Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №460/10190/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

Суд: Рівненський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: охорони здоров’я, з них

Дата: 26 липня 2026 р.

Справа: №460/10190/26

Суддя: Н.В. Друзенко

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2026 року м. Рівне№460/10190/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доЦентру оцінювання функціонального стану особи

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Центру оцінювання функціонального стану особи, в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди 3 оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 20 квітня 2026 року №2167/26/135;

-зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 та за результатами якого прийняти рішення про встановлення другої (II) групи інвалідності за наслідками травматичного пошкодження 16 квітня 2023 року із зазначенням причин інвалідності - травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини.

Ухвалою суду від 12.06.2026 року відкрито спрощене провадження без виклику сторін.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що він є учасником бойових дій та у визначені довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 24.08.2025 №5905 періоди брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у місті Краматорську Донецької області. Під час безпосередньої участі у бойових діях та здійснення заходів із захисту Батьківщини 16.04.2023 позивач отримав травму лівого колінного суглоба, наслідком якої стали стійкі порушення функцій організму та втрата професійної працездатності. Рішенням експертної команди Комунального некомерційного підприємства «Дубенська міська лікарня» Дубенської міської ради, оформленим витягом від 13.03.2026 №110/26/421/ВТ, позивачу встановлено третю групу інвалідності, причиною якої визначено захворювання, одержані у період проходження військової служби. Не погоджуючись із установленою групою та визначеною причиною інвалідності, позивач 02.04.2026 звернувся до Центру оцінювання функціонального стану особи зі скаргою, у якій просив скасувати рішення експертної команди, встановити йому другу групу інвалідності та визначити причиною інвалідності захворювання, пов`язані із захистом Батьківщини. Проте рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи від 20.04.2026 №2167/26/135 оскаржуване рішення експертної команди залишено без змін. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки відповідачем належним чином не враховано довідку Військової частини НОМЕР_1 від 24.08.2025 №5905, довідку від 16.08.2024 №4317, свідоцтво про хворобу від 27.01.2026 №2026-0127-0840-3639-0, довідку військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 та інші медичні документи, які, на його переконання, у своїй сукупності підтверджують отримання травми 16.04.2023 під час безпосередньої участі у бойових діях, причинно-наслідковий зв`язок установлених у нього захворювань і стійких порушень функцій організму із захистом Батьківщини, а також наявність підстав для встановлення йому другої групи інвалідності із відповідним визначенням її причини, у зв`язку із чим він звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідач, Центр оцінювання функціонального стану особи, подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень зазначив, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 13.03.2026 та рішення Центру оцінювання функціонального стану особи від 20.04.2026 №2167/26/135 прийняті за результатами всебічного розгляду поданих позивачем документів відповідно до вимог чинного законодавства, що регулює порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Вказав, що під час розгляду скарги було досліджено надані медичні документи, оцінено ступінь стійких порушень функцій організму, обмеження життєдіяльності позивача та визначено групу і причину інвалідності відповідно до встановлених законодавством критеріїв. Зазначив, що визначення групи інвалідності та причини її настання належить до виключної компетенції експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та здійснюється на підставі спеціальних медичних знань, а тому підстав для зміни прийнятого рішення не встановлено. Вважає, що оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим, прийнятим на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством, у зв`язку з чим просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 , виданого 20.12.2023.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 24.08.2025 №5905 він у періоди з 03.04.2023 до 06.05.2023, з 08.05.2023 до 14.05.2023, з 05.10.2023 до 11.10.2023, з 04.04.2023 до 21.05.2023, з 31.05.2023 до 05.11.2023 та з 18.11.2023 до 19.11.2023 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у місті Краматорську Донецької області.

Рішенням експертної команди Комунального некомерційного підприємства «Дубенська міська лікарня» Дубенської міської ради, оформленим витягом від 13.03.2026 №110/26/421/ВТ, йому встановлено третю групу інвалідності.

Причиною інвалідності визначено захворювання, одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту та Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, що підтверджується копією відповідного витягу.

Не погоджуючись із указаним рішенням у частині встановленої групи та визначеної причини інвалідності, позивач у межах установленого законодавством сорокаденного строку, а саме 02.04.2026, звернувся до Центру оцінювання функціонального стану особи зі скаргою на рішення експертної команди, до якої долучив відповідні документи.

У поданій скарзі позивач просив скасувати рішення експертної команди, встановити йому другу групу інвалідності та визначити причиною інвалідності захворювання, пов`язані із захистом Батьківщини.

За результатами розгляду поданої позивачем скарги Центром оцінювання функціонального стану особи прийнято рішення від 20.04.2026 №2167/26/135, яким підтверджено оскаржуване рішення експертної команди, що підтверджується копією відповідного витягу.

Позивач вважає, що наявні в матеріалах документи у своїй сукупності підтверджують отримання ним травми 16.04.2023 під час безпосередньої участі у бойових діях та здійснення заходів із захисту Батьківщини, а також причинно-наслідковий зв`язок установлених у нього захворювань, стійких порушень функцій організму і втрати професійної працездатності із зазначеною травмою.

На переконання позивача, під час визначення причини інвалідності відповідачем належним чином не враховано довідку Військової частини НОМЕР_1 від 24.08.2025 №5905, довідку від 16.08.2024 №4317, свідоцтво про хворобу від 27.01.2026 №2026-0127-0840-3639-0, довідку військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 , а також інші медичні документи, якими підтверджено зв`язок травми лівого колінного суглоба із захистом Батьківщини.

Вказаними обставинами обумовлена потреба позивача у судовому захисті.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

За нормами частини першої статті 4 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» (Закон № 1932-ХІІ) у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України.

Як встановлено судом, позивач призваний на військову службу під час мобілізації на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» та звільнений з військової служби у відставку за станом здоров`я на підставі наказу від 07.06.2024.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (Закон № 2232-XII).

Частиною 13 статті 2 Закону № 2232-XII передбачено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення № 402).

Положенням № 402 встановлено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям (пункт 1.1).

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів (пункт 1.2).

Одним із основних завдань військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть (пункт 1.3).

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії (пункт 2.1).

Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України передбачений главою 22 Положення № 402.

21.1. У разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

21.2. Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

21.5. Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

Постанова ВЛК у формулюванні «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» не приймається, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво), у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

ґ) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Другої світової воєн, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції об`єднаних сил) у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях, зазначених в абзаці першому цього підпункту.

д) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, крім випадків, визначених у підпункті «в» цього пункту.

Так, відповідно до Положення № 402 постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів пункт (2.1 Положення № 402).

2.2. Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

2.3. Центральна військово-лікарська комісія

2.3.1. ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

2.3.3. На ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи, зокрема.

2.3.4. ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України, зокрема.

3.1. Вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.

3.2. Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

3.3. Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров`я.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

3.4. У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

Як встановлено судовим розглядом, відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 24.08.2025 №5905 він у періоди з 03.04.2023 до 06.05.2023, з 08.05.2023 до 14.05.2023, з 05.10.2023 до 11.10.2023, з 04.04.2023 до 21.05.2023, з 31.05.2023 до 05.11.2023 та з 18.11.2023 до 19.11.2023 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у місті Краматорську Донецької області.

Згідно зі змістом довідки від 16.08.2024 №4317 ОСОБА_1 16.04.2023 отримав травматичне пошкодження передньої схрещеної зв`язки лівого колінного суглоба за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини.

Крім того, відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 13.03.2026 №110/26/421/В за результатами проведеного оцінювання встановлено таке.

В обґрунтуванні рішення експертної команди за результатами оцінювання зазначено, що, враховуючи наявність інвалідизуючої патології відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338, класифікацію основних критеріїв життєдіяльності та ступенів їх вираженості, пацієнта оглянуто та оцінено його стан, який відповідає третій групі інвалідності, а саме порушенню критеріїв життєдіяльності пацієнта до помірного ступеня.

Позивачу рекомендовано реабілітаційне, стаціонарне та амбулаторне лікування, а також спостереження у лікаря-невролога, лікаря-нейрохірурга, лікаря-травматолога та сімейного лікаря.

На підставі таблиці 9, пункту 13.14.1 — 20 відсотків наказу від 05.06.2012 №420 «Критерії встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності в рамках проведення оцінювання повсякденного функціонування особи» відсоток втрати професійної працездатності позивача визначено у розмірі 20 відсотків. Позивачу встановлено третю групу інвалідності, а датою повторного огляду визначено 01.04.2027.

Діагноз, з яким особу було направлено на оцінювання, визначено відповідно до Національного класифікатора НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я».

Основним діагнозом визначено: Т93.8 — наслідки інших уточнених травм нижньої кінцівки.

