Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №320/44418/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року м. Київ № 320/44418/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність начальника Шевченківського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) у рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 щодо невинесення постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника: ОСОБА_1 у банку: АТ КБ «ПРИВАТБАНК» для здійснення видаткових операцій та направлення її обслуговуючому банку;

зобов`язати начальника Шевченківського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) у рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 винести постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника: ОСОБА_1 у банку: АТ КБ «ПРИВАТБАНК» для здійснення видаткових операцій та направити її обслуговуючому банку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що звернувся до відповідача з заявоюпро визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операції в АТ КБ «Приватбанк», однак відповідачем відмовлено з підстав того, що у виконавчому провадженні винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (далі також - Закон № 1404). Позивач вважає вказану бездіяльність протиправною оскільки, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, законодавцем прийнято норму - п. 10.2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», якою встановлено, що фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні Шевченківського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1, у якому боржником є ОСОБА_1 , яке 06.07.2022 було завершено.

Постановами державного виконавця від 06.07.2022, 05.02.2020, 09.12.2020 та 22.01.2021 було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках ОСОБА_1 , а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

02.09.2024 позивачем у виконавчому проваджені ОСОБА_1 була подана заява до Шевченківського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та визначено відповідний рахунок у АТ КБ «ПРИВАТ БАНК».

У відповідь на заяву 09.09.2024, начальником Шевченківського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) надана відповідь, що у державного виконавця відсутні підстави для задоволення заяви про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.

У зв`язку з зазначеним, позивач наголошує на тому, що не може отримувати належні йому пенсійні виплати, які єдиним джерелом існування, а також не має можливості оплачувати комунальні платежі.

Наведене бездіяльність органу виконавчої служби зумовила позивача на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, як постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону № 1404).

Статтею 26 Закону № 1404 визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Статтею 37 Закону № 1404 визначені підстави повернення виконавчого документа стягувачу.

Згідно з нормами п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди (ч. ч. 4, 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 40 Закону № 1404 виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

06.05.2023 набрав чинності Закон України № 3048-ІХ від 11.04.2023, яким були внесені зміни до п. 10-2 розділу XIII Прикінцеві та Перехідні положення Закону № 1404.

Так, пунктом 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв`язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:

надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);

перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях.

У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Зупинення вчинення виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження не є підставою для відмови у визначенні поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.

У разі надходження від державного, приватного виконавця постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника для здійснення видаткових операцій банк за визначеним у постанові рахунком здійснює видаткові операції на суму коштів у розмірі, встановленому цим підпунктом.

Відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону № 1404 (Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню розроблена Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 4 «ХІХ. Особливості взаємодії органів державної виконавчої служби та приватних виконавців при визначенні поточного рахунку боржника - фізичної особи у банку для здійснення видаткових операцій» Інструкції виконавець відмовляє боржнику у визначенні поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій, зокрема, у разі, якщо виконавче провадження, у якому накладено арешт на кошти боржника, закінчено на підставі ст. 39 Закону або виконавчий документ у цьому виконавчому провадженні повернуто стягувачу відповідно до ст. 37 Закону.

У ході примусового виконання встановлено, що в боржника майна чи коштів не виявлено для погашення заборгованості за виконавчим провадженням, у зв`язку з чим, 06.07.2022 державним виконавцем, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, копію якої разом з оригіналом виконавчого документа направлено до ГУ ДПС у м. Києві.

Тож, з наведеного слідує, що виконавець відмовляє боржнику у визначенні поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій, у разі якщо виконавче провадження, у якому накладено арешт на кошти боржника повернуто стягувачу відповідно до ст. 37 Закону № 1404, відповідна постанова винесена 06.07.2022, наразі виконавче провадження завершене.

Як вбачається з матеріалів справи державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу саме з підстав передбачених ст. 37 Закону № 1404.

Позивач посилається на те, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, законодавцем прийнято пільгову норму - п. 10.2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», якою встановлено, що фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

Однак, суд вважає вказані доводи необґрунтованими, оскільки п. 10.2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» може бути застосований виконавцем у разі якщо на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження, або у виконавчому провадженні зупинено вчинення виконавчих дій або зупинено виконавче провадження.

Як вбачається з матеріалів справи на примусовому виконанні у відповідача не перебуває виконавче провадження про стягнення коштів з позивача, а постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону № 1404, у зв`язку з відсутністю коштів, майна на які можливо звернути стягнення, не є зупиненням вчинення виконавчих дій або зупиненням виконавчого провадження у розумінні Закону № 1404

При цьому, позивачем не надано доказів, а судом не встановлено, що у межах виконавчого провадження було знято арешти.

Тож, пункт 4 розділу XIX Інструкції чітко регламентує дії виконавця після повернення виконавчого документа стягувачу за ст. 37 Закону, зокрема, після винесення постанови про повернення виконавчого документа, виконавче провадження виключається з категорії «активних» або «перебуваючих на виконанні», при цьому, виконавець не має права виносити нові постанови, крім тих, що прямо передбачені Законом (виправлення технічних помилок або стягнення виконавчого збору/витрат, якщо вони виділені в окреме провадження). Постанови про визначення поточного рахунку в цьому переліку немає.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності, при цьому, було розглянуто заяву позивача та надано на неї обґрунтовану та законну відповідь, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог. При цьому, питання дій відповідача щодо не зняття арешту коштів та інші питання, пов`язані з неможливістю накладення арешту на визначені законом рахунки, не є предметом даного спору, тому в цій частині судом не надається оцінка діям державного виконавця.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.