Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №420/12554/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12554/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов через підсистему «Електронний суд» адміністративний позов ОСОБА_1 (позов поданий представником позивача адвокатом Калачовим П.А.) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно непродовження ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

зобов`язати відповідача продовжити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” на особливий період, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Представник позивача зазначив, що 31.12.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1558, якою внесено зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі Порядок №560), зокрема, щодо правил оформлення та надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; продовження строку її дії, а також загальний строк її дії в окремих випадках. Тобто, з кожним новим Указом Президента, у відповідача виникає новий обов`язок - продовжити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на строк проведення мобілізації.

Представник вказує, що позивач неодноразово отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Востаннє, відстрочку надано - до 02.02.2026, за п.13 ч.1 ст. 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Після 02.02.2026 - відстрочка автоматично не продовжена, хоча підстави для відстрочки - не відпали і є діючими станом на дату подання позовної заяви. 25.02.2026 позивачем на адресу електронної пошти з використанням електронного цифрового підпису скеровано заяву до ІНФОРМАЦІЯ_4 про продовження строку дії наданої йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у зв`язку із продовженням строку проведення загальної мобілізації.

Представник вважає, що відповідач мав продовжувати автоматично відстрочку з дати завершення минулого періоду воєнного стану з кожним підписанням Указу Президента, зокрема від 12.01.2026 (№40/2026).

Відповіддю на заяву про продовження відстрочки (вих.№4122 від 03.03.2026), відповідач повідомив про те, що відстрочка продовжується автоматично згідно переліку при наявності законних підстав. Відповідачем позивачу відстрочка не була продовжена автоматично.

Представник вважає, що оскільки обставини, які надають позивачу право на відстрочку - не змінилися, відповідач мав автоматично продовжити відстрочку позивачу.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на п.60 Порядку №560 з урахуванням змін внесених постановою КМУ №94 від 28.01.2025 (набрала чинності 31.01.2025) просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 17.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в електронній формі, враховуючи внесені зміни в КАС України, а саме частиною 9 ст.18 КАС України визначено, що суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Згідно з п.128 Розділу VII Перехідних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого Рішенням ВРП 17 серпня 2021 №1845/0/15-21 встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Представником відповідача поданий відзив на позов, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 29.11.2004 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 та мав відстрочку з 23.05.2025 по 02.02.2026, як військовозобов`язаний якій має одного із своїх батьків із числа осіб з інвалідністю І чи II групи, на підставі п. 13 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Після 02.02.2026 ОСОБА_1 з заявою про отримання відстрочки до Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, при ІНФОРМАЦІЯ_5 не звертався.

Представник вказує, що відповідно до ст.58 Порядку №560 ОСОБА_1 особисто через центри надання адміністративних послуг мав подати заяву встановленої форми з документами щодо продовження відстрочки.

Щодо автоматичного надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , як особі, яка має одного із своїх батьків із числа осіб з інвалідністю І чи II групи, представник повідомив, що згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановлено, що у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян інформація про членів родини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутня. Тому ІНФОРМАЦІЯ_2 діяв у відповідності до норм законодавства.

Представником відповідача надана облікова картка відносно позивача та відомості про те, що йому надавалась відстрочка від призиву на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому наполягав на задоволенні позовних вимог. При цьому представник позивача посилається на те, що позивачу 04.11.2025 року вже автоматично продовжено відстрочку від призиву на військову службу під час мобілізації.

Відповідна інформація про членів родини позивача - міститься в Державному реєстрі актів цивільного стану (в іншому випадку, відстрочка в листопаді 2025 року не була б автоматично продовжена самим Відповідачем). Позивач не є розпорядником Державного реєстру актів цивільного стану та не може на свій розсуд вносити або виключати з Реєстру інформацію.

Справа розглянута в письмовому провадженні.

Спірні правовідносини між позивачем - фізичною особою та відповідачем – суб`єктом владних повноважень виникли та розглядаються судом під час дії в Україні воєнного стану, введеному Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ) із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

Виникли спірні правовідносини з підстави наявності у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації передбачені п.3 ч.1 ст.23 Закону України від 21.10.1993 року №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон №3543-XII) та регламентовані цим Законом, а також Порядком №560.

Закон №3543-XII відповідно до його преамбули визначає правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст.23 Закону №3543-XII.

Згідно з п.13 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Порядок №560 визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (п.1 Порядку).

Відповідно до п.56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону №3543-XII.

За приписами п.58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Пункт 56 Порядку визначає також обов`язкові відомості, які повинна містити вказана заява. До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Згідно з п.58-1 Порядку військовозобов`язані, які відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у п.13 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, зазначають у заяві, зазначеній у п.58 цього Порядку, про відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а за умови наявності кількох військовозобов`язаних - додають заяву особи з інвалідністю I або II групи за формою згідно з додатком 15, в якій зазначається прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.

Пунктом 59 Порядку визначено, що за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов`язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.

Відповідно до п.60 Порядку №560 комісія вивчає заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

У разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста,

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7.

Рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надана (оформлена) відповідно до п.57, п.58-1 цього Порядку, у разі продовження строку проведення мобілізації продовжується шляхом автоматичної зміни дати про закінчення відстрочки засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (військовозобов`язаним СБУ та розвідувальних органів - видачі нової довідки за формою згідно з додатком 6) за наявності законних підстав на відстрочку (відповідно до раніше поданих військовозобов`язаним документів для оформлення відстрочки або відомостей, отриманих за допомогою застосування електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та іншими державними реєстрами або базами (банками) даних) на строк, установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави для відстрочки.

У разі виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (комісія Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) скасовує таку відстрочку протягом семи днів з дати виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки.

У разі неможливості провести перевірку наявності у військовозобов`язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інших державних реєстрів або баз (банків) даних територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє такому військовозобов`язаному засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку про необхідність надання ним відповідних підтвердних документів для продовження раніше наданої відстрочки.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 29.11.2004. За результатами військово-лікарської комісії ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби у Збройних Силах України по гр. ІІ ст.10в, 39в, 43в, 64в, 678, 688 (наказ МО України Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ №402 від 14.08.2008), відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Протокол №2025-0610-1231-2936-3 від 10.06.2025 року.

Позивачу надавалась відстрочка від призову на військову службу по мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

01.08.2025 надана відстрочка за вказаною підставою до 03.02.2026 року.

У подальшому автоматично не продовжена.

На звернення позивача листом від 03.03.2026 року відповідач повідомив заявника, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, та продовжується автоматично згідно переліку при наявності законних підстав. У державних реєстрах відсутня інформація про наявність законних підстав, що унеможливлює автоматичне продовження відстрочки. При наявності законних підстав для внесення та зміни даних у реєстрах запропоновано звертатися до власників відповідних реєстрів.

Позивач вважав протиправною бездіяльність відповідача та звернувся до суду з цим позовом.

Дослідивши заяви по суті та надані учасниками справи докази суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача стосовно непродовження автоматично ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зобов`язання продовжити строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за п. 13 ч.1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” на особливий період, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Судом встановлено, що за відомостями автоматизованої системи діловодства суду позивач звертався до суду у жовтні 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії (справа №420/30987/24).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 року позов задоволений. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо розгляду заяв ОСОБА_1 про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 16.07.2024 року. Зобов`язано розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.07.2024 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Судом під час розгляду справи №420/30987/24 було встановлено, ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , 1950 року народження, якій згідно довідки обласної МСЕК №1 м. Одеси серії 2-18ОБ № 061760 від 12.10.2005 встановлено другу групу інвалідності безстроково, що стало підставою для звернення до комісії РТЦК з посиланням на п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

У даній справі позивачем доведено, що йому останні два рази відстрочка продовжувалась автоматично.

Проте після 02.02.2026 року відстрочка автоматично не продовжена.

Представник позивача у заявах до відповідача та у позові вказує на протиправність відповідача щодо не продовження відстрочки в автоматичному режимі.

Між тим, аналіз пунктів 58-60 Порядку №560 свідчить про те, що за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. В іншому випадку така відстрочка оформлюється на підставі наданої встановленою формою заяви з відповідними документами, які підтверджують право на відстрочку.

Отже Порядком №560 дійсно визначена можливість оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період автоматично, але за умови наявності необхідних відомостей державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

При зверненні до відповідача позивачу повідомлено про відсутність законних підстав з підстав для оформлення відстрочки з посиланням на те, що згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановлено, що у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян інформація про членів родини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутня.

Позивачем не доведено, що відповідач діяв протиправно, тобто у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян наявна необхідна інформація, а відповідач протиправно її не використав для надання автоматично відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідач у відповіді вказав позивачу, що при наявності законних підстав для внесення та зміни даних у реєстрах пропонує звертатися до власників відповідних реєстрів. Суд вважає, що відповідач повинен був діяти обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та роз`яснити позивачу також на необхідність звернутися з відповідною заявою до комісії у зв`язку з неможливістю продовжити відстрочку автоматично.

Проте ці обставини не впливають на висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивач не звертався до відповідача із письмовою заявою встановленої форми з наданням відповідних документів щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Автоматично відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися за наявності технічної можливості. Саме на відсутність такої можливості посилався відповідач.

При цьому відповідач не заперечував самого права позивача на відстрочку, а посилався на відсутність підстав її оформлення автоматично.

Оскільки позивач не звертався до відповідача з відповідною заявою з відповідними документами щодо наявності права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача надати вказану відстрочку позивачу, оскільки вирішення такого питання є дискреційним повноваженням відповідача.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Дискреція у даній справі обмежена двома видами рішення надання відстрочки або відмовити у наданні відстрочки.

Проте відповідач не відмовляв позивачу у наданні відстрочки, а лише повідомив про відсутність можливості продовжити її автоматично.

Згідно зі ст.ст.73,74,75,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 9 ст.18 КАС України визначено, що суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з п.128 Розділу VII Перехідних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого Рішенням ВРП 17 серпня 2021 №1845/0/15-21 встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних в суді можливостей.

Конституційний Суд України у рішенні від 03.10.1997 року №4-зп зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Отже, за наявності декількох норм, які по-різному регулюють спірне питання повинні застосовуватися положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Враховуючи, що ч.9 ст.18 КАС України, якою визначено, що суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), прийнята пізніше ніж абз.1 ч.10 ст.243 КАС України, суд застосовує норму, яка прийнята пізніше.

Оскільки ухвалою суду при відкритті провадженні вирішено здійснити розгляд справи та її формування та зберігання в електронній формі суд викладає рішення в електронній формі.

Керуючись ст.2, 3, 6, 7, 8, 12, 241-246 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо не продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зобов`язання продовжити ОСОБА_1 строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за п.13 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” на особливий період, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.