Як супутні діагнози зазначено:

-М54.86 — інша дорсалгія, поперековий відділ;

-G55.1 — компресія нервових корінців та сплетінь при ураженнях міжхребцевого диска (M50-M51+);

-М25.50 — біль у суглобі, множинні локалізації;

-M42.10 — остеохондроз хребта у дорослих, множинні відділи хребта;

-M42.16 — остеохондроз хребта у дорослих, поперековий відділ;

-М17.3 — інший посттравматичний гонартроз;

-M23.30 — інші ураження меніска, множинні локалізації.

Як ускладнення основного діагнозу зазначено:

-M24.58 — контрактура суглоба, інші локалізації;

-М23.20 — ураження меніска у зв`язку зі старим розривом або ушкодженням, множинні локалізації.

Причиною втрати професійної працездатності визначено: Збройні Сили України — поранення, контузія, травма, каліцтво, пов`язане із захистом Батьківщини. Ступінь втрати професійної працездатності встановлено у розмірі 20 відсотків з 16.04.2023. У рішенні зазначено: «ЗСУ — Збройні Сили України: поранення, контузія, травма, каліцтво, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

Свідоцтвом про хворобу від 27.01.2026 №2026-0127-0840-3639-0, визначено діагноз, включно з кодом відповідно до чинного Національного класифікатора НК 025, а також постанову військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії та каліцтва.

Відповідно до вказаного свідоцтва про хворобу позивачу встановлено діагноз Т93.8 — наслідки травматичного пошкодження 16.04.2023 передньої хрестоподібної зв`язки лівого колінного суглоба, розриву заднього рогу медіального меніска лівого колінного суглоба, операції від 12.06.2023 — артроскопії лівого колінного суглоба та артроскопічної реконструкції передньої хрестоподібної зв`язки лівого колінного суглоба, а також повторної артроскопії лівого колінного суглоба від 29.05.2025, парціальної меніскектомії та абляції трансплантата передньої хрестоподібної зв`язки.

Наслідки зазначених ушкоджень та оперативних втручань виражені у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців, наявності трансплантата передньої хрестоподібної зв`язки лівого колінного суглоба, післятравматичного остеоартрозу лівого колінного суглоба другої стадії, комбінованої контрактури лівого колінного суглоба зі стійким больовим синдромом та помірним порушенням функції.

Військово-лікарською комісією встановлено, що вказана травма пов`язана із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.07.2007 №370 травму віднесено до тяжких.

Також у свідоцтві про хворобу зазначено діагнози M42.10 та M23.30, а саме поширений остеохондроз із переважним ураженням грудного та поперекового відділів хребта, клиноподібну деформацію тіл хребців Th12-L1, S-подібний сколіоз поперекового відділу другого ступеня, протрузії міжхребцевих дисків у сегментах L1-L5, екструзію міжхребцевого диска L5-S1, стеноз спинномозкового каналу на рівні L4-S1.

Зазначено стан після проведеної 08.09.2025 операції — транспедикулярної фіксації сегментів L3-S1 із заднім аутометалоспондилодезом із використанням восьми гвинтів, наслідки якої виражені у вигляді зміцнілого післяопераційного рубця, постійного вираженого стійкого больового синдрому, вертеброгенної люмбоішіалгії з радикулопатією корінців L5-S1 та значним порушенням функції.

Військово-лікарською комісією визначено, що зазначене захворювання пов`язане з проходженням військової служби.

Крім того, у свідоцтві про хворобу зазначено наслідки застарілого травматичного пошкодження передньої хрестоподібної зв`язки правого колінного суглоба, операції від 31.10.2023 — артроскопії правого колінного суглоба та артроскопічної реконструкції передньої хрестоподібної зв`язки правого колінного суглоба.

Наслідки вказаного пошкодження та оперативного втручання виражені у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців, наявності трансплантата передньої хрестоподібної зв`язки правого колінного суглоба, післятравматичного остеоартрозу правого колінного суглоба другої стадії, комбінованої контрактури правого колінного суглоба зі стійким больовим синдромом та помірним порушенням функції.

Військово-лікарською комісією встановлено, що вказана травма пов`язана з проходженням військової служби. За ступенем тяжкості відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.07.2007 №370 травму віднесено до тяжких.

У пункті 13 свідоцтва про хворобу викладено постанову військово-лікарської комісії щодо придатності позивача до військової служби, служби за військовою спеціальністю тощо. На підставі статті 64а графи II Розкладу хвороб позивача визнано непридатним до військової служби.

Суд зауважує також на виписку із медичної карти стаціонарного хворого №360, відповідно до якої основним діагнозом визначено M42.10 — остеохондроз хребта у дорослих із ураженням множинних відділів хребта.

