Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №300/3456/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2026 р. справа № 300/3456/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , просить:

визнати протиправним дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у звільненні з військової служби;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути та задовольнити рапорт ОСОБА_1 від 22.04.2026 про звільнення з військової служби на підставі п.п. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 призваний по мобілізації та проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Позивач 22.04.2026 подав рапорт про звільнення з військової служби у запас на підставі абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-XII та додані до рапорту відповідні документи, оскільки мати позивача - ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи і потребує постійного стороннього догляду, інших членів сім`ї першого або другого ступеня споріднення, які в змозі надавати такий догляд, окрім позивача не має. Зазначено, що те, що позивач є єдиною особою, яка може утримувати свою матір та здійснювати за нею постійний догляд. На рапорт позивача від 22.04.2026 Військова частина НОМЕР_1 відповіддю від 07.05.2026 № 693/27661 повідомив про відмову позивачу у звільненні позивача з військової служби з підстав наявності інших членів сім`ї першого ступеня споріднення - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Позивач аргументує, що такі члени сім`ї першого ступеня споріднення за станом здоров`я не можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 , що підтверджується висновками лікарсько-консультативної комісії.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

15.06.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_2 від 12.06.2026 на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача вважає позов безпідставним, необґрунтованим та просить в задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі. Зазначено, що згідно абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-XII умовою для звільнення з військової служби є відсутність інших членів сім`ї першого або другого ступенів споріднення, які можуть здійснювати такий догляд. Відповідно до акту обстеження сімейного стану військовослужбовця від 13.04.2026, проведеного ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено наявність інших осіб першого ступеня споріднення, які самі не потребують постійного стороннього догляду, а саме - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . У висновку ЛКК 0/54 вказано що ОСОБА_3 за станом здоров`я не може здійснювати сторонній догляд, що не є тотожним у власній потребі постійного стороннього догляду. У висновку ЛКК 0/53 вказано, що ОСОБА_4 за станом здоров`я не може здійснювати сторонній догляд, що не є тотожним у власній потребі постійного стороннього догляду. Підстави для звільнення мають застосовуватися лише за умови дотримання вимог закону. Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для задоволення рапорту від 22.04.2026 про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (а.с. 69-76).

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний на військову службу за мобілізацією відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" та проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за № 254/25/6015/В від 22.08.2025 мати позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є особою з інвалідністю другої групи, інвалідність встановлена на строк: до 01.06.2027 (а.с. 42-45).

Згідно акту перевірки сімейного стану військовослужбовця від 13.04.2026, затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 , установлено необхідність здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 . В ході перевірки виявлено наявність в ОСОБА_2 , інших членів сім`ї першого ступеня споріднення - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 55-57).

22.04.2026 позивач направив рапорт на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби у запас на підставі абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-XII у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи (а.с. 16-19).

До рапорту від 22.04.2026 позивач долучив нотаріально засвідчені копії: паспортів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ; свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 ; свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ; свідоцтва про народження НОМЕР_5 ; свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 ; пенсійного посвідчення № НОМЕР_7 ; пенсійного посвідчення № НОМЕР_8 ; посвідчення серії НОМЕР_9 ; висновку № 31/104 про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду від 18.02.2026; висновку ЛКК № 03/53; висновку ЛКК № 03/54; витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 254/25/6015/В; рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю № 254/25/6015/І; витяги з реєстру територіальної громади № 2025/001538233, № 2026/002603369, № 2026/002595701, № 2026/002596082, № 2026/002596520; акт перевірки сімейного стану військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За результатами розгляду рапорту ОСОБА_1 від 22.04.2026 позивачу надано відповідь від 07.05.2026 за № 693/27661, згідно якої відмовлено у звільненні позивача з військової служби, оскільки відповідно до акту обстеження сімейного стану військовослужбовця від 13.04.2026, проведеного ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено наявність інших осіб першого ступеня споріднення, які самі не потребують постійного стороннього догляду, а саме - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 59-60).

Вважаючи протиправним дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у звільненні з військової служби, позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просить суд зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути та задовольнити рапорт ОСОБА_1 від 22.04.2026 про звільнення з військової служби на підставі п.п. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Водночас, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби унормовано положеннями Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до положень частини першої статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Так, пунктом 6 статті 2 Закону № 2232-XII, передбачені наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII.

Так, згідно з підпунктом г) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

під час дії воєнного стану:

через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану:

- необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яким визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі (пункт 1).

Відповідно до пункту 233 Положення № 1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170.

Відповідно до підпункту 26 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції № 170 через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", подаються:

- у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи:

документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);

один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", ";Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;

висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляд.

Членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім`ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Спірним у цій справі є незвільнення військовослужбовця з військової служби через сімейні обставини під час дії воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю, яка є особою з інвалідністю II групи, при наявності чоловіка - ОСОБА_4 та сина - ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України та інших положень законодавства, членами сім`ї особи, які належать до першого ступеня спорідненості є її батьки, чоловік або дружина, а також діти такої особи, у тому числі усиновлені.

Згідно статтею 1262 Цивільного кодексу України та інших положень законодавства, членами сім`ї особи, які належать до другого ступеня спорідненості є її рідні брати та сестри, баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері, а також її онуки.

Суд зазначає, що відповідно до абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану у зв`язку необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, зокрема за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Іншої умови, окрім якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи абзац тринадцятий пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-XII не містить.

Позивач долучив до рапорту від 22.04.2026 висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я № 03/53 від 10.03.2026, згідно якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , по стану здоров`я не може виконувати сторонній догляд (а.с. 40).

Також до рапорту від 22.04.2026 позивач долучив висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я № 03/54 від 10.03.2026, згідно якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , по стану здоров`я не може виконувати сторонній догляд (а.с. 41).

З огляду на зміст таких висновків № 03/53 від 10.03.2026 та № 03/54 від 10.03.2026, вони містять формулювання про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не можуть виконувати сторонній догляд. Водночас, абзацом тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-XII не передбачено такого визначення як «не можуть виконувати сторонній догляд», а чітко встановлено вимогу про те, що такі особи самі потребують постійного догляду. Так, визначення «не можуть виконувати сторонній догляд» та «самі потребують постійного догляду» мають різне значення та правові наслідки.

Оскільки іншої умови, окрім якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи абзац тринадцятий пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-XII не містить, за наявності такого формулювання у висновках лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я № 03/53 від 10.03.2026 та № 03/54 від 10.03.2026, відсутні підстави для звільнення позивача з військової служби через сімейні обставини під час дії воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю, яка є особою з інвалідністю II групи при наявності в неї чоловіка - ОСОБА_4 та сина - ОСОБА_3 .

Водночас, суд звертає увагу на те, що у випадку коли ОСОБА_4 та ОСОБА_3 через стан здоров`я самі потребують постійного догляду, то такі обставини можуть бути підтверджені відповідними висновками лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, за результатами повторного звернення таких осіб до закладу охорони здоров`я.

Можливість повторного звернення позивача до відповідача з рапортом про звільнення з військової служби, за умови подання належних документів, також підтверджено листом Військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2026 за № 693/27661.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, тому слід відмовити в задоволенні позову.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.