Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №420/32161/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/32161/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:

1.Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у невнесенні ОСОБА_1 у списки осіб, яким належало нарахувати та виплатити додаткову грошову винагороду за червень та липень 2025 року із розміру 100 тисяч гривень на місяць;

2.Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті на користь ОСОБА_1 суми додаткової грошової винагороди в розмірі 176 666 (сто сімдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 66 копійок за червень та липень 2025 року;

3.Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) внести дані ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у списки осіб, яким належить нарахувати та виплатити додаткову грошову винагороду за червень та липень 2025 року із розміру 100 тисяч гривень за місяць;

4.Стягнути з військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) недоотриману додаткову грошову допомогу в розмірі 176 666 (сто сімдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 66 копійок за червень та липень 2025 року;

5.Стягнути з військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи з розміру 3333 (три тисячі триста тридцять три) гривні 33 копійки в день, починаючи з дати виключення зі списків особового складу (23.07.2025) по дату винесення рішення судом;

6.Стягнути з військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 08.11.2022 по 23.07.2025 проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 на різних посадах. Наказом начальника Генерального Штабу Збройних Сил України від 04.07.2025 №666 Позивача переведено для проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 в період червень - липень 2025 року Позивачеві не було нараховано та не виплачено додаткову грошову винагороду відповідно до умов постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. Також не було виплачено дану винагороду при виключенні Позивача зі списків особового складу Відповідача. Разом з цим, довідкою від 25.07.2025 №940/27476, виданою ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_1 , визначено, що Позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в період з 23.05.2025 по 23.07.2025.

Ухвалою суду від 25.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Також, вказаною вище ухвалою, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України.

Ухвалу суду від 25.09.2025 в електронному вигляді відповідачу було направлено судом через підсистему Електронний суд та доставлено до електронного кабінету – 26.09.2025.

Однак, у встановлений судом строку та на даний час, відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 від Військової частини НОМЕР_1 не надійшло, що в силу приписів КАС України не є перешкоду для розгляду справи.

Крім того, під час розгляду справи у відповідача судом витребовувались додаткові письмові докази по справі, а саме: належним чином завірені копії довідок-розрахунків, тощо, із інформацією про розмір та складові грошового забезпечення позивача за період служби з 01.01.2025 по 23.07.2025; довідку про середньоденне грошове забезпечення позивача обраховане відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі Порядок №100); інформацію про усі виплачені ОСОБА_1 суми при звільненні; належним чином засвідчені докази виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за червень 2025 року та за липень 2025 року.

09.03.2026 від відповідача до суду надійшла довідка про розмір нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення за період з січня 2025 року по липень 2025 року включно, довідка з інформацією про розмір середньоденного грошового забезпечення позивача за червень-липень 2025 року та грошовий атестат позивача.

В подальшому позивачем було подано до суду клопотання про витребування від відповідача письмових пояснень по справі, з приводу чого суд зазначає, що згідно ч.1 та п.3 ч.3 ст.44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Суд звертає увагу, що відповідачем у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подано відзиву на позовну заяву. При цьому вищевказану ухвалу відповідач отримав, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету, яка наявні в матеріалах справи. При цьому ненадання відзиву на позовну заяву не є перешкодою для розгляду справи. Також, як вказувалось вище, у відповідача судом витребовувались додаткові письмові докази, які відповідач надав з наявних у нього. За вказаного суд вважає відсутніми підстави для витребування у відповідача письмових пояснень по справі, за клопотанням позивача.

Розгляд справи здійснено на підставі наявних у ній документів.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, викладені сторонами у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Позивач – ОСОБА_1 станом на момент виникнення спірних правовідносин (червень-липень 2025 року) перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .

З наявної у справі копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.11.2022 №304 вбачається, що лейтенанта військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 особистий номер – НОМЕР_3 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 (особовому складу) від 28.10.2022 №456, призначений на посаду командира радіолокаційного взводу батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , ВОС -0970003, з 08.11.2022 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 (пп. 2.4 п.2 Наказу).

Згідно указаного вище наказу, позивач з 08.11.2022 вважається таким, якого зараховано в район проведення бойових дій в АДРЕСА_1 .

Згідно копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.07.2025 №210/нст, старшого лейтенанта військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , особистий номер – НОМЕР_3 , командира 3 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , з 23.07.2025 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Згідно указаного наказу, позивач з 23.07.2025 вважається таким, якого виключено з району ведення бойових дій військової частини НОМЕР_1 .

25.07.2025 військовою частиною НОМЕР_1 оформлено на ім`я позивача довідку №940/27476 (форма 12 додаток 28 до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України (пункт 2.8.4.1)) про те, що старший лейтенант ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України: у період з 11.10.2022 по 03.11.2022, з 08.11.2022 по 23.11.2022, з 26.11.2022 по 03.06.2023, з 15.06.2023 по 09.03.2024, з 21.03.2024 по 20.09.2024, з 01.02.2025 по 17.02.2025, з 23.05.2025 по 23.07.2025 приймав участь в захисті держави проти збройної агресії російської федерації.

Вказано, що зазначена довідка видана за місцем вимоги.

Відповідач надав до матеріалів справи довідку про нараховане та виплачене позивачу за 2025 рік грошове забезпечення, в якій зазначена інформацію про нарахування позивачу у червні «Винаг.100 тис.за участь в бойових діях» у розмірі 29032,26 грн. За липень така винагорода не нараховувалась та не виплачувалась позивачу за даними згаданої вище довідки.

Позивач вважає, що з огляду на зміст довідки від 25.07.2025 №940/27476, за період червень-липень 2025 року йому мала виплачуватись додаткова грошова винагорода передбачена постановою КМУ №168 від 28.02.202 у розмірі 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях. Однак відповідачем додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях за червень-липень 2025 нарахована та виплачена не була, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1-4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому, воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168), пунктом 1-1 якої, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин установлено, що на період воєнного стану, військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Пунктом 1-2 вказаної Постанови №168 визначено, що виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно п. 2-1 Постанови №168 міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:

порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;

особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;

порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги та одноразової винагороди.

Отже, передбачена Постановою № 168, додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, не є постійною і не має систематичного характеру. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), при цьому виключно за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу часті в таких діях та заходах.

Відповідно до статті 8 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1934-XII «Про Збройні Сили України» (далі - Закон № 1934-XII) Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац 2 частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII).

Наказом Міністра оборони України від 01 квітня 2022 року № 98 (застосовується з 24 лютого 2022 року), внесено зміни до Порядку №260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07 березня 2022 року № 248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01 червня 2022 року), а потім окреме доручення від 23 червня 2022 № 912/з/29.

Відповідно до пункту 3 цього окремого доручення Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Згідно з пунктом 5 цього окремого доручення Міністр оборони України установив виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) по особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 окремого доручення).

Крім того, відповідно до п. 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 (далі-Порядок №260), на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

- під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

- у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

- із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;

- у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;

- на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

- з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;

- з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

- кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

- у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;

- з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Згідно з положеннями п. 3, 4 розділу XXXIV Порядку №260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин (п. 8 розділу XXXIV Порядку № 260).

З огляду на викладене можна виснувати, що особа не набуває права на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн., лише у зв`язку із віднесенням її до переліку осіб, передбачених п.1 Постанови №168, які перебувають у підпорядкуванні органів, які входять до складу угруповань військ (сил) Збройних Сил України з відсічі збройної агресії проти України, та перебувають у районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Обов`язковою умовою для нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, є документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, що здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини.

Підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів (бойових розпоряджень), журналів бойових дій/ведення оперативної обстановки, бойових донесень або постових відомостей, а також рапортів командира підрозділу про участь військовослужбовця у бойових діях або заходах/виконанні бойових (спеціальних) завдань.

При цьому, виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій не є визначальною (вичерпною) умовою для нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень, оскільки відповідно до абз. 2, 3 п. 2 розділу XXXIV Порядку №260 встановлено також такі умови як: 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах) під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту).

Так, в ході розгляду справи суд встановив, що позивач протягом спірного періоду проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

При цьому в матеріалах справи відсутні докази, зміст яких підтверджує участь позивача у спірний період протягом усього червня місяця 2025 року та 23 днів липня 2025 року у бойових завданнях, пов`язаних з безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), виконання яких зумовлює виникнення права на отримання збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди, зокрема за 23 днів у липні 2025 року, та за увесь червень 2025 року, за виключенням періоду, за який позивачу була нарахована така додаткова винагорода у розмірі збільшеному до 100 000 у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах, що підтверджується даними наданої відповідачем довідки про нарахована та виплачене за спірний період позивачу ГЗ у розмірі 29032,26 грн.

Посилання позивача в обґрунтування наявності у нього права на отримання додаткової винагороди за червень-липень 2025 року у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах на довідку від 25.07.2025 №940/27476 суд оцінює критично, оскільки така не є достатніми доказом для виплати позивачу спірної винагороди, адже не є тим документом, на підставі якого здійснюється підтвердження виконання бойових (спеціальних) завдань, за що передбачена додаткова виплата одноразової винагороди згідно з пунктом 1-1 Постанови №168 в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Сам по собі факт виконання позивачем службових обов`язків в районах проведення воєнних (бойових) дій під час дії воєнного стану у спірний період не створює для відповідача обов`язку щодо нарахування збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди, оскільки підставою для її виплати є документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.

Водночас факт безпосередньої участі у таких діях та заходах має бути підтверджений додатковими доказами (наприклад витягом з журналу бойових дій, витягом з журналу ведення оперативної обстановки, копією бойового донесення, копією рапорту начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу), де проходив службу в певні періоди часу військовослужбовець, про його участь у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань - із зазначенням кількості днів такої участі, довідкою про участь у бойових діях чи визначених заходах із зазначенням кількості днів такої участі.

Виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями.

Право на таку винагороду у військовослужбовців виникає виключно за умов та виконання військовослужбовцями завдань із переліку, встановленого Порядком №260, що підтверджений сукупністю таких документів, як бойовий наказ (розпорядження), журнал бойових дій, рапорт командира, зміст яких відображає суть виконаного завдання та період його виконання.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 05.08.2024 у справі №200/4100/23, перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні цієї постанови означають безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів та підтвердження цих обставин відповідними документами.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.06.2024 року у справі №400/249/23 посилання лише на наявність бойових розпоряджень (бойових наказів) не доводить безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у спірний період.

Відтак, доводи позивача щодо наявності у позивача права на отримання спірної додаткової винагороди, є непідтвердженими.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Судові витрати не розподіляються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 КАС України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА