Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №733/981/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/636/26

Єдиний унікальний №733/981/26

Рішення

Іменем України

27 липня 2026 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого судді Вовченка А.В.,

за участю секретаря Ткаченко В.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

його представника ОСОБА_2

та відповідачки ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру стягнутих аліментів

установив:

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів. В обґрунтування поданого позову позивач вказує на те, що сторони з 25.11.2014 року по 15.09.2020 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14.08.2020 року розірвано. Від спільного проживання в шлюбі мають неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі судового наказу № 733/1405/19 від 11.11.2019 року, виданого Ічнянським районним судом Чернігівської області, з нього на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 31.10.2019 року, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Підставою для звернення до суду з даним позовом стало те, що за останні два роки значно погіршилось здоров`я його батьків, у яких мали місце хірургічні втручання. Через значні проблеми зі здоров`ям матері позивача ОСОБА_5 встановлена друга група інвалідності. Враховуючи встановлені діагнози батьки позивача потребують постійного лікування та не в змозі самостійно його оплачувати, так як єдиним доходом є пенсія, в зв`язку з чим усі ці витрати несе позивач. Крім того, у останнього змінився і сімейний стан, оскільки 17.04.2026 року він одружився. До того ж для проживання сім`ї виникла потреба у наймі житла, витрати на оплату оренди становлять 10 500 грн щомісячно. Тому у зв`язку із зміною сімейного та матеріального становища він не має змоги сплачувати аліменти у вказаному вище розмірі, тому просить зменшити розмір аліментів, які стягуються за рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11 листопада 2019 року з 1/4 частини до 1/8 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця.

Ухвалою судді Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 червня 2026 року відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 35).

13 липня 2026 року до суду від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі,

вказуючи на те, що вимоги про зменшення розміру аліментів є необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами. Позивач, посилаючись на неможливість сплачувати аліменти у розмірі, визначеному судовим наказом – 1/4 частка від заробітку, як на підставу для зменшення відповідного розміру аліментів посилається на погіршення стану здоров`я його батьків, з посиланням на медичні документи, а також на те, що він одружився у квітні 2026 року. Хоча дружина позивача не позбавлена можливості працювати та не перебуває у нього на утриманні, як непрацездатна особа. Спільні діти відсутні. Також будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 несе витрати на лікування батьків суду не надано, крім медичних документів останніх за 2024-2025 р.р. Також не надано документального підтвердження того, що вони перебувають у нього на утриманні. Надані позивачем докази вказують лише на факт захворювання батьків, але не свідчать про те, що батьки-пенсіонери останнього є непрацездатними, не можуть забезпечувати себе самостійно, потребують матеріальної допомоги, він їх фактично утримує. Також вказала на наявність старшого брата ОСОБА_6 , який працездатний та зобов`язаний допомагати своїм батькам (а.с. 41-42).

Відповіді на відзив від позивача не надійшло.

Позивач ОСОБА_1 , який був допитаний в якості свідка, показав, що на даний час він працює та отримує регулярний дохід. Несе значні витрати на лікування на утримання батьків, які є пенсіонерами та хворіють. Дійсно у батьків є земельні ділянки по 2 га, які не обробляються. Страший брат ОСОБА_6 ніякої допомоги батькам не надає. У зв`язку з значними витратами, зокрема у 2025 році 55 000 грн на лікування матері та 110000 грн на лікування батька, він не в змозі сплачувати аліменти у розмірі, визначеному згідно судового наказу.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Сакун І.А. підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 та просила їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Додатково вказала, що дитина ОСОБА_4 часто хворіє, у зв`язку з чим несе витрати на її оздоровлення. Цього літа вони їздили на відпочинок в Литву.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що вона являється матір`ю позивача. Постійно отримує допомогу від сина ОСОБА_1 , як матеріальну, так і продуктами харчування, оскільки отримує пенсію в розмірі 5500 грн, якої не вистачає на лікування. На даний момент ліків не приймає, а робить лише обстеження. Старший син ОСОБА_6 нічим їм не допомагає.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що він є батьком позивача. Являється пенсіонером. Потребує постійної допомоги у зв`язку із станом здоров`я, яку надає ОСОБА_1 . Він хворіє на цукровий діабет. Була проведена операція. Розмір витрат, які несе син на їх утримання, йому невідомий. Старший син не надає ніякої допомоги.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14 липня 2020 року ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , де в графі батько зазначено ОСОБА_1 та мати – ОСОБА_3 (а.с. 11 на звороті).

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області № 733/722/20 від 14 серпня 2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований

25 листопада 2014 року за актовим записом № 129, розірвано (а.с. 30-31).

На підставі судового наказу № 733/1405/19 від 11.11.2019 року, виданого Ічнянським районним судом Чернігівської області, відкрито виконавче провадження № 62619482 про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідачки аліментів на доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31.10.2019 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 12 на звороті).

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей

Згідно частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення уСімейному кодексі України.

Відповідно до статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження.

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

Із наданих позивачем матеріалів видно, що він з 01 липня 2024 року працює в ТОВ «ГРІНТЕХ ХАРВЕСТ» на посаді формувальника ручного формування (а.с. 13).

Згідно копії договору найму (оренди) нерухомого майна від 08.06.2026 року позивач орендує житло – квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та сплачує орендну плату 10500 грн щомісяця (а.с. 14 на звороті-15,16).

Також позивач вказав про зміну свого сімейного стану, але докази про реєстраціїю шлюбу відсутні.

Матері позивача ОСОБА_5 06.11.2024 року проведено оперативне втручання, видалено новоутворення по перифокальній зоні, об`ємне утворення лівої лобної частки. Діагноз : Плеоморфна ксантоастроцитома лівої лобної долі CNS WHO grade3 (06.11.2024 року операція - видалення ураженої ділянки головного мозку, видалення пухлини по перифокальній зоні), стан після проведення курсу променевого лікування, хіміотерапії: стійка цефалгія, розсіяна органічна симптоматика, незначна лобна атаксія, стійка церебрастенія, легке когнітивне зниження. Перебуває на обліку у лікаря онколога. Також, наявні і іншу захворювання, а саме: вторинний лімфо набряк лівої/ правої нижньої кінцівки ІІ ст; псоріаз розповсюджений, стаціонарна стадія; псоратичний артрит колінних суглобів (а.с. 16 на звороті - 27).

Батьку позивача ОСОБА_7 26.11.2025 року проведено оперативне втручання (встановлені металічні пластини). Діагноз: Ускладнений остеохондроз, деформуючий спондильоз, деформуючий спондилоартроз попереково-крижового відділу хребта. Виражений, змішаний стеноз хребетного каналу на рівні L3-L4. L4-L5 із компресією дуального мішка та корінців спинного мозку на цих рівнях. Антероспондилолістез L3 та L4 хребців. Поширений остеопороз кісток хребта. Люмбоішалгічний синдром. М`язево-тонічний синдром. Стато-динамічні порушення функцій хребта. Гіпертонічна хвороба ІІ ст.2 ст. ризик 3. Ішемічна хвороба серця: дифузний кардіосклероз. Аортальний стеноз. Стеноз коронарних судин. Екстрасистолічна аритмія. CH II A. Цукровий діабет ІІ типу, субкоменсований (а.с. 27 на звороті-28).

Позивач вказав, що єдином доходом батьків є пенсія (а.с. 13 на звороті-14).

Згідно ст. 12 ЦПК України, обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 цього Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і

кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК).

Аналізуючи надані сторонами докази в їх сукупності суд вважає, що позивачем не доведено факт погіршення його матеріального стану, доказів чому взагалі не надано.

Так, позивач, посилаючись на неможливість сплачувати аліменти у розмірі, визначеному судовим наказом та як на підставу для зменшення відповідного розміру аліментів посилається на погіршення стану здоров`я та хвороби його батьків з посиланням на медичні довідки. Однак, суд вважає вказані доводи необґрунтованими та недостатніми для підтвердження підстав для зменшення визначеного судовим наказом № 733/1405/19 від 11.11.2019 року розміру аліментів, оскільки звернення до суду з цим позовом має місце майже після двох років після визначеного діагнозу матері позивача ОСОБА_5 та майже після року батьку позивача ОСОБА_7 . Будь-яких доказів на підтвердження того, що батьки-пенсіонери позивача є непрацездатними, не можуть забезпечувати себе самостійно, потребують матеріальної допомоги суду не надані. Також позивач не надав документального підтвердження того, що він несе значні та регулярні витрати на їх лікування та утримання.

Також сторона позивача не заперечує про те, що у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 крім молодшого сина ОСОБА_1 , є старший - ОСОБА_6 , який є працездатний та може надавати відповідну допомогу.

Крім того, позивач вказав на зміну сімейного стану, але належні цьому докази не надані, хоча сам факт повторного шлюбу також не є достатньою підставою для зменшення аліментів. Як вказує Верховний Суд зміна сімейного стану або поява нових сімейних обставин не зумовлює автоматичного зменшення аліментів, а суд повинен насамперед виходити з найкращих інтересів дитини та оцінювати всі докази в сукупності.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що позивачем належними та достатніми доказами не доведено факту того, що зміна його сімейного стану спричинили значне погіршення його матеріального становища.

Приймаючи до уваги те, що позивач переконливих доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, не надав, а також обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України), на думку суду, не є істотними та достатніми для зменшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів, та слугувати самостійними підставами для зменшення їх розміру не може, крім того, розмір стягуваних аліментів (1/4частка) на єдину дитину – доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням суду не є завищеним, тому суд вважає, що достатніх та законних підстав для зменшення розміру аліментів немає, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.

Додатково суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що у разі виникнення обставин передбачених ст. 192 СК України, які можуть бути підтверджені достовірними доказами, платник аліментів може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Згідно ст. 141 ЦПК України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача, який сплатив судовий збір 15.06.2026 року.

Керуючись статтями 180, 182, 183, 191, 192 Сімейного кодексу України, статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до

ОСОБА_3 про зменшення розміру стягнутих аліментів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 27 липня 2026 року.

Суддя А. В. Вовченко