Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №420/11868/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11868/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації ВПО – АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку щодо ОСОБА_1 ;

- зобов`язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та відкликати звернення до Національної поліції України про розшук та доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Ухвалою суду від 27.04.2026 року позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.

На виконання ухвали суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову, надано докази у справі.

Представник позивача зазначив, що позивач ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У мобільному застосунку «Резерв+» у позивача відобразилась інформація щодо порушення правил військового обліку, а саме 16.11.2025 року в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів була внесена інформація щодо порушення правил військового обліку: - «Не стали на облік за місцем перебування як ВПО».

Представник вказує, що ОСОБА_1 став на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_3 . У відповіді від 13.04.2026 року на звернення позивача відповідач повідомив, що питання про складання протоколу та постанови про адміністративне правопорушення вирішується в присутності ОСОБА_1 . Отже ОСОБА_1 не притягнуто до адміністративної відповідальності.

Представник вважає, що оскільки факту притягнення до відповідальності позивача не було, а саме складання протоколу по КУпАП відносно ОСОБА_1 , відомості до Реєстру внесені безпідставно.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не є належним учасником справи, не є окремим органом ведення Реєстру, а є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_4 . Повноваження щодо ведення Реєстру, внесення, зміни та актуалізації відомостей реалізуються у межах функціонування відповідного районного ТЦК та СП як органу ведення Реєстру, а також засобами автоматизованої інформаційної взаємодії Реєстру з іншими державними інформаційними системами та реєстрами.

Посилання позивача на відповідь ІНФОРМАЦІЯ_5 від 13.04.2026 року №1/1041 не підтверджує протиправності дій відповідача та не свідчить про відмову у скасуванні звернення до Національної поліції. Вказана відповідь надана ІНФОРМАЦІЯ_6 у межах наявної компетенції. Відповідь від 13.04.2026 року №1/1041 не може розцінюватися як остаточне рішення суб`єкта владних повноважень про відмову у скасуванні звернення або про відмову у внесенні змін до Реєстру.

По суті представник просить врахувати, що ОСОБА_1 взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 лише 06.03.2026 року. Водночас звернення до Національної поліції, на яке посилається позивач та яке відображене в електронному ВОД позивача датоване 16.11.2025 року. Тобто таке звернення було сформоване до взяття ОСОБА_1 на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 . За наявними відомостями, з 18.10.2024 ОСОБА_1 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , а 06.03.2026 року взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином, позовна вимога про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_5 у частині формування або внесення відомостей щодо звернення до Національної поліції не стосується дій відповідача та заявлена до неналежного суб`єкта.

Також представник зауважує, що належним органом ведення Реєстру 22.04.2026 року звернення щодо ОСОБА_1 скасоване, що підтверджується відповідними відомостями Реєстру. До позовної заяви долучено електронний ВОД, сформований 02.04.2026 року. Такий документ не може підтверджувати наявність активного звернення до Національної поліції після внесення подальших змін до Реєстру.

16.05.2026 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшов уточнений адміністративний позов. Тобто станом на момент подання та направлення уточненого адміністративного позову активного звернення до Національної поліції щодо ОСОБА_1 вже точно не існувало, оскільки відповідне звернення скасоване ще 22.04.2026 року, в якому станом на дату його формування відображались відомості щодо звернення до Національної поліції. При цьому позивач та його представник, подаючи уточнений адміністративний позов, продовжили підтримувати вимогу про відкликання звернення до Національної поліції, хоча на цей момент таке звернення вже скасоване уповноваженим суб`єктом ведення Реєстру та не було активним.

Станом на момент надходження первісної позовної заяви до суду - 24.04.2026 року – активного звернення до Національної поліції про «розшук», адміністративне затримання або доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки вже не існувало.

Саме по собі посилання представника позивача на електронний військовообліковий документ, сформований 02.04.2026 року, не може підтверджувати наявність порушеного права станом на момент надходження позовної заяви до суду та відкриття провадження у справі, оскільки після формування такого документа відповідні відомості були змінені, а звернення – скасоване 22.04.2026 року. Обов`язковою передумовою судового захисту є наявність порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи.

Справа розглянута в письмовому провадженні.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , з 06.02.2026 року зареєстрований як ВПО за адресою АДРЕСА_2 .

Позивач встав на облік в Першому відділі Одеського РТЦК 06.03.2026 року.

У мобільному застосунку «Резерв+» у позивача відобразилась інформація щодо порушення правил військового обліку, а саме 16.11.2025 року в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів була внесена інформація щодо порушення правил військового обліку: - «Не стали на облік за місцем перебування як ВПО».

Згідно з наданою до відзиву обліковою карткою позивача він взятий на військовий облік 18.10.2024 року у ІНФОРМАЦІЯ_7 , знято з військового обліку 10.03.2026 року. Взято на військовий облік 06.03.2026 року у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до ВОД ОСОБА_1 сформованого 30.05.2026 року відсутні інформація про порушення правил військового обліку позивачем та направлення звернення до Національної поліції.

Також відповідачем наданий витяг з ЄРПВР щодо підстав формування звернення до Національної поліції, відповідно до якого звернення до Національної поліції направлено 16.11.2025 року з підстав того, що позивач не став на військовий облік за місцем оформлення ВПО. Також наявна дата скасування вказаного звернення – 22.04.2026 року.

Позовна заява позивача зареєстрована в суду 24.04.2026 року.

Представник позивача просив визнати протиправними дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку щодо ОСОБА_1 та зобов`язати виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та відкликати звернення до Національної поліції України про розшук та доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу за позовною заявою в межах позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку (ч.3 ст.1 Закону №2232-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ч.1 ст. 2 Закону №1951-VIII).

За приписами ч.ч.8, 9 ст.5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Отже представник відповідача обґрунтовано зазначає, що він не є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Крім того, представником відповідачем доведено, що не ІНФОРМАЦІЯ_6 були внесені відомості про порушення позивачем правил військового обліку.

Крім того, судом встановлено, що на дату звернення позивача до суду з цим позовом – 24.04.2026 р., відомості про звернення до Національної поліції були виключені з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме 22.04.2026р.

За приписами ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Проте судом встановлено, що на час звернення до суду відсутній факт порушення прав позивача.

Отже судом встановлено, що позивачем не доведено порушення його прав саме ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також встановлено на час звернення до суду та розгляду справи по суті відсутність факту порушення прав позивача.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи встановлені обставини дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 241-246 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації ВПО – АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними дій щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та зобов`язання виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, відкликати звернення до Національної поліції України про розшук та доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.