В описі діагнозу зазначено поширений остеохондроз хребта з переважним ураженням грудо-поперекового відділу, клиноподібну деформацію тіл хребців Th12-L1, S-подібний сколіоз поперекового відділу другого ступеня, протрузії міжхребцевих дисків у сегментах L1-L5, екструзію міжхребцевого диска L5-S1, стеноз спинномозкового каналу на рівні L4-S1.

Крім того, зазначено стан після проведеного 13.03.2025 епідурального адгезіолізу поперекового відділу хребта та здійсненої 08.09.2025 транспедикулярної фіксації сегментів L3-S1 із заднім аутометалоспондилодезом із використанням восьми гвинтів. Наслідки вказаного оперативного втручання виражені у вигляді зміцнілого післяопераційного рубця, постійного вираженого стійкого больового синдрому, вертеброгенної люмбоішіалгії з радикулопатією корінців L5-S1 та значним порушенням функції.

Супутнім діагнозом визначено M23.51 — хронічна нестабільність передньої хрестоподібної зв`язки або переднього рогу медіального меніска.

В описі супутнього діагнозу зазначено наслідки травматичного пошкодження передньої хрестоподібної зв`язки лівого колінного суглоба від 16.04.2023, розриву заднього рогу медіального меніска лівого колінного суглоба, оперативного втручання від 12.06.2023 — артроскопії лівого колінного суглоба та артроскопічної реконструкції передньої хрестоподібної зв`язки лівого колінного суглоба, а також повторної артроскопії лівого колінного суглоба від 29.05.2025, парціальної меніскектомії та абляції трансплантата передньої хрестоподібної зв`язки.

Наслідки зазначених ушкоджень та оперативних втручань виражені у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців, наявності трансплантата передньої хрестоподібної зв`язки лівого колінного суглоба, післятравматичного остеоартрозу лівого колінного суглоба другої стадії, комбінованої контрактури лівого колінного суглоба зі стійким больовим синдромом та помірним порушенням функції.

Також зазначено наслідки застарілого травматичного пошкодження передньої хрестоподібної зв`язки правого колінного суглоба, оперативного втручання від 31.10.2023 — артроскопії правого колінного суглоба та артроскопічної реконструкції передньої хрестоподібної зв`язки правого колінного суглоба.

Наслідки вказаного ушкодження та оперативного втручання виражені у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців, наявності трансплантата передньої хрестоподібної зв`язки правого колінного суглоба, післятравматичного остеоартрозу правого колінного суглоба другої стадії, комбінованої контрактури правого колінного суглоба зі стійким больовим синдромом та помірним порушенням функції.

Довідкою військово-лікарської комісії, зафіксовано проведення стосовно старшого солдата, мобілізованого ОСОБА_1 , 1983 року народження, 26.08.2024 медичного огляду гарнізонною військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_2 .

За результатами медичного огляду встановлено діагноз та прийнято постанову військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання, травми, поранення, контузії або каліцтва.

У довідці зазначено наслідки травми лівого колінного суглоба, отриманої у квітні 2023 року, оперативного лікування від 12.06.2023, а саме артроскопії лівого колінного суглоба, дебрідменту та пластики передньої хрестоподібної зв`язки.

Наслідки травми та оперативного втручання виражені у вигляді зміцнілого післяопераційного рубця, післятравматичного деформуючого артрозу першої стадії, комбінованої контрактури лівого колінного суглоба з больовим синдромом та помірним порушенням функції лівої нижньої кінцівки, коди Y36.2, M17, 193.

Таким чином, Військово-лікарською комісією встановлено, що зазначена травма пов`язана із захистом Батьківщини.

Водночас, судовим розглядом встановлено, що рішенням експертної команди Комунального некомерційного підприємства «Дубенська міська лікарня» Дубенської міської ради, оформленим витягом від 13.03.2026 №110/26/421/ВТ, йому встановлено третю групу інвалідності.

Причиною інвалідності визначено захворювання, одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту та Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, що підтверджується копією відповідного витягу.

Не погоджуючись із указаним рішенням у частині встановленої групи та визначеної причини інвалідності, позивач у межах установленого законодавством сорокаденного строку, а саме 02.04.2026, звернувся до Центру оцінювання функціонального стану особи зі скаргою на рішення експертної команди, до якої долучив відповідні документи.

У поданій скарзі позивач просив скасувати рішення експертної команди, встановити йому другу групу інвалідності та визначити причиною інвалідності захворювання, пов`язані із захистом Батьківщини.

За результатами розгляду поданої позивачем скарги Центром оцінювання функціонального стану особи прийнято рішення від 20.04.2026 №2167/26/135, яким підтверджено оскаржуване рішення експертної команди, що підтверджується копією відповідного витягу.

Проте, судом встановлено, що під час визначення причини інвалідності відповідачем належним чином не враховано довідку Військової частини НОМЕР_1 від 24.08.2025 №5905, довідку від 16.08.2024 №4317, свідоцтво про хворобу від 27.01.2026 №2026-0127-0840-3639-0, довідку військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 , а також інші медичні документи, якими підтверджено зв`язок травми лівого колінного суглоба із захистом Батьківщини.

Суд виходить із того, що матеріалами справи належним чином підтверджено факт отримання ОСОБА_1 16.04.2023 травматичного пошкодження передньої хрестоподібної зв`язки лівого колінного суглоба за обставин його безпосередньої участі у бойових діях та здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Вказані обставини підтверджуються довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 24.08.2025 №5905, довідкою від 16.08.2024 №4317, довідкою військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 , свідоцтвом про хворобу від 27.01.2026 №2026-0127-0840-3639-0, витягом із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 13.03.2026 №110/26/421/В, випискою із медичної карти стаціонарного хворого №360 та іншими наявними у матеріалах справи медичними документами.

Зміст зазначених документів свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між травмою, отриманою позивачем 16.04.2023 під час захисту Батьківщини, подальшим оперативним лікуванням, розвитком післятравматичного остеоартрозу, контрактури лівого колінного суглоба, стійкого больового синдрому, порушенням функцій нижньої кінцівки та іншими стійкими розладами здоров`я, які обумовили втрату позивачем професійної працездатності та встановлення йому інвалідності.

Суд ураховує, що військово-лікарською комісією травму лівого колінного суглоба прямо визнано такою, що пов`язана із захистом Батьківщини, а за ступенем тяжкості відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.07.2007 №370 її віднесено до тяжких травм.

Крім того, відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 13.03.2026 №110/26/421/В причиною втрати професійної працездатності позивача визначено поранення, контузію, травму або каліцтво, пов`язане із захистом Батьківщини, а ступінь стійкої втрати професійної працездатності встановлено у розмірі 20 відсотків з 16.04.2023.

Водночас у рішенні експертної команди Комунального некомерційного підприємства «Дубенська міська лікарня» Дубенської міської ради, оформленому витягом від 13.03.2026 №110/26/421/ВТ, причиною інвалідності позивача визначено захворювання, одержані у період проходження військової служби, що не узгоджується зі змістом інших наявних у справі документів та встановленим військово-лікарською комісією причинним зв`язком травми із захистом Батьківщини.

Поряд із тим із рішення Центру оцінювання функціонального стану особи від 20.04.2026 №2167/26/135 не вбачається, що під час розгляду скарги ОСОБА_1 відповідачем було надано належну та повну оцінку всім поданим документам, зокрема тим, якими прямо підтверджується отримання позивачем травми під час безпосередньої участі у бойових діях та її зв`язок із захистом Батьківщини.

Оскаржуване рішення не містить достатнього обґрунтування причин відхилення доводів скарги позивача, мотивів неврахування висновків військово-лікарської комісії, а також пояснення, з яких підстав причинний зв`язок інвалідності визначено як захворювання, одержане у період проходження військової служби, а не як травму, пов`язану із захистом Батьківщини.

Разом із тим відповідачем не наведено переконливих мотивів, за яких установлені у позивача стійкі порушення функцій організму, наслідки численних оперативних втручань, комбіновані контрактури обох колінних суглобів, стійкий больовий синдром, значне порушення функції хребта, радикулопатія та інші наслідки захворювань і травм були оцінені саме як такі, що відповідають третій групі інвалідності.

Саме по собі формальне підтвердження рішення експертної команди без повного дослідження поданих позивачем доказів, без зіставлення встановлених діагнозів зі ступенем обмеження життєдіяльності та без належного мотивування висновку щодо групи і причини інвалідності не відповідає критеріям обґрунтованості, добросовісності, розсудливості та пропорційності рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд наголошує, що обґрунтованим може вважатися лише таке рішення, яке прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, містить зрозуміле пояснення застосованих критеріїв оцінювання, оцінку кожного істотного доказу та мотиви прийняття або відхилення доводів особи.

Натомість рішення Центру оцінювання функціонального стану особи від 20.04.2026 №2167/26/135 указаним вимогам не відповідає, оскільки не містить повного та всебічного обґрунтування висновків щодо встановлення позивачу третьої групи інвалідності та визначення її причини.

За таких обставин суд доходить висновку, що Центр оцінювання функціонального стану особи, розглядаючи скаргу ОСОБА_1 , не забезпечив повного, всебічного та об`єктивного оцінювання всіх поданих документів, не врахував усіх документально підтверджених наслідків отриманої травми та не надав належної оцінки встановленому військово-лікарською комісією причинному зв`язку цієї травми із захистом Батьківщини.

З огляду на викладене рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, прийняте за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 20.04.2026 №2167/26/135, є необґрунтованим, прийнятим без належного врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Визначаючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд ураховує, що встановлення групи інвалідності, визначення ступеня обмеження повсякденного функціонування особи, оцінювання стійкості та вираженості порушень функцій організму, а також встановлення причини інвалідності потребують застосування спеціальних медичних знань і належать до компетенції уповноважених експертних органів.

Суд, здійснюючи перевірку правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, уповноважений оцінювати дотримання відповідачем установленої процедури, повноту дослідження поданих матеріалів, обґрунтованість і вмотивованість прийнятого рішення, однак не наділений спеціальними медичними знаннями та не може самостійно здійснювати медичне оцінювання стану здоров`я особи, визначати ступінь обмеження її життєдіяльності чи встановлювати конкретну групу інвалідності.

Отже, суд не може підміняти собою експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, перебирати на себе її повноваження та самостійно надавати професійну медичну оцінку діагнозам, наслідкам травм, результатам оперативних втручань, ступеню порушення функцій організму та критеріям життєдіяльності позивача.

Поряд із тим визначення конкретної групи інвалідності та причини її настання є результатом комплексного спеціалізованого медичного оцінювання, під час якого уповноважений орган повинен дослідити всі медичні документи, результати обстежень, функціональні порушення, ступінь їх вираженості, вплив таких порушень на повсякденне функціонування особи та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Зобов`язання відповідача за результатами повторного розгляду скарги прийняти рішення про встановлення позивачу саме другої групи інвалідності та визначити конкретну причину інвалідності фактично означало б ухвалення судом рішення з питань, які належать до спеціальної компетенції експертного органу, без проведення передбаченого законодавством медичного оцінювання.

За таких обставин позовна вимога в частині зобов`язання Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами повторного розгляду скарги прийняти рішення про встановлення ОСОБА_1 другої групи інвалідності за наслідками травматичного пошкодження від 16.04.2023 із зазначенням причини інвалідності — «травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини» — задоволенню не підлягає.

Водночас указане не звільняє відповідача від обов`язку під час повторного розгляду скарги позивача повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі наявні у справі медичні документи, надати належну оцінку висновкам військово-лікарської комісії, тяжкості отриманої травми, наслідкам проведених оперативних втручань, ступеню стійких порушень функцій організму, обмеженням повсякденного функціонування, а також документам, якими підтверджується зв`язок травми із захистом Батьківщини.

Повторний розгляд скарги позивача не може мати формального характеру та повинен бути здійснений з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, із прийняттям законного, обґрунтованого та належним чином мотивованого рішення за результатами повного медичного оцінювання.

Таким чином, належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення Центру оцінювання функціонального стану особи від 20.04.2026 №2167/26/135 та зобов`язання відповідача повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 20.04.2026 №2167/26/135 та зобов`язання Центру оцінювання функціонального стану особи повторно розглянути скаргу позивача з урахуванням висновків суду.

У задоволенні позовних вимог у частині зобов`язання Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами повторного розгляду скарги прийняти рішення про встановлення ОСОБА_1 другої групи інвалідності за наслідками травматичного пошкодження від 16.04.2023 із зазначенням причини інвалідності — «травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини» — необхідно відмовити, оскільки вирішення цього питання належить до дискреційних повноважень уповноваженого експертного органу, потребує застосування спеціальних медичних знань і не може бути здійснене судом шляхом самостійної оцінки медичних документів та підміни компетентного суб`єкта.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди 3 оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 20 квітня 2026 року №2167/26/135.

Зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 з урахуванням висновків рішення суду.

У задоволенні нішої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 27 липня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач - Центр оцінювання функціонального стану особи (пров. Феодосія Макаревського, 1А,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49005, ЄДРПОУ/РНОКПП 03191673)

Суддя Н.В. Друзенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua