Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №420/10437/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10437/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , зареєстрований як ВПО за адресою АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ), третя особа Головне управління Національної поліції в Одеській області (вул. Ак. Філатова, 15-А, місто Одеса, 5080) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов через підсистему «Електронний суд» адміністративний позов ОСОБА_1 (позов поданий представником позивача адвокатом Дімовим А.П.) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 )про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 14.04.2026 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків позову.

Позивач подав позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Головне управління Національної поліції в Одеській області, в якому просить суд:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних а саме про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , код РНОКПП НОМЕР_1 ;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , код РНОКПП НОМЕР_1 правил військового обліку

Представник позивача зазначив, що позивач ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . При формуванні електронного військово-облікового документа з додатку «РЕЗЕРВ+» ним отримано інформацію про розшук, а це означає порушення ним правил військового обліку. Позивач вважає протиправним внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вказаних відомостей, оскільки він не притягався до адміністративної відповідальності, протоколи та постанови про вчинення відповідного адміністративного правопорушення відповідачем не складались.

Згідно повідомлення з Резерву де випадково дізнався про те що ( ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.02.2026 року звернулися до Нацполіції, щоб доставити для складання протоколу, причиною стало не став на військовий облік за новою адресою), але з 01.02.2019 року адресу позивач не змінював, що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади від 16.03.2026 року.

Представник вказує, що ним - адвокатом Дімовим А.П. 16.03.2026 року направлена заява про зняття з розшуку ОСОБА_1 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте відповіді не надходило, та прийнятих дій відносно позивача, так і не прийнято. Позивач будь яких повідомлень, в тому числі поштової кореспонденції від відповідача не отримував, жодних правил військового обліку не порушував, протокол про адміністративне правопорушення або постанова не складалися. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення, і відповідач зобов`язаний діяти лише на підставі та в межах повноважень, передбачених законом.

Позивач вважає, що дії відповідача ґрунтуються на порушенні закону, є неправомірними та такими, що порушують його законні права та інтереси, не погоджуючись з діями відповідача щодо неправомірного оголошення його у розшук, а саме як такого що порушив правила військового обліку, позивач звертається з цього приводу до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 05.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в електронній формі, враховуючи внесені зміни в КАС України, а саме частиною 9 ст.18 КАС України визначено, що суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Згідно з п.128 Розділу VII Перехідних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого Рішенням ВРП 17 серпня 2021 №1845/0/15-21 встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що згідно з даними з Оберігу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стоїть на обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 з 25.12.2026 року. На облік позивач поставлений на виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_5 №943/21752 від 15.12.2025 з активних списків військовозобов`язаних – ВПО. Тобто позивач проживав в м. Одесі як ВПО, однак на військовий облік за місцем проживання не став.

У зв`язку з тим, що позивач змінив проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП протягом 7 днів (ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу») 05.02.2026 року направлено електронне подання до поліції, про розшук та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_6 для складання протоколу.

10.04.2026 від позивача через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста надійшла заява, в якій він зазначив, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. В результаті надходження від позивача заяви 11.04.2026 року системою в автоматичному режимі сформована та надіслана позивачу в його електронний кабінет постанова R473684 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП (додається). Зазначена постанова у встановлені строки не оскаржена позивачем, набула законної сили та є чинною. Позивач добровільно скористався функціоналом додатку Резерв+, визнав факт неоновлення даних, тому постанова ТЦК є правомірною.

Представник третьої особи надав до суду пояснення, в яких зазначив, що відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі невиконання громадянином обов`язків під час мобілізації та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210 або 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування звертається до органів Національної поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру. Наказом МВС України №676 від 03.08.2017 затверджено Положення про інформаційно комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» (зареєстровано в Міністерстві юстиції 28.08.2017 за №1059/30927), згідно з яким одним із завдань системи ІПНП є наповнення баз даних, що забезпечують виконання повноважень поліції, у тому числі щодо розшуку осіб, ухилення яких від військового обов`язку зафіксовано територіальними центрами комплектування.

Підрозділи ГУНП в Одеській області позбавлені можливості вносити, корегувати або видаляти інформацію щодо осіб, які перебувають на обліку за вчинення адміністративних правопорушень за ст.ст. 210, 210-1КУпАП, якщо інформація стосовно них завантажена в автоматичному режимі.

