Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №742/3750/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/766/26

Єдиний унікальний № 742/3750/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання Рубан Ж.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Прилуцького РВП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання:, АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 126 КУпАП –

за участі сторін:

особа, яка притягається до адміністративної

відповідальності ОСОБА_1

законний представник (мати) ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

25.06.2026 р., о 20 год. 20 хв., в с. Єгорівка по вул. Героїв Війни, 49, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099/д.н.з. НОМЕР_1 / при цьому не маючи права керування таким транспортним засобом, так як не отримував посвідчення водія відповідної категорії.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 в присутності законного представника підтвердив обставини, що викладені в адміністративному протоколі, вину визнав, щиро розкаювався та зобов`язувався в подальшому дотримуватись вимог ПДР.

Законний представник в судовому засіданні пояснила, що намагається забезпечити виховний вплив на сина ОСОБА_1 . Зобов`язувалась посилити контроль за поведінкою в побуті,щоб уникнути подібних ситуацій в майбутньому.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбачених ч.2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п.2.1 «а» ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент вчинення правопорушення (25.06.2026 р.) досяг шістнадцятирічного віку, а отже підлягає адміністративній відповідальності відповідно до ст.12, ст.13 КУпАП.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 26.06.2026 р. серії ААД №004950; рапортом старшого інспектора з комунікації Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області від 26.06.2026 р.; довідкою САП ВВГ Прилуцького РВП ГУНП про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував; визнавальними поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судовому засіданні. Даних про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності раніше матеріали справи не містять, що суд також враховує при обранні заходу впливу.

Судочинство в Україні проводиться на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання кожною стороною своїх прав та інтересів; вказаний принцип судом дотримано, сторонам було надано рівні можливості для викладення своєї позиції та надання пояснень.

За встановлених обставин справи беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене диспозицією ч.2 ст.126 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи і були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Згідно ст.13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 241 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративного правопорушення, передбаченого, зокрема, ст. 126 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.Тобто вказана норма закріплює право суду, а не обов`язок, застосувати до неповнолітнього заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП.

Положеннями ст.33 КУпАП визначено, що суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , згідно ст.34 КУпАП, суд визнає вчинення правопорушення неповнолітнім. Обставин, які б обтяжували ОСОБА_1 відповідальність, згідно ст.35 КУпАП, судом не встановлено.

Враховуючи особу та вік правопорушника, який є неповнолітнім, до нього слід застосувати заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП.

Обираючи серед передбачених ст.24-1 КУпАП заходів впливу саме попередження, суд враховує, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення вперше, щиро розкаявся, визнав свою вину в повному обсязі та надав правдиві пояснення щодо обставин справи, чим підтвердив усвідомлення протиправності своєї поведінки.

Крім того, судом враховано молодий вік правопорушника, відсутність у нього самостійного доходу та майна, а також те, що законний представник неповнолітнього забезпечує належний виховний вплив на сина і зобов`язалась посилити контроль за його поведінкою з метою недопущення повторних порушень.

Оцінюючи сукупність зазначених обставин - вік правопорушника, відсутність самостійного доходу та майна, щире визнання вини, відсутність відомостей про попередні правопорушення та факт належного виховного впливу з боку законного представника, - суд вважає, що попередження як захід впливу є достатнім та пропорційним для досягнення мети, визначеної ст.23 КУпАП, без необхідності застосування більш суворих заходів впливу, передбачених ст.24-1 КУпАП.

За таких обставин суд дійшов висновку, що застосування до ОСОБА_1 інших, більш суворих заходів впливу, передбачених ст.24-1 КУпАП, не є доцільним, оскільки мета адміністративної відповідальності, визначена ст.23 КУпАП, - виховання особи в дусі додержання законів та запобігання вчиненню нових правопорушень, - може бути досягнута шляхом застосування попередження як заходу, що є пропорційним та достатнім з урахуванням особи неповнолітнього та обставин справи.

Так як відносно правопорушника виноситься постанова про застосування заходу впливу, а не про накладення адміністративного стягнення, судовий збір з ОСОБА_1 відповідно до положень ст.40-1 КУпАП не стягується.

Керуючись ст.13, ст.24-1, ст.221, п.2 ч.1 ст.284, ч.2 ст.126 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбачених ч. 2 ст.126 КУпАП, та на підставі п.2 ст.24-1 КУпАП застосувати до нього захід впливу у виді попередження.

Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.Г. Павлов