виконавчої служби в м. Одесі відкрито виконавче провадження №71976764 від 12.06.2023 року щодо стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання двох неповнолітніх доньок – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 4000 грн щомісячно кожній. Суд зазначив, що зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця. Відповідно до вимог ст.196 СК України позивач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. При цьому, суд не прийняв до уваги доводи представника відповідача про відсутність вини відповідача у сплаті аліментів, оскільки погіршення фінансового стану не виключають вину боржника. Суд дійшов висновку, що є всі підстави вважати, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач заборгував позивачу аліменти і одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, у зв`язку з чим ухвалив рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому 14.06.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції шлюбі, який рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25.10.2017 року по справі №522/17060/17 розірвано.

Сторони є батьками двох дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 27 грудня 2005 року) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 26 серпня 2015 року).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11.10.2022 по справі №522/13284/21 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх доньок у твердій грошовій сумі ОСОБА_4 , 6300 гривень та ОСОБА_5 , 5700 гривень, щомісячно, починаючи з 15 липня 2021 року, та до досягнення дітьми повноліття. Допущено негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного суду від 15.02.2023 апеляційну скаргу адвоката Уртаєва Олега Ігоровича, який діє від імені ОСОБА_2 , задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.10.2022 року змінено в частині розміру аліментів стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей, зменшено суму стягнення на аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 6 300,00 грн до 4 000,00 грн, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 5 700,00 грн до 4 000,00 грн щомісячно з 15 липня 2021 року та до досягнення дітьми повноліття. В решті рішення суду залишено без змін.

Постановою державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Рубана О. В. від 12.06.2023 відкрито виконавче провадження №71976764 з виконання виконавчого листа №522/13284/21, виданого 29.03.2023 Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання двох неповнолітніх доньок у твердій грошовій сумі ОСОБА_4 4000 грн та ОСОБА_5 4000 грн щ омісячно.

Відповідно до листа Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) за вих. №155057 від 17.09.2025, на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №70501597 з примусового виконання виконавчого листа №522/13284/21, виданого 22.11.2022 Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання двох неповнолітніх доньок у твердій грошовій сумі ОСОБА_4 4000 грн та ОСОБА_5 4000 грн щомісячно, починаючи з 15.07.2021 та до досягнення дітьми повноліття. Виконавче провадження відкрито 07.12.2022 та станом на 16.09.2025 знаходиться на примусовому виконанні. Станом на 01.09.2025 заборгованість по виконавчому провадженню складає 288 269,00 грн.

Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 04.12.2025 по справі №522/13284/21 визнав виконавчий лист по виконавчому провадженню №70501597, виданий Приморським районним судом м. Одеси 22.11.2022 по справі №522/13284/21 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання двох неповнолітніх доньок у твердій грошовій сумі ОСОБА_4 6 300,00 грн та ОСОБА_5 5 700,00 грн щомісячно, починаючи з 15.07.2021 та до досягнення дітьми повноліття таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 9 ст. 7 СК України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. 5 ст. 155 СК України).

Положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 196 СК України визначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження». Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) – це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (ч. 3 ст. 195 СК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Такий правовий висновок щодо порядку обчислення пені у разі виникнення заборгованості зі сплати аліментів викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 року у справі №661/905/19 вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 ч. 1 ст. 196 СК України можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України.

При цьому, стягнення пені, передбаченої абзацом 1 ч. 1 ст. 196 СК України можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.

Звертаючись до суду із позовними вимогами, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 неустойку по сплаті аліментів за період з червня 2023 по січень 2025 року, яка визначена у розмірі 65 106,00 грн, що відображено у проведеному нею розрахунку.

Як уже зазначалось, постановою Одеського апеляційного суду від 15.02.2023 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.10.2022 року змінено в частині розміру аліментів стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей, зменшено суму стягнення на аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 6 300,00 грн до 4 000,00 грн, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 5 700,00 грн до 4 000,00 грн щомісячно з 15 липня 2021 року та до досягнення дітьми повноліття.

Отже, з урахуванням того, що рішення суду про стягнення аліментів було предметом апеляційного перегляду саме за ініціативою ОСОБА_2 , колегія судів приходить до висновку, що відповідач був достеменно обізнаним про наявність обов`язку щодо зобов`язання утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, проведеного державним виконавцем станом на 05.02.2025 заборгованість відповідача з липня 2021 по лютий 2023 лише зростала та аліментні зобов`язання відповідачем не виконувались. Після сплати 160 000,00 грн у березні 2023 року, 8 000,00 грн у квітні 2023 та 8 000,00 грн у травні 2023, заборгованість відповідача зі сплати аліментів знову продовжувала накопичуватись, після чого відповідач здійснив дві оплати по 3 367,00 грн – у грудні 2023 та січні 2024. Опісля, відповідачем проведено погашення заборгованості у травні 2024 у розмірі 8 000,00 грн, у липні 2024 у розмірі 8 000,00 грн, у серпні 2024 у розмірі 20 000,00 грн, у жовтні 2024 у розмірі 12 000,00 грн, у грудні 2024 у розмірі 12 000,00 грн.

Колегія суддів вважає слушними доводи скаржника про неврахування позивачем при розрахунку заборгованості суми у розмірі 31 731,00 грн, яка була сплачена у серпні 2023 року, виходячи з наступного.

Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 04.12.2025 року визнав таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист (виконавче провадження 70501597) від 22.11.2022 року, виданий Приморським районним судом м. Одеси по цивільній справі № 522/13284/21 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання двох неповнолітніх доньок у твердій грошовій сумі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 6 300,00 грн та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - 5 700,00 грн щомісячно, починаючи з 15 липня 2021 року до досягнення дітьми повноліття.

У листі Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09.02.2026 року зазначається, що відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень міститься інформація про виконавче провадження № 70501597 та № 71976764 з виконання виконавчого листа № 522/13284/21 виданого Приморським районним судом м. Одеси. У виконавчому провадженні № 71976764, 18.12.2023 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 116000 грн, у виконавчому провадженні № 70501597 14.08.2023 року зараховано кошти у розмірі 32000 грн. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2025 року № 522/13284/21, визнано виконавчий лист (АСВП № 70501597) від 22.11.2022 року таким, що не підлягає виконанню, що є підставою для закінчення виконавчого провадження згідно п. 10 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Кошти стягнуті у серпні 2023 року на користь стягувача у розмірі 31731 грн врахувати по АСВП 71976764 при здійсненні розрахунку заборгованості зі сплаати аліментів. Кошти були враховані 27.01.2026 року на виконавче провадження 71976764.

Зазначені обставини свідчать про те, що 14.08.2023 року ОСОБА_2 в рахунок сплати аліментів сплачені кошти у розмірі 31731 грн.

У розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у ВП № 71976764 станом на 05.02.2025 року здійсненого державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса ПМУМЮ (м. Одеса) Полуяновим В.К. зазначено, що заборгованість зі сплати аліментів станом на липень 2023 року становить 24000 грн, на серпень 2023 року – 32000 грн, вересень 40000 грн.

Колегія суддів вважає, що сплачені відповідачем 14.08.2023 року аліментів у розмірі 31731 грн, які не зазначені державним виконавцем у розрахунку заборгованості від 05.02.2025 року, підлягають урахуванню при здійсненні розрахунку неустойки (пені) по аліментам.

Ураховуючи розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у ВП № 71976764 станом на 05.02.2025 року, за яким позивачем здійснено розрахунок неустойки (пені) по аліментам, та сплату відповідачем 14.08.2023 року аліментів у розмірі 31731 грн, то колегія суддів вважає, що розмір неустойки (пені) по аліментам станом за період з червня 2023 року по січень 2025 року становить 45666 грн, виходячи із наступного розрахунку:

за червень 2023 року – 3520 грн (8000 грн х 1% х 44 дн. по 14.08.2023 року);

за липень 2023 року – 1040 грн (8000 грн х 1% х 13 дн. по 14.08.2023 року)

за серпень 2023 року – відсутня заборгованість у зв`язку із здійсненням платежу 14.08.2023 року.

за вересень 2023 року – 40800 грн (8000 грн х1% х 510 дн.);

за жовтень 2023 року - 38320 грн (8000 грн х1% х 479 дн.);

за листопад 2023 року – 35920 грн (8000 грн х1% х 449 дн.).

за грудень 2023 року – 33340 грн (4633 грн х1% х 418 дн.).

за січень 2024 року – 2449,71 грн (633 грн х1% х 387 дн.).

Ураховуючи положення ст. 196 СК України, які передбачають, що розмір пені не може бути більше 100 відсотків заборгованості, то сума пені за період з червня 2023 року по січень 2024 року становить 33826 грн ( 3520 грн + 1040 грн + 8000 грн + 8000 грн + 8000 грн + 4633 + 633 грн).

Здійснений позивачем розрахунок неустойки (пені) по аліментам за період з лютого 2024 року по січень 2025 року відповідачем не спростований, власного розрахунку відповідачем не надано. За вказаний період розмір неустойки (пені) по аліментам становить 11840 грн.

Доводи ОСОБА_2 про неможливість притягнення його двічі до відповідальності за одне й те ж порушення, тобто за наявність заборгованості зі плати аліментів, підлягають відхиленню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 196 СК України у разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно постанови державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Рубана О. В. по виконавчому провадженню №71976764 від 18.12.2023 про накладення штрафу на боржника ОСОБА_2 на користь стягувача у розмірі 30 % суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 34 800,00 грн у зв`язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки та становить 116000 грн.

Виходячи із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, який враховувався державним виконавцем при винесенні постанови від 18.12.2023 про накладення штрафу на боржника ОСОБА_2 за період червень - листопад 2023 року заборгованість зі сплати аліментів у ВП № 71976764 становила 48000 грн. За вказаною заборгованістю штраф у розмірі 30% становить 14400 грн.

В матеріалах справи відсутні докази прийняття державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса ПМУМЮ (м. Одеса) постанови про накладення на ОСОБА_2 штрафу в порядку ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з наявністю заборгованості у період з січня 2024 року по січень 2025 року.

Різниця між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" за період з червня 2023 року по листопад 2023 року складає 33600 грн (48000 грн – 14440 грн).

За період з червня 2023 року по листопад 2023 року розмір неустойки (пені) по аліментам складає 28560 грн.

Зазначені обставини свідчать про те, що розмір неустойки (пені) по аліментам за період з червня 2023 року по листопад 2023 року не перевищує різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Щодо доводів про відсутність вини відповідача, то колегія суддів зазначає, що заборгованість зі сплати аліментів, на яку позивачем нараховано пеню, виникла у період з червня 2023 по січень 2025 включно, в той час, відповідачу ОСОБА_2 видане пенсійне посвідчення 03.07.2025 року, про що свідчить копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_4 , виданого Пенсійним фондом України, в якому зазначено вид пенсії по інвалідності 2 гр. загальне захворювання. У письмових пояснень відповідач посилається на те, що відповідно до довідки МСЕК серія 12ААД № 367888 від 18.12.2024 року та пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_4 є особою з інвалідністю другої групи загального захворювання.

Відповідачем не спростовано презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

Колегія суддів зауважує, що позивач звертаючись до суду просила стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 7200 грн. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн. Апеляційна скарга не містить окремих доводів в частині витрат на правничу допомогу.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_2 неустойки на користь ОСОБА_1 з 65 106 до 45666 грн.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2026 року змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_2 неустойки на користь ОСОБА_1 з 65 106 до 45666 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текс постанови складено 23 липня 2026 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді О.Ю. Карташов

В.В. Кострицький