За даними ІКС ІПНП ОСОБА_1 перебуває на обліку за категорією «особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП», ініціатор звернення – ІНФОРМАЦІЯ_2 . Для зняття особи з обліку ІКС ІПНП потрібно звернутись безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Справа розглянута в письмовому провадженні.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до ЄДДР 01.02.2019 року був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , з 28.01.2023 року зареєстрований як ВПО за адресою АДРЕСА_2 .

Позивач поставлений на облік в ІНФОРМАЦІЯ_4 з 25.12.2026 року на виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_5 №943/21752 від 15.12.2025 з активних списків військовозобов`язаних – ВПО.

Представник позивача у позові вказує, що позивач дізнався з додатку «РЕЗЕРВ+» про розшук, порушення ним правил військового обліку, проте вважав внесення таких відомостей відповідачем протиправними, оскільки протокол відносно нього не складався, постанова не приймалася, у зв`язку з чим до суду поданий позов.

Згідно з обліком картки позивача, наданої відповідачем, в ній наявна відмітка «тип картотек: спеціальний облік, бронювання до 14.01.2027 року. Позивач пройшов ВЛК 22.04.2026 року, підлягає переогляду 22.04.2027 року.

Також наявні відомості щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності по справі №F1403823 за ст.210-1 КУпАП (траф 17 тис грн) та по справі №F3922862 за ст.210 КУпАП (траф 17 тис грн).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу за позовною заявою в межах позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку (ч.3 ст.1 Закону №2232-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ч.1 ст. 2 Закону №1951-VIII).

За приписами ч.ч. 8, 9 ст.5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Отже відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з п.20-1 ч.1 ст.7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Відповідно до ч.3 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів - призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із КУпАП.

Частиною 1 ст.27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених ч.1,3 ст.22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Стаття 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, ст.210-1 за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Судом встановлено, що в карточки військовозобов`язаного ОСОБА_1 наявні відомості щодо притягнення його до адміністративної відповідальності по справі № F1403823 за ст.210-1 КУпАП (траф 17 тис грн.) та по справі №F3922862 за ст.210 КУпАП (траф 17 тис грн).

Відповідачем надана копія постанови №R473684 від 11.04.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП (за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності) позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.210 КУпАП як військовозобов`язаний, якій не став) на військовий облік за новою адресою (ст.37 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу"), чим допустив порушення правил військового обліку. На позивача накладений штраф 17 тис грн.

Відповідно до ст.39 КУпАП якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Отже виходячи зі строку, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню, позивач вважається таким, що притягнутий до адміністративної відповідальності та вказані відомості відображаються в облікових документах позивача.

Загальновідомим є факт введення указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану.

Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Отже, воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб`єктами стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких водночас пов`язане з небезпекою для життя і здоров`я.

Держава користується широкою свободою розсуду як щодо вибору способу вжиття заходів, так і щодо встановлення того, чи виправдані наслідки вжиття таких заходів із огляду на загальний інтерес для досягнення мети закону, про який ідеться.

Правовий режим воєнного стану зумовлює пріоритетність норм спеціального законодавства, яке залежить від безпекових потреб держави, у тому числі прийняття відповідних нормативно-правових актів та їх зміни для ефективного застосування в період воєнного стану.

Постановою КМУ від 16.05.2024 року №559 затверджений Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, якій під час воєнного стану зазнавав змін.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в електронній формі є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції. Не підлягають задоволенню як похідні вимоги про зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи встановлені обставини дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 9 ст.18 КАС України визначено, що суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з п.128 Розділу VII Перехідних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого Рішенням ВРП 17 серпня 2021 №1845/0/15-21 встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних в суді можливостей.

Конституційний Суд України у рішенні від 03.10.1997 року №4-зп зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Отже, за наявності декількох норм, які по-різному регулюють спірне питання повинні застосовуватися положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Враховуючи, що ч.9 ст.18 КАС України, якою визначено, що суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), прийнята пізніше ніж абз.1 ч.10 ст.243 КАС України, суд застосовує норму, яка прийнята пізніше.

Оскільки ухвалою суду при відкритті провадженні вирішено здійснити розгляд справи та її формування та зберігання в електронній формі суд викладає рішення в електронній формі.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 241-246 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , зареєстрований як ВПО за адресою АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ), третя особа Головне управління Національної поліції в Одеській області (вул. Ак. Філатова, 15-А, місто Одеса, 5080) про визнання протиправними дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , зобов`язання